№ 140789447, 19.10.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19 жовтня 2026 року

Справа № 642/7816/26

Провадження № 3/642/1441/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч.1 ст.122-2 КУпАП України, суд -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №763756 від 05.09.2026, 05 вересня 2026 року о 15год. 55хв. в м.Харкові по вул.Полтавський шлях, 56/58, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Hyndai Accent д.н.з. НОМЕР_2 порушив вимоги п. 8.7.3. Е ПДР України, не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів, та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат не з`явились про дату та час розгляду адміністративного матеріалу повідомлялися належним чином.

Адвокат Кондратенко В.А. подав клопотання, в якому зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнає повністю та в повному обсязі. У вчиненому він щиро розкаюється. Просив розглядати справу про адміністративне правопорушення № 642/7816/26 відносно ОСОБА_1 , за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та її захисника; а при винесенні постанови врахувати щире каяття та повне визнання вини ОСОБА_1 , як обставини, що пом`якшують відповідальність згідно зі ст. 34 КУпАП

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також те, що законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122-2 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та її представника на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та оглянувши долучений відеозапис, суд прийшов до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності ззаконом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП- суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно п.3,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Пункт 1.10 ПДР України містить визначення водія, відповідно до якого водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Згідно пункту 8.7.3.е Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Факт правопорушень підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №763756 від 05.09.2026;

відеозаписом, на якому зафіксовано факт невиконання неодноразових вимог поліцейського на зупинку;

рапортом командира взводу №1 роти №3 батальйону №2 УПП в Х/о ДПП старшого лейтенанта поліції Івана Коробая, відповідно до якого 05.09.2026 екіпаж 3051 під час патрулювання в місті Харкові по вул. Полтавський лях, 56/58 виявив тз Hyndai Accent д.н.з. НОМЕР_2 , який проїхав перехрестя вул. Полтавський шлях та вул. Євгена Котляра на заборонений червоний сигнал світлофору, яким порушив п. 8.7.3е ПДР України, не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольорів, та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122-2 КУпАП. Но водія складено протокол за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В поясненнях до протокол ОСОБА_1 вказав, що злякався бусифікації і тому намагався втекти. Провину визнає.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП.

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена у повному обсязі.

Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.

При призначенні адміністративного стягнення, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а саме - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Таким чином, на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 122-2 КУпАП, у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі ст.124, 122-4 КУпАП України та керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Про сплату штрафу та судового збору в обов`язковому порядку повідомити суд, надавши оригінали квитанцій безпосередньо до суду, або надіславши їх на адресу суду будь-яким сервісом поштового зв`язку, або на електронну адресу суду inbox@ln.hr.court.gov.ua.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя А.М. Гримайло