Решение № 140744326, 20.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13804/26

Провадження № 2-о/357/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р., ,

за участі заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківська міська рада Київської області, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Білоцерківська міська рада Київської області, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович, в якій просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з січня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_3 (далі Спадкодавець), однією сім`єю, у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, починаючи з січня 2018 року і до дня смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини. Незважаючи на відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою, Спадкодавець ОСОБА_3 фактично проживала разом з заявником в її квартирі, вела спільне господарство, мала спільний побут. Також Заявник здійснювала догляд за Спадкодавцем та її матір`ю ОСОБА_4 , забезпечувала їхні повсякденні потреби, допомагала у веденні домашнього господарства, придбанні продуктів харчування, лікарських засобів, оплаті комунальних послуг та інших витрат, пов`язаних із забезпеченням належних умов проживання. Заявник і спадкодавець були пов`язані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, фактично проживали як одна сім`я, що відповідає ознакам сім`ї, визначеним статтею 3 Сімейного кодексу України. На момент смерті спадкодавця за його зареєстрованою адресою : АДРЕСА_1 , був зареєстрований виключно спадкодавець. Інші особи за цією адресою зареєстровані не були. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які прийняли або мають намір прийняти спадщину, немає. З метою оформлення спадкових прав Заявник звернувся до нотаріуса, однак у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини виникла необхідність та була надана рекомендація у встановленні зазначеного юридичного факту в судовому порядку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 починаючи з січня 2018 року і до дня смерті, тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини підтверджується наступними обставинами та доказами. Заявник володіє оригіналами документами, які належали померлій ОСОБА_5 . Заявник організовував поховання ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 та поніс всі матеріальні витрати пов`язані з їх похованням. Факт спільного проживання однією сім`єю підтверджується актом.

З огляду на обставини, викладені у цій заяві, встановлення факту проживання однією сім`єю Заявника із ОСОБА_3 померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матір`ю ОСОБА_4 в період з січня 2018 року по день смерті ОСОБА_6 а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , без місця проживання потрібно для реалізації Заявником права на спадкування майна ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 в тому числі, кварти АДРЕСА_3 , яка належала їм на підставі свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 10.12.1998 року, та отримання свідоцтва про право на спадкування за законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2026, головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Судом 26.08.2026 р. за вх.№55914 отримано заперечення, в яких представник заінтересованої особи Білоцерківської міської ради Борман О. І. просила: відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківська міська рада, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Ю.В., про встановлення факту, що має юридичне значення; слухати справу №357/13804/26 без участі представника Білоцерківської міської ради. В запереченнях зазначила, що Заявник на обґрунтування заявлених вимог зазначає, що факт проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_3 підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_1 володіє оригіналами документів, які належали померлій, а також організувала та понесла витрати на поховання ОСОБА_3 . Аналізуючи наведені Заявником докази, можна дійти висновку, що жоден з них не містить інформацію щодо предмета доказування, адже не підтверджує факт ведення спільного побуту ОСОБА_1 із ОСОБА_3 протягом п`яти років за життя померлої та несення ними спільних витрат. Заявниця не надає належні докази, які б підтверджували факт її спільного проживання з померлою ОСОБА_3 , ведення ними спільного побуту, здійснення ними спільних витрат, придбання майна чи надання будь якої іншої взаємної допомоги, відсутні підстави для задоволення вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Представник заявника адвокат Кузьменко Є.А. направив до суду відповідь на заперечення Білоцерківської міської ради, які були зареєстровані канцелярією суду 16.10.2026 р. за вх.№68523, в яких зазначив, що Білоцерківська міська рада у своїх письмових запереченнях посилається, зокрема, на інформацію щодо стану розрахунків за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , та на підставі цього ставить під сумнів факт ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного побуту. Проте такі доводи ґрунтуються на неправильному розумінні фактичних обставин справи. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом відповідного періоду проживали однією сім`єю не у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , а у квартирі, що належить ОСОБА_1 . Отже, відомості про споживання житлово-комунальних послуг, наявність чи відсутність заборгованості або здійснення платежів за квартирою на АДРЕСА_4 не можуть бути доказом відсутності спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки ця квартира не була місцем їхнього фактичного спільного проживання. Більше того, наведені Білоцерківською міською радою обставини щодо відсутності регулярної оплати окремих комунальних послуг за цією адресою не лише не спростовують заявлених вимог, а можуть узгоджуватися з тим, що ОСОБА_3 фактично постійно проживала в іншому місці - разом із ОСОБА_1 . Тому сам по собі факт того, що у квартирі на АДРЕСА_4 не здійснювалися певні платежі або утворилася заборгованість, не дає підстав для висновку, що ОСОБА_3 не проживала однією сім`єю із заявницею. Для встановлення обставин, передбачених статтею 1264 ЦК України, має значення фактичне місце спільного проживання осіб, спільність їхнього побуту, взаємні права та обов`язки, а не стан особового рахунку за іншою квартирою, яка належала спадкодавцю. При цьому після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 за власні кошти сплатила наявну заборгованість та поточні платежі за житлово-комунальні послуги, пов`язані з квартирою ОСОБА_3 на АДРЕСА_4 . Ця обставина має оцінюватися не як доказ проживання ОСОБА_1 у квартирі на АДРЕСА_4 заявниця на цьому не наполягає, - а як додатковий доказ характеру фактичних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наявності між ними взаємної турботи, матеріальної підтримки та виконання ОСОБА_1 обов`язків, які за своїм змістом притаманні близьким сімейним відносинам. Тобто навіть після смерті ОСОБА_3 заявниця не залишила невирішеними питання, пов`язані з її майном, а фактично взяла на себе фінансові витрати щодо належної їй квартири. Крім того, ОСОБА_1 за власні кошти організувала та оплатила процедуру кремації ОСОБА_3 . За кошти ОСОБА_1 здійснювалися ремонтні роботи у квартирі та на дачі, що належали ОСОБА_7 , а також придбавалися будівельні матеріали та інші необхідні товари для проведення таких робіт. зКрім того, представник звертає увагу, що в заяві помилково зазначена адреса спільно проживання « АДРЕСА_1 », а фактична адреса « АДРЕСА_5 », що просить врахувати при ухваленні рішення у справі.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2026, представник заявника підтримала вимоги заяви в повному обсязі, надала пояснення та просила задовольнити заяву у повному обсязі.

Заявник надала пояснення та підтримала позицію свого представника.

В судовому засіданні, в якості свідків були допитані: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою заявника, зазначила, що заявник та померла ОСОБА_10 проживали однією сім`єю з 2018 року, мали спільний побут, вели спільне господарство. Свідок часто відвідувала заявника та підтвердила, що ОСОБА_3 перебувала на повному утриманні ОСОБА_1 , оскільки не працювала та не мала власного доходу.

Свідок ОСОБА_9 , який є сусідом заявниці, зазначив, що померла ОСОБА_3 проживала в квартирі заявниці з 2018 року по день смерті. ОСОБА_1 проводила ремонтні роботи у квартирі ОСОБА_3 та вони разом їздили на дачу. Підтвердив, що ОСОБА_3 перебувала на повному утриманні ОСОБА_1 , оскільки померла не працювала та не мала власного доходу, та заявник забезпечувала всі потреби померлої (лікування, харчування та побутові потреби).

В судовому засіданні 16.10.2026 заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 244 ЦПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення ( 20 жовтня 2026 року о 09 год. 00 хв. ).

Так, з урахуванням наданих пояснень учасниками справи під час розгляду справи, після дослідження матеріалів справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи позиції учасників справи стосовно заявлених вимог, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).

За ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що внесено актовий запис №2716 від 22 грудня 2025 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради від 16.07.2026 р. за №15.1-11/1968.

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10 грудня 1998 року, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_11 1/3 частка; ОСОБА_4 1/3 частка; ОСОБА_3 1/3 частка.

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 28.04.2026 за №00058003398 та за №00058003522, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що внесено актовий запис про смерть №46 від 10 січня 2017 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що внесено актовий запис про смерть №2627 від 10 грудня 2025 року.

Відповідно до Акту №23 від 02.07.2026 виданого КП БМР ЖЕК №7, громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 з січня 2018 року по день смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 організовувала поховання ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 , понесла всі матеріальні витрати пов`язані з їх похованням, що підтверджується довідками та чеками, наявними в матеріалах справи.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з померлою, заявником до матеріалів справи долучені квитанції про оплату комунальних послуг, квитанції та чеки про придбання товарів побутового призначення.

З Постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій від 23.07.2026 р. за №72/02-31 вбачається, що 23 липня 2026 року до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренка Ю. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , звернулася ОСОБА_1 . Інші спадкоємці за законом чи за заповітом, які прийняли або мають намір прийняти спадщину, нотаріусом не встановлені. Нотаріусом було відмовлено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для спадкування нею за законом - не підтвердження нею факту Проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до смерті спадкодавця.

Крім того судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 заявник сплатила наявну заборгованість та поточні платежі за житлово-комунальні послуги, пов`язані з квартирою ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , що підтверджується квитанціями та чеками, наявними в матеріалах справи.

Заявник зазначає, що встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини для неї має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, а саме реалізація нею спадкових прав щодо майна померлої.

При вирішенні даних вимог суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У четвергу чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.02.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Відповідно до роз`яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні вказаного юридичного факту, суд приймає до уваги довідки про фактичне постійне проживання заявниці довгі роки з померлою по день її смерті, документи про її поховання, наявність у заявниці документів, що стосуються особи ОСОБА_3 , а також інші докази по даній справі в їх сукупності.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , в одному помешканні, однією сім`єю, знайшов своє підтвердження під час розгляду даної справи на підставі досліджених судом доказів. Зокрема, були досліджені письмові докази справи та відібрані показання свідків. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, при цьому судом не встановлено наявність інших спадкоємців у померлої, тобто осіб з числа спадкоємців, зокрема родичів, які б проживали разом з померлою на час відкриття спадщини (вступили у спадщину), або звернулись протягом шести місяців, чи після цього строку з дня відкриття спадщини до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Під час розгляду справ заінтересована особа Білоцерківська міська рада заперечувала проти встановлення відповідного факту.

Однак, заперечення (невизнання) відповідного юридичного факту заінтересованою особою Білоцерківською міською радою не свідчить про виникнення спору про право на спадщину, якого територіальна громада до моменту визнання судом цієї спадщини відумерлою не має. Оскільки спір про право на спадщину може існувати між особами, які мають або можуть набути право на спадкування, то до моменту визнання судом спадщини відумерлою не може йтися ні про який спір про право між особою, яка згідно із законом віднесена до певної черги спадкоємців та звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, для захисту її прав та інтересів під час вирішення питання щодо оформлення спадщини, та територіальною громадою.

Білоцерківська міська рада, яка є заінтересованою особою, посилається на те, що вона має намір звернутися про визнання майна відумерлим, однак судом враховується, що з часу відкриття спадщини не минуло більше одного року та єдиним спадкоємцем, який у визначений законом строк подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини є ОСОБА_1 .

Отже на стадії оформлення спадщини спір про нерухоме майно, яке заявник вважає спадковим, не вирішується, тому немає підстав вважати, що ця заява містить спір про право власності на квартиру із Білоцерківською міською радою. Наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, унеможливлює визнання спадщини відумерлою (постанова Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі № 691/517/23)».

Враховуючи вищевикладене та те, що встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю, не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 29, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 256, 259, 263-265, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 ЦПК України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Білоцерківська міська рада Київської області, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з січня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Білоцерківська міська рада; адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Київська обл., 09117; ЄДРПОУ 26376300.

Заінтересована особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Римаренко Юрій Валерійович; адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, прим. 2, м. Біла Церква, Київська обл., 09107.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель