Решение № 140748156, 13.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 923/1804/14(916/2180/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.

При секретарі судового засідання Орешкової К.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 923/1804/14(916/2180/26)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011, м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

про відшкодування моральної шкоди,

в межах справи про банкрутство по справі №923/1804/14

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам`янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

про банкрутство

Представники сторін:

Позивач ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа № 923/1804/14 про банкрутство за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" до боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія".

Актом прийому передачі справу №923/1804/14 передано Господарському суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №923/1804/14 передано судді Найфлейшу В.Д.

Ухвалою Господарському суду Одеської області від 15.06.2023р. справу №923/1804/14 прийнято до свого провадження.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", в якій просить суд стягнути з відповідача:

- моральну шкоду в розмiрi 5000 євро за невиконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р. по справі № 923/1804/14 (923/1051/21) у перерахунку на національну валюту по курсу НБУ на день виплати без відрахування податків, зборів та обов`язкових платежів;

- компенсацiю майнових втрат за кожен день прострочки сплати моральної шкоди до повного фактичного розрахунку на пiдставi даних Національного банку України про середньозваженій ставці за кредитами в рiчному обчисленi починаючи з дня набрання законної сили рiшення про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 12.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в межах справи №923/1804/14 про банкрутство Акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» та присвоєно справі №923/1804/14(916/2180/26); засідання по справі призначено на "14" липня 2026 р. о 14:30; запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду, тощо.

Судове засідання, призначене на "14" липня 2026 р. о 14:30 не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеській обл. та м. Одесі повітряної тривоги.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 14.07.2026 розгляд справи відкладено на "15" вересня 2026 р. о 16:30.

Ухвалою суду від 15.09.2026 розгляд справи відкладено на "29" вересня 2026 р. о 10:30.

В судовому засіданні 29.09.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 13.10.2026 р. о 10:30.

Позивач в судовому засіданні 13.10.2026 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 12.06.2026, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2026 в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р. по справі №923/1804/14 (923/1051/21) з Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 03.07.2020 року по 06.06.2021 року в сумі 107 685,06 грн. без відрахування з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів, понесені витрати на професійну допомогу в розмірі 5000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 у справі № 923/1804/14 (923/1051/21) залишено без змін.

11.01.2022р. на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 року, яке набрало законної сили 16 грудня 2021 року, видано наказ.

17.01.2022р. на підставі наказу на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 року було відкрито виконавче провадження №68167880.

Також, 17.01.2022 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження №68167880 приєднано до зведеного виконавчого провадження №44731026.

Позивач зазначає, що з дати відкриття виконавчого провадження на його банківський рахунок по виконавчому провадженню №68167880 надійшло лише два платежі: 23.02.2022 р. на суму 17 953, 42 грн. та 05.07.2024р. - 718,15 грн., що підтверджується банківською випискою.

При цьому рішення Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021р. по справі № 923/1804/14 (923/1051/21) досі не виконано нi в добровiльному, нi в примусовому порядку.

Як вказує позивач, бездіяльність відповідача щодо невиконання судового рішення від від 05.10.2021р. по справі №923/1804/14 (923/1051/21) завдає йому немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті, зокрема, щоденні негативні переживання та спогади про порушення його прав і несправедливе ставлення до нього, що потягли негативні переживання, насторогу, тривогу, емоційні реакції, фіксованість уваги на проблемі, переживання психологічного дискомфорту, тимчасову відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну; емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання, почуття образи, обурення, приниженість гідності через неможливість отримати коштів за рішеннями судів. За оцінкою позивача, завдана йому моральна шкода складає 5 000 євро.

На підставі вищевикладеного, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають встановленню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 12 листопада 2019 року в справі № 818/1430/17, від 14 травня 2020 року в справі №822/231/16 також викладено висновки про те, що у випадку заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди саме позивач має зазначити та довести, в чому саме полягає моральна шкода, характер завданої шкоди, її прояви. Саме позивач має у своєму розпорядження необхідні докази завдання такої шкоди та обґрунтування розміру шкоди.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд зауважує, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру внаслідок невиконання рішення суду від 05.10.2021 по справі №923/1804/14 (923/1051/21).

При цьому сам лише факт невиконання вказаного рішення суду у повному обсязі не є безумовною підставою для висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди та наявність причинного зв`язку між невиконанням рішення суду та завданою шкодою (заподіяння якої за наявними матеріалами справи не доведено).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Отже, суд доходить висновку про недоведеність наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди в розмiрi 5000 євро задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо вимоги про компенсацiю майнових втрат за кожен день прострочки сплати моральної шкоди до повного фактичного розрахунку на пiдставi даних Національного банку України про середньозваженій ставці за кредитами в рiчному обчисленi, починаючи з дня набрання законної сили рiшення про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що оскільки зазначена вимога є похідною від вимоги про стягнення моральної шкоди, у задоволенні якої суд відмовив, зазначена вимога також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (73011, м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078) про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Повний текст складено 19.10.2026.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Суддя В.Д. Найфлейш