Решение № 140720007, 19.10.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 570/1009/26

Провадження № 2/559/1634/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник ТзОВ "ФК "Фінтраст Капітал" звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 13.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4052841 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Згідно умов Договору сума кредиту - 3 000,00 грн., строк кредиту - 360 днів, з 13.10.2023 по 07.10.2024. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 3 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . У період з 13.10.2023 по 24.05.2024 первісним кредитором було нараховано проценти за користування кредитними коштами у розмірі 13 500,00 грн. 24.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №24/05/2024 за виплату відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до відповідача. Таким чином, до позивача відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 16 500,00 грн., з яких тіло кредиту - 3 000,00 грн. та проценти - 13 500,00 грн. Разом з тим, станом на дату укладення договору факторингу, строк дії кредитного договору не закінчився, тому в межах строку договору у період з 25.05.2024 по 07.10.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 8 160,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 660,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - тіло кредиту, 13 500,00 грн. - проценти, нараховані первісним кредитором та 8 160,00 грн. - проценти, нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яку і просить стягнути з ОСОБА_1 , а також судові витрати у справі. 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.05.2026 ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідачка ухвалу про відкриття провадження отримала 09.06.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подала, заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 13.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4052841 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов вказано Договору сума кредиту складає 3 000,00 грн., строк кредиту - 360 днів (п. 1.2 та п. 1.3 Договору). Згідно п. 1.4.1 стандартна процентна ставка становить 2 % в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою складає 24 600 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 23 790,00 грн. (п.1.6.1, 16.2 Договору). Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем (п. 2.1) (а.с.76-80).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 23 790,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - сума кредиту за договором та 20 790,00 грн. - проценти (а.с.39).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Лінеура Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.82-84).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір на переказ коштів №ФК-П19/03-01. Відповідно до зазначеного договору відповідачу було перераховано кошти у сумі 3 000,00 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 (а.с.29-32).

Належність банківської картки № НОМЕР_1 та зарахування на вказану картку коштів у розмірі 3 000,00 грн. підтверджується інформацією, наданою АТ «Сенс Банк» (а.с.102-103).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 24.05.2024 заборгованість відповідача за кредитом складає 16 500,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - основний борг та 13 500,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.88-92).

Також, судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №24/05/2024 відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.33-37).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 24.05.2024, підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна»» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу (а.с.38).

На виконання умов договору факторингу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти у розмірі 350 000,00грн., 350 000,00грн., 243 000,00 грн., 300 000,00грн., 300 000,00грн. та 166 315,92 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с.54-56).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 16 500,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - основний борг та 13 500,00грн. - заборгованість за відсотками (а.с.27-28).

Про відступлення права вимоги ОСОБА_1 повідомлявся представниками позивача шляхом відправлення текстового повідомлення (SMS-повідомлення) на зазначений в анкеті боржника телефонний номер (а.с.85).

Рішенням №251124/1 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено назву товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.87).

Згідно з наданим ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 в межах строку дії Договору № 4052841 в період з 25.05.2024 по 07.10.2024 (за 136 календарних днів) товариством було нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 8 160,00 грн. (а.с.94).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 13.10.2023 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору № 4052841 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 000,00 грн. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , належність якої відповідачу також підтверджується матеріалами справи. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Надані і первісним кредитором, і позивачем розрахунки відповідають умовам Договору про надання кредиту, у них відображена фактична сума кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору лише на залишок неповернутої суми. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на доведення понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. подає: Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024; Заявку №15825 на виконання доручення від 26.01.2026; Акт прийому-передачі виконаних робіт від 23.02.2026; рахунок на оплату від 23.02.2026 (а.с.24, 44-45,51-52, 86).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи наведене вище, ціну позову, а також те, що справа розглядалася у спрощеному провадженні, розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співрозмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у даній справі стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість в розмірі 24 660,00 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень, з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 13 500,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, нарахованих первісним кредитором та 8 160,00 грн. - сума процентів, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а разом 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, електронна адреса fintrusr@ukr.net.

Представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, адреса АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О.Ю. Жуковська