Решение № 140756536, 13.10.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/377/26

2/479/573/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

13 жовтня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

при секретарі судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/377/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ТОВ "ВІН ФІНАНС",

представник позивача Романенко М.Е.,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ "ФК "Дінеро" та відповідачем ОСОБА_1 26 лютого 2019 року був укладений кредитний договір №L7293887, за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 7700 грн. У відповідача за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість. На підставі договору про відступлення права вимоги від 01 липня 2019 року, укладеного між ТОВ "ФК "Дінеро" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (яке змінило назву на ТОВ "Він Фінанс") останнє отримало право вимоги за вказаним вище кредитним договором на суму 16858 грн., із яких: - 7700 грн. заборгованість за тілом кредиту; - 1458 грн. заборгованість за процентами; - 7700 грн. пеня та штрафи. У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також 3% річних в сумі 1518,61 грн і втрати від інфляції в сумі 3686,25 грн, а загалом 22062,85 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн..

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач повторно до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на адресу суду від відповідача не надходило.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "ФК "Дінеро"" та відповідачем ОСОБА_1 26 лютого 2019 року був укладений кредитний договір №L7293887, за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 7700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався поверну кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Відсоткова ставка в день - 0,65 %, реальна річна відсоткова ставка - 234,00 %, дата повного погашення кредиту - 28 березня 2019 року, штраф, якщо є - 50 %. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом.

28 лютого 2019 року між ТОВ "ФК "Дінеро" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №АМ4811165 до договору кредитної лінії №L7293887 (паралельно з номером договору AG6732036, який зазначено на сайті кредитора.

ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в обсязі та в порядку, визначеному кредитним договором. Вказане підтверджується також повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 11 травня 2026 року, згідно якого на рахунок ОСОБА_1 26-28 лютого 2019 було зараховано грошові кошти в сумі 7700 грн..

01 липня 2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (назва змінена на ТОВ "Він Фінанс") укладено договір відступлення права вимоги №01072019, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних у відповідних реєстрах.

Відповідно до Реєстру боржників від 30 жовтня 2019 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7293887 в розмірі 16858 грн., з яких: сума основного боргу за кредитом - 7700 грн., сума заборгованості по відсоткам - 1458 грн., сума заборгованості по штрафах/пені - 7700 грн..

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Він Фінанс", за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року відповідачу на суму боргу в розмірі 16858 грн. нараховано інфляційне збільшення в сумі 3686,25 грн., а також 3 % річних в сумі 1518,61 грн..

Згідно з вимогами ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина перша статті 207 ЦК України).

Згідно з вимогами частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 ЗУ "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 ЗУ "Про електронну комерцію").

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що кредитний договір було укладено відповідачем в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора. Факт підписання договору підтверджується накладенням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого відповідачу.

Отже, договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до ст.207 ЦК України та ЗУ "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.

Враховуючи алгоритм дій, необхідних для укладання договору в електронній формі, факт укладання відповідачем кредитного договору з первісним кредитором є доведеним. Також доведеним є надання відповідачу кредиту в розмірі 7700 грн. на умовах, встановлених цим договором.

Доведеним є набуття позивачем права вимоги заборгованості та порушення відповідачем грошових зобов`язань, а тому позов в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, відсотках і штрафних санкціях, нарахованих первісним кредитором, є правомірним та підлягає задоволенню.

При вирішенні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3 % річних, суд виходить з наступного.

Із розрахунку ТОВ "Фінансова компанія "Дінеро" вбачається, що відповідачу нараховано штрафи/пеню за кредитним договором в розмірі 7700 грн., яка входить до загального розміру заборгованості в сумі 16858 грн..

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

А тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 7700 грн. штрафу/пені.

Крім того, за частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із наведеного розрахунку позивача вбачається, що інфляційні втрати та три проценти річних розраховано із суми заборгованості 16858 грн., яка включає в себе неустойку (штрафи/пеню), що є помилковим, оскільки нарахування таких платежів на неустойку положення статті 625 ЦК України не передбачають.

Розрахунок трьох процентів річних здійснено за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році].

Розрахунок інфляційних втрат здійснено за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу].

За розрахунком суду три проценти річних із заборгованості 9158 грн. за період, вказаний позивачем (з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року) становлять 824,97 грн., а інфляційні втрати - 2002,53 грн..

Таким чином, враховуючи доведення позивачем порушення відповідачем грошових зобов`язань та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 11 985,50 грн., яка складається з: сума основного боргу за кредитом - 7700 грн., сума заборгованості по відсоткам - 1458 грн., 2002,53 грн. - інфляційні втрати, 824,97 грн. - 3 % річних.

При цьому суд вважає, що строк звернення до суду із даним позовом ТОВ "Він Фінанс" не пропущено, оскільки відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. 01 липня 2023 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 завершено дію карантину.

В той же час 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 із 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу. Згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 446,33 грн. (розрахунок: 2 662,40 грн. х 54,32 %).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи, ціну позову, часткове задоволення позову, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, а також критерії розумності та співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведе, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 81, 264-265, 282, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" (код ЄРДПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором №L7293887 від 26 лютого 2019 року в загальному розмірі 11 985,50 грн., яка складається з: - 7700 грн. сума основного боргу за кредитом, - 1458 грн. сума заборгованості по відсоткам, 2002,53 грн. - інфляційні втрати, 824,97 грн. - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" (код ЄРДПОУ 38750239) 1 446,33 грн. судовий збір, та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя :