Постановление суда № 140781058, 21.10.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 4-с/294/11/26

справа № 294/602/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

-секретаря судових засідань Івашкевич В.П.,

- представника відділу державної виконавчої служби Омельченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельченко Т.М., боржник ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

До Чуднівського районного суду Житомирської області звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельченко Т.М. щодо зміни порядку та розміру стягнення аліментів у виконавчому провадженні №72366716 з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника до 1/6 частини доходу боржника без належного виконавчого документа.

У скарзі посилалися на те, що виконавче провадження №72366716 відкрите на підставі виконавчого листа №294/602/22, виданого 03.07.2023 Чуднівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу). 07.08.2024 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Вікторією Манзенко було винесено вимогу до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місця роботи боржника) щодо здійснення утримань із доходів боржника у розмірі 33,32 %, з яких: 16,67 % поточні аліменти; 16,65 % погашення заборгованості. Підставою для винесення зазначеної вимоги державний виконавець визначив постанову Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2024 по справі № 486/1569/23, однак нового виконавчого листа на виконання вказаного рішення суду до виконання не пред`являлось. Так як сама по собі постанова апеляційного суду не надає державному виконавцю повноважень самостійно змінювати зміст виконавчого документа, визначати інший спосіб виконання рішення або змінювати встановлений виконавчим листом розмір стягуваних аліментів, вважає, що своїми діями державний виконавець самостійно змінив спосіб виконання рішення суду, та відповідно порядок застосування норм законодавства. Про припинення стягнення аліментів за виконавчим листом №294/602/22 та існування вимоги державного виконавця від 07.08.2024 №48511/4 дізналась лише під час розгляду цивільної справи №294/1781/25 за позовом ОСОБА_2 до неї про припинення стягнення аліментів.

02.09.2026 від представника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельченко Т.М. надійшов відзив на скаргу, в якому проти задоволення скарги заперечила, вказала, що розмір аліментів за виконавчим листом №294/602/22 змінений Миколаївським апеляційним судом у справі № 486/1569/23, а не державним виконавцем, а тому 07.08.2024 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України була направлена вимога щодо здійснення відповідних відрахувань із доходу боржника. Зазначена вимога була винесена в межах виконавчого провадження № 72366716 та була спрямована на забезпечення фактичного виконання рішення суду. При цьому визначення загального відсотка відрахувань у розмірі 33,32 %, у тому числі 16,67 % поточних аліментів та 16,65 % на погашення заборгованості, не може розглядатися ізольовано від фактичних обставин виконання рішення та наявності заборгованості. При цьому, державний виконавець не визначав на власний розсуд новий розмір аліментів, а виходив із документів та відомостей, наявних у матеріалах виконавчого провадження. Доводи скаржника про те, що вона не була належним чином повідомлена про вимогу від 07.08.2024 № 48511/4, самі по собі не доводять незаконності змісту цієї вимоги. Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома сторін у встановленому законом порядку. Скаржник неодноразово зверталась до Відділу ДВС щодо виконання виконавчого провадження, тож твердження скаржника про те, що було невідомо про вчинення виконавчих дій у провадженні є такими, що не відповідають дійсності. Матеріалами виконавчого провадження підтверджується факт обізнаності скаржника як щодо зміни розміру стягнення у судовому порядку, так і щодо внесення державним виконавцем відповідних змін до розміру стягнення у виконавчому провадженні. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні скарги.

21.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій скаржниця зауважила, що сам суб`єкт оскарження не заперечує, що в межах ВП №72366716 було організовано виконання рішення суду, виходячи з розміру поточного стягнення 1/6, тоді як виконавчий лист містить інший розмір частини усіх видів доходу (заробітку) боржника. Отже державний виконавець фактично змінив розмір стягуваних аліментів, визначений на підставі іншого судового рішення, не маючи відповідного виконавчого документа із зміненим розміром стягнення. Сам факт набрання законної сили постановою Миколаївського апеляційного суду не звільняє державного виконавця від обов`язку здійснення примусового виконання на підставі належного виконавчого документа. Вимога державного виконавця №48511/4 від 07.08.2024, яку надіслано військовій частині НОМЕР_1 як роботодавцю боржника, безпосередньо породжує юридичні наслідки для виконання виконавчого листа та для розміру коштів, які вона як стягувач отримує, а тому оскаржує саме вказаний документ. Також звертає увагу, що змінений розмір стягнення застосовувався з березня 2024 року, тоді як вимога держаного виконавця винесена 07.08.2024.

22.09.2026 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник органу ДВС вказав, що розмір стягуваних поточних платежів було змінено державним виконавцем на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2024 у справі №486/1569/23. Вимога державного виконавця не є судовим рішенням, не змінює виконавчий лист, не скасовує його та не встановлює новий обов`язок боржника. Після набрання законної сили рішенням суду про зміну стягуваних аліментів державний виконавець не міг застосовувати попередній його розмір, оскільки попереднє рішення суду про стягнення аліментів фактично втратило чинність.

Ухвалою судді від 07.07.2026 ОСОБА_1 поновлено строк для подання скарги, відкрито провадження за скаргою, призначено справу до судового розгляду на 02.09.2026.

Ухвалою суду від 02.09.2026 розгляд скарги відкладено на 23.09.2026 для надання часу на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Судове засідання 23.09.2026 відкладено на 20.10.2026 за клопотанням представника органу ДВС Омельченко Т.М.

В судовому засіданні 02.09.2026 ОСОБА_1 скаргу підтримала, просила задовольнити, додатково пояснила, що вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки державним виконавцем не було отримано виконавчого листа про зміну рішення Чуднівського районного суду Житомирської області, яким стягувались аліменти з боржника в розмірі усіх видів його доходу (заробітку), самовільно вирішено змінити розмір стягуваних аліментів з на 1/6 розміру, про що дізналась лише під час розгляду справи за позовом боржника про припинення стягнення аліментів.

У судовому засіданні 02.09.2026 та 20.10.2026 представник органу ДВС підтримала поданий раніше відзив, додатково пояснила, що діяла в межах повноважень на виконання постанови Миколаївського апеляційного суду. Сам виконавець будь яких рішень про зміну розміру стягуваних аліментів не приймав. Наголосив на порушенні строків звернення скаржниці до суду.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності сторін, які не з`явились в судове засідання.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

27.07.2023 постановою старшого виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манзенко В.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №294/602/22, виданого 03.07.2023 Чуднівським районним судом Житомирської області, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з 23.06.2022 і до закінчення повного курсу навчання, тобто до 30.06.2023, а у разі продовження навчання до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.08.2023 постановою старшого виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манзенко В.В. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , отримувані у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України, яку того ж дня направлено для виконання у зазначену військову частину.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі №486/547/23 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 06.04.2023 і довічно.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.05.2023 у справі №486/546/23 задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 06.04.2023 і довічно.

09.08.2023 старшим державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №72448225 на підставі виконавчого листа Южноукраїнського міського суду Миколаївської області №486/547/23.

09.08.2023 старшим державним виконавцем Другого відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №72448100 на підставі виконавчого листа Южноукраїнського міського суду Миколаївської області №486/546/23.

11.09.2023 постановою начальника відділу Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетеричко І.А. об`єднано виконавчі провадження №72366716, №72448100, №72448225 у зведене виконавче провадження №72739345.

Рішенням Южноураїнського міського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі №486/1569/23 частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зменшено розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_3 , на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 26.04.2023 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, зменшено розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до 1/12 частин усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожного.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.04.2024 у справі №486/1569/23 частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , рішення Южноураїнського міського суду Миколаївської області від 06.03.2024 скасовано в частині розгляду позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 та в частині розподілу судового збору, зменшено розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, які стягувалися за рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 26.04.2023, з 1/4 до 1/6 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

29.06.2024 на адресу Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від боржника ОСОБА_2 , в якій він просив долучити до матеріалів виконавчого провадження №72366716 рішення Миколаївського апеляційного суду у справі №486/1569/23 в частині зменшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області №294/602/22, та просив здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.

На підставі вимоги старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Манзенко В. №48511/4 від 07.08.2024, скерованої на адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, внесено зміни до постанови про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 від 15.08.2023, а саме вирішено проводити утримання з 01.08.2024 в розмірі 33,32 %, з яких 16,67% на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 .

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтях 180 та 198 СК України, які покладають на батьків обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття та повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Положення статті 192 СК України дозволяють у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із батьків або дитини змінити розмір аліментів, визначений попереднім рішенням суду, за позовом платника або одержувача аліментів. При цьому первісне рішення суду про стягнення аліментів зберігає свою чинність до ухвалення нового рішення про їх зміну (зменшення чи збільшення), а нове рішення підлягає виконанню з моменту набрання ним законної сили або з дня пред`явлення позову, залежно від обставин.

Отже, кожне нове рішення суду про зміну розміру уже стягуваних аліментів не скасовує попереднє рішення ретроспективно, а лише встановлює новий розмір виплат на майбутнє з дня набрання ним законної сили або пред`явлення позову, забезпечуючи тим самим безперервне та повне виконання обов`язку батьків щодо утримання дитини за умов зміни будь яких їх життєвих обставин.

Згідно ст.1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

До виконавчих документів, визначених у пункті 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», належать, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виконання рішення суду про стягнення аліментів, яка уповноважує державного виконавця, у тому числі, проводити індексацію розміру стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі в залежності від певних умов.

Таким чином, аналіз норм СК України та Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що рішення про зміну розміру аліментів на утримання дитини спрямоване на забезпечення продовження виконання первісного рішення суду про їх стягнення та відповідного виконавчого листа, тобто є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на зміну певних обставин, від яких залежить розмір стягнення.

Таке рішення має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, а тому є обов`язковим для державної виконавчої служби при виконанні відповідного виконавчого листа у межах виконавчого провадження.

Таким чином, врахувавши стадійність цивільного процесу, процедуру виконання рішення судів у цивільних справах на підставі виконавчого листа, юридичну природу рішення суду про стягнення розміру аліментів, суд дійшов висновку, що постанова Миколаївського апеляційного суду у справі №486/1569/23, якою зменшено розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , який продовжує навчання, з 1/4 до 1/6 частини усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 , не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження на підставі нового виконавчого документа, а підлягає виконанню у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа Чуднівського районного суду Житомирської області у справі №294/602/22, який виданий на підставі первісного рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісяця.

В будь - якому разі, переглядаючи рішення Чуднівського районного суду Житомирської області у справі №294/602/22 про стягнення аліментів, ані Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, ані, у подальшому, Миколаївський апеляційний суд не визнавали виконавчий лист, виданий Чуднівський районним судом Житомирської області, таким, що не підлягає виконанню, не було такий лист і відкликано.

Отже, постанова Миколаївського апеляційного суду у справі №486/1569/23 не є підставою для видачі нового виконавчого документа, проте може бути підставою для перерахунку розміру уже стягуваних аліментів державним виконавцем в рамках відкритого виконавчого провадження на підставі уже виданого виконавчого листа №294/602/22.

При цьому, суд керується правовим висновком, зробленим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.07.2021 у справі №753/14154/19.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця здійснені в порядку, визначеному чинним законодавством, останнім надалі вживалися заходи щодо забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів у зміненому розмірі, що свідчить про відсутність факту порушення прав сторони виконавчого провадження - стягувача, а отже, і відсутність підстав для задоволення його скарги.

Відповідно ч. 1, 2, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Омельченко Т.М., боржник ОСОБА_2 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ірина БІЛЕРА