Решение № 140777007, 19.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/835/26

Провадження №2/702/864/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З. І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №200293 від 11.09.2025 в розмірі 38872,80 грн. та понесених судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 11.09.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, вчиненого одноразовим ідентифікатором 2е44еd41, укладений Договір №200293.

Відповідно до умов цього правочину ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язувалося надати ОСОБА_1 кредит в загальній сумі 30121,00 гривень, з яких 14951,48 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №191885 від 17.07.2025, що укладений з кредитодавцем, та 15169,52 грн на номер карти позичальника № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , зобов`язувався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.

Однак, отримавши кошти у користування на строковій і платній основі, відповідач ОСОБА_1 свого обов`язку щодо їх повернення не виконав.

Позивач стверджує, що внаслідок укладення 03.04.2026 Договору факторингу №03042026 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги за кредитним Договором №200293 від 11.09.2025 перейшло до позивача, тому за захистом набутого ним права він звернувся до суду.

Постановленою 11.08.2026 ухвалою суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області позов ТОВ «Юніт Капітал» прийняла до розгляду, відкрила у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу визначила термін у п`ятнадцять днів для подання відзиву на заявлену вимогу та задовольнила клопотання представника позивача про витребування в АТ «Райффайзен Банк» інформації, що містить банківську таємницю, про емітування на ім`я відповідача платіжної картки; про зарахування коштів на картковий рахунок; про фінансовий номер телефону; про повний номер рахунку маска - картки, а також про надання первинних документів бухгалтерського обліку банку.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у призначений день і час у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем його проживання. Судова повістка про виклик повернута до суду з відміткою про відсутність адресата за зазначеною у поштовому відправленні адресою. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності учасника справи, що не з`явився, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Дослідженням доданих до позову копій письмових доказів та витребуваних судом доказів суд встановив, що 11.09.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (далі у тексті також первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) №200293, який підписаний ОСОБА_1 , як позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2е44еd41.

Відповідно до п.1.1 Договору, правочин складається з індивідуальної частини Договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено її розділом V. З моменту підписання індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набуває чинності.

За умовами п 2.2.1. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 30121.00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в такому порядку: у розмірі 14951.48 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №191885 від 17.07.2025, що укладений з кредитодавцем, та у розмірі 15169.52 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті.

Метою отримання кредиту - особисті потреби позичальника (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних .Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Відповідно до п. 2.4. Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривню. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредит не може бути змінений.

Відповідно до п.2.5.Договору комісія за надання кредиту складає 5 120,57 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00 % від загальної суми кредиту. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінений.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 168 днів з 11.09.2025 по 26.02.2026 (п.2.6. Договору)

За п.2.6.1. Договору строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 32120,77 грн. (п.2.7. Договору).

Денна процентна ставка складає: 32120,77 грн. / 30121,00 грн. / 168 днів * 100% = 0,6348%/день (п. 2.7.1.Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 4 427,37% річних (п.2.8.Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 62241,77 грн. (п. 2.9.1. Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua.

Із розділу VII «Реквізити сторін» Договору суд встановив, що у графі «Позичальник» міститься №рахунку/картки: НОМЕР_1 , на який підлягала перерахуванню кредитодавцем позичальнику визначена частина суми кредиту.

Дослідженням паперової копії Договору, яку надав позивач на доведення заявлених вимог, суд встановив, що паперова копія Договору №200293 містить відомості про його підписання ОСОБА_1 11.09.2025 о 15:51:54 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2e44ed41 (а.с.10).

Також на паперовій копії Договору наявні відомості про вчинення електронного підпису уповноваженою особою первісного кредитора ОСОБА_2 .

Як Додаток до Договору про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025 надана паперова копія Графіку платежів за кредитним договором, за змістом якої ОСОБА_1 мав своїм обов`язком сплачувати кредитору в особі ТОВ «ФК «Кредіплюс» кожні 14 днів проценти за користування кредитом, частину суми кредиту, комісію за обслуговування кредитної заборгованості, що в загальному складає 4760,10 грн., а в дату видачі кредиту - 11.09.2025 сплатити 5120,57 грн. комісії за надання кредиту (а.с.11).

Заявою на видачу кредиту №100932712 від 11.09.2025 ОСОБА_1 запропонував ТОВ «ФК «Кредіплюс» на підставі кредитного договору видати йому кредит у розмірі 30121,00 грн в момент його підписання та запевнив, що умови договору будуть виконані ним.

Також у заяві відповідач надав ТОВ «ФК «Кредіплюс» достовірну інформацію щодо себе, його фінансового стану, змісту діяльності, згоду на її обробку та використання персональної інформації (а.с.12).

Дослідженням Паспорту споживчого кредиту, як додатку до Договору про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025, суд з`ясував, що він відповідає умовам Кредитного договору та підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора dbf26905 (а.с.13-15).

Редакція наданої суду копії Договору про споживчий кредит (публічна частина) діє з 01.07.2024 і затверджена наказом керівника ТОВ «ФК «Кредіплюс» №26-од від 26.06.2024 (а.с.16-21).

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс» встановлюють порядок надання Товариством виключно надання споживачам фінансових послуг коштів та банківських металів у кредит та затверджені наказом керівника ТОВ «ФК «Кредіплюс» №25-од від 26.06.2024 (а.с.22-32).

Паперова копія Правил відомостей про ознайомлення з ними відповідача не містить.

Із довідки про успішність операцій згідно Договору №1412/22-1 від 14.12.2022, укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», що підготовлена ТОВ «ФК «Кредіплюс», суд встановив, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» о 15: 51 год 11.09.2025 прийнято до виконання замовлення ТОВ «ФК «Кредіплюс» про перерахунок 15169,52 грн на банківську картку ОСОБА_1 , маска картки № НОМЕР_1 , на виконання умов кредитного договору №200293 від 11.09.2025 (а.с.33-34).

Надані АТ «Райффайзен Банк» 25.08.2026, на вимогу суду, відомості підтверджують, що на ім`я ОСОБА_1 банк емітував картку № НОМЕР_2 , на яку 11.09.2025 зараховані кошти в сумі 15169,52 грн. Крім іншого банк підтвердив, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону (а.с.89, 90).

Юридичний факт належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_2 , а також отримання відповідачем ОСОБА_1 обумовленої частини суми кредиту в розмірі 15169,52 грн шляхом її перерахування на означену вище банківську картку судом встановлено.

Крім того, довідкою про проведення взаємозаліку сторони підтвердили, що на виконання умов Кредитного договору (п.2.2.1.) 14951,48 гривень зараховані кредитодавцем на сплату боргу за Договором 191885 від 17.07.2025 (а.с.62-63).

Згідно з картки обліку виконання Договору № 200293, 11.09.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 30121,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 на виконання умов Договору сплатив грошові кошти у загальній сумі 19238,40 грн., з яких 6093,36 грн. зараховані на сплату кредиту, а 12943,04 грн. - на сплату процентів за користування кредитом (а.с.50 - 51).

03.04.2026 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 03042026, відповідно до умов п. 2.1 якого клієнт в особі ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.40-43).

Факт оплати ТОВ «Юніт Капітал» грошових коштів за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №03042026 від 03.04.2026 позивач підтвердив платіжною інструкцією в національній валюті №1110 від 09.04.2026, відповідно до якої ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало ТОВ «ФК «Кредіплюс» 2114086,79 грн. плати за договором факторингу №03042026 від 03.04.2026 (а.с.49).

Із витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №03042026 від 03.04.2026, яким є Реєстр прав вимоги №1, слідує, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 200293 від 11.09.2025 в сумі 43672,80 грн., з яких 24027,64 грн - заборгованість за кредитом, 14045,16 грн. - заборгованість за відсотками, 800,00 грн. - заборгованість за комісією, 4800,00 грн. заборгованість по штрафах (а.с.47).

Акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 03042026 від 03.04.2026 між ТОВ «ФК «Кредіплюс», як клієнтом, та ТОВ «Юніт Капітал», як фактором, підтверджує, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимоги від 03.04.2026 у кількості 903 і у розмірі 19378907,04 грн. заборгованості (а.с.48).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Договором про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025, складеної позивачем, за період 03.04.2026 - 01.06.2026, заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.06.2026 складає 43672,80 грн, з яких 24027,64 грн. - борг за кредитом, 14045,16 грн. - борг за процентами, 800,00 грн. комісія та 4800,00 грн штрафи (а.с.59).

Звертаючись до суду позивач вимогу щодо стягнення з відповідача 4800,00 грн. штрафів не висував.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «Юніт Капітал» та ОСОБА_1 суд встановив, що 11.09.2025 відповідач з кредитором в особі ТОВ «ФК «Кредіплюс» уклав Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов`язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в кредит 30121,00 гривень, сплатити проценти за користування ними та комісії.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30121,00 гривень, у спосіб обумовлений умовами Договору, що підтверджено дослідженими судом доказами.

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, керуючись ст. 627 ЦК України та умовами Договору №200293 від 11.09.2025, встановив, що розмір основного боргу складає 24027,64 гривень; проценти за користування отриманими в кредит коштами у розмірі 14045,16 грн. нараховані в рамках строку кредитування, за фіксованою ставкою 300,00% річних, комісія передбачена умовами Договору.

ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив грошові кошти у загальній сумі 19238,40 грн.

Водночас, спірні правовідносини в частині стягнення з відповідача боргу за нарахованими первісним кредитором штрафними санкціями у розмірі 4800,00 грн, суд не вирішує, оскільки позивач вимоги до відповідача у цій частині не заявляє і просить стягнути тільки 24027,64 гривень отриманого кредиту, 14045,16 гривень нарахованих процентів за користування цим кредитом та 800,00 грн. комісії.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Встановлені і перевірені судом обставини доводять, що позивач, як новий кредитор, набув права вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025, тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договорами платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за правочином.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином та в повному обсязі виконав кредитні зобов`язання, як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті на себе зобов`язання у повному обсязі не виконав, у передбачений в Договорі строк кошти, нараховані відсотки та комісію не повернув, у зв`язку із чим заявлені вимоги підлягають до повного задоволення.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 2662,40 гривень підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно дост.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Дослідженням копій доданих до справи доказів суд встановив, що між позивачем ТОВ «Юніт Капітал» і Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» 20.01.2026 укладений Договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02, предметом якого є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим правочином (а.с.54, 55).

Відповідно до датованої 25.05.2026 Додаткової угоди до Договору позивач доручив Адвокатському бюро надавати юридичну допомогу на захист прав і інтересів Товариства у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором №200293 від 11.09.2025 (а.с.56).

Вартість послуг узгоджена сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 (а.с.55 на звороті) і за датованим 05.06.2026 Актом прийому - передачі наданих послуг АБ «Тимошенко та партнери» надало ТОВ «Юніт Капітал» правові та юридичні послуги вартістю 7000,00 гривень, у тому числі складання позовної заяви (5000,00 гривень), вивчення матеріалів справи (1000,00 гривень), підготовка запиту (500,00 грн.), підготовка клопотання (500,00 грн.) (а.с.57).

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подав, доводів щодо їх неспівмірності не заявляв.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку процесуальних документів - позовної заяви, зміст якої є типовим і майже повністю дублює умови Кредитного договору та клопотання про витребування доказів, тому заявлений позивачем розмір витрат на правничу (правову) допомогу підлягає зменшенню до 2000,00 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 263 - 265, 273, 280-284, 351 - 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 38872 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 80 копійок заборгованості за Договором про споживчий кредит №200293 від 11.09.2025, з яких 24027,64 гривень основного боргу, 14045,16 гривень заборгованості за процентами та 800,00 гривень комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2662 гривні 40 копійок понесених витрат на сплату судового збору та 2000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» місцезнаходження вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10 м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення ухвалене і підписане 19.10.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА