Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 761/9689/26
Провадження № 2/139/320/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (у тексті - ТОВ «Юніт капітал», позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
18.03.2026 директор ТОВ «Юніт капітал» Хлопкова М.С. засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 . Ухвалою судді цього суду від 20.03.2026 (а. с. 120, 121) справу передано за підсудністю до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. Ухвалою судді зазначеного суду від 25.05.2026 (а. с. 131) справу передано за підсудністю до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області, яку суд отримав 19.06.2026.
В обґрунтування позову зазначила, що 14.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (у тексті - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 679765594 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (у тексті - кредитний договір та/або договір). Відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 9200,00 грн, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, а позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (у тексті - ТОВ «Таліон плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01 на строк до 28.11.2019, який сторони додатковими угодами продовжили до 31.12.2024. Умовами вказаного договору факторингу передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, у тому числі до ОСОБА_1 на суму 19320,52 грн.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (у тексті - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс») укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 43172,44 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» і ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 679765594 від 14.04.2023 на суму 43172,44 грн.
Ухвалою від 23.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (а. с. 139 - 141). Цією ж ухвалою вирішив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відповідачеві встановив строк 15 днів з дня її вручення для подання відзиву на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачеві та його представникові копія даної ухвали доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 143, зворот а. с. 143).
Відповідачеві копія цієї ухвали надіслана 25.06.2026 за його зареєстрованим місцем проживання, а вручена 01.07.2026 (а. с. 149).
Представникові відповідача копія зазначеної ухвали надіслана та доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 07.07.2026, що підтверджується складеною відповідальним працівником суду довідкою (а. с. 146).
04.08.2026 суд отримав від представника відповідача письмові пояснення, подані ним через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, у яких він заперечує щодо правомірності відступлення права вимоги та вважає, що позивач не набув належним чином права вимоги за спірним зобов`язанням, тому просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. Одночасно з письмовими поясненнями представник відповідача подав до суду клопотання: про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу; про витребування доказів; про розгляд цивільної справи з повідомленням (викликом) сторін та здійснення розгляду справи у режимі відеоконференції (а. с. 155 - 166).
05.08.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких вона повністю заперечує всі аргументи сторони відповідача та вважає їх необґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 167 - 180). Цього ж дня до суду надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів і про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу, які представник позивача просить залишити без розгляду (а. с. 181 - 195).
Ухвалою від 30.09.2026 задоволено клопотання представника відповідача і вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін 19.10.2026 о 14:00 год.
Позивач та його представник в судове засідання 19.10.2026 не з`явилися; у пункті 4 позовних вимог просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності (а. с. 6).
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, при тому що про дату, час і місце розгляду справи був належно повідомлені; про причини неявки суд не повідомили; клопотання про відкладення розгляду справи не подали.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв`язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
За вказаних обставин, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Розглянувши справу суд встановив наступне.
14.04.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 підписали договір кредитної лінії № 679765594. (а. с. 13 - 22). Зазначений договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV428XY 14.04.2023 о 03:55:52.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання коштів у кредит, а також засвідчив, що він у встановленій законом формі повідомлений кредитодавцем про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За умовами даного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 9200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Пунктами 7.1. - 7.4. кредитного договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 21.04.2023, а саме протягом 7 (сім) днів від дати отримання першого траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору; дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2. (виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації, наданої позичальником або отриманої кредитором) або п. 9.1.1.7. (у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць) договору. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
У розділі 8 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 % річних, що на день укладання договору становить 2,10 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним. Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 % річних, що на день укладання договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
У п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до норм ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, згідно якої відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 9200,00 грн підтверджується платіжним дорученням № f01d8e6d-cc9a-4e50-84-8cf6c8851b9f від 14.04.2023 (призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 679765594 від 14.04.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer) (а. с. 51); довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 679765594/23052025/Э від 23.05.2025 (а. с. 52); інформацією АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260708/118335-БТ від 18.07.2026 (а. с. 151) і випискою за договором б/н за період 14.04.2023 - 19.04.2023 (а. с. 152).
Із розрахунку заборгованості, сформованого і підписаного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 належно не виконав свого зобов`язання з повернення кредиту та відсотків; розмір заборгованості за кредитним договором № 679765594 від 14.04.2023 станом на 23.05.2023 становить 19320,52 гривень, яка складається з: 9200,00 грн - заборгованість за кредитом; 10120,52 грн - заборгованість за відсотками.
У даному розрахунку заборгованості зазначено, що 24.04.2023 ОСОБА_1 здійснив оплату процентів в розмірі 5,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором. Аналогічна позиція міститься у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.
