Решение № 140791307, 19.10.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/582/26

Номер провадження 2/142/558/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981, інд.номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у АТ Кредобанк МФО 325365 або НОМЕР_4 у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором №CL-187047 від 19.04.2019 року в загальному розмірі 65670,26 гривень, що складається з: сума заборгованості за кредитом - 30806,25 гривень; сума заборгованості за відсотками - 34864,01 гривень, стягнути з Відповідача судові витрати: 2662,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.04.2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №CL-187047, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 31550,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером та виписками руху коштів по рахунку. Відповідно до п. 1 Договору Банк зобов`язався надати у власність Відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Відповідач зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. Кредитні кошти надавались Відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4 Кредитного договору (п. 3.1. Договору). Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено строк (термін) кредитування до 18.04.2024 року. Пунктом 6.2 Договору визначено, що Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Кредитного договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 Щомісячних платежів по 1930 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання Кредитного договору. Перший і останній платежі можуть відрізнятись за розміром суми Щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 19.04.2019 до 18.04.2024 погашаються в однаковому порядку. Згідно з п. 6.3 Договору Позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2 Кредитного договору). Для здійснення належного погашення кредиту Позичальник зобов`язаний щомісячно не пізніше дати погашення Щомісячного платежу, встановленого Графіком платежів, забезпечити наявність на Поточному рахунку для обслуговування кредиту суму коштів, що відповідає розміру Щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій Банку, передбачених п. 2.9 Кредитного договору (п. 6.3.1 Договору). Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Відповідач сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 69,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (п. 4.2 Договору). Пунктом 4.5 Договору визначено реальну річну процентну ставку 97,38 % річних. Пунктом 6.1. Договору Відповідач зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне виконання (просточення) грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання Позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь-якому разі пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання. Згідно з п. 10.4 Договору шляхом підписання цього Кредитного договору, Позичальник підтверджує, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами Банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк»; ознайомився із реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також іншою інформацією про споживчий кредит та інше. Відповідач був ознайомлений та прийняв усі умови Договору, зобов`язувався їх виконувати. 25 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» (надалі - ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції», Позивач) було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором №CL-187047 від 19.04.2019 року, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції». Згідно п. 3.1. Договору Факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021 року, на умовах цього Договору з дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення, сума якої визначена в п. 4.1. цього Договору (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) Права Вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від Фактора, а Фактор з дня , наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов Договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) Ціни Відступлення (а щодо Прав Вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення), набуває (приймає у власність) від Клієнта Права Вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (надає фінансування) Клієнту.Згідно з Додатком №1 до Договору факторингу сума заборгованості за Кредитним договором становить 65670,26 (позичальник в додатку під номером № 1504 ).Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером, виписками по особовим рахункам.Проте Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання та кредит в строки (терміни) не повернув. ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» направило повідомлення - вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, яка Відповідачем повністю проігнорована. Станом на день подання позовної заяви Відповідач не повернув отримані кредитні кошти на підставі Кредитного договору. Обґрунтований розрахунок суми, що додається: Загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 65670,26 гривень, що складається з: сума заборгованості за кредитом - 30806,25 гривень; сума заборгованості за відсотками - 34864,01 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 22 липня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

04 серпня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1712 від 27 липня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 08 годину 30 хвилин 03 вересня 2026 року.

03 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 16 годину 00 хвилин 19 жовтня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції"» повноважного представника в судове засідання 19 жовтня 2026 року не направив, проте 19 жовтня 2026 року представником позивача адвокатом Кізко Л.С. засобами електронного суду подане клопотання про розгляд справи без участі, в якому просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній цивільній справі, в тому числі, 19 жовтня 2026 року, не з`явився, та на адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення № R067255267849 та № R 067271007520, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістки про виклик до суду в судові засідання призначені на 03 вересня 2026 року та на 19 жовтня 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Будь-яких заяв, клопотань та відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

На підставі наданих суду доказів встановлено, що 19 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-187047, за умовами якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. (а.с. 9-11)

Згідно п. 2.1 договору сума та валюта кредиту: 31550,00 грн.

Згідно п. 2.2 договору дата видачі кредиту: 19 квітня 2019 року.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили строк (термін) кредитування: 60 місяців терміном до 18 квітня 2024 року.

Згідно п. 4.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 69,99 % річних.

Аналогічні умови були визначені в паспорті споживчого кредиту (а.с.12 зворот - 14)

Сторонами також був узгоджений Графік платежів за кредитним договором № CL- 187047 від 19.04.2019 (додаток №1).

Відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, який підписав особисто. Кредитний договір та графік платежів також підписані відповідачем особисто.

На виконання умов зазначеного кредитного договору згідно з меморіальним ордером № 22147844 від 19 квітня 2019 року АТ «КредоБанк» здійснило видачу ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 31550 грн. шляхом зарахування зазначеної суми на рахунок № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «КредоБанк» (а.с. 20), що також окремо підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 21 -28)

Як вбачається із Розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-187047 від 19.04.2019, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання відповідно до умов договору, припинив вносити платежі на погашення сум кредиту та відсотків за користування ним з у зв`язку з чим станом на 24 червня 2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 65670,26 грн, з яких: 30806,25 грн - сума заборгованості за кредитом, 34864,01 грн - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 50)

Розрахунок заборгованості здійснений з урахуванням здійснених відповідачем платежів, відсотки нараховані за відсотковою ставкою 69,99 % річних, що відповідає умовам договору та в межах строку кредитування.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Щодо переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25 червня 2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, відповідно до умов якого права вимоги за кредитним договором № CL-187047 від 19.04.2019, перейшли до нового кредитора, а саме ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». (а.с.29-34 зворот)

Перехід права вимоги підтверджується платіжним дорученням №2 від 25.06.2021, відповідно до якого позивач виконав своє зобов`язання з оплати переданого права вимоги, Додатком №1 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1 від 25.06.2021, в якому в переліку кредитних договорів під №1504 вказаний ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , кредитний договір № CL-187047, дата кредитного договору 19.04.2019, сума основного боргу 30806,25 грн., сума процентів за користування кредитом 34864,01 грн., комісія - 0 грн., загальна сума заборгованості станом на 23 червня 2021 року - 65670,26 грн. (а.с. 39, 35-37)

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № CL-187047 від 19 квітня 2019 року в загальному розмірі 65670,26 грн., що складається з 30806,25 грн. заборгованості за тілом кредиту та 34864,01 грн. заборгованості за процентами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи додано копію договору № 07/10/2021 про надання правової допомоги від 07.10.2021 року укладеного між АО "СмартЛекс" та ТОВ ФК "Приватні інвестиції", який не містить домовленості сторін про суму гонорару адвоката. Будь-яких інших доказів на підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи не додано, у зв`язку із чим у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Приватні інвестиції"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981, інд.номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у АТ Кредобанк, МФО 325365, або НОМЕР_4 у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором №CL-187047 від 19.04.2019 року в загальному розмірі 65670,26 гривень, що складається з: суми заборгованості за кредитом - 30806,25 гривень; суми заборгованості за відсотками - 34864,01 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981, інд.номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у АТ Кредобанк, МФО 325365, або НОМЕР_4 у АТ КБ Приватбанк, МФО 305299) судові витрати в сумі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», що знаходиться в м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, код ЄДРПОУ: 37356981.

Відповідач: ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: