Решение № 140787685, 19.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/814/26

номер провадження 2-о/546/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Лободи Н.І.,

представника заявника адвоката Казакова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу № 546/814/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Полтавська міська рада, про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в :

09.07.2026 заявник звернувся до суду із вищевказаною заявою в порядку окремого провадження, у якій просить суд:

1. Встановити факт родинних відносин між моїм батьком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його рідною сестрою ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: що вони були рідними братом та сестрою.

2. Викликати в судове засідання та допитати в якості свідків осіб, які можуть підтвердити, що брат та сестра - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , були родичами та спілкувалися між собою.

1. ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .

2. ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Новосанжарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено актовий запис № 2296. Батько мав рідну сестру ОСОБА_3 , тобто рідну тітку заявника, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина.

Оскільки, померла сестра його батька не мала чоловіка та дітей, а батько теж помер, заявник є єдиним спадкоємцем за законом (так як батько помер раніше, він закликається до спадкування за правом представлення відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України), ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Ярового Олександра Борисовича із заявою про відкриття спадкової справи. Спадкова справа була відкрита 23.03.2026 року за номером 75381987 у Спадковому реєстрі. 30.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак постановою нотаріуса від 30.06.2026 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документу, свідоцтва про народження батька, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, унеможливлюється підтвердження факту родинного зв`язку ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , як рідних брата та сестри. Початкове свідоцтво про народження батька видане «Бюро актів цивільного стану м. Іркутська Управління Н.К.В.Д. по Іркутській області Народний Комісаріат Внутрішніх Справ СРСР» було втрачено, повторно було видано «97750021 Органом РАГС Москви №21 Багатофункціональним центром надання державних послуг району Зюзіно».

Їх родинні відносини та спорідненість померлого батька заявника ОСОБА_2 та його померлої сестри ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами оригінали і копії яких додані до даної заяви та можуть підтвердити свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Заявник вважає можливим врахувати надане народження батька та вказаний в ньому актовий запис про реєстрацію його повторне свідоцтво про народження, у сукупності з іншими доказами, враховуючи вимоги міжнародно-правових актів і принципів, адже відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, згідно якого утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Встановлення факту родинних відносин необхідно для оформлення спадщини, після смерті тітки заявника ОСОБА_3 , що і змушує його зве

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження на 14:00 год 20.08.2026, задоволено клопотання заявника про виклик свідків.

У судове засідання, призначене на 19.10.2026 з`явилися представник заявника - адвокат Казаков О.А., та свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Заявник про дату час та місце розгляду повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повісток за місцем проживання, повістку на 19.102026 отримав відповідно до рекомендовано поштивого повідомлення особисто 22.08.2026 (а.с.64), заяв чи клопотань не надходило.

Представник заінтересованої особи Полтавської міської ради про дату час та місце розгляду повідомлений завчасно та належним чином, шляхом направлення повісток до електронного кабінету Електронного суду. Повістку на 19.10.2026 відповідно до довідки про доставку електронного документу отримано 21.08.2026 (а.с.61), заяв чи клопотань не надходило.

Представник заявника - адвокат Казаков О.А., у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника та свідків, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О.Б., винесено постанову № 157/02-31 від 30.06.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно даної постанови, розглянувши заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами, в рамках спадкової справи № 10/2026, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його тітки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріусом встановлено, що Заявником надано свідоцтво про народження його батька, видане у 2026 році компетентними для підтвердження факту родинного зв`язку ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , як брата і сестри, оскільки воно не пройшло належної міжнародної формалізації (а.с.20).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області здійснено актовий запис № 2296, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснено актовий запис № 70, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 27.05.2026 НОМЕР_5 Відділом ЗАЦС Москви № 21 Багатофункціональним центром надання державних послуг району Зюзіно та його засвідченого приватним нотаріусом перекладу на українську мову здійсненого перекладачем, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.11, 12, 13-14).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 та його засвідченого приватним нотаріусом перекладу на українську мову здійсненого перекладачем, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.15, 16, 17-18).

23.03.2026 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О.Б., здійснене реєстрацію спадкової справи № 10/2026 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 84608890 (а.с.19).

ОСОБА_3 листувалася з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується копіями конверту та листа (а.с.21, 22).

Заявником надано фототаблицю сімейних фотографій за період з 1974 року по 1977 рік, на яких зображені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.23-30).

Також заявником надано копію свідоцтва водія ОСОБА_3 серіє НОМЕР_7 (а.с.31).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.02.2012 у справі № 2-о/1626/4/12р., встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що ОСОБА_4 є рідною матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 47-48).

Окрім цього, заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , надано його копію паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП та витягу з реєстру територіальної громади (а.с.4-5, 6, 7).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що є матір`ю заявника - ОСОБА_1 . Зазначила, що у її покійного колишнього чоловіка ОСОБА_2 , 1940 року народження, була сестра - ОСОБА_3 , 1941 року народження, яку вони називали « ОСОБА_3 ». Її колишній чоловік є батьком її сина, що є заявником. З ОСОБА_2 свідок розійшлася у 1978 році, та після розірвання шлюбу підтримувала зв`язок з його сестрою ОСОБА_3 , яка їздила в гості до племінника. Коли ОСОБА_1 виріс, він їздив до тітки самостійно. Чоловіка та дітей у ОСОБА_10 не було, так як і інших дітей у її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Під час дослідження фототаблиці зазначила, що ці фотографії зроблені за місцем проживання ОСОБА_12 в квартирі в місті Полтаві та в будинку свідка в селі Покровське.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_4 знає приблизно з 1972-1974 року, яка раніш була ОСОБА_4 . Приблизно у 1974 році ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_15 , у 1976 році у них народився син ОСОБА_8 . До ОСОБА_2 приїздили його родичі, батько ОСОБА_16 , сестра ОСОБА_3 , коли вони приїздили свідка кликали на вечерю. Під час дослідження фототаблиці зазначила, на яких фотографіях зазначені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , та інші особи.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 06.03.2023 у справі № 357/6441/21.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та його засвідченого приватним нотаріусом перекладу на українську мову здійсненого перекладачем, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.11, 12, 13-14). Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 та його засвідченого приватним нотаріусом перекладу на українську мову здійсненого перекладачем, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.15, 16, 17-18).

Відтак, із аналізу наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О.Б., винесено постанову № 157/02-31 від 30.06.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно даної постанови, розглянувши заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами, в рамках спадкової справи № 10/2026, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його тітки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріусом встановлено, що Заявником надано свідоцтво про народження його батька, видане у 2026 році компетентними для підтвердження факту родинного зв`язку ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , як брата і сестри, оскільки воно не пройшло належної міжнародної формалізації (а.с.20).

Стосовно вищезазначеного, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Це положення пункту 7 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні узгоджується зі змістом статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка встановлює правила визнання в Україні документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав у формі, встановленій відповідним законодавством іноземних держав.

За правилами статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» для визнання дійсності таких документів в Україні є необхідним дотримання процедури їх легалізації, окрім випадків, коли відповідно до законодавства або міжнародного договору України легалізація не вимагається або передбачена інша процедура встановлення дійсності відповідних документів.

Отже, чинним законодавством України передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, а саме: їх легалізація в установленому законом порядку або інший порядок, визначений законом або міжнародним договором України.

Основними процедурами встановлення дійсності іноземних офіційних документів є консульська легалізація та проставлення апостиля.

Вимоги та порядок консульської легалізації передбачено положеннями Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року та Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04 червня 2002 року.

Процедура проставлення апостиля передбачена Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року (далі - Гаазька конвенція 1961 року), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-III. Дія конвенції поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів (стаття 1 конвенції).

Статтю 2 Гаазької конвенції 1961 року визначено, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відповідно до частини другої статті 3 Гаазької конвенції 1961 року дотримання процедури проставлення апостиля не можна вимагати, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Так, прикладом скасування процедури легалізації є стаття 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами - членами СНД, зокрема, Україною і рф (далі - Конвенція СНД про правову допомогу 1993 року). Відповідно до статті 13 цієї конвенції, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Разом із тим, 01 грудня 2022 року прийнято закон України № 2783-IX«Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», який набрав чинності 23 грудня 2022 року.

Відповідно до вказаного закону України дію Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року зупинено у відносинах з рф та республікою білорусь.

Це означає, що дія цієї конвенції, у тому числі, і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (рф та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Проте з дати зупинення дії Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року у відносинах з рф та республікою білорусь до документів, виданих на території цих держав, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Гаазькою конвенцією 1961 року.

Водночас, для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінетом Міністрів України було врегульовано питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, пунктом 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Частиною першою статті 4 ЦК України визначено, що постанови Кабінету Міністрів України є також актами цивільного законодавства.

Таким чином, після виходу України з Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року офіційні документи, видані в державах, які були учасницями цієї Конвенції станом на 24 лютого 2022 року, можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення протягом строку, визначеного постановою № 107.

Відповідні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2026 року у справі № 635/4475/25. Практика Верховного Суду щодо визнання на території України під час воєнного стану документів, виданих компетентними органами рф, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107, є сталою (див., зокрема, постанови Верховного Суду: від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24 (провадження № 61-11539св24), від 15 липня 2025 року у справі № 307/3991/23 (провадження № 61-3996св25), від 04 серпня 2025 року у справі № 757/27745/24-ц (провадження № 61-2461св25), від 23 грудня 2025 року у справі № № 165/894/25 (провадження № 61-11622св25).

Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус виходив із того, що свідоцтво про народження, видане уповноваженими органами рф, не є дійсним на території України оскільки не має апостилю, що не відповідає нормам чинного законодавства та відповідно до висновків Верховного Суду такі свідоцтва можуть прийматися без апостилю та визнаються на території України під час воєнного стану з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107. Відмова приватного нотаріуса у прийнятті наданих заявником документів на підтвердження родинних відносин між батьком та його сестрою, а відтак тіткою заявника, фактично перешкодила заявнику належним чином реалізувати свої спадкові права, у зв`язку з чим, заявник був вимущений звернутися до суду із даною заявою.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Схожий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20 наведено висновок, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, тощо.

Судом достовірно встановлено, що встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно для оформлення спадкових прав після смерті його тітки ОСОБА_3 за правом представлення відповідно до норм ч. 3 ст. 1266 ЦК України внаслідок відсутності інших спадкоємців.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ) , а саме: що вони були рідними братом та сестрою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Полтавська міська рада, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ) , а саме: що вони були рідними братом та сестрою.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 21 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_9 , зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутній ;

представник заявника - адвокат Казаков Олег Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_10 , адреса місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 16, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС наявний;

заінтересована особа - Полтавська міська рада, ЄДРПОУ 24388285, адреса місцезнаходження: вулиця Соборності, буд. 36, м. Полтава Полтавський району Полтавської області, 36014, ел.пошта: cancelar@tax.gov.ua, зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС наявний.

Суддя О.О. Романенко