Решение № 140803021, 19.10.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2377/26

Провадження № 2/177/2426/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

19 жовтня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Свеа фінанс» Паладич А.О. через підсистему «Електронний суд» звернулася 08.07.2026 до суду з указаним позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором від 22.02.2025 № 7086884 у розмірі 24590,00 грн, а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указав, що 22.02.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7086884, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 7000,00 грн, а позичальник зобов`язався його повернути разом із процентними платежами та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Кредит надавався строком на 345 днів, із застосуванням комісії за надання кредиту 1750,00 грн за ставкою 25 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, комісії за обслуговування кредиту за весь строк кредитування 21560,00 грн за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (окрім останнього), проценти за користування кредитом 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту. За кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів, позичальник сплачує штраф 1000,00 грн. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , вказану ним у договорі. Відповідач взяті на себе зобов`язання виконував з істотними порушеннями, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та з простроченням дати їх сплати, що спричинило виникнення заборгованості. Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс», 27.06.2025 укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором, укладеним з відповідачем. Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 7086884, заборгованість ОСОБА_1 становить 24590,00 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 7000,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1750,00 грн, за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7840,00 грн, штраф 8000,00 грн. Оскільки відповідач заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Відзиву не подано.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, у силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що шляхом подання відповідачем заяви на отримання кредиту, 22.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та / або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, укладено договір про надання споживчого кредиту № 7086884, за яким кредитодавець зобов`язався на умовах визначених договором надати позичальнику грошові кошти в кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки / терміни, що визначені договором.

Указаний договір укладено в електронному вигляді та підписаний сторонами у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», про що зазначено у розділі 6 договору.

За умовами договору, безготівково на рахунок позивача з використанням карти НОМЕР_1 , надається кредит у розмірі 7000,00 грн, строком на 345 днів, до 02.02.2026. Комісія за надання кредиту 1750,00 грн нараховується за ставкою 25 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) 21560,00 грн нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та / або сплати процентів за його користування та / або комісій та / або інших платежів згідно з умовами договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

До договору надано паспорт споживчого кредиту, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , де зазначено основні умови кредитування, ідентичні викладеним у договорі.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.02.2025 підписав електронним підписом договір № 7086884, чим погодився із запропонованими умовами договору.

Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , зокрема ідентифікаційний номер, номер паспорту та дату його видачі, адресу проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Мілоан» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів.

На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» зобов`язань за договором, позивачем надано платіжне доручення від 22.02.2025 № 148443747, відповідно до якого 22.02.2025 ОСОБА_1 перераховано кошти 7000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_1 ,зазначену ним у договорі.

Згідно з графіком платежів, де наведені обчислення зальної вартості кредиту для споживача за умовою виконання зобов`язань за договором на умовах та в строки, визначені ньому, через 345 днів після отримання кредитних коштів позикодавець має повернути суму кредиту 7000,00 грн та сплатити комісію за надання кредиту 1750,00 грн, комісію за обслуговування кредиту 21560,00 грн.

Так, з розрахунку заборгованості за договором № 7086884 вбачається, що після надання кредитних коштів, первісним кредитором у день видачі кредиту нараховано комісію за надання кредиту 1750,00 грн та кожного розрахункового періоду нараховувалася комісія за обслуговування кредиту за узгодженою ставкою. Відповідач користувався кредитними коштами, для погашення заборгованості за кредитом та сплати комісій не здійснив жодного платежу, а тому з 12.03.2025 ТОВ «Мілоан» нараховувався штраф.

Оскільки своєчасно та у повному обсязі умови договору ОСОБА_1 не виконував, станом на 27.06.2025, за договором утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 7000,00 грн, за комісією за надання кредиту в розмірі 1750,00 грн, за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7840,00 грн, за штрафом у розмірі 8000,00 грн.

Як визначено п. 1 ч. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» 27.06.2025 укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за яким ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрі боржників.

Відповідно до електронного реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-16/25, право вимоги за договором від 22.02.2025 № 7086884, укладеним зі ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 7086884 складала 24590,00 грн, із яких: 7000,00 грн заборгованість за основним боргом, 1750,00грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 7840,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 8000,00 грн заборгованість за штрафами.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Перевіряючи обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості, суд виходить з доведеності розміру заборгованості за кредитом 7000,00 грн, отриманих та використаних позичальником, та заборгованості за комісіями - 1750,00 грн та 7840,00 грн, що нараховувалися первісним кредитором відповідно до умов договору № 7086884. Кредитні кошти та комісії відповідачем в добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, суд погоджується із тим, що ТОВ «Свеа фінанс» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування ними.

При цьому суд не погоджується із розміром заборгованості по штрафам з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, оскільки відповідачу ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану за договором від 22.02.2025 № 7086884 нараховано до сплати неустойка у виді штрафу в розмірі 8000,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача за договором від 22.02.2025 № 7086884 заборгованості за основним боргом у розмірі 7000,00 грн, за комісією за надання кредиту в розмірі 1750,00грн, за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7840,00 грн, відмовивши у задоволенні позову в іншій частині.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа фінанс», у рахунок часткового відшкодування судового збору 1796,32 грн, пропорційно частині задоволених вимог (67,47%).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 22.02.2025 № 7086884 у загальному розмірі 16590 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійка, яка складається із:

-заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок;

- заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

-заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7840 (сім тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ)витрати зі сплати судового збору в розмірі 1796 (одну тисячу сімсот дев`яносто шість) гривень 32 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя: