Постановление суда № 140746739, 13.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

попереднього засідання

13 жовтня 2026 р. Справа № 902/177/26

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1704/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 31.03.2026 відкрито провадження у справі № 902/177/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О., призначено попереднє засідання.

02.04.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1

21.04.2026 до суду від АТ "Сенс Банк" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в сумі 101 566,62 грн.

30.04.2026 до суду від ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника.

Вказані заяви призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2026

Разом з тим, судове засідання, призначене на 05.08.2026 у справі № 902/177/26 не відбулося, з об`єктивних причин.

Ухвалою суду від 07.08.2026 попереднє засідання та розгляд заяв кредиторів призначено на 13.10.2026.

На визначену дату учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 13.10.2026 розглядалися грошові вимоги кредитора до боржника - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Зі змісту ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов`язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В судовому засіданні 13.10.2026 судом розглянуто такі заяви:

1) АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 101 566,62 грн.

Як вбачається зі змісту заяви та наданих заявником документів, боржником не виконано зобов`язання перед АТ «Сенс Банк» за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 507023110 від 11.09.2024.

Відповідно до наданого Банком розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості становить 101 566,62 грн., з яких:

- 93 516,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 2 203,05 грн. - заборгованість за відсотками;

- 5 846,69 грн. - комісії.

На підставі викладеного, заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора - АТ "Сенс Банк" до боржника - ОСОБА_1 в розмірі 101 566,62 грн.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора від 18.05.2026 визнала повністю грошові вимоги АТ "Сенс Банк" частково в сумі 95 719,93 грн., заперечила щодо визнання комісії в сумі 5 846,69 грн., посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

За результати розгляду заяви суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту заяви та наданих заявником документів, вимоги за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 507023110 від 11.09.2024 в сумі 93 516,88 грн. заборгованості за тілом кредиту та 2 203,05 грн. - заборгованості за відсотками підтверджені матеріалами справи, визнані керуючим реструктуризацією та підлягають визнанню.

Щодо нарахування комісії за кредитним договором № 507021156 від 02.08.2024 року, суд зауважує наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який набрав чинності 10 червня 2017 року.

В зв`язку з наведеним, у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до положень пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно положень додатку 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Про що зазначено у висновку Верховного Суду у постанові Великої Палати від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до положень п.1 договору, під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме:

а) за надання Кредиту у розмірі 0.00 грн без ПДВ. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк Кредиту, сплачується одноразово при наданні Кредиту та в день його видачі. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, є платою за послуги, що супроводжують отримання кредиту, такі як розгляд заявки на видачу кредиту, його надання, перерахування коштів на рахунок Позичальника, дострокове погашення кредиту, відкриття та ведення позичкового рахунку.

Комісію за надання кредиту, прошу сплатити за рахунок суми кредиту, що вказана у цьому Акцепті на укладення Угоди (далі - Акцепт).

б) за обслуговування (управління) Кредиту щомісячно:

- за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0.10% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ;

- за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.

- за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 1.50% від суми кредиту, зазначеної в цьому Акцепті без ПДВ.

Комісійна винагорода, що вказана в підпункті б) п.1, сплачується Позичальником щомісячно за кожний місяць користування Кредитом відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Угоди і є його невід`ємною частиною. Зазначена в цьому підпункті комісійна винагорода нараховується Банком починаючи з дня надання Кредиту по дату повернення Кредиту, що вказана в п. 2. Угоди. Позичальник зобов`язується сплатити комісійну винагороду, що вказана в цьому підпункті, за останній місяць користування Кредитом не пізніше дати остаточного повернення Кредиту за Угодою.

Комісія за розрахунково-касове обслуговування, а саме:

- Комісія за надання кредиту - є платою Позичальника Банку за розгляд його заявки на отримання кредиту, аналіз його платоспроможності, операційне супроводження кредиту на етапі його надання, надання можливості користуватись Системою дистанційного обслуговування і т.д.

- Комісія за обслуговування (управління) кредитом - є платою Позичальника Банку за:

- надання послуг з розрахунку суми чергового платежу за Угодою у випадку дострокового часткового повернення кредиту та/або суми повного дострокового повернення заборгованості за Угодою, що надаються:

а. з використанням телефонного зв`язку, в Контакт - центрі, через IVR - menu;

б. шляхом оброблення запитів, що направлені Банку Позичальником із використанням Системи та надання відповідей на відповідні запити Позичальника, тощо;

* операційне супроводження кредиту, що полягає у обліку, зберіганні і актуалізації інформації, документів Позичальника, його кредитної справи;

* здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту;

* Надання інформації (виписок) по рахунках з використанням SMS/або PUSH-повідомлень щодо суми платежу за Угодою про надання споживчого кредиту, тощо;

* Надання довідок щодо стану заборгованості або про закриття кредиту за допомогою Системи в електронному вигляді, шляхом направлення відповідних повідомлень на адресу електронної пошти Позичальника вказану при формуванні довідки.

* інформування Позичальника щодо діючих пропозицій, тарифів, змін у Банку, тощо шляхом SMS інформування або PUSH-повідомлень на мобільний телефон Позичальника та/або за допомогою месенджерів (Viber, Telegram, Messenger або будь-який інший).

Тарифи є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: https://sensebank.ua/stop-prostrocka. Протягом строку дії Угоди Тарифи, в т.ч. комісійна винагорода за кредитом, винагорода за платіжні послуги, а також за додатковими та супутніми послугами Банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення Угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором та відповідним договором між Позичальником та такими третіми особами та/або Банком.

Розмір процентної ставки, комісійної винагороди, винагороди за платіжні послуги, і т.д., що визначені у цій Угоді не можуть бути змінені Банком у односторонньому порядку.

У Додатку до Угоди про надання кредиту № 507023110 від 11.09.2024 року наведено Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки з урахуванням вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг, серед яких визначено комісію банку, зокрема, за розрахунково-касове обслуговування.

Однак, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих розмежованих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Крім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання банком послуг, визначених у п. 1 договору,

Враховуючи наведені вище положення закону, судову практику та те, що боржнику встановлено щомісячну плату за послуги банку без розмежування платних та безоплатних послуг, на переконання суду, положення згаданого кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання вимог щодо заборгованості по комісії в розмірі 5 846,69 грн., з огляду на що, заява про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/177/26, в цій частині задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що АТ "Сенс Банк" звернувся до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.

З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що кредиторські вимоги АТ "Сенс Банк" документально і нормативно обґрунтовані

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява АТ "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника підлягає частковому задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги - визнанню в сумі 95 719,93 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Також, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн. - судового збору за одання заяви про визнання кредитором.

2) ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" від 30.04.2026 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 9 436,00 грн.

Вказана заява мотивована тим, що 26.11.2025 між ТОВ "ФК "КІФ" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3292650, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору ТОВ "ФК "КІФ" надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості (додається) за Боржником обліковується заборгованість у розмірі 9 436,00 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 4 000,00 грн.;

- заборгованість по відсотках - 5 436,00 грн.;

18.03.2026 між ТОВ "ФК "КІФ" та ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» укладено договір факторингу № 18032026, відповідно до якого ТОВ "ФК "КІФ" відступило своє право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Таким чином, на підставі Договору та Реєстру, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 9 436,00 грн.

Крім того, кредитор просить визнати витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. та суму судового збору в сумі 5 324,80 грн.

Наведені обставини підтверджені відповідними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора від 18.05.2026 грошові вимоги визнав в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що кредиторські вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» документально і нормативно обґрунтовані та правомірно визнанні керуючим реструктуризацією боржника.

За таких обставин, керуючись нормами статей 193, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 626, 627, 1046-147, 1049, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» підлягають визнанню.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено судом, на підтвердження наданої правничої допомоги, представник кредитора надав суду: договір про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, укладений між Адвокатським об`єднанням "Квадра право" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП"; ордер серїі АІ № 218499 від 28.04.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 4244/10 від 22.07.2010, детальний опис виконаних робіт від 28.04.2026, згідно якого АО надано правову допомогу клієнту з підготовки, подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 та супроводження справи, вартість наданих послуг становить 7 000 грн., акт прийому-передачі наданих послуг від 28.04.2026 до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, в т.ч. щодо наданих послуг за боржником ОСОБА_1 (вартість - 7 000,00грн).

Ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Подання заяви з грошовими вимогами є обов`язком кредитора відповідно до ст. 45 КУзПБ, а витрати на її підготовку є необхідними та безпосередньо пов`язаними з реалізацією прав кредитора.

За умови надання договору про надання правничої допомоги, ордера адвоката та акту наданих послуг, такі витрати підлягають врахуванню незалежно від факту їх фактичної оплати, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відтак, суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката та підлягають включенню їх до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулося до суду у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог до боржника підлягає задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги в розмірі 9 436,00 грн. підлягають визнанню у повному обсязі, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів) та витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (до задоволення вимог кредиторів).

Отже, за результатами розгляду даної справи в попередньому засіданні, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог АТ "Сенс Банк" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

За наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі судове засідання на 08.12.2026.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 47, 48, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 3, 11, 18, 42, 196, 232, 234, 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву АТ "Сенс Банк" б/н від 20.02.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги АТ "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 95 719,93 грн. заборгованості (друга черга задоволення), а також 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

3. Відмовити у визнанні грошових вимог АТ "Сенс Банк" в частині визнання 5 846,69 грн. заборгованості за комісією з обслуговування кредиту.

4. Задоволити заяву ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про визнання грошових вимог до боржника.

5. Визнати грошові вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, м. Київ, 01001, код 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі:

- 9 436,00 грн. заборгованості (друга черга задоволення),

- 5 324,80 грн. - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів),

- 7 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу (до задоволення вимог кредиторів).

6. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Белінською Н.О. до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :

- АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами в розмірі:

- 95 719,93 грн. заборгованості (друга черга задоволення);

- 5 324,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

- ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами в розмірі:

- 9 436,00 грн. заборгованості (друга черга задоволення),

- 5 324,80 грн. - судовий збір за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів),

- 7 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу (до задоволення вимог кредиторів).

7. Встановити перелік та розмір не визнаних судом вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 :

- АТ "Сенс Банк" з грошовими вимогами в сумі 5 846,69 грн. забргованості за комісією з обслуговування кредиту;

8. Арбітражному керуючому Белінській Н.О. провести збори кредиторів про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, докази надати суду.

9. Призначити судове засідання у справі на 08.12.26 на 10:30 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 3-й поверх 4-й зал).

10. Проведення судового засідання 08.12.2026 о 10:30 год. здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), за участю арбітражного керуючого Белінської Н.О.

11. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

12. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.

13. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 19.10.2026.

14. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; ІНФОРМАЦІЯ_4; ТОВ ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" - el.en.fkgroup@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.: 1 - до справи