Решение № 140713756, 01.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2606/26

Єдиний унікальний № 742/3730/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.11.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено Договір про надання кредиту №551199-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн строком на 16 тижнів, на умовах сплати процентів за користування кредитом. Кредит надавався на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту.

Окрім цього, 11.12.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено Додаткову угоду №1 до Договір про надання кредиту №551199-КС-002, відповідно до умов якої, кредитодавець надав позичальнику додатково грошові кошти в розмірі 11000,00 грн. Станом на момент укладення Додаткової угоди №1 до Договору про надання кредиту №551199-КС-002 сума неповернутого позичальником кредиту становила 9717,48 грн. Строк кредитування продовжився на 32 дні, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 145 днів. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 20717,48 грн.

Також, 17.01.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено Додаткову угоду №2 до Договір про надання кредиту №551199-КС-002, відповідно до умов якої, кредитодавець надав позичальнику додатково грошові кошти в розмірі 13000,00 грн. Строк кредитування продовжився на 37 днів, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 182 дні. Станом на момент укладення Додаткової угоди №2 до Договору про надання кредиту №551199-КС-002 сума неповернутого позичальником кредиту становила 18529,89 грн. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 31529,89 грн.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, борг сплатила лише частково на суму 15256,48 грн, тому у неї станом на 05.06.2026 утворилась заборгованість за Договором про надання кредиту№551199-КС-002 від 09.11.2025 в розмірі 88304,43 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 31529,89 грн, суми прострочених платежів по процентах - 36674,54 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 17500,00 грн, суми прострочених платежів за комісією за видачу кредиту - 2600,00 грн, тому позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та сплаченого судового збору.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, який був відкладений до 01.10.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином та завчасно.

Проте, 13.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вона не погоджується з викладеними обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Щодо відсутності доказів погодження конкретних умов кредиту (позики), відповідач зазначила, що у позовній заяві позивач вказує, що нібито між нею (її електронним підписом) шляхом відтворення одноразового ідентифікатора та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підписано Договір про надання кредиту від 09.11.2025 №551199-КС-002. На підтвердження даної обставини позивач надає копію цього договору позики/кредиту без підпису відповідача, як позичальника. Позивач стверджує, що зазначений договір позики було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, з чим ОСОБА_1 не погоджується. Так, на підтвердження укладення спірного кредитного договору позивачем надаються його паперові копії. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Договір позики (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між відповідачем та кредитором. Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідач зазначає, що вона не укладала та не підписувала Договір позики, який долучив представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погодила зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору вона розуміла та узгодила з позивачем. Також позовна заява не містить жодного переконливого доказу належності саме відповідачу вказаного "одноразового ідентифікатора". Якби вона дійсно укладала цей договір, то в обов`язковому порядку мала би здійснити набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, вказана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері кредитора для подальшого долучення до договору, і за таких обставин позивач міг би надати такі докази. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачу, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта. При належному укладенні договору існує можливість перевірки автентичності підпису. Якщо йдеться про підписання договору, укладеного в письмовій формі, то підпис можна перевірити шляхом призначення почеркознавчої експертизи. У разі укладення договору електронним цифровим підписом, є можливість перевірити підпис шляхом декодифікації накладення підпису з використанням відкритого ключа, який видається акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК). У даному разі перевірити автентичність того, що позивач називає підписом, неможливо, оскільки не підтверджено ні направлення СМС повідомлення на мобільний номер відповідача, ні належність номеру телефона саме відповідачу, а також не доведено, що саме ці кредитні умови узгодив відповідач. При цьому, оскільки негативні факти не підлягають доведенню (у цьому випадку непогодження умов договору), саме на позивача покладено обов`язок укладення договору, і позивач цей обов`язок в повній мірі не виконав. Отже, наведене вказує на неукладеність оспорюваного правочину - Договору про надання кредиту від 09.11.2025 №551199-КС-002, в тому числі в електронній формі, відтак відсутні докази погодження відповідачем саме цих (а не інших) кредитних умов про проценти, відповідно до яких позивач звернувся з позовними вимогами.

Щодо неустойки та процентів за понадстрокове користування позикою, відповідачтакож просить суд врахувати, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).» Відтак, нарахування процентів за ст.625 ЦК України ("проценти за понадстрокове користування") та неустойки за договорами позики, з урахуванням положень вказаної статті ЦК України, яка залишається чинною, можливе лише до 23.02.2022 включно, тоді як в розрахунок позивача здійснений за період періоди, які настали після 24.02.2022 та під час діючого воєнного стану в державі.Отже, з урахуванням положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування процентів за ст.625 ЦК України в розмірі 17500,00 грн, є безпідставним і протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань (за твердженням позивача) відбулося після 24.02.2022, в період дії воєнного стану, а правильність нарахувань позивач не довів відповідними доказами.

Щодо комісії відповідач зазначила, що оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

14.07.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити такі мотивуючи тим, що Кредитний договір між сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця в особистому кабінеті позичальника, та підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором, то представник позивача вказав, що згідно з п.2.1. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 11000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Кредитним договором був вказаний позичальником під час заповнення анкетних даних в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця.Пізніше, позичальником в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця був зазначений інший номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №2 до Кредитного договору, а саме: 4441-1110-4672-1969. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Окрім цього, 25.08.2026 представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення,щодо укладення кредитного договору (додаткових угод у випадку їх укладення) між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», та наданих разом з позовною заявою оригіналів кредитного договору, оферти та акцепту на його укладення, де представник позивача зазначив, що стороною позивача вже були надані суду оригінали цілісних та незмінюваних файлів Кредитного договору та Додаткових угод. Кредитний договір не підписувався відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису і не мав бути підписаним таким чином, оскільки Кредитний договір між сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця в особистому кабінеті позичальника, та підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 09.11.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укладено Договір про надання кредиту №551199-КС-002 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця, за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора UA-3494, відправленого на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір, а ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо кладення даного договору, на умовах визначеною офертою.Відповідно до умов Договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн, на картковий рахунок № НОМЕР_3 , на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 113 днів (16 тижнів). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка за кредитом 1% в день, фіксована. Денна процентна ставка 0,92%. Комісія за надання кредиту 2200,00грн. Загальний розмір наданого кредиту 11000,00 грн. Дата повернення кредиту01.03.2026. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту 22378,15 грн. Загальні витрати за кредитом 11378,15грн.Орієнтована реальна річна процентна ставка 9744,35% (а.с.19-23), що також підтверджується копією пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту(Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025(а.с.34-39), копією Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025(а.с.47-51зворот), копією Анкети клієнта (а.с.55), копією візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.52-52 зворот) та копією Паспорта споживчого кредиту (а.с.16-18).

У договорі міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (п.4.2.2 Договору).

Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №325317-КС-003 від 23.06.2025підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-4394, про що свідчить п.12 Договору реквізити та підписи сторін (а.с.23зворот).

У візуальній формі послідовності дій клієнта, сформованій ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», наведено детальний опис дій, вчинених сторонами при укладанні електронного договору про надання кредиту) №551199-КС-002 від 09.11.2025в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.tpozyka.com (а.с.52-52 зворот).

Окрім цього, 11.12.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту №551199-КС-002, відповідно до умов якої, кредитодавець надав позичальнику додатково грошові кошти в розмірі 11000,00 грншляхом безготівкового переказу на банківську картку відповідача № НОМЕР_4 . Станом на момент укладення Додаткової угоди №1 до Договору про надання кредиту №551199-КС-002 сума неповернутого позичальником кредиту становила 9717,48 грн. Строк кредитування продовжився на 32 дні, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 145 днів. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 20717,48 грн (а.с.24-25-зворот), що також підтверджується копією пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду до Договору про надання кредиту(Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.30-31), копією Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Додаткової угодидо Договору про надання кредиту про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.26-27 зворот), копією візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.53-53 зворот) та копією Паспорта споживчого кредиту (а.с.28-29).

У Додатковій угоді№1 до Договору про надання кредиту про надання кредиту №551199-КС-002 від 09.11.2025 міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (п.4.2.2 Додаткової угоди).

Додаткову угоду№1 до Договору про надання кредиту про надання кредиту №551199-КС-002 від 09.11.2025 підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-4245, про що свідчить п.12 Договору реквізити та підписи сторін (а.с.27 зворот).

Також, 17.01.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено Додаткову угоду №2 до Договір про надання кредиту №551199-КС-002, відповідно до умов якої, кредитодавець надав позичальнику додатково грошові кошти в розмірі 13000,00 грн шляхом безготівкового переказу на банківську картку відповідача № НОМЕР_4 . Строк кредитування продовжився на 37 днів, з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 182 дні. Станом на момент укладення Додаткової угоди №2 до Договору про надання кредиту №551199-КС-002 сума неповернутого позичальником кредиту становила 18529,89 грн. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складає 31529,89 грн (а.с.43 зворот-45), що також підтверджується копією пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду до Договору про надання кредиту(Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.40-41 зворот), копією Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Додаткової угодидо Договору про надання кредиту про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.46-46 зворот), копією візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.54-54 зворот) та копією Паспорта споживчого кредиту (а.с.32-33).

У Додатковій угоді№2 до Договору про надання кредиту про надання кредиту №551199-КС-002 від 09.11.2025 міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (п.4.2.2 Додаткової угоди).

Додаткову угоду№2 до Договору про надання кредиту про надання кредиту №551199-КС-002 від 09.11.2025 підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором UA-9179, про що свідчить п.12 Договору реквізити та підписи сторін (а.с.45).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронна комерція відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з копії підтвердження щодо здійснення грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», що діє в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 (а.с.137-141), ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 09.11.2025 перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 11000,00 грн, номер транзакції 46268-63537-36534, , емітент платіжної картки отримувача - PRIVATBANK, призначення платежу - перерахунок коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.56)

Відповідно до копії підтвердження щодо здійснення грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», що діє в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 (а.с.137-141), ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11.12.2025 перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 11000,00 грн, номер транзакції 46543-12969-64943, емітент платіжної картки отримувача - MONOBANK, призначення платежу - перерахунок коштів ОСОБА_1 за ДУ від 11.12.2025 за кредитним договором №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.57)

Згідно з копією підтвердження щодо здійснення грошових коштів, виданого ТОВ «ПрофітГід», що діє в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 (а.с.137-141), ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 17.01.2026 перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 13000,00 грн, номер транзакції 46864-92179-36924, емітент платіжної картки отримувача - MONOBANK, призначення платежу - перерахунок коштів ОСОБА_1 за ДУ від 17.01.2026 за кредитним договором №551199-КС-002 від 09.11.2025 (а.с.58)

Відповідно до інформації №20.1.0.0.0/7-260714/96911-БТ від 16.07.2026 наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 , була емітована банківська картка № НОМЕР_1 (а.с.161), та відповідно до виписки про рух коштів по рахунку за банківською карткою№ НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 09.11.2025 по 09.05.2026 було зараховано грошові кошти в сумі 11000,00 грн (а.с.162-162 зворот).

Згідно з інформацією №БТ/Е-38000 від 31.08.2026 наданої АТ«Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 , була емітована банківська картка № НОМЕР_6 (а.с.188), та відповідно до виписки про рух коштів по рахунку за банківською карткою№ НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 за період з 11.12.2025 по 16.12.2025було зараховано грошові кошти в сумі 11000,00 грн, та за період з 17.01.2026 по 22.01.2026було зараховано грошові кошти в сумі 13000,00 грн (а.с.189-189 зворот, 191-191 зворот).

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

За таких обставин, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг за кредитним договором не повернула.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» станом на 08.06.2026 за Договором про надання кредиту №551199-КС-002 від 09.11.2025становить 88304,43 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 31529,89 грн, суми прострочених платежів по процентах - 36674,54 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 17500,00 грн, суми прострочених платежів за комісією за видачу кредиту - 2600,00 грн (а.с.13-14 зворот), що також підтверджується Довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання №551199-КС-002 від 09.11.2025станом на 09.06.2026 (а.с.15).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглядаючи справу суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №551199-КС-002 про надання кредиту від 09.11.2025 в частині стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 31529 грн. 89 коп., суми прострочених платежів по процентах в розмір 36674 грн. 54 коп., суми прострочених платежів за комісією 2600 грн., на загальну суму 70804 грн. 43 коп. є доведеними та підлягають задоволенню.

Також як вбачається з здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нарахована сума заборгованості за процентами відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 17500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих таперехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві таперехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві таперехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, нарахування позивачем суми заборгованості за процентами відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 17500 грн є безпідставним.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 70804 грн. 43 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 31529 грн. 89 коп., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 36674 грн. 54 коп. та суми прострочених платежів за комісією 2600 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, ціна позову 88304 грн. 43 коп., позов задоволено на суму 70804 грн. 43 коп., тобто на 80%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2129 грн. 92 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 224-226, 228, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ - 41084239, адреса: 01133, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411) заборгованість за Договором №551199-КС-002 про надання кредиту від 09.11.2025 в розмірі 70804 (сімдесят тисяч вісімсот чотири) гривні 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ - 41084239, адреса: 01133, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА