Решение № 140790780, 21.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1014/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпромтехсервіс, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 181610,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпромтехсервіс про стягнення 181610,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у вагонах №№ 66978685 та 52977873 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладних. При цьому, за твердженням позивача, у зазначених випадках різниця маси вантажу більше суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси (нетто) - 1%, передбаченої п.27 Правил видачі вантажів. Враховуючи викладене, позивачем за неправильне зазначення у накладних маси вантажу на підставі ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України нараховано 181610,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду: заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзиву на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.

11.05.2026 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить застосувати наслідки спливу спеціального строку позовної давності до вимог Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця та відмовити у задоволенні позову про стягнення 181610,00 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Оскільки обставини, які позивач вважає порушенням, були зафіксовані у комерційному акті ф. ГУ-22 від 14.07.2025 № 467004/241, перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати. Отже, граничним строком звернення до суду позивачем було 14.01.2026 року. На думку відповідача, посилання позивача на пункт 7.3 договору щодо трирічного строку позовної давності є безпідставним, оскільки спеціальні строки позовної давності, встановлені законом та транспортними статутами, мають пріоритет перед загальними умовами договору; сторони не можуть змінювати спеціальні строки відповідальності, встановлені імперативними нормами транспортного законодавства; спір виник із правовідносин перевезення вантажу, які прямо регулюються Статутом залізниць України. У зв`язку з цим відповідач заявляє про застосування наслідків спливу строку позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Щодо комерційного акта, то відповідач посилається на те, що акт був складений без участі представників відповідача, а також без належного повідомлення відповідача та без надання йому можливості бути присутнім при переважуванні, перевірити технічний стан ваг, надати заперечення, зафіксувати власні зауваження щодо процедури зважування, в матеріалах позову відсутні належні та допустимі докази повідомлення відповідача про проведення переважування вантажу та складання комерційного акту. За таких обставин, як стверджує відповідач, комерційний акт не може вважатися безумовним та достатнім доказом вини відповідача. Також відповідач зазначає, що фактичне відхилення ваги (в меншу сторону) начебто становило лише 850 кг та 1050 кг відповідно, що саме по собі не виключає можливості природних втрат, похибок вимірювання чи інших технологічних факторів під час перевезення/переваження сипучого вантажу, крім того зазначене перевезення не спричинило будь-якої шкоди залізниці, природному середовищу, вантажоодержувачу, третім особам, тощо. Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів щодо справності вагового обладнання, дотримання методики зважування, належного оформлення процедури перевірки, достовірності встановленої різниці ваги. Як зазначає відповідач, у даному випадку жодної шкоди залізниці не завдано, перевезення здійснено, провізна плата сплачена, рухомий склад не пошкоджений, загрози безпеці руху не встановлено, вантаж доставлено одержувачу без зауважень останнього, а отже стягнення штрафу у розмірі 181610,00 грн є явно неспівмірним наслідкам спірної ситуації та суперечить принципам справедливості й добросовісності, визначеним статтями 3, 13 Цивільного кодексу України.

21.05.2026 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить відмовити у клопотанні відповідача про застосування строку позовної давності та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що у накладній №42107524 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника директор Хіменко Олена Анатоліївна. Позивач також вказував, що у даній справі позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу за невірно зазначену масу в перевізному документі, який передбачений ст. 122 Статуту залізниць України, відповідно до якої розмір штрафу стягується у розмірі передбаченому у ст. 118 Статуту залізниць України. Позивач зазначає, що саме на вантажовідправника покладається обов`язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому, залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення. Позивач також зазначає, що при застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред`явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Щодо складення комерційного акту без участі сторони відповідача, то позивач повідомив, що правилами складання актів не передбачена присутність відправника в даному випадку. За твердженнями позивача, перевезення вантажів здійснюються та організовуються на підставі договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; надання послуг за договором підтверджується, зокрема, накладною, яка складається згідно з додатком 1 до правил оформлення перевізних документів, та містить застереження щодо відповідальності відправника відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України. Оскільки накладну було оформлено в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору, на думку позивача, становить три роки, як то передбачено безпосередньо п. 7.3. договору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2020 між Акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестпромтехсервіс (замовник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-39559815/2020-001.

Відповідно до повідомлення від 13.03.2020 про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-39559815/2020-001 від 13.03.2020 року АТ «Укрзалізниця» засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпромтехсервіс заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило, що замовнику присвоєно коди: 1. відправника / одержувача: 1663; 2. платника 8207288 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Вартість послуг визначається відповідно до розділу 3 договору.

Відповідно до п. 12.1 договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення.

Як вбачається з накладної № 42107524 від 07.07.2025, 07.07.2025 зі станції відправлення Попелюхи Одеської залізниці ТОВ Інвестпромтехсервіс відправило вантаж «Вапняк для флюсування» (ф. 20-50) навалом у зокрема вагонах № № 66978685 та 52977873 на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до графи відомість вагонів до накладної № 42107524 у вказаних вагонах зазначено масу нетто вантажу по 68500 кг кожний (тара вагона № 66978685 - 23000 кг, а вагона № 52977873 - 22100 кг).

Як вбачається зі штампів на накладній та з відміток станції призначення, вагони прибули на станцію Кривий Ріг-Головний 14.07.2025.

Як вбачається з комерційного акта форми ГУ-22 № 467004/241 від 14.07.2025, складеного станцією Кривий Ріг-Головний, акт складено на підставі накладної № 42107524 від 07.07.2025 щодо вагонів № 66978685 та № 52977873 з вантажем «вапняк для флюсування». У розділі Д акта зафіксовано результати контрольного зважування 14.07.2025: у вагоні № 66978685 брутто 90650 кг, тара 23000 кг, нетто 67650 кг (недостача 850 кг); у вагоні № 52977873 брутто 89550 кг, тара 22100 кг, нетто 67450 кг (недостача 1050 кг). Вагони у технічному стані визнано справними, пломби відсутні, вантаж навантажено нижче бортів на 200 300 мм, люки та двері щільно закриті, течі вантажу немає. Акт підписано представниками станції та вантажоодержувача.

Згідно з актами загальної форми ГУ-23 № 3455 та № 3456 від 14.07.2025, складеними у присутності комерційних агентів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 14.07.2025 проведено комерційний огляд вагонів № 52977873 та № 66978685. Встановлено навантаження пагорбоподібне, нижче бортів на 200 300 мм, люки щільно закриті, двері суцільнометалеві, течі вантажу немає. Вагони подано для контрольного зважування. В акті № 3456 відображено результати зважування, що збігаються з даними комерційного акта.

Як вбачається із заявки № 14 від 14.07.2025, ТОВ Сталь Україна звернулось до начальника станції Кривий Ріг-Головний із проханням направити представника залізниці для участі у видачі (переважуванні) вантажу, що прибув поїздом № 3603 14.07.2025. У заявці зазначено вагони № 66978685 та № 52977873, вантаж «вапняк», станція відправлення Попелюхи, вага за документами по 68,5 т, вага за результатами зважування 67,6 т та 67,3 т відповідно.

У телеграмі від 14.07.2025 13:30 станція Кривий Ріг-Головний повідомила на станцію відправлення Попелюхи Одеської залізниці про проведення 14.07.2025 комерційного огляду та контрольного зважування вагонів № 52977873 і № 66978685 за накладною № 42107524 від 07.07.2025. У телеграмі наведено результати зважування (брутто, тара, нетто) та зазначено недостачу маси, що збігаються з даними комерційного акта.

В матеріалах справи наявна претензія № Д Придн-05/814 від 26.12.2025, за змістом якої виробничий підрозділ «Служба роботи станцій» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернувся до ТОВ Інвестпромтехсервіс з вимогою про сплату штрафу в сумі 181610,00 грн. У претензії викладено обставини відправлення 07.07.2025 та прибуття 14.07.2025 вантажу, результати зважування за комерційним актом № 467004/241 від 14.07.2025 та розрахунок штрафу. В якості направлення претензії відповідачу позивачем долучена до матеріалів позовної заяви накладна АТ Укрпошта № 5002300808477 від 30.12.2025.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України вантаж - це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до підпункту 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів) (п. 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 затверджені Правила приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту).

Згідно з п. 40 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) затверджені Правила оформлення перевізних документів.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно з п 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Відповідно до п 1.2 Правил оформлення перевізних документів накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді. Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Судом встановлено, що правильність внесених відомостей до накладної № 42107524 від 07.07.2025 підтвердила своїм ЕЦП (електронно-цифровий підпис) директор відправника - Хіменко Олена Анатоліївна.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до п. 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Як встановлено судом, відповідачем при заповненні залізничної накладної № 42107524 від 07.07.2025 допущено неправильне зазначення маси вантажу у вагонах № 66978685 та № 52977873, що підтверджується комерційним актом форми ГУ-22 № 467004/241 від 14.07.2025, а саме: у вагоні № 66978685 замість 68500 кг зазначеної у накладній маси нетто фактично встановлено 67650 кг, тобто недостача становить 850 кг (68500-67650), а у вагоні № 52977873 замість 68500 кг фактично встановлено масу нетто 67450 кг, тобто недостача становить 1050 кг (68500-67450).

Отже має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній, та встановленої при контрольному зважуванні.

Позивач просить стягнути 181610,00 грн штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

На відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць України.

Згідно з ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею дповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до накладної розмір провізної плати за вагони № 66978685 та № 52977873 становить по 18161,00 грн кожний вагон.

Отже штраф згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України становить 181610,00 грн з розрахунку 18161,00 грн х 5 х 2.

Посилання відповідача на складення комерційного акта без його участі судом відхиляються, оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено обов`язкової присутності вантажовідправника при проведенні контрольного зважування вантажу на станції призначення та складенні за його результатами комерційного акта.

Доводи відповідача про відсутність доказів справності вагового обладнання та дотримання порядку проведення зважування судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів результати контрольного зважування, зафіксовані у комерційному акті форми ГУ-22 № 467004/241 від 14.07.2025.

Посилання відповідача на можливість утворення встановленої різниці маси внаслідок природних втрат, похибки вимірювання чи інших технологічних факторів судом відхиляються, оскільки у зазначених випадках різниця маси вантажу більше суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси (нетто) - 1%, передбаченої п.27 Правил видачі вантажів.

Доводи відповідача про відсутність збитків, завданих залізниці, не впливають на наявність підстав для стягнення штрафу, оскільки відповідальність, передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України, настає за сам факт неправильного зазначення вантажовідправником відомостей у накладній та не залежить від фактичного заподіяння залізниці збитків.

Посилання відповідача на неспівмірність розміру штрафу наслідкам допущеного порушення судом відхиляються, оскільки розмір штрафу встановлений імперативними приписами Статуту залізниць України та визначається виходячи з розміру провізної плати, а тому не може бути довільно зменшений виключно з огляду на характер наслідків допущеного порушення.

Отже оскільки наданий позивачем розрахунок штрафу є арифметично правильним, то позовні вимоги про стягнення 181610,00 грн штрафу є обґрунтованими та доведеними.

Як вже зазначалось, відповідач заявив заяву про застосування строку позовної давності.

Щодо заяви відповідача про застосування шестимісячного строку спеціальної позовної давності (відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову (ст. 137 Статуту залізниць України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Водночас за приписами ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так, пунктом 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Твердження відповідача про те, що спеціальні строки позовної давності, встановлені законом та транспортними статутами, мають пріоритет перед загальними умовами договору є помилковим, оскільки ч. 2 ст. 259 ЦК України встановлено заборону тільки на скорочення строку позовної давності, встановленої законом.

Про порушення свого права позивач дізнався 14.07.2025 при складанні комерційного акта № 467004/241, яким виявлено невідповідність фактичної маси вантажу зазначеній масі вантажу вантажовідправником у відповідній накладній. Позовна заява надіслана позивачем до суду 08.04.2026, а отже строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду не пропущений позивачем.

Таким чином, підстави для відмови у позові відсутні.

Отже позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпромтехсервіс (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Горького, будинок 1, код 39559815 ) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108, код 40081237) 181610,00 грн (сто вісімдесят одну тисячу шістсот десять грн 00 коп) штрафу та 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 21.10.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева