Решение № 140737536, 19.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивує тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу та проживали разом однією сім`єю. Від цих відносин у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 1010 від 14 вересня 2022 року). Батьківство Відповідача щодо дитини визнано у встановленому законом порядку та зафіксовано в актовому записі про народження. На даний час фактичні сімейні відносини між Позивачем та Відповідачем припинено, сторони мешкають окремо. Дитина знаходиться на повному утриманні Позивача. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина в добровільному порядку в належному обсязі не надає. При цьому, дитина має розлад спектру аутизму, що зумовлює необхідність систематичної реабілітації, корекційних занять та постійного залучення профільних фахівців, на забезпечення яких позивач несе значні щомісячні витрати. Водночас майновий стан відповідача, його доходи та наявність у власності нерухомого й рухомого майна свідчать про можливість належного матеріального забезпечення дитини. У зв`язку з наведеним, просить позов задоволити та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 25 000 грн щомісячно, а також додаткові витрати на дитину, зумовлені станом її здоров`я та необхідністю реабілітації, у розмірі 25 000 грн щомісячно.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають його фактичному матеріальному становищу. Вважає, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами розмір його доходів, а також не надано достатнього обґрунтування необхідності стягнення аліментів у розмірі 25 000 грн щомісячно та додаткових витрат на дитину в такому ж розмірі. Відповідач просить також врахувати його пенсійний статус, вік та стан здоров`я. У зв`язку з наведеним, просить суд відмовити повністю у задоволені позовних вимог.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.

Від цих відносин у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 1010 від 14 вересня 2022 року).

Батьківство Відповідача щодо дитини визнано у встановленому законом порядку та зафіксовано в актовому записі про народження.

На даний час фактичні сімейні відносини між Позивачем та Відповідачем припинено, сторони мешкають окремо.

Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки.

Як вбачається з матеріалів справи, дитині, ОСОБА_3 (2022 р.н.), діагностовано розлад спектру аутизму (Консультативний висновок КНПЛОР «Клінічний центр дитячої медицини» №552/70 від 28.05.2025року; Висновок психолога КНПЛОР «Клінічний центр дитячої медицини» від 24.03.2026року; Висновок про комплексну психолого педагогічну оцінку розвитку особи від 29 листопада 2024року комунальної установи «Інклюзивно ресурсний центр Сихівського району м. Львова»; Медична довідка ЛКК 4-ї міської поліклініки від 05.08.2025року ).

Зазначений стан потребує постійного медичного нагляду, проходження систематичних курсів реабілітації, корекційних занять із фахівцями (логопеди, психотерапевти, реабілітологи), спеціального харчування та медикаментозного забезпечення, занять з логопедом та сенсорної інтеграції.

Встановлено, що дитина отримує послуги раннього втручання у комунальній установі «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» та відвідує заклад дошкільної освіти №40 «Невгамовні» на умовах інклюзивної форми навчання; також дитина відвідує заняття з сенсорної інтеграції в «АВІ Інклюзивному центрі сенсорної інтеграції та розвитку мовлення».

Згідно Актів приймання передачі виконаних робіт Позивачка понесла такі базові витрати на забезпечення особливих потреб дитини в 2026році: Січень 2026року 18 100грн.; Лютий 2026року 15 600грн.; Березень 2026року 18100грн.; Квітень 2026року 15600грн.; Травень 2026 року 19400грн.; Червень 2026року- 16 900грн., що підтверджується актами виконаних робіт з ТОВ «АВІ Інклюзивний центр».

Окрім того, дитина потребує постійних занять з поведінковим терапевтом; постійних занять з практичним психологом; фізичної терапії; АВА- терапії, масажу туалетного тренінгу та ін.

Встановлено, що позивач знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею чотирирічного віку, що підтверджується довідкою ТОВ «АТБ- Маркет».

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За правилами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В силу ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимоги про стягнення аліментів не були подані, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю та знаходяться на повному її утриманні, забезпечена необхідними умовами для проживання та розвитку, виховується належним чином, будь-яких випадків порушення позивачем її законних прав у ході розгляду справи судом не встановлено.

На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо його матеріального становища, суд бере до уваги надані ним довідки форми ОК-5 та ОК-7, а також посилання на пенсійний статус і стан здоров`я.

Водночас зазначені обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема відомостями про належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, його корпоративні права й участь у діяльності суб`єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником/засновником суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Анкербуд» (код ЄДРПОУ: 31362811); ПП «Львівбуд - автосервіс» (код ЄДРПОУ: 35620608).

Загальний річний дохід зазначених підприємств, де відповідач є бенефіціаром, за 2025 рік становить 6 781 400,00 грн.

Окрім того, наданими суду матеріалами встановлено, що відповідач є власником рухомого та нерухомого майна.

Наявність у відповідача пенсійного статусу та обмеженого офіційного доходу сама по собі не звільняє його від передбаченого законом обов`язку утримувати малолітню дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує не лише поточні доходи платника, а й інші обставини, прямо передбачені статтею 182 СК України.

Суд враховує, що відповідно до ст.182 СК України позивачка - мати дитини, займається її вихованням, повністю утримує її.

Суд також враховує, що дитина має особливі потреби, пов`язані зі станом здоров`я, потребує систематичних реабілітаційних і корекційних занять, а її мати фактично забезпечує повсякденний догляд за нею.

Окрім цього, сам по собі факт отримання дитиною окремих послуг за рахунок батька у комунальних закладах не спростовує необхідності додаткових платних занять, які підтверджуються відповідними належними доказами.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із необхідності забезпечення дитині належного рівня життя, фізичного, інтелектуального та соціального розвитку, враховує її вік, стан здоров`я, особливі потреби, матеріальне становище сторін та наявні у відповідача майнові активи. З огляду на сукупність установлених обставин суд вважає, що утримання дитини потребує значних і регулярних витрат, а покладення на відповідача обов`язку брати участь у її матеріальному забезпеченні є необхідним та обґрунтованим.

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину суд зазначає, що відповідно до статті 185 СК України такі витрати зумовлюються особливими обставинами, зокрема станом здоров`я дитини, а їх розмір визначається з урахуванням істотних обставин справи.

Наданими позивачкою медичними висновками підтверджено особливості стану здоров`я малолітнього ОСОБА_3 та необхідність відповідних заходів підтримки його розвитку.

Актами приймання-передачі виконаних робіт підтверджено понесення позивачкою витрат на заняття в інклюзивному центрі.

Наведені докази свідчать про систематичний, а не одноразовий характер витрат, пов`язаних з особливими потребами дитини.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина та його участі в додаткових витратах, зумовлених станом здоров`я дитини.

У постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 706/721/17 Верховний Суд зазначив, що ст. 185 СК України застосовується до обов`язку батьків утримувати дитину до повноліття; для утримання повнолітніх дітей передбачено окремі норми СК України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, стан здоров`я та особливі потреби дитини, документально підтверджені витрати на її реабілітацію, а також матеріальне становище обох сторін, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 10 000 грн щомісячно і додаткові витрати на дитину в розмірі 10 000 грн щомісячно, що відповідатиме потребам дитини та принципу співмірності батьківських обов`язків щодо її утримання.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відтак на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 25.08.2026 року.

Окрім того, відповідно до ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331,2 грн.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 -265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягувати зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 10 000 грн. щомісячно, починаючи з 25.08.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати зі ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зумовлені розладом спектру аутизму та необхідністю реабілітації, у розмірі 10 000 грн. щомісячно, починаючи з 25.08.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,2 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Волоско І.Р.