Постановление суда № 140792582, 20.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"20" жовтня 2026 р.Справа № 922/2940/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретар судового засідання Селіверстовій Д.М.

розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "СМД Контакт" (вх. № 25907/26 від 20.10.2026) про відвід судді, подану у справі:

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Приватного нотаріуса Богданович Альони Олександрівни (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 146 літ. "В-3", прим. № 32-А-В; код РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СМД Контакт" (адреса: 61036, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Ковтуна, будинок 15а; код ЄДРПОУ 46283301)

про визнання протиправною державної реєстрації

за участі представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - Варавін Ю.В. (оредер)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до приватного нотаріуса Богданович Альони Олександрівни (далі - відповідач), в якій просить суд:

- Визнати протиправною державну реєстраційну дію №1004801070004099123, проведену приватним нотаріусом Богданович Альоною Олександрівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Смд Контакт" (код ЄДРПОУ 46283301), внаслідок якої ОСОБА_1 було вилучено з відомостей Єдиного державного реєстру як засновника (учасника) Товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 34.08.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; попереджено про наслідки не усунення недоліків.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усунення недоліків (вх. № 22479 від 14.09.2026). В даній заяві позивач також просив суд поновити строк на подання заяви про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви; поновлено позивачу строк на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20 жовтня 2026 року о 15:20; залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СМД Контакт" (далі - третя особа).

Третя особа звернулася до суду з заявою про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26) в якій просить суд:

1. Задовольнити заяву ТОВ «СМД Контакт» про відвід судді Байбак О.І. у господарській справі № 922/2940/26.

2. Передати справу № 922/2940/26 для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

В обґрунтування зазначеної заяви третя особа посилається на положення ст. 32, 35 ГПК України, та, зокрема, вказує на те, що у цій справі позивач протягом одного дня подав чотири тотожні позовні заяви, щодо кожної з яких окремо було здійснено автоматизований розподіл між суддями (справи: № 922/2959/26; № 922/2944/26; № 922/2966/26; № 922/2940/26). Після отримання результатів такого розподілу Позивач фактично продовжив розгляд лише однієї зі справ, тоді як інші тотожні позови були відкликані / не підтримані / залишені без подальшого процесуального руху. На думку третьої особи, за таких обставин формальна технічна справність автоматизованої системи сама по собі не виключає порушення принципу випадковості визначення судді, оскільки позивач шляхом багаторазового ініціювання тотожного спору штучно створив декілька окремих результатів автоматизованого розподілу та отримав можливість фактичного вибору між визначеними системою складами суду.

Також третя особа вказує, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 було необґрунтовано задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, оскільки термін пропуску становить 14 календарних днів, тоді як суд при розгляді клопотання не надав належної правової оцінки доводам клопотання позивача та фактично звільнив позивача від обов`язку доказування, обмежившись лише формальним посиланням на загальновідомі обставини без аналізу їхнього безпосереднього впливу на можливість вчинення процесуальної дії у визначений строк.

Присутній в підготовчому засіданні представник третьої особи підтримує подану заяву, просить суд її задовольнити.

Позивач та відповідач на підготовче засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце його проведення.

Розглянувши подану заяву про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26), суд зазначає наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, що закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, за змістом частини 2 статті 38 ГПК України учасники справи можуть заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, перекладачу із підстав, визначених ст.ст. 35-37 ГПК України.

Відповідно до частини 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

В даному випадку, заява про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26) надійшла в день проведення призначеного у справі підготовчого засідання. З огляду на викладене, питання про відвід судді вирішує суддя, який розглядає справу без передачі цієї заяви на розгляд іншому судді.

Згідно з частиною 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

У даному випадку, як вже зазначалося, однією з підстав для відводу судді третя особа зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 було необґрунтовано задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, оскільки термін пропуску становить 14 календарних днів, тоді як суд при розгляді клопотання не надав належної правової оцінки доводам клопотання позивача та фактично звільнив позивача від обов`язку доказування, обмежившись лише формальним посиланням на загальновідомі обставини без аналізу їхнього безпосереднього впливу на можливість вчинення процесуальної дії у визначений строк.

Проте такі доводи третьої особи не є підставою, передбаченою ст. 35 ГПК України, для відводу судді, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду справи.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 по даній справі є такою, що набрала законної сили.

Суд звертає увагу, що вирішення питань про застосування чинного законодавства, а також прийняття судом відповідних рішень за результатами розгляду заявлених учасниками справи клопотань та поданих заяв, є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа.

При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства чи результату ухвалення судом рішень за наслідками розглянутих заяв та клопотань учасника під час розгляду спору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим доводи третьої особи в відповідній частині не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи чи є упередженим.

Іншою підставою для відводу третьою особою зазначено, що позивач протягом одного дня подав чотири тотожні позовні заяви, щодо кожної з яких окремо було здійснено автоматизований розподіл між суддями (справи: № 922/2959/26; № 922/2944/26; № 922/2966/26; № 922/2940/26). Після отримання результатів такого розподілу позивач фактично продовжив розгляд лише однієї зі справ, тоді як інші тотожні позови були відкликані / не підтримані / залишені без подальшого процесуального руху. На думку третьої особи, за таких обставин формальна технічна справність автоматизованої системи сама по собі не виключає порушення принципу випадковості визначення судді, оскільки позивач шляхом багаторазового ініціювання тотожного спору штучно створив декілька окремих результатів автоматизованого розподілу та отримав можливість фактичного вибору між визначеними системою складами суду.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, позивач дійсно протягом 19.08.2026 - 20.08.2026 подав до Господарського суду Харківської області чотири різних позови які стосуються скасування або визнання протиправною державної реєстраційної дії № 1004801070004099123, проведеної приватним нотаріусом Богданович Альоною Олександрівною щодо ТОВ «СМД КОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 46283301).

Щодо кожної з позовних заяв судом було окремо здійснено автоматизований розподіл між суддями, а саме, по справам № 922/2959/26; № 922/2944/26; № 922/2966/26, № 922/2940/26.

В межах справ № 922/2959/26; № 922/2944/26; № 922/2966/26 позовні заяви згодом були повернуті в зв`язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви.

В межах даної справи позивач усунув недоліки позовної заяви, в зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Однак, при винесенні ухвали від 16.09.2026 судді-доповідачу по даній справі наведені вище обставини щодо подання позивачем чотирьох позовів не були відомі. Про такі обставини судді-доповідачу стало відомо тільки зі змісту заяви третьої особи про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26).

Однак, в цьому контексті суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань (прямих чи непрямих) з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-ІV) встановлено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також, згідно з приписами ст. 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У ст. 15 Кодексу суддівської етики встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, у якому зазначено про те, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

Окрім того, у коментарі до ст. 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, які свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Наведене вище є іншою обставиною (в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України), яка може викликати сумніви у сторін в об`єктивності судді при вирішенні даного спору, що є підставою для самовідводу.

В даному випадку, подання позивачем протягом незначного проміжку часу з певними недоліками чотирьох різних позовних заяв щодо державної реєстраційної дії № 1004801070004099123, які були зареєстровані в межах чотирьох різних справ, та усунення недоліків лише в даній справі з метою прийняття її до розгляду, свідчить про наявність обставин, які можуть викликати, як у учасників справи № 922/2940/26, так і у стороннього спостерігача, сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Зважаючи на викладені вище обставини, незважаючи на відсутність правових та фактичних підстав для сумніву у безсторонності та об`єктивності судді-доповідача у даній справі, проте з огляду на необхідність забезпечення дотримання засад здійснення правосуддя та приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля забезпечення довіри до Господарського суду Харківської області та в цілому до судової влади в Україні, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді-доповідача у справі № 922/2940/26, як у учасників даної справи, так і у стороннього спостерігача, суддя-доповідач вважає за необхідне задовольнити заяву третьої особи про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26).

Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

За таких обставин, дана справа підлягає переданню до повторного розподілу з метою визначення складу суду, який в подальшому буде здійснювати її розгляд.

Керуючись статтями 2, 8, 35, 38, 39, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД Контакт» про відвід судді (вх. № 25907/26 від 20.10.26) задовольнити.

Відвести суддю Байбак О.І. від участі в розгляді справи № 922/2940/26 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Богданович Альони Олександрівни, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СМД Контакт», про визнання протиправної державної реєстрації.

Передати справу № 922/2940/26 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Байбак О.І.