Решение № 140735297, 19.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 757/22759/26-ц

провадження № 2/753/15707/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючої судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 219003065 від 03 липня 2021 року в розмірі 38 488,01 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між відповідачем і ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» укладено в електронній формі договір кредитної лінії. Первісний кредитор надав відповідачу кошти окремими траншами, проте останній не виконав у повному обсязі зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів. Надалі право вимоги послідовно перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» докази щодо належності відповідачу платіжної картки, фінансового номера телефону й зарахування кредитних коштів.

На виконання ухвали банк надав відповідь та виписки за картковим рахунком відповідача.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 219003065.

Пунктами 1.1-1.5 договору передбачено кредитний ліміт у розмірі 22 000,00 грн., надання першого траншу в сумі 400,00 грн. та можливість отримання наступних траншів у межах ліміту шляхом ініціювання відповідної операції в особистому кабінеті. Загальна сума кредиту визначається сукупністю фактично отриманих траншів.

Пунктом 1.7 договору встановлено початковий дисконтний період тривалістю дев`ять днів. Пунктом 1.8 передбачено порядок його продовження за умови сплати нарахованих процентів та активації відповідної функції. Пунктами 1.9 і 1.12 визначено процентні ставки та умови їх застосування, зокрема дисконтну ставку 0,73 % на день, індивідуальну ставку 1,66 % на день, базову ставку 1,70 % на день і ставку 2,30 % на день після закінчення дисконтного періоду за передбачених договором умов.

Укладення договору підтверджується його електронною копією, заявкою на отримання кредиту та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.

У договорі та довідці ІТС зазначено, що одноразовий ідентифікатор MNV3EK86 направлено 03 липня 2021 року о 16:18:50 на номер телефону НОМЕР_1 та введено позичальником о 16:19:12. Довідка також містить відомості про заявку, подану цього дня, і перерахування першого траншу о 16:19:54.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Особу отримувача коштів підтверджено не лише документами кредитодавця, а й незалежними банківськими доказами. У відповіді АТ «Універсал Банк» від 18 серпня 2026 року № БТ/Е-35756 зазначено, що платіжна картка № 5375414119870623 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а номер телефону НОМЕР_3 був його фінансовим номером щодо цієї картки.

Банк також повідомив номер пов`язаного з карткою рахунку - НОМЕР_4 - та підтвердив зарахування запитуваних кредитних платежів, надавши відповідні виписки.

За розрахунком первісного кредитора та документами про перерахування коштів відповідач отримав: 03 липня 2021 року - 1 800,00 грн., 07 липня 2021 року - 2 000,00 грн., 14 лютого 2022 року - 5 500,00 грн., 20 лютого 2022 року - 2 000,00 грн., 21 лютого 2022 року - 2 050,00 грн., 06 вересня 2022 року - 8 050,00 грн., 30 жовтня 2022 року - 600,00 грн. Загальна сума виданих коштів становить 22 000,00 грн.

Зазначені операції узгоджуються з довідкою ІТС про отримання додаткових траншів, платіжними документами, довідками первісного кредитора щодо перерахування коштів та відповіддю банку. Отже, доказами підтверджено не лише оформлення договору, а й фактичне отримання коштів відповідачем.

Право вимоги за договором перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та реєстру прав вимоги № 233 від 13 червня 2023 року. Витяг із цього реєстру ідентифікує відповідача за ПІБ, РНОКПП і номером кредитного договору та містить заборгованість у розмірі 30 068,41 грн., з яких 20 596,36 грн. - основний борг, 9 472,05 грн. - проценти.

Виконання фінансування за цим реєстром підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2023 року та протоколом узгодження предмета факторингової операції. Акт звірки засвідчує повну оплату фінансування за реєстром № 233.

На підставі договору факторингу № 31/0724-01 від 31 липня 2024 року право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Витяг із реєстру прав вимоги № 1 від 31 липня 2024 року містить відомості щодо ОСОБА_1 та договору № 219003065 із заборгованістю 38 488,01 грн., у тому числі 20 596,36 грн. основного боргу та 17 891,65 грн. процентів. Оплату фінансування підтверджує платіжна інструкція № 7075 від 05 серпня 2024 року, виконана 06 серпня 2024 року.

За договором факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року право вимоги передано ТОВ «ФК «ЕЙС». Це підтверджується договором, витягом із реєстру боржників та підписаним сторонами актом приймання-передачі реєстру від 15 липня 2025 року.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено перехід права вимоги в момент підписання акта приймання-передачі реєстру. Тому платіжна інструкція № 361 від 24 вересня 2025 року на часткову оплату фінансування підтверджує виконання платіжних зобов`язань між сторонами факторингу, але не змінює визначеного договором моменту переходу права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сукупність договорів, реєстрів, актів та платіжних документів підтверджує послідовність переходу права вимоги до позивача саме за спірним кредитним договором.

Згідно з розрахунком ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» відповідач здійснив платежі на загальну суму 50 498,00 грн. У розрахунку відображено їх дати та розподіл між погашенням основного боргу і процентів. Залишок основного боргу після врахування платежів становить 20 596,36 грн., а залишок процентів на дату першого відступлення - 9 472,05 грн.

Розрахунок ТОВ «Таліон Плюс» містить подальші нарахування за період із 14 червня до 08 серпня 2023 року на суму 8 419,60 грн. Унаслідок цього загальний залишок процентів визначено в сумі 17 891,65 грн. Виписка позивача з особового рахунку станом на 26 грудня 2025 року відображає основний борг 20 596,36 грн., проценти 17 891,65 грн. та відсутність штрафних санкцій.

Оцінивши умови кредитного договору, докази продовження строку кредитування та розрахунки первісного й наступного кредиторів у сукупності, суд встановив, що заявлені до стягнення проценти в розмірі 17 891,65 грн. нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування на фактичний залишок кредиту, з урахуванням здійснених відповідачем платежів. Перехід права вимоги до позивача підтверджений договорами факторингу та відповідними реєстрами.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та розмір непогашеної заборгованості. Заявлені судові витрати підтверджені належними доказами та підлягають відшкодуванню відповідачем. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 46042 від 22 квітня 2026 року. Позов подано в електронній формі, а зазначена сума відповідає застосуванню понижувального коефіцієнта 0,8.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором із АБ «Соломко та партнери» № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додатковою угодою № 25771100161 від 01 вересня 2025 року, яка прямо стосується спору з ОСОБА_1 , та актом приймання-передачі послуг від 29 грудня 2025 року.

Акт містить перелік робіт та їх вартість: складання позову - 5 000,00 грн., вивчення матеріалів - 1 000,00 грн., підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн., підготовка клопотання - 500,00 грн. Загальна вартість становить 7 000,00 грн. Зазначені роботи пов`язані зі збиранням доказів та підготовкою саме цього позову.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

За статтями 137, 141 ЦПК України розподілу підлягають документально підтверджені витрати на правничу допомогу, які сплачені або підлягають сплаті. За повного задоволення позову судовий збір і витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 100, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 219003065 від 03 липня 2021 року в розмірі 38 488,01 грн., яка складається з 20 596,36 грн. основного боргу та 17 891,65 грн. процентів, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.