Щодо права ТОВ «Юніт капітал» заявляти вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором № 679765594 від 14.04.2023.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 та ч. 1 ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01 на строк до 28.11.2019, який продовжили до 31.12.2024 додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 (а. с. 57 - 69).
Згідно з умовами вказаного договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1.).
У реєстрі прав вимоги № 230 від 23.05.2023 за кредитним договором № 679765594 (а. с. 70 - 72) боржником зазначений ОСОБА_1 ; сума заборгованості становить 19320,52 грн, яка складається з: 9200,00 грн - заборгованість по основному боргу, 10120,52 грн - заборгованість за відсотками.
Про факт передачі ТОВ «Таліон плюс» грошових коштів первісному кредитору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свідчить Акт звірки взаємних розрахунків (а. с. 73), підписанням якого сторони підтвердили, що станом на 31.12.2023 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 230 від 23.05.2023 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, і Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 230 від 23.05.2023 (а. с. 74).
10.10.2024 між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладений договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (п. 2.1.). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1.).
У Реєстрі прав вимоги № 2 від 10.10.2024 за кредитним договором № 679765594 (а. с. 83 - 85) боржником зазначений ОСОБА_1 ; сума заборгованості становить 43172,44 грн, яка складається з: 9200,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 33972,44 грн - заборгованість по процентах.
На підтвердження виконання умов договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 позивачем надано платіжну інструкцію в національній валюті № 7524 від 16.10.2024 (а. с. 86) про перерахування ним на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошових коштів в розмірі 3486046,38 грн за відступлення прав вимоги згідно зазначених договору факторингу і Реєстру прав вимоги.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» і ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1.). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2.). Передбачений п. 1.2. договору факторингу акт прийому-передачі сторони підписали 04.06.2025 (а. с. 95).
У Реєстрі боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а. с. 92 - 94) боржником зазначений ОСОБА_1 ; сума заборгованості становить 43172,44 грн, яка складається з: 9200,00 грн - заборгованість по основному боргу, 33972,44 грн - заборгованість за відсотками.
На підтвердження виконання умов договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 позивачем надані платіжні інструкції в національній валюті № 467 і № 468 від 10.06.2026, № 469 і № 470 від 11.06.2025, № 478 і № 479 від 19.06.2025, № 483 від 25.06.2025, та довідку № 26.06.2025-1 від 26.06.2025 (а. с. 96 - 99) про перерахування ним на рахунок ТОВ «Онлайн фінанс» грошових коштів в розмірі 6810635,54 грн за відступлення прав вимоги згідно зазначеного договору факторингу.
Щодо наявності підстав для задоволення заявленого розміру позовних вимог суд зазначає наступне.
Позивач заявив вимогу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 679765594 від 14.04.2023 в сумі 43172,44 грн. Такий розмір позовної вимоги він обґрунтовує: випискою з особового рахунку за кредитним договором № 679765594 від 14.04.2023 ОСОБА_2 за період 04.06.2025 - 06.03.2026, підписаною директором ТОВ «Юніт капітал» (а. с. 100); розрахунками заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 55, 56) та наступного кредитора ТОВ «Таліон плюс» (а. с. 75 - 77). При тому з матеріалів справи вбачається, що два наступних кредитори - ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» і ТОВ «Юніт капітал» жодних нарахувань не здійснювали.
Судом проаналізовано договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» і встановлено, що він не містить положень про право фактора здійснювати будь-які нарахування на суми заборгованості, право вимоги по яких він отримав від клієнта. У зв`язку з цим сума заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить не 43172,44 грн, а 19320,52 грн, яка складається з: 9200,00 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) і 10125,52 - заборгованість за нарахованими первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» процентами за користування кредитними коштами на умовах договору № 679765594 від 14.04.2023.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, а п. 3 ч. 2 цієї статті - що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а. с. 10, 11). У зв`язку з частковим задоволенням позову на 44,75 %, частковому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає і судовий збір - у розмірі 1191,42 грн.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у розмірі 7000,00 грн на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 з протоколом погодження вартості послуг до даного договору, що є додатком 1 до цього договору (а. с. 103 - 106); додаткову угоду № 25770783444 від 06.03.2026 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025; акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025) від 06.03.2026; свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю КС № 7073/10 від 19.10.2018; довіреність від 11.08.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 44,75 %, що становить 3132,50 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610 - 612, 626 - 629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за договором кредитної лінії № 679765594 від 14 квітня 2023 року в розмірі 19320 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять) гривень 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163 судові витрати у виді сплаченого за звернення до суду судового збору в розмірі 1191 (одна тисяча сто дев`яносто одна) гривня 42 копійки та у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3132 (три тисячі сто тридцять дві) гривні 50 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА
Судебное решение № 140780266, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області было принято 19.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 761/9689/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: