Постановление суда № 140777008, 19.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/222/18

Провадження № 6/702/81/26

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т. М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.

представники заявника, АТ КБ «ПриватБанк», Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області та боржник не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Монастирище заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», боржник ОСОБА_1 , треті особи АТ КБ «ПриватБанк», Монастирищенський відділ Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

08.09.2026 до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшла заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі №702/222/18 та видачу дублікату цього виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості.

Подану заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» обґрунтовує тим, що ухваленим 25.05.2018 рішенням Монастирищенський районний суд Черкаської області задовольнив позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та стягнув з відповідача на користь банку заборгованість за договором б/н від 07.04.2016 в сумі 25806,82 гривень та судові витрати в сумі 1762,00 гривні.

На виконання означеного рішення 26.06.2018 судом виданий виконавчий лист №702/222/18.

Рішення суду ПАТ КБ «ПриватБанк» було звернуте до примусового виконання і державним виконавцем було відкрите виконавче провадження 57160831.

28.01.2020 виконавче провадження державний виконавець закрив, а виконавчий лист повернув ПАТ КБ «ПриватБанк» як стягувачу.

22.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» уклали Договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Посилаючись на втрату виконавчого листа, заявник просить видати його дублікат та замінити стягувача у виконавчому листі №702/222/18 від 26.06.2018.

Постановленою 05.10.2026 ухвалою суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» прийняла до свого провадження, призначила її розгляд.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, просить заяву розглянути у його відсутність.

Представник Монастирищенського відділу ДВС, боржник та представник АТ КБ «ПриватБанк» для участі в розгляді заяви до суду не з`явилися, заяв і клопотань не подавали, про час та місце проведення судового засідання повідомлені в установленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання та офіційним місцем знаходження.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Вивчивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи № 702/222/18 суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом, рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області з ОСОБА_1 на користь публічного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 07.04.2016 в сумі 25806 грн. 82 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду вступило в законну силу та на його виконання суд 26.06.2018 видав виконавчий лист №702/222/18.

Відомостей про дату відкриття виконавчого провадження суду не надано.

Прийнятою 28.01.2020 постановою державний виконавець вирішив повернути виконавчий лист стягувачу з мотивів відсутності у боржника доходів та майна, на які можна звернути стягнення (а.с.111/19).

Доказів на підтвердження того, що виконавчий лист не був доставлений стягувачу і він звертався зі скаргами до відділу ДВС суду не надано.

Паперова копія Договору факторингу №8-22-08/2025 підтверджує, що 22.08.2025 АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», як клієнт, уклав з ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», як фактором, Договір факторингу №8-22-08/2025, за умовами якого клієнт відступає належні йому права вимоги (прав вимоги), зокрема права грошової вимоги клієнта до позичальників, які зазначені у реєстрі боргових зобов`язань, що складаються клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами, що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено у відповідному Реєстрі боргових зобов`язань (а.с.113/21-117/25).

Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань, що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги (п. 4 Договору факторингу № 8-22-08/2025).

Сторони дійшли згоди, що відступлення прав вимоги здійснюється поетапно і клієнт зобов`язується відступити Права вимоги за Основними договорами протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати укладення цього Договору (п. 4 Договору факторингу № 8-22-08/2025).

За умовами пунктів 2, 3 Договору факторингу ціна цього договору (купівельна ціна) складає 93375000,00 гривень, винагорода фактора за надання послуги факторингу 933,75 гривні, яка врахована в розмірі купівельної ціни цього Договору, та не підлягає окремій сплаті клієнтом фактору. Кошти в сумі 93375000,00 гривень сплачені фактором на користь клієнта до укладення цього правочину (а.с.113/21).

За умовам п.8.2 Договору факторингу цей правочин є підставою для заміни клієнта, як сторони відповідних судових процесів, а так само, на переведення усіх прав стягувача у виконавчих провадженнях, на особу фактору як належну сторону таких справ/проваджень після набуття фактором прав вимоги згідно з Договором факторингу.

Пунктом 10 Договору сторони обумовили, що документація щодо кожного етапу відступлення (п.4 Договору) прав вимоги до боржників, яка відповідає частині Основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, передається клієнтом фактору в електронному вигляді не пізніше 180 календарних днів із дати підписання відповідного Реєстру боргових зобов`язань, про що складається відповідний Акт приймання передачі документації.

Водночас сторони погодили, що клієнт не передає фактору документи щодо боржників та/або Основних договорів на паперових носіях.

До складу документації, передбаченої цим пунктом (п.10) можуть, зокрема, входити …виконавчий лист чи постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.115/23).

Відповідно до Акта №5 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10.09.2025 за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань на 59140 основних договорів із заборгованістю 448829388,33 грн (а.с. 100/8).

Відповідно до витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 5 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 в означену дату здійснена передача прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за договором, референс якого SAMDNWFCO 0025109662, б/н, дата відкриття рахунку 07.04.2016, із сумою заборгованості 13160,83 (а.с. 103/11).

Доказів виконання умов п.10 Договору факторингу упродовж 180 календарних днів із дати підписання Реєстру боргових зобов`язань (10.09.2025) суду не надано, копія виконавчого листа відсутня.

Відповідно до результату пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавче провадження №57160831 відкрите 07.09.2018.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Верховний Суд прийнятою 13.01.2020 у справі № 2-12454/10 постановою виснував, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата».

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-ц.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що принцип виконання судового рішення, надання стороні права на виконання судового рішення на її користь, є невід`ємною складовою права на справедливий суд згідно ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено вище, прийнятою 28.01.2020 постановою державний виконавець Редька О.О. вирішив повернути виконавчий лист стягувачу з мотивів відсутності у боржника доходів та майна, на які можна звернути стягнення (а.с.111/19).

Представник заявника стверджує, що виконавчий лист знищений під час пожежі, яка виникла 05.10.2025 внаслідок влучання ракет та дронів в будівлі по АДРЕСА_1 .

За наслідками дослідження доводів заявники і поданих копій документів, суд приходить до таких висновків і такого рішення.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої виданий виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте, разом із тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22), від 05 липня 2023 року у справі № 712/8159/15 (провадження № 61-14995св21).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

У наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду акцентовано увагу на встановленні дійсної процесуальної мети правонаступництва.

З досліджених доказів суд встановив, що 26.06.2018 Монастирищенський районний суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №702/222/18, яким задовольнив вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнув із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 07.04.2016 в сумі 25 806 гривень 82 копійки (а.с.53-54).

Поряд з цим, за укладеним 22.08.2025 Договором факторингу №8-22-08/2025 до ТОВ «КАПІТАЛ РЕСУРС» від АТ КБ «ПриватБанк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором, референс якого SAMDNWFC0 0025109662, дата відкриття рахунку 07.04.2016, а розмір боргу 13160 гривень 83 копійки.

Щодо терміну «референс» у банківській практиці, то це унікальний буквено-цифровий код (ідентифікатор), який присвоюється конкретному кредитному договору або платіжній операції у внутрішній системі банку для їх швидкого пошуку та обліку.

Доказів того, що укладеному 07.04.2016 між ОСОБА_1 і АТ КБ «ПриватБанк» кредитному договору присвоєний референс SAMDNWFC0 0025109662 суду не надано. Жодних відомостей про це, у тому числі, не містять і матеріали цивільної справи №702/222/18.

Отже, копії досліджених судом первинних документів факт вибуття АТ КБ «ПриватБанк» з правовідношення за договором без номера від 07.04.2016 та перехід його прав та обов`язків до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», як правонаступника за Договором факторингу, не підтверджують.

Оцінюючи доводи заявника з приводу того, що виконавчий лист, видати дублікат якого він просить у поданій до суду заяві, знищений під час пожежі, яка сталася внаслідок влучання дронів і ракет в приміщення по АДРЕСА_1 , суд враховує, що відповідно до Правил застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, які затверджені постановою правління Національного банку України № 130 від 27.11.2018, строк зберігання виконавчих листів складає 5 років (розділ 13 Переліку «Касові операції» п. 182-б).

Доказів того, що повернутий 28.01.2020 банку виконавчий лист №702/222/18 не був знищений відповідно до зазначених вище Правил суду не надано.

Також відсутні докази на те, що виконавчий лист №702/222/18 переданий на зберігання до архіву банку і цей архів знаходиться в м. Львові по вулиці Північній, 2 і 2А.

Окрім того, зі змісту датованого 06.10.2025 Акту про пожежу випливає, що пожежею було пошкоджене (а не знищене) таке майно АТ КБ «ПриватБанк»: складські стелажі, комп`ютерна техніка, засоби охоронної і пожежної сигналізації, пожежогасіння, автонавантажувачі, заготовки для платіжних банківських карток, офісні меблі та інші комунікативні мережі (а.с.105/13-109/17). Відомостей про знищення чи пошкодження архівних документів банку у паперовій формі Акт про пожежу не містить.

Отже, посилання на заявника на втрату виконавчого листа у такий спосіб критерію достовірності не відповідають, а тому суд їх до уваги не бере.

В межах розгляду заяви про заміну сторони та видачу дубліката виконавчого листа суд отримав відомості з виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, за змістом яких ОСОБА_1 помер (а.с.132/40).

Однак, звертаючись до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому та видачу дублікату виконавчого листа, заявник не заявляє про наявність правонаступників боржника як підставу для відновлення виконавчого провадження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви за недоведеністю факту правонаступництва спадкоємців у виконанні обов`язків померлого боржника з виконання судового рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», боржник ОСОБА_1 , треті особи АТ КБ «ПриватБанк», Монастирищенський відділ Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання).

Ухвала постановлена та підписана 19.10.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА