Решение № 140800903, 16.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/7967/26

Провадження № 2/932/2864/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Острянин В.В.,

учасники цивільного процесу:

прокурор Мельниченко В.С.,

позивач1 Національна служба здоров`я України (представник відсутній),

позивач2 Дніпровська міська рада (представник відсутній),

відповідач ОСОБА_1 ,

третя особа КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради (представник відсутній),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, в інтересах яких діє Центральна окружна прокуратура міста Дніпра, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 у справі № 932/10144/25 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням. Вирок набрав законної сили 30.01.2026. Потерпіла ОСОБА_2 з 21.04.2025 до 10.06.2025 перебувала на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради. Лікування потерпілої здійснювалося за рахунок бюджетних коштів. В межах кримінального провадження цивільний позов до ОСОБА_1 щодо стягнення суми витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 не заявлявся. Вказані витрати залишилися не відшкодовані. У зв`язку з чим виникла потреба у захисті порушених прав інтересів держави шляхом стягнення зі ОСОБА_1 коштів у сумі 20469,77 гривень: з яких 17312,77 гривень кошти надані НСЗУ за програмою медичних гарантів, 3157 гривень кошти міського бюджету.

З письмових пояснень позивача 2 Дніпровської міської ради вбачається, що заявлена до стягнення сума 3157 гривень є підтвердженою, пов`язаною з витратами місцевого бюджету на лікування потерпілої. Ця сума підлягає стягненню з відповідача.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Мельник В.С. позовні вимоги підтримав. Надав пояснення аналогічні доводам позовної заяви. Позов просив задовольнити.

Представник позивача1 - Національної служби здоров`я України Тарасенко М.С. надала суду клопотання про розгляд справи без участі представника Національної служби здоров`я України, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Пояснила, що з неї вираховують кошти у сумі 8000 гривень, що були визначені вироком суду на користь потерпілої. З виплатами згодна.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будь-яких заяв по суті позовних вимог на надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.09.2026 у справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Судове засідання призначено на 07.10.2026.

07.10.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.12.2025, постановленого у кримінальному провадженні №12025042110001110 від 21.04.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. З покладеними на ОСОБА_1 обов`язків відповідно до п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України. Вирок набрав законної сили 30.01.2026.

За вироком суду встановлено, що своїми діями, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували її порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 відновила рух трамваю у відповідності до вищевказаного маршруту, рухаючись прямо, до наступної зупинки громадського транспорту: «КНП «МКЛ №16» ДМР», яка розташована за адресою: місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, біля адміністративної будівлі №19, не помічаючи ОСОБА_2 , яку ОСОБА_1 об`єктивно здатна та повинна була виявити та вжити заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди. Проте у той момент, ОСОБА_2 , будучи затиснутою за поверхневий одяг дверями зазначеного трамваю, від тяги, яка виникла в наслідку відновлення його руху, втратила рівновагу та впала, потрапивши лівою ногою під колесо даного транспортного засобу.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця у правій параорбітальній області, саден (подряпин) м`яких тканин обличчя; відкритої травми лівої нижньої кінцівки: з відкритими численними переломами кісток лівої стопи, травматичною ампутацією 1-5-го пальців лівої стопи та численними рваними ранами лівої стопи та ділянки лівого гомілково-ступневого суглоба, з розвитком в посттравматичному періоді ішемії та некрозу м`яких тканин, що по життєвим показам потребувало оперативного втручання в об`ємі - ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини гомілки.

Потерпіла ОСОБА_2 через отриманні тілесні ушкодження перебувала на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради. Понесені витрати вказаного закладу охорони здоров`я та Дніпровською міською радою на лікування потерпілої склали 20 469,77 гривень. Факт лікування потерпілої ОСОБА_2 та витрат на її лікування підтверджується довідкою № 5 від 01.06.2026 № 831, виданою Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради, згідно якої загальна вартість лікування ОСОБА_2 у відділенні політравми, ендопротезування та реабілітації з торакальними ліжками в КНП «МКЛ № 16» ДМР за весь період (50 ліжко-днів) склала 20 469,77 гривень. Фінансування витрат на лікування проводилось за кошти, надані програмою медичних гарантій від НСЗУ, 17312,77 гривень та за кошти, надані з місцевого бюджету, 3157 гривень.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілої в межах кримінального провадження №12025042110001110 не заявлявся.

V. Оцінка суду.

Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з частини п`ятої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора, та відповідно якої, зокрема керівник окружної прокуратури є прокурором органу прокуратури.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Національна служба здоров`я України, Дніпровська міська рада, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради прокурор посилався на те, що відповідно до Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою від 27.12.2017 року № 1101 КМУ Національна служба здоров`я України є центральним органом , який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Та відповідно до частини 5 пункту 14 вказаного Положення Національна служба здоров`я України забезпечує представництво інтересів в судах України та в інших органах через представників.

Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради, фінансується із місцевого бюджету, розпорядником якого є Дніпровська міська рада. Заподіяння комунальним закладам охорони здоров`я матеріальної шкоди та невжиття заходів до відшкодування цієї шкоди особами, що її завдали, є порушенням економічних інтересів держави. Бо фінансування діяльності закладів охорони здоров`я, зокрема Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, що спрямовуються до місцевих бюджетів.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, вбачаючи наявність порушень інтересів держави в наслідок несплати з боку відповідача витрат на лікування. Бо позивачам, які фінансуються за рахунок місцевого та державного бюджетів заподіяна матеріальна шкода. Тому прокурор діє в межах повноважень, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно зі статтею 49 Конституції України охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо профілактичних програм.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1191 Цивільного кодексу України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Згідно ч. 3 цієї статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно з наданою КНП «МКЛ №16» ДМР довідкою № 5 від 01.06.2026, відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у відділенні політравми, ендопротезування та реабілітації з торакальними ліжками в КНП «МКЛ № 16» ДМР за весь період (50 ліжко-днів) склала 20 469,77 гривень. Фінансування витрат на лікування проводилось за кошти, надані програмою медичних гарантій від НСЗУ, 17312,77 гривень та за кошти, надані з місцевого бюджету, 3157 гривень.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, наданим у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення», визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, яка діє в інтересах Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради.

Відповідно пункту шостого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривень.

На підставі ст. 1166, 1191, 1206 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 12-13, 56, 81,-82, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, в інтересах яких діє Центральна окружна прокуратура міста Дніпра, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Національної служби здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422, кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, завданого ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 в сумі 17312 (сімнадцять тисяч триста дванадцять) гривень 77 копійок, які зарахувати на реквізити: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA978999980313080115000026011.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 26510514, кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, завданого ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 в сумі 3157 (три тисячі сто п`ятдесят сім) гривень, які зарахувати на реквізити: отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро/24060300; ЄДРПОУ: 37988155, банк отримувача: Казначейство України, код бюджетної класифікації доходів: 24060300 «Інші надходження», рахунок: UА708999980314030544000004569.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач 1 - Центральна окружна прокуратура міста Дніпра, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова, 23;

Позивач 2 Національна служба здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, 19;

Позивач 3 Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 01984624, місцезнаходження: 49069, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 19.

Суддя Т.О. Коваленко