Постановление суда № 140802673, 11.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7148/25

Провадження № 2/0203/488/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кочевської В.Г.,

за участі:

представника позивача - адвоката Дідик А.О.,

третьої особи-3 - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи-1 та третьої особи-3 - адвоката Нестерчука С.В.,

представника законного представника неповнолітньої третьої особи-2 ОСОБА_2 - адвоката Мосійчук Ю.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про прийняття до розгляду та об`єднання в одне провадження з первісним позовом в редакції від 20.03.2026 року зустрічного позову законного представника неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 в редакції від 28.05.2026 року, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в цивільній справі №203/7148/25 за первісним позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа №203/7148/25 за позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, в якому, з урахуванням редакції позовної заяви від 20.03.2026 року, поданої на виконання ухвали суду від 13.10.2025 року як усунення недоліків позовної заяви, позивач просить суд:

- встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу з 03 березня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що необхідно ОСОБА_4 для прийняття спадщини у першу чергу на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , як того з подружжя, який його пережив;

- визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

- в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 ;

- в порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 25.03.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У підготовче засідання 11.08.2026 року з`явились представник позивача та представники третіх осіб.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, та 18.06.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог.

28.05.2026 року законний представник неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 , подала до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в цивільній справі №203/7148/25 за первісним позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, в якому просить суд:

- встановити факт того, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період з 04.12.2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом із зустрічним позовом законний представник третьої особи-2 подала до суду копії його примірників для інших учасників справи.

Також у відповідь на зустрічний позов законного представника третьої особи-2 на адресу суду надійшли заяви по суті справи від інших учасників справи щодо зустрічного позову законного представника неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 в редакції від 28.05.2026 року в цивільній справі №203/7148/25, подані як відзив представника позивача за первісним позовом - адвоката Дідик А.О. в інтересах ОСОБА_4 , на зустрічний позов від 11.06.2026 року, відзив третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним позовом, - ОСОБА_1 , на зустрічний позов від 12.06.2026 року, відповідь представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Окорського В.В. в інтересах ОСОБА_2 , від 02.07.2026 року.

Суд, заслухавши думки учасників справи, які з`явились у підготовче засідання, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223, 189-200 ЦПК України, продовжив підготовче засідання за відсутності представника відповідача з метою вирішення заяв, клопотань, з процесуальних питань, які надійшли протягом підготовчого провадження.

Під час підготовчого засідання представник позивача за зустрічним позовом - законного представника третьої особи-2 підтримав зустрічний позов та просив суд прийняти його до провадження разом з первісним позовом. Також представник позивача за зустрічним позовом пояснив, що законний представник третьої особи-2 вважає себе відповідачем по справі, а не законним представником третьої особи-2.

Представник позивача підтримала зустрічний позов та не заперечувала проти його об`єднання в одне провадження із первісним позовом.

Третя особа-3 - ОСОБА_1 , його представник та як представник третьої особи-3 не заперечували проти об`єднання в одне провадження разом з первісним позовом зустрічного позову законного представника третьої особи-2.

Суд, заслухавши пояснення та думки учасників справи, які з`явились у підготовче засідання, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в цивільній справі №203/7148/25 має процесуальний статус законного представника свого неповнолітнього сина - третьої особи-2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до положень ст. ст. 42, 43, 45, 53, 59 ЦПК України, має процесуальні права законного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, відповідно до копії свідоцтва про народження від 30.11.2010 року, серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 128).

Предметом позову в цивільній справі, що розглядається №203/7148/25, є встановлення факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період часу з 03 березня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що необхідно ОСОБА_4 для прийняття спадщини у першу чергу на спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , як того з подружжя, який його пережив; визнання квартири АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; в порядку поділу майна подружжя визнання за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , права власності по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 ; в порядку спадкування за законом визнання за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , права власності по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 .

Предметом зустрічного позову законного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення факту того, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період з 04.12.2015 року по 03.08.2024 року, за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 45 ЦПК України, під час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до положень ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, зокрема, 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 50 ЦПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Відповідно до положень ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Відповідно до положень ст. 181 ЦПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.

До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою, дев`ятою статті 178 цього Кодексу.

Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ст. 192 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Учасники справи мають право надати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до положень ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до положень ст. 195 ЦПК України, положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

ВС вказав, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, в тому числі, винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб (ВС КЦС, справа №757/55549/17 від 01.03.2023 р.).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи. Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Враховуючи обсяг процесуальних прав та обов`язків, визначених ст. ст. 4, 43 та 49 ЦПК України, сторонами вважаються особи, які є учасниками спірного матеріального правовідношення. Ознаками сторін, які відрізняють їх від інших осіб, які беруть участь у справі (зокрема, третіх осіб) є те, що сторони - це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом, та на сторони поширюються усі наслідки судового рішення.

За правовою позицією ВП ВС, викладеною у постанові від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 (провадження №12-13гс19), ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Так, ЦПК України визначає, що способами захисту відповідача проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього та надання відзиву на позов або подання зустрічного позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача та в залежності від обставин справи може бути дієвим засобом захисту відповідача проти заявленого до нього позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладеного вище вказує, що ЦПК України не передбачено процесуального права законного представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подавати до суду зустрічний позов в рамках первісного позову. Законний представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, користується, зокрема, процесуальними правами, визначеними ст. ст. 43, 56 ЦПК України.

Суд, вирішуючи питання про прийняття до розгляду зустрічного позову законного представника неповнолітньої третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за первісним позовом, дійшов висновку, що заявником порушені вимоги частин 1, 2 ст. 193 ЦПК України, оскільки зустрічний позов поданий не відповідачем у справі, а законним представником третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за первісним позовом, а також між законним представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, неможливий спір про право з протилежною стороною, та ЦПК України не передбачає можливості покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб. Це суперечить сутності інституту зустрічного позову, який приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічну позовну заяву законного представника неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 в редакції від 28.05.2026 року, в цивільній справі №203/7148/25, слід повернути заявнику (позивачу) як таку, що подана з порушенням вимог частин 1, 2 ст. 193 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 53, 182, 189, 193, 194, 195, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов законного представника неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 в редакції від 28.05.2026 року, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в цивільній справі №203/7148/25 за первісним позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності, - повернути позивачу за зустрічним позовом (заявнику).

Заяви по суті справи щодо зустрічного позову законного представника неповнолітньої третьої особи-2 за первісним позовом - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 в редакції від 28.05.2026 року в цивільній справі №203/7148/25, подані як відзив представника позивача за первісним позовом - адвоката Дідик А.О. в інтересах ОСОБА_4 , на зустрічний позов від 11.06.2026 року, відзив третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним позовом, - ОСОБА_1 , на зустрічний позов від 12.06.2026 року, відповідь представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Окорського В.В. в інтересах ОСОБА_2 , від 02.07.2026 року, - повернути заявникам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 18.08.2026 року.

Суддя Ф.М. Ханієва