Решение № 140804342, 19.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1065/26

Провадження № 2/302/658/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

секретаря судового засідання Куруц В.І.,

розглянувши в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Закарпатської області, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», позивач, кредитор) в особі представника Столітній М.М. звернулося до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором № 5426212 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.03.2025 у розмірі 102141,32 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 31.03.2025 в електронній формі було укладено договір №5426212 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 30 000,00 грн, строком на 360 днів з 31.03.2025 по 26.03.2026. Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_1 та надав їй кредит, натомість відповідачка допустила порушення виконання зобов`язань не повернула кредитні кошти, нараховані проценти. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. У період з 31.03.2025 по 27.02.2026 Відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 26 294,63 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 1 500,23 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 24 794,40 грн.

27 лютого 2026 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договір факторингу № 27/02/2025, яким відступило право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 5426212 від 31.03.2025 загальна сума заборгованості склала 109 831,07 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 28 499,77 грн, заборгованості за процентами 66 331,30 грн, штрафні санкції 15 000,00 грн. Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції 15 000,00 грн. Проте, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 28.02.2026 по 26.03.2026 (27 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 7 310,25 грн. Посилаючись на наведені обставини й відповідні їм положення договору та приписи діючого законодавства, у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач звернувся з цим позовом до суду й просив стягнути з ОСОБА_1 суму 102 141,32 грн, яка складається з тіла кредиту 28 499,77 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 66 331,3 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 27 календарних днів 7 310,25 грн, а також 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 10 000 грн понесених витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді від 11 серпня 2026 року було відкрито провадження в справі й постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 09 вересня 2026 року на адресу суду було повернуто поштове повідомлення, яким було надіслано за зареєстрованим місцем проживання відповідача ухвалу про відкриття провадження в справі. Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вказана ухвала вважалась врученою ОСОБА_1 зазначеного дня. Водночас з метою забезпечення обізнаності відповідача з розглядом судом справи ухвалою суду від 10 вересня 2026 року було постановлено продовжити подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

30.09.2026 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Рішко С.І. подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині, що перевищує суму 46 024,94 грн, у тому числі заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23 012,47 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 23 012,47 грн, зменшити заявлений розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн. Відзив мотивував тим, що у даній справі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у Кредитному договорі не зазначило, а позивач не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачці та за які кредитодавцем встановлена одноразова комісія за надання та користуванням кредитом, то просить суд визнати нікчемними положення Кредитного договору, зокрема, пунктів 1.2-1.4, 1.6, 1.7, 3.6-3.10 щодо обов`язку позичальника сплатити на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», правонаступником якого є Позивач, комісію, пов`язану з наданням та користуванням кредитом, оскільки такі умови не відповідають вимогам законодавства про захист прав споживачів. Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості за Договором №5426212 від 31.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27.02.2026, 19.04.2025 відповідачка сплатила на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у розмірі 8 415,00 грн, з яких 5 415,00 грн. було направлено на погашення процентів за користування кредитом, а 3 000,00 грн на погашення комісії за надання кредиту. Відповідно, у порядку застосування наслідків нікчемності умов Кредитного договору щодо стягнення з позичальника комісії за надання кредиту, просять суд при розрахунку заборгованості за Кредитним договором врахувати стягнуту 19.04.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» із Відповідачки суму комісії у розмірі 3 000,00 грн в рахунок погашення тіла кредиту, яка фактично станом на 19.04.2025 склала 27 000,00 грн. Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не вправі було стягувати з відповідачки комісію за надання кредиту у розмірі 3 000,00 грн, то сума кредиту за рахунок цих коштів станом на 19.04.2025 становила 27 000,00 грн і саме на неї в подальшому ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» могло нараховувати проценти за користування кредитом. Враховуючи той факт, що загальна сума, яку сплатила відповідачка на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», становить 29 294,63 грн, то станом на 27.02.2026 (день укладення договору факторингу №27/02/2026) сукупна заборгованість за Кредитним договором могла становити не більше 76 574,37 грн, у т.ч. заборгованість за тілом кредиту 23 012,47 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом 53 561,90 грн. У позові ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» ставиться вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 7 310,25 грн нарахованої самим позивачем після укладення договору факторингу у період з 28.02.2026 по 26.03.2026 включно. Звертаємо увагу суду на те, що за умовами Кредитного договору та додатку №1 до нього останнім днем нарахування відсотків за користування кредитом є 25.03.2026. Відповідно нарахування Позивачем відсотків за користування кредитом за 26.03.2026 не відповідає умовам Кредитного договору.

06 жовтня 2026 року представником позивача ТОВ «ФК «Фінтранст Капітал» Столітнім М.М. подано відповідь на відзив, в якому просить позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Учасники в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи та матеріали на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

31 березня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) укладено Договір № 5426212 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір). На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язався надати Споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Згідно з п. 1.13 Договору перед його укладенням була здійснена електронна ідентифікація споживача для входу в особистий кабінет, було проведено ідентифікацію та верифікацію споживача отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних. За взаємною згодою, сторони погодили такі умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 30 000 грн; згідно із п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів: з 31.03.2025 по 26.03.2026; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Договір було підписано в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, ОСОБА_1 підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором « 58334».

Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,9025% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 22.11.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Відповідно до п. 5.1. Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" (iPay) від 02.03.2026 № №1-0203 31.03.2025 17:52:16 на суму 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 696803740, призначення платежу: Зарахування 30000 грн на карту НОМЕР_1 .

З відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» від 07.10.2026, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано кату № 4731210645239974 на яку 31.03.2026 було зарахування коштів на суму 30 000,00 грн.

Установленими фактичними даними, на підставі належних і допустимих доказів, які в своїй сукупності є достатніми, достовірно доводиться факт укладення 31.03.2026 року в електронній формі між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Договору №5426212 про надання споживчого кредиту та його фактичного виконання з боку позикодавця.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед ним за Договором № 5426212 від 31.03.2026 загальна сума заборгованості склала 102 141,32 грн, з тіла кредиту 28 499,77 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 66 331,3 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 27 календарних днів 7 310,25 грн.

Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27 лютого 2026 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №27/02/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, відступлення прав вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» належне йому право вимоги.

Враховуючи зазначене, позивач стверджував, що відповідно до укладеного Договору факторингу № 27/02/2026 від 27 лютого 2026 року до нього перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5426212 від 31.03.2025 загальна сума заборгованості склала 109 831,07 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 28 499,77 грн, заборгованості за процентами 66 331,30 грн, штрафні санкції 15 000 грн.

Проте, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції 15 000,00грн.

Позивач нарахував відсотки за користування кредитними коштами в межах строку кредитування.

Умовами договору було встановлено такий порядок нарахування процентів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,9025% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 19.04.2025 (включно) , сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У позовній заяві позивач визнав, що у період з 31.03.2025 по 27.02.2026 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 29 294,63 грн, які спрямовані на оплату комісії в сумі 3 000,00 тіла кредиту в розмірі 1 500,23 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 24 794,40 грн. З врахуванням положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд уважає зазначену обставину встановленою.

Суд перевірив розрахунки заборгованості подані позивачем та установивши, що частину сплачених коштів було зараховано на оплату комісії за надання кредиту, вважає за необхідне здійснити їх перевірку.

Розділом «Терміни, визначення та поняття, що вживаються в договорі» визначено поняття комісії та процентів. Комісія за надання кредиту (або Комісія) грошові кошти, які Клієнт зобов`язується сплатити Товариству в розмірі та в порядку, передбаченому Договором (якщо Комісія передбачена Договором), в якості однієї зі складових оплати (перша складова) за надання та користування кредитом відповідно до умов даного Договору. Проценти за користування кредитом (або проценти) грошові кошти, які згідно Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству в якості однієї з складових оплати (другої складової) за надання та за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою, що визначена у Договорі

Пунктом 1.4. кредитного договору встановлено, що комісія за надання кредиту становить 3 000,00 гривень. Тип Комісії (якщо передбачена Договором) разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.6.1. п. 3.6. кредитного договору комісія є однією зі складових частин плати (першою складовою) за надання та користування кредитом відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 3.1.1. п. 3.1. кредитного договору економічна сутність процентів: одна зі складових оплати за надання та користування кредитом.

Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержаних процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21 якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки Кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за надання кредиту, а також які послуги надаються банком за плату у виді комісії за обслуговування кредиту, беручи до уваги, що плата за користування кредитними коштами є процентами, то положення пунктів 1.4. і 3.6.1. кредитного договору щодо сплати позичальником Комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування комісії в загальній сумі 3 000,00 грн, а тому безпідставність зарахування сплачених відповідачкою 19.04.2025 коштів у сумі 3 000,00 грн на оплату комісії. Відтак вказана сума повинна бути зарахована як сплата основного боргу, що має наслідком здійснення перерахунку процентів за користування кредитним коштами.

Суд здійснив розрахунок відсотків, з врахуванням узгодженого сторонами графіка платежів та за вирахуванням одноразової комісії, яку кредитодавець сплатив на власну користь і яка є по суті подвійною платою за користування кредитними коштами.

1). За період з 31.03.2025 по 19.04.2025 (20 днів) сума основного боргу становила 30 000,00 грн, відтак розмір відсотків склав 5 415,00 грн (30 000,00 грн х 0,9025% х 20 днів). Відповідача сплатила 19.04.2025 суму 8 415,00 грн, з якої 5 415,00 грн зараховуються на сплату процентів, строк сплати яких настав, а сума 3 000,00 грн (8 415,00 грн 5 415,00 грн) як сплата основного боргу, внаслідок чого його розмір зменшився до 27 000,00 грн (30 000,00 грн 3 000,00 грн).

2). За період з 20.04.2025 по 28.04.2025 (9 днів) сума основного боргу становила 27 000,00 грн, відтак розмір відсотків склав 2 308,50 грн (27 000,00 грн х 0,95% х 9 днів). Відповідача сплатила 28.04.2025 суму 2 565,01 грн, з якої 2 308,50 грн зараховуються на сплату процентів, строк сплати яких настав, а сума 347,51 грн (2 565,01 грн 2 308,50 грн) як сплата основного боргу, внаслідок чого його розмір зменшився до 26 652,49 грн (27 000,00 грн 347,51 грн).

3). За період з 29.04.2025 по 18.05.2025 (20 днів) сума основного боргу становила 26 652,49 грн, відтак розмір відсотків склав 5 064,00 грн (26 652,49 грн х 0,95% х 20 днів). Відповідачка сплатила 29.04.2025 суму 5 700,00 грн, з якої 5 064,000 грн зараховуються на сплату процентів строк сплати яких настав, а сума 636,00 грн (5 700,00 грн 5 064,00 грн) як сплата основного боргу, внаслідок чого його розмір зменшився до 26 016,49 грн (26 652,49 грн 636,00 грн).

4). За період з 19.05.2025 по 07.06.2025 (20 днів) сума основного боргу становила 26 016,49 грн, відтак розмір відсотків склав 4 943,20 грн (26 016,49 грн х 0,95% х 20 днів). Відповідача сплатила 07.06.2025 суму 7 199,81 грн, з якої 4 943,20 грн зараховуються на сплату процентів, строк сплати яких настав, а сума 2 256,61 грн (7 199,81 грн 4 943,20 грн) як сплата основного боргу, внаслідок чого його розмір зменшився до 23 759,88 грн (26 016,49 грн 2 256,61 грн).

5). За період з 08.06.2025 по 27.06.2025 (20 днів) сума основного боргу становила 23 759,88 грн, відтак розмір відсотків склав 4 514,40 грн (23 759,88 грн х 0,95% х 20 днів). Відповідачка сплатила 27.06.2025 суму 5 414,81 грн, з якої 4 514,40 грн зараховуються на сплату процентів строк сплати яких настав, а сума 900,41 грн (5 414,81 грн 4 514,40 грн) як сплата основного боргу, внаслідок чого його розмір зменшився до 22 859,47 грн (23 759,88 грн 900,41 грн).

6). За період з 28.06.2025 по 25.03.2026 (271 день) сума основного боргу становила 22 859,47 грн, відтак розмір відсотків склав 58 850,36 грн (22 859,47 грн х 0,95% х 271 день).

З врахуванням наведеного обґрунтованим за узгоджений сторонами строк кредитування та з урахуванням сплачених відповідачкою сум є розмір нарахованих відсотків у загальній сумі 58 850,36 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.1055 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), як визначено статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За правилом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто за наведеним загальним правилом до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

27.02.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договір факторингу № 27/02/202, яким відступило право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 5426212 від 31.03.2025

Зважаючи на установлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet, який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам" суд констатує, що позивач набув право вимоги до відповідача стягнення заборгованості за кредитним договором № 5426212 від 31.03.2025 в загальній сумі 81 709,83 грн, з якої 22 859,47 грн основний борг та 58 850,36 грн нараховані відсотки. Щодо нарахованих відсотків суд зауважує, що сума 52 987,04 грн нарахована за період 28.06.2025 по 26.02.2026 (244 дні), тобто до укладення договору факторингу 27/02/2026 від 27.02.2026 (22 859,47 х 0,95 х 244). Сума відсотків 5 863,32 нарахована за період 27.02.2026 по 25.03.2026 (27 днів), тобто після укладення договору факторингу 27/02/2026 від 27.02.2026 (22 859,47 х 0,95 х 27), проте в межах загального строку кредитування узгодженого сторонами тривалістю 360 днів.

При цьому підлягають відхиленню доводи представника відповідачки щодо безпідставності нарахування відсотків позивачем після укладення договору факторингу № 27/02/2026 від 27.02.2026. Суд зауважує, що до нового кредитора за вказаним договором перейшли всі права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, серед яких і право на отримання плати за користування кредитними коштами протягом узгодженого період кредитування. Водночас доводи представника позивачки щодо закінчення періоду кредитування (останній день нарахування відсотків) 25.03.2026 є слушними й враховані під час вирішення спору.

Суд відхиляє доводи представника відповідачки про неспівмірність нарахованих процентів за користування кредитів і зауважує, що розмір процентної ставки узгоджено сторонами договору в межах установлених законом обмежень, сторони дійшли згоди щодо строку кредитування. Відповідні умови договору сторонами не оспорювались, обставин, які давали б підстав для висновку про їх нікчемність не установлено. Суд позбавлений права зменшити суму процентів нарахованих відповідно до умов договору за період кредитування в межах узгодженої сторонами процентної ставки, яка не перевищує встановлених законом обмежень, у частині денної процентної ставки (ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»).

27.02.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» договір факторингу № 27/02/2025, яким відступило право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 5426212 від 31.03.2025.

На підставі викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5426212 від 31.03.2025 в загальній сумі 81 709,83 грн, з якої 22 859,47 грн основний борг та 58 850,36 грн нараховані відсотки.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інших судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання юридичних послуг № 10-12/2024 від 10.12.2024 укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім Михайлом Михайловичем, заявку № 22228 від 07.07.2026, рахунок на оплату №21228-05/08-2026 від 05 серпня 2026 р. на суму 10 000 грн та Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року на суму 10 000,00 грн.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн є обґрунтованими й співмірними та підлягають відшкодуванню відповідачкою.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. Вирішуючи цей спір суд дійшов висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 81 709,83 грн із заявлених до стягнення 102 141,32 грн, що становить 80%. Відтак на користь позивача підлягають стягненню на часткове відшкодування понесених судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог суми 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 129,92 грн на сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом, що разом становить 10 129,92 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості в розмірі 81 709,83 грн (вісімдесят одна тисяча сімсот дев`ять гривень 83 коп.), з яких 22 859,47 грн основний борг та 58 850,36 грн нараховані відсотки.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822) на часткове відшкодування понесених ним судових витрат суму 10 129,62 грн (десять тисяч сто двадцять дев`ять гривень 62 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15 офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Повідайчик