Постановление суда № 140795434, 19.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26685/26 1-кс/760/12804/26У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12026100170000104 від 18.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із альтернативою внесення застави в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивоване тим, що з 06.06.2024 у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.

Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2026 приблизно о 02 год. 30 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у залі очікування залізничного вокзалу «Центральний», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, де на сидінні побачив майно належне потерпілому ОСОБА_8 , а саме: рюкзак сірого кольору, вартість якого встановлюється, всередині якого планшет «Oscal pad 70» вартістю 3500 гривень, сумка сірого кольору, вартість якої встановлюється, всередині якої ноутбук «Lenovo Y470» вартістю 3000 гривень, та особисті речі які матеріальної цінності не становлять і в ОСОБА_4 виник умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом таємного викрадення майна, вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи вказаний умисел, в умовах воєнного стану, діючи умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, ОСОБА_4 , приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи у залі очікування залізничного вокзалу «Центральний», що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, діючи умисно, таємно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, скористувавшись тим, що потерпілий ОСОБА_8 втративши пильність заснув, за збереженістю власного майна слідкувати перестав, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, таємно, шляхом вільного доступу взяв з сидіння майно належне потерпілому ОСОБА_8 , а саме: рюкзак сірого кольору, вартість якого встановлюється, всередині якого планшет «Oscal pad 70» вартістю 3500 гривень, сумка сірого кольору, вартість якої встановлюється, всередині якої ноутбук «Lenovo Y470» вартістю 3000 гривень, та особисті речі які матеріальної цінності не становлять, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 6500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у крадіжці, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, військовослужбовця В/Ч НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

18.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за наявністю достатніх підстав вважати, що саме він вчинив зазначений злочин.

В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом (картка повідомлення на лінію 102), заявою ОСОБА_8 , показами потерпілого ОСОБА_8 , протоколом перегляду відеозаписів від 18.09.2026, протоколом затримання ОСОБА_4 , протоколом огляду місця події від 18.09.2026, рапортом СКП ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, показами свідків та іншими матеріалами в їх сукупності.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_4 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , за наявною в досудового розслідування інформацією, ухиляється від військової служби, самовільно залишивши місце несення служби, не має постійного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання на території м. Києва та Київської обл., що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_4 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: покинути територію міста Києва, почати ухилятися від органів досудового розслідування та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказаний злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прошу врахувати наступні обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;

- стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою і були б підставами для його звільнення, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.

Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрювана має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а отже слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор, що входить у групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання з вищенаведених підстав, просив задовольнити. Пояснив, що відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням, зокрема, у вигляді особистого зобов`язання. В обґрунтування вказали, що підозрюваний має третю групу інвалідності, страждає на загальне захворювання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити з огляду на наступне.

Встановлено, що в провадженні СВ ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 12026100170000104 від 18.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

18.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за наявністю достатніх підстав вважати, що саме він вчинив зазначений злочин. В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

18.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справах «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102). Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з`ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи (рішення ЄСПЛ у справах «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти росії» § 140).

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищенаведеного кримінального правопорушення у клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали кримінального провадження у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. russia (Панченко проти росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він ухиляється від військової служби, самовільно залишивши місце несення служби, не має постійного джерела доходу, не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання на території м. Києва та Київської обл., на утриманні дітей не має, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Крім того, ОСОБА_4 може здійснювати протиправний вплив на свідків, потерпілого з метою уникнути кримінальної відповідальності, про що вказує той факт, він вчинив кримінальне правопорушення проти власності та безпосередньо бачився із свідками у кримінальному провадженні, які прямо надали показання, та вказали, що саме ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що підозрюваний може погрожувати свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 отримавши копії клопотання про обрання міри запобіжного заходу, достовірно володіє повними анкетними даними свідків та інформаціє про місця проживання останніх.

Також актуальним є і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення в яких підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування, може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, чим підтверджується наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, обставини та наслідки його вчинення, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування, може знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Для запобігання цих ризиків слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину та його суспільну небезпечність, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає достатньою для визначення ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладені обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внесене у кримінальному провадженні 12026100170000104 від 18.09.2026 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком до 06.11.2026 року (включно) у межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва для внесення застави:

Отримувач: ТУ ДСА України в м. Києві;

ЄДРПОУ 26268059;

UA128201720355259002001012089;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України у м. Києві;

МФО (код банку отримувача) 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, надавши документ, який підтверджує внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, та суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або роботи.

Копію ухвали скерувати слідчому СВ ВП на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві та начальнику Київського слідчого ізолятора - для виконання, прокурору та захиснику - для відома.

Копію ухвали вручити підозрюваному.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали - до 06.11.2026 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1