Решение № 140766860, 20.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7503/26

Провадження №2/442/2964/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені та в інтересах якого діє представник Шестопал Катерина Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

22.09.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1401-6079 в розмірі 7722,65 грн. та понесені судові витрати в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 29.05.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1401-6079.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 900 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 26 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 1,45% в день; стандартна відсоткова ставка 1,45 % в день.

Додатковою угодою від 31.05.2024 відповідачу було надано додаткові кошти у кредит у розмірі 800,00 грн.

Станом на 24.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №1401-6079 становить: 10081,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 1700,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8381,00 гривень.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення застосувати до відповідача програму лояльності у вигляді часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 2358,35 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості в розмірі 7722,65 гривень.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1401-6079 від 29.05.2024 у розмірі 7722,65 гривень та понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

23.09.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.37/.

Ухвалою від 23.09.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 20.10.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.38/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд»,/а.с.41/. Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання,/а.с.42/. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/, /а.с.40/.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1344-5043 продукту «CreditKasa»,/а.с.11-18/.

Згідно п. 2.2. Договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для відповідача шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб відповідача, останній зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.п. 4.1. 4.2. Договору загальний розмір кредиту: 900 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 29.05.2024.

Як передбачено п. 4.6. Договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Відповідно до п.4.10. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-/зниженою-/пільговою процентною ставкою).

Пунктом 4.11 Договору визначено, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми кредиту.

Разом з тим, хоч і позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача комісії, проте, суд звертає увагу, що положення договору про сплату комісії за видачу кредиту суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Як передбачено до 4.13. Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.05.2025. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

Згідно п. 13 договору про відкриття кредитної лінії у розділі «Реквізити сторін» встановлено, що відповідач вказав особистий електронний платіжний засіб за № НОМЕР_1 .

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Як передбачено в умовах договору укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , останній було надано одноразовий ідентифікатор С9938 для підписання кредитного договору та підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та Паспортом споживчого кредиту.

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

31.05.2024 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії №1401-6079 від 29.05.2024, згідно якої ОСОБА_1 було надано додаткові кошти у кредит у розмірі 800,00 грн.,/а.с.23-25/.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору №1401-6079 від 29.05.2024 та додаткової угоди до даного договору, факт перерахування відповідачу коштів у сумі 900 грн. та 800 грн. підтверджується: квитанціями Liqpay №2468492986 та №2469566694,/а.с.22/. Крім цього, позивачем надано довідку ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту відповідачу ОСОБА_1 на маску картки № НОМЕР_1 ,/а.с.26/.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконала та допустила заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості за укладеним договором, станом на 24.06.2026 становить 10081,00 гривень, а саме основний борг 1700,00 грн., нараховані проценти 8381,00 грн.,/а.с.27/.

При цьому, суд приймає до уваги, що у позовній заяві позивачем зазначено про те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості відповідача у сумі 2358,35 гривень за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 7722,65 гривень.

Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає правильним, оскільки такий містить період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, суми відсотків нарахованих за кожен день користування кредитними коштами, інформацію щодо наявності/відсутності платежів позичальника на погашення заборгованості.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

Як зазначено вище, доказом, який підтверджує заборгованість відповідача, є розрахунок заборгованості за договором №1401-6079 від 29.05.2024 станом на 24.06.2026.

Крім цього, надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

Поряд з цим, як вбачається з вищевказаного розрахунку заборгованості за договором №1401-6079 від 29.05.2024, відповідач здійснив часткову оплату в загальному розмірі 777,35 грн. в рахунок погашення заборгованості, тим самим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Позивачем було розподілено в рахунок погашення комісії за видачу кредиту у розмірі 135,00 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 642,35 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня2017року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

З огляду на нікчемність положень кредитного договору №1401-6079 від 29.05.2024 про сплату комісії за видачу кредиту, такі платежі не можуть вважатися належним виконанням грошових зобов`язань у частині сплати комісії, оскільки відповідний обов`язок у відповідача не виник.

Отже, суд приходить до висновку, що зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення комісії за видачу кредиту є неправомірними, оскільки обов`язок зі сплати таких платежів у відповідача не виник. Відтак суми платежів, які були зараховані на погашення комісії, підлягають перерахунку та зарахуванню в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Таким чином, виходячи з розрахунку 6022,65 грн. (нараховані позивачем проценти) 135,00 грн. = 5887,65 грн. відсотків за користування кредитними коштами, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 3480,00 грн., що складається з тіла кредиту у сумі 1700,00 грн. та перерахованих відсотків у сумі 7587,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням №68299 від 17.08.2026,/а.с.11/.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2615,85 грн., виходячи з розрахунку 7587,65 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 7722,65 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 2615,85 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1401-6079 від 29.05.2024 у розмірі 7587,65 гривень (сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень, 65 копійок) та судові витрати в розмірі 2615,85 гривень (дві тисячі шістсот п`ятнадцять гривень, 85 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.