Постановление суда № 140795118, 14.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/7829/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв`язку відкрите судове засідання у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №22024090000000111 від 31.07.2024 та № 22021000000000226 від 06.07.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебувають об`єднані кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу. А саме, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений усвідомлює про можливість покарання за вчинення такого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 109 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, зокрема процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про усвідомлене затягування розгляду кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за такий же злочин.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання прокурора ОСОБА_4 , просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив відмовити у його задоволенні та змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання. Зазначив, що обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. При цьому, адвокат послався на те, що ризики, заявлені прокурором, безпідставні та не доведені належними доказами, в тому числі можливість переховування ОСОБА_6 від суду, вплив на свідків, тощо. Звернув увагу, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є особою пенсійного віку, патріот, активний громадський діяч. Він має постійне місце проживання, незадовільний стан здоров`я та потребує лікування. Вважав, що справа відносно ОСОБА_6 є політична з надуманих мотивів.

Одночасно підтримав заяву в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 від 06.09.2026 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2026.

Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, зазначив, що воно подано в порушення вимог КПК України, не обгрунтоване доказами. Послався на безпідставне обвинувачення, яке грунтується на знімках на сфальшованих відеозйомках, пославшись на наявний у сторони захисту висновок експертизи. Також посилався на відсутність доказів в обгрунтування наведених прокурором ризиків, які базуються виключно на припущеннях. Так, матеріали справи не містять доказів щодо його тиску на свідків, експертів, його наміру переховуватись від органу досудового розслідування. Прокурором не вказано, на яких саме свідків він впливав чи може впливати, не вказано, чим він може перешкоджати кримінальному провадженню, перебуваючи на волі. Окрім цього, ОСОБА_6 посилався на ч. 3 ст. 61 КК України, зазначивши, що обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. Також вказував на порушення вимог ст. 197 КПК України, оскільки сукупний строк тримання особи під вартою не повинен перевищувати 12 місяців, тоді як він перебуває під вартою з 28.06.2024, тобто вже 28 місяців, що є порушенням ст. 3, 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вважав, що сам запобіжний захід застосовується йому судом як спосіб катування та замінює покарання без вироку суду. При цьому, йому 73 роки, він має незадовільний стан здоров`я, який перешкоджає його утриманню під вартою, а також на його міцні соціальні зв`язки, місце роботи, дохід. Тому, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою та застосувати до нього особисте зобов`язання з носінням електронного браслету.

Крім того , обвинувачений підтримав заяву захисника ОСОБА_5 від 06.09.2026 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2026, просив задовольнити.

Прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проти задоволення заяви про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2026 заперечували, вважали заяву захисника безпідставною, оскільки саме судове рішення є законним та зрозумілим.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, матеріали клопотання прокурора, приходить до наступного висновку

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2026, спливає 17.10.2026.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Крім того, судом враховується той факт, що ОСОБА_6 , з огляду на його вік, може безперешкодно залишити територію України, не зважаючи на режим воєнного стану, та переховуватись на межами країни або на тимчасово окупованих територіях, з огляду на зміст і характер пред`явленого йому обвинувачення проти основ національної безпеки України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, виключно тримання під вартою.

Дана норма Рішенням Конституційного суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)2024 № 3-111/2023(207/23, 315/23), визнана такою, що відповідає Конституції України, тобто є конституційною.

За таких обставин, хоча і приймаючи до уваги доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_6 постійного місця проживання, позитивні характеристики та грамоти, та те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, його вік, стан здоров`я, суд вважає доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на недопитаних свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою ще на 60 днів.

Жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним у кримінальному провадженні вищенаведеним ризикам, які не зменшилися і були враховані судом при обранні і продовженні саме цього виду запобіжного заходу.

Суд також зважує на той факт, що ухвалою Київського апеляційного суду від 14.10.2025 було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 з підстав, які аналогічні тим, що заявлені стороною захисту в даному судовому засіданні, і було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 04.09.2025, якою ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою.

Що стосується заяви захисника ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали суду від 19.08.2026 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Судом встановлено, що вказана ухвала суду від 19.08.2026 року не містить необхідності у її роз`ясненні з огляду на те, що вона є чіткою і зрозумілою, а позиція адвоката ОСОБА_5 , яка викладена в заяві, стосується його власних міркувань та фактично є його незгодою з рішенням суду щодо подальшого перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, що є фактично предметом апеляційного розгляду у випадку подачі адвокатом відповідної апеляційної скарги.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити адвокату ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м.Києва від 19.08.2026.

Керуючись ст.ст. ч.6 ст. 176, 331, 369, 376, 380 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Письмове клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12 грудня 2026 року включно.

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 від 06.09.2026 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.08.2026, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1