Постановление суда № 140792581, 20.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову в відстроченні виконання рішення суду

20 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1765/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши заяву КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про відстрочення виконання рішення суду (вх. №24200/26 від 01.10.2026) у справі

за позовомАкціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ"доКомунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ"простягнення коштівза участю представників:

стягувача Косяк Н.В.

боржника (заявника) Свинаренко М.С.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від боржника КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до Господарського суду Харківської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду (вх. №24200/26), в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 у справі №922/1765/26 на один рік з моменту винесення рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2026 у справі №922/1765/26 вищевказану заяву КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 20.10.2026 о 13:20 год.

15.10.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" стягувача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх. №25503/26), в яких зазначив, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника та не повинно створювати для стягувача зайвих перешкод і витрат. Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності боржником як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання рішення суду. В умовах воєнного стану за наслідком збройної агресії росії проти України, необхідно дотримуватися балансу інтересів обох сторін правочину. Наведені боржником обставини щодо важкого фінансового стану підприємства не свідчить про неможливість виконання судового рішення в цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", тобто не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Негативні наслідки, що викликані введенням військового стану, неспроможністю боржника до беззбиткового господарювання, незадовільним станом планування власної економічної діяльності тощо, не можуть бути перекладені на стягувача, оскільки це суперечило б принципам справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства. Боржником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного фінансового становища підприємства у вказаний у заяві про відстрочення виконання рішення термін, а отже і про наявність реальної можливість виконання рішення через один рік. З огляду на викладене, підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/1765/26 відсутні.

Присутній у судовому засіданні 20.10.2026 представник боржника підтримав подану заяву та просив суд відстрочити виконання рішення суду в даній справі на один рік з моменту його винесення з підстав, викладених у заяві.

Представник стягувача в судовому засіданні 20.10.2026 проти надання відстрочки виконання рішення суду заперечував та просив суд відмовити в задоволенні заяви боржника.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення присутніх представників стягувача та боржника, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/1765/26 (далі - Рішення) стягнуто з КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" АТ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з травня 2022 по липень 2023 у сумі 383.009.719,56 грн; інфляційні збільшення в розмірі 95.752.429,89 грн; 3% річних у сумі 30.598.803,89 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 931.840,00 грн.

19.10.2026 на примусове виконання Рішення Господарським судом Харківської області був виданий відповідний наказ.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання Рішення боржник вказує, що фінансування господарської діяльності КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям. На фінансовий стан відповідача негативно вплинула військова агресія, так за період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Прийняті у період воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України деякі нормативні акти негативно вплинули на фінансовий стан підприємства. Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206 заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані, зокрема, на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації). Харківська міська територіальна громада згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, з 24.02.2022 по 14.09.2022 відносилась до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 відноситься до території можливих бойових дій, тобто територій, на яких до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню.

Виконавчий комітет Харківської міської ради своїм рішенням "Про деякі питання оплати житлово-комунальних та транспортних послуг в умовах воєнного стану" 08.06.2022 №163 зобов`язав комунальні підприємства, які надають житлово-комунальні послуги на території міста Харкова, здійснити заходи щодо припинення стягнення плати за надані послуги фізичним особам громадянам України споживачам за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року включно. У зв`язку з цим вартість послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води категорії споживачів населення за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 не нарахована.

З урахуванням того, що питома вага теплової енергії, що споживається населенням, складає 88,5% від загального обсягу теплової енергії, що КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" постачає споживачам, зазначені нормативні акти на законодавчому рівні унеможливлюють виконання підприємством зобов`язань за укладеними господарсько-правовими угодами та позбавляють підприємство джерела погашення штрафних санкцій, які нараховують підприємству його контрагенти.

Крім того, на теперішній час існує величезна заборгованість з різниці в тарифах, що підлягає компенсації з державного бюджету, у зв`язку із встановленням тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для окремих категорій споживачів (населення, бюджетні організації) нижче економічно обґрунтованих. Так, територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, утвореною Харківською військовою адміністрацією, для реалізації положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних підприємств централізованого водопостачання та водовідведення" від 03.11.2016 № 1730-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", за період з 01.06.2021 по 31.12.2026 для КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" узгоджено різницю в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на загальну суму 16,9 млрд грн, яка на сьогоднішній день не відшкодована.

Також заявник посилається на важкий фінансовий стан підприємства, де станом на 30.06.2026 сума збитків становить 13,9 млрд грн, посилаючись на баланс підприємства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про відстрочення виконання Рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

У відповідності до частини першої статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

При цьому, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

У відповідності до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також суд зазначає, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява №3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони;

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, в цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі Жовнер проти України (заява № 56848/00) зазначено, що стаття 1 Першого Протоколу вимагає, перш за все і особливо, щоб втручання державної влади у використання права на майно було законним. Суду належить з`ясувати, чи дотримується справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і вимогами основних прав громадян. Пошук подібної рівноваги повністю віддзеркалюється в структурі статті 1, отже, і в другому абзаці: повинно існувати пропорційно обґрунтоване співвідношення між зазначеною метою і засобами, що використовуються. Контролюючи виконання цієї вимоги, Суд визнає за державою певну свободу розсуду як для вибору способів впровадження, так і для вирішення, чи є їх наслідки виправданими та відповідають загальному інтересу у спробі досягти зазначеної мети закону.

Щодо посилань боржника на те, що останній має стратегічне значення для забезпечення тепловою енергією Харківського регіону та є об`єктом критичної інфраструктури, то суд зазначає, що позивач АТ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" також є підприємством, що має стратегічне значення, оскільки постачає природний газ для населення, бюджетних установ та організацій. Отже, як стягувач так й боржник перебувають в однакових умовах.

Разом із тим, суд враховує, що у даному випадку зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, не буде відповідати положенням Конституції України в частині обов`язковості виконання судового рішення.

Суд зазначає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання Рішення або роблять його неможливим, а також, що надані докази не свідчать про неможливість виконання судового рішення в цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, тобто не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення на рік. Фінансова звітність підприємства є тільки одним з елементів, які свідчать про складний фінансовий стан підприємства, який в умовах ринкової економіки є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

Крім того, суд зауважує, що відстрочення виконання судового рішення має на меті забезпечити його реальне виконання з урахуванням інтересів сторін. Однак, посилання боржника лише на складний фінансовий стан без визначення реальної перспективи виконання судового рішення в подальшому не може бути підставою для відстрочення такого виконання саме на рік.

Судом також встановлено, що боржником не було надано належних та допустимих у розумінні статей 76, 77 ГПК України доказів в обґрунтування поданої заяви, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про існування загрози банкрутства КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення, як і не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках останнього зокрема, банківських довідок про відсутність необхідної суми коштів. Також відповідач не надав жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання ним рішення суду, а саме лише посилання на його складне фінансове становище та наявність збитків, що відображені у балансі (звіті про фінансовий стан) станом на 30.06.2026, не є доказом неможливості виконання Рішення.

Оцінюючи доводи боржника суд також враховує, що, зазначаючи про своє скрутне фінансове становище у якості підстави для відстрочення виконання рішення суду, заявник не наводить жодних обставин та не надає доказів, які б свідчили, що у строк, на який він просить відстрочити виконання Рішення, його фінансове становище покращиться та у нього буде можливість виконати рішення суду в даній справі. Тобто, відповідачем не підтверджено того, що через рік у нього з`явиться можливість виконати рішення у справі.

Щодо можливого надходження коштів з державного бюджету, як компенсації за різницю в тарифі, то суд зазначає, що таке посилання заявника не підтверджено будь якими доказами.

Крім цього, боржником не доведено реальної можливості виконати Рішення за умови надання відстрочки, оскільки можливе надходження коштів з державного бюджету, як компенсації за різницю в тарифі, є невизначеною обставиною та не може бути визнана такою, що неодмінно відбудеться протягом строку на який останній просить суд відстрочити рішення.

Також суд враховує те, що боржник просить не розстрочити, щоб дозволило розтягнути у часі оплату значних нарахувань та уникнути надмірного фінансового навантаження у певний момент у часі, а просить саме відстрочити виконання рішення суду на максимального можний проміжок часу протягом року з моменту прийняття рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що боржником не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили неможливість виконання Рішення та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення в даній справі.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановлені судом обставини довготривалого невиконання КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" своїх зобов`язань перед АТ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" та з урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, а також враховуючи те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 331 ГПК України правових підстав для відстрочення виконання Рішення на рік.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частина сьома статті 331 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про відстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про відстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 21.10.2026.

СуддяН.С. Добреля