Решение № 140736071, 16.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4572/26

Провадження № 2-о/175/51/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення юридичних фактів, що має юридичне значення.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 15.09.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Вказує, що вона з чоловіком перебували на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувачі пенсії по інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 05.11.2025 року заявниця звернулася через вебпортал електронних послуг із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що перебувала з померлим чоловіком на спільному бюджеті, а його пенсія використовувалася для покриття повсякденних витрат сім`ї, зокрема оплати комунальних послуг, утримання квартири, придбання продуктів харчування, одягу та ліків, і була постійним основним джерелом її існування. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України їй було відмовлено у переведенні на відповідний вид пенсії у зв`язку з відсутністю документального підтвердження спільного проживання з померлим чоловіком. На підставі викладеного, заявниця була вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту її постійного проживання разом із чоловіком на час його смерті та факт перебування на його утриманні.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Від представника Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що ОСОБА_1 звернулася засобами вебпорталу із заявою від 05.11.2026 року №14645 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №1058. За результатами розгляду документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що довідка від щодо реєстрації місця проживання заявниці та померлого чоловіка ОСОБА_2 та довідка від про зареєстрованих осіб не встановлюють факт сумісного проживання на день смерті. 13.11.2025 року відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харьківській області було прийнято рішення про відмову тому, що не встановлено факт сумісного проживання. Щодо заявлених вимог, просить суд вирішити на власний розсуд.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник заявника підтримав подану заяву, просив задовольнити та залишити без розгляду клопотання про допит свідків. Розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

15.09.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.09.2025 року. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 отримував пенсію, як особа з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 , термін дії посвідчення 31.07.2012 року, та безтерміновим посвідченням № НОМЕР_4 , виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 23.09.2019 року.

Відповідно до перерахунку пенсії, здійсненого Головним управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 25.02.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 має страховий стаж 43 роки 11 місяців 15 днів, з 01.03.2025 року по 02.08.2026 року розмір пенсії призначений до виплати - 9478 грн, з 03.08.2026 року довічно призначити 9478 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 02.10.2025 року, актовий запис №1439.

Як вбачається з довідки про причину смерті №39/10 від 29.09.2025 року, ОСОБА_2 помер у зв`язку з раковою інтоксикацією (рак правої легені).

На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 один, що підтверджується довідкою №34925 щодо реєстрації місця проживання на день смерті.

Рішенням ГУ ПФУ у Харківській області № 053130012344 від 13.11.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у переході на пенсію чоловіка у зв`язку із втратою годувальника, оскільки в результаті опрацювання перерахунку з`ясовано, що надані ОСОБА_1 документи не встановлюють факт сумісного проживання.

Згідно протоколу щодо призначення/перерахунку пенсії від 21.12.2025 року, ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії по інвалідності у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму та призначено до виплати з 01.01.2026 року по 31.07.2027 року 3323 грн.

У відповідності з індивідуальними відомостями про застраховану особу, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), щодо ОСОБА_1 відображено відомості про суми заробітку для обчислення пенсії за відповідні звітні роки, зокрема: за 2003 рік - 1 084 грн 01 коп.; за 2004 рік - 3 315 грн 61 коп.; за 2005 рік - 5 145 грн 83 коп.; за 2006 рік - 6 472 грн 46 коп.; за 2007 рік - 7 346 грн 54 коп.; за 2008 рік - 9 829 грн 12 коп.; за 2009 рік - 14 206 грн 94 коп.; за 2010 рік - 15 502 грн 23 коп.; за 2011 рік - 20 315 грн 24 коп.; за 2012 рік - 31 625 грн 57 коп.; за 2013 рік - 21 856 грн 86 коп.; за 2014 рік - 28 718 грн 29 коп.; за 2015 рік - 36 553 грн 55 коп.; за 2016 рік - 46 152 грн 37 коп.; за 2017 рік - 49 208 грн 95 коп.; за 2018 рік - 56 974 грн 50 коп.; за 2019 рік - 50 076 грн; за 2020 рік - 77 522 грн 50 коп.; за 2021 рік - 128 195 грн 09 коп.; за 2022 рік - 121 532 грн 51 коп.; за 2023 рік - 197 373 грн 97 коп.; за 2024 рік - 88 215 грн 42 коп.; за 2025 рік - 33 280 грн 27 коп. Крім того, зазначені індивідуальні відомості містять дані про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 2004 по 2025 рік.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-7, сформованими з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, щодо ОСОБА_1 відображено відомості про суми заробітної плати (доходу), з якої нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за відповідні звітні періоди, зокрема: за 2011 рік - 20 350 грн 24 коп.; за 2012 рік - 31 625 грн 57 коп.; за 2013 рік - 21 856 грн 86 коп.; за 2014 рік - 28 718 грн 29 коп.; за 2015 рік - 36 550 грн 55 коп.; за 2016 рік - 46 152 грн 37 коп.; за 2017 рік - 49 280 грн 95 коп.; за 2018 рік - 55 847 грн 85 коп.; за 2019 рік - 50 076 грн; за 2020 рік - 74 721 грн 93 коп.; за 2021 рік - 127 351 грн 79 коп.; за 2022 рік - 119 789 грн 11 коп.; за 2023 рік - 197 383 грн 97 коп.; за 2024 рік - 88 215 грн 42 коп.; за 2025 рік - 33 280 грн 27 коп.

З наданого витягу з реєстру територіальної громади №2026/000707963, сформованого через ДП «Дія» від 15.01.2026 року, ОСОБА_1 з 27.05.2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З наданої довідки АТ КБ «Приват Банк» від 19.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.12.2022 року по 18.01.2026 року здійснювала плату комунальних послуг за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Відповідно до письмових заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкали разом, та вели спільне господарство по АДРЕСА_2 з грудня 2022 року.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Заявник, звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження, просить встановити факт того, що вона після одруження з ОСОБА_2 спільно проживала разом з ним та вела з ним спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки за життя, подружжя було зареєстровано за різними адресами, зазначивши при цьому, що встановлення даного юридичного факту має для неї юридичне значення, так як надає їй право для подальшого переоформлення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Суд звертає увагу, що право на вибір місця проживання закріплено уст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони, перебуваючи у шлюбі, не проживали разом за адресою реєстрації одного з подружжя.

З огляду на надані письмові пояснення свідків, досліджені докази, суд вважає доведеним факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, розглядаючи вимогу заявниці про встановлення факту її перебування на утриманні померлого чоловіка, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК Україн суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратила джерело засобів до існування.

При цьому за п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважалась дружина, якщо вона є інвалідом або досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

За змістом ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом зазначеного Закону необхідно наявність двох умов, а саме того, що заявник є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, а також, що вона була на повному утриманні померлого годувальника і одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Пунктом 2.11. Постанови Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року за № 22-1 визначено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сімї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

У спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у змісті постанов від 22.10.2020 року у справі № 210/343/19, від 22.05.2019 року у справі № 520/6518/17, від 27.06.2018 року у справі № 210/2422/16-ц, від 08.05. 2026 року у справі № 703/6033/24.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Верховного Суду від 13.01.2021 року у справі № 592/17552/18).

Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів системного (стабільного) перебування ОСОБА_1 на утриманні її померлого чоловіка ОСОБА_7 , зокрема, перерахування коштів чоловіком на її рахунок, які б доводили факт її утримання. При цьому, долучена до матеріалів справи довідка АТ КБ «Приват Банк» від 19.01.2026 року підтверджує лише факт здійснення заявницею платежів щодо сплати комунальних послуг за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , але не доводить, що такі платежі здійснювалися за рахунок коштів померлого чоловіка.

Більше того, як зауважено Верховним Судом у змісті постанови від 13.01.2021 року у справі № 592/17552/18, повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Суд звертає увагу, що постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Хоча суд дійшов висновку обґрунтованість заяви в частині встановлення факту спільного проживання заявниці з померлим чоловіком на день його смерті, суд також ураховує, що шлюб між ними було зареєстровано 15.09.2025 року, а смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про відсутність систематичного та постійного надання ним матеріальної допомоги заявниці й перебування останньої на його утриманні.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, дослідивши письмові документи, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню лише в частині встановлення факту постійного проживання заявниці разом з її чоловіком на день його смерті.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), разом з її чоловіком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

В решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