Решение № 140747280, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/3753/23 (910/3321/26)Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області (20540, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Мокра Калигірка, вул. Шкільна, 21; ідентифікаційний код 14209459)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" (50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Соборності, буд. 12; ідентифікаційний код 42949165)

про стягнення 166 595,28 грн

в межах справи № 910/3753/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кепітал фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" (ідентифікаційний код 42949165)

про банкрутство

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції прокурора

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що внаслідок прийняття неефективних рішень про внесення змін до істотних умов договорів про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 25.02.2021 №338/21-ЕЛ та від 25.02.2021 №337/21-ЕЛ, всупереч вимогам законодавства про закупівлю на закупівлю електричної енергії за березень-грудень 2021 року додатково ним витрачено 99 416,84 грн та 67 178,44 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

2. Стислий виклад позиції відповідача

ТОВ "Лейзітраншіс" своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду від 18.07.2024 перебуває справа № 910/3753/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс".

Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" про визнання недійсними додоткових угод та стягнення 166 595,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 позовну заяву Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області залишено без руху та встановлено Багатопрофільному регіональному центру професійної освіти у Черкаській області п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 46 592,00 грн.

06.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області на виконання вимог ухвали суду від 30.03.2026, згідно якої Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" грошові кошти у сумі 166 595,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2026 прийнято позовну заяву Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" про стягнення 166 595,28 грн до розгляду в межах справи № 910/3753/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Суд вказує, що ухвала суду від 10.04.2026 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № R067146266166, однак поштове відправлення повернуто за зворотною адресою 28.04.2026 неврученим із зазначенням причин "адресат відсутній за вказаною адресою".

Приписами статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги, що учасники повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоносії України" (постачальник), яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" та Багатопрофільним регіональним центром професійної освіти у Черкаській області (далі за текстом - БРЦПО) (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 337/21-ЕЛ.

Відповідно до п. 1.1 договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу код ДК 021:2015 - 09310000-5 - "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, строк поставки товарів: до 31.12.2021 року.

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 договору загальна ціна цього договору з ПДВ становить 512 073,75 грн. (в т.ч. ПДВ - 85 345,63 грн).

Відповідно до п. 5.2 договору - ціна за 1 кВт. год електричної енергії за цим договором становить 3,125 грн. без ПДВ, ПДВ 0,625 грн., разом з ПДВ 3,75 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору - істотні умови цього не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 5.5 договору - в разі необхідності зміни істотних умов договору, в т.ч. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього договору у формі додаткової угоди.

В подальшому, за ініціативою відповідача, між сторонами до вказаного договору укладено додаткові угоди, якими змінено його істотні умови, в частині збільшення вартості за одиницю електричної енергії, а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 17.03.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 3,978 грн.

- Додатковою угодою № 2 від 22.03.2021 сторони домовились зменшити обсяги постачання електричної енергії на 55797,43 кВт.год, загальну суму договору на 221 962,18 гривень.

- Додатковою угодою № 3 від 16.08.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 5,248 гривень.

- Додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 5,626 гривень.

- Додатковою угодою № 5 від 22.10.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,041 гривень.

- Додатковою угодою № 6 від 08.11.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,26 гривень.

- Додатковою угодою № 7 від 24.11.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,71 гривень.

- Додатковою угодою № 9 від 23.12.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,772052 гривень.

Таким чином, до договору в період його виконання 8 разів вносились зміни щодо вартості одиниці електроенергії в сторону збільшення з ініціативи відповідача без надання жодного належного документального підтвердження на збільшення ціни з 3,75 грн (з ПДВ) до 6,772052 грн (з ПДВ).

Також, 25.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоносії України" (постачальник), яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" та Багатопрофільним регіональним центром професійної освіти у Черкаській області (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 338/21-ЕЛ.

Відповідно до п.п. 1.1 договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу код ДК 021:2015 - 09310000-5 - "Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, строк поставки товарів: до 31.12.2021 року.

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 договору загальна ціна цього договору з ПДВ становить 253 125,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 625,00 грн).

Відповідно до п. 5.2 договору - ціна за 1 кВт. год електричної енергії за цим договором становить 3,125 грн. без ПДВ, ПДВ 0,625 грн., разом з ПДВ 3,75 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору - істотні умови цього не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 5.5 договору - в разі необхідності зміни істотних умов договору, в т.ч. зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди.

В подальшому, за ініціативою відповідача, між сторонами до вказаного договору укладено додаткові угоди, якими змінено його істотні умови, в частині збільшення вартості за одиницю електричної енергії, а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 17.03.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 3,978 грн.

- Додатковою угодою № 2 від 22.03.2021 сторони домовились зменшити обсяги постачання електричної енергії на 20250 кВт.год, загальну суму договору на 75 937,50 гривень.

- Додатковою угодою № 3 від 16.08.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 5,248 гривень.

- Додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 5,626 гривень.

- Додатковою угодою № 5 від 22.10.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,041 гривень.

- Додатковою угодою № 6 від 08.11.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,26 гривень.

- Додатковою угодою № 7 від 24.11.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,71 гривень.

- Додатковою угодою № 9 від 23.12.2021 збільшена ціна за 1 кВт.год до 6,772052 гривень.

Таким чином, до договору в період його виконання 8 разів вносились зміни щодо вартості одиниці електроенергії в сторону збільшення з ініціативи відповідача без надання жодного належного документального підтвердження на збільшення ціни з 3,75 грн (з ПДВ) до 6,772052 грн (з ПДВ).

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області за період з 01.01.2020 по 31.03.2025 про що складено Акт від 28.07.2025 № 262303-30/23.

Так, Держаудитслужбою в ході ревізії виявлені порушення по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Енергоносії України", тому внаслідок прийняття неефективних рішень про внесення змін до істотних умов договору, всупереч вимогам законодавства про закупівлю на закупівлю електричної енергії за березень-грудень 2021 року позивачем додатково витрачено 99 416,84 гривень та 67 178,44 гривень.

Отже, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню 166 595,28 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно п. 5 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до пункту 1, 2 ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Подібні за змістом положення містить і норма частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на час укладення додаткових угод № 1, 3-7 та 9, згідно якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Системний аналіз положень частини першої статті 525, статті 526, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України та положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір купівлі-продажу (поставки) товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець (постачальник) має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Продавцю (постачальнику) треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику при закупівлі ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції), та заздалегідь замовити товар по визначеній у договорі вартості.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Впродовж дії договорів додатковими угодами № 1, 3-7 та 9 сторони неодноразово змінювали істотні умови договорів, а саме збільшували ціну за 1 кВт/год. на 80,53%, що перевищує максимально допустимий відсоток збільшення ціни за одиницю товару, встановлений Законом України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що укладення додаткових угод № 1, 3-7 та 9 до договорів щодо зміни ціни на товар за відсутності визначених чинним законодавством підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).

Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів, вказував на те, що відповідачем було прийнято неефективні рішення про внесення змін до істотних умов договорів, всупереч вимогам законодавства про закупівлю на закупівлю електричної енергії.

Так, відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно якої договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

За змістом частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Втім, 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі" (далі в новій редакції), в якій унормовано обставини нікчемності договору.

Так, відповідно до статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Водночас у частині 5 вказаної статті Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції унормовано можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції, якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у новій редакції.

Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину.

Подібні за своїм змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21, від 27.10.2022 у справі № 917/1062/21, від 09.02.2022 у справі №924/197/21.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Тобто, якщо правовідносини тривали станом на момент запровадження законодавцем іншого (нового) правового регулювання цих відносин і вони не припинились, або виникли після змін у законодавстві, то законні підстави діяти з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відсутні.

Також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц (провадження № 61-101св19) зроблено висновок щодо застосування статті 215 ЦК України та вказано, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.

Беручи до уваги те, що на час укладення додаткових угод законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін шляхом виключення умови щодо недотримання вимоги закону про можливість збільшення ціни одиниці товару на 10% у зв`язку із коливанням цін на ринку, суд вважає помилковими висновки прокуратури про нікчемність названих правочинів на підставі ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Належним способом захисту в цьому випадку є вимога про визнання додаткових угод № 1, 3-7 та 9 недійсними, яка у даній справі позивачем не заявлена.

Разом з цим, неспростована у встановленому чинним законодавством порядку презумпція правомірності вищенаведених додаткових угод виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 166 595,28 грн.

Нікчемність, в силу приписів ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", додаткових угод № 1, 3-7 та 9 не може бути покладено в основу висновку про задоволення позову у цій справі.

Аналогічної правової позиції дійшов Північний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 04.07.2023 у справі № 920/921/22.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Таким чином, заявлені позовні вимоги Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" про стягнення 166 595,28 грн задоволенню не підлягають.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" про стягнення 166 595,28 грн задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейзітраншіс" про стягнення 166 595,28 грн - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 19.10.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК