Решение № 140712819, 19.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/2150/26

Провадження № 2-а/390/25/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.26 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.?О.,

за участю: секретаря судового засідання Сотченко Я.?В.,

представника позивача Нетиса Віталія Юрійовича,

представника відповідача Негрі Олени Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького районного суду Кіровоградської області з позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7521243 від 09.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.07.2026 близько 21:30 позивач рухався автомобілем Suzuki Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Холодноярською в місті Кропивницькому, де його зупинили особи в чорній формі, які рухалися автомобілем з написом «поліція». Після зупинки ці особи вимагали надати документи для перевірки, однак не повідомили інформації щодо власної ідентифікації, як того вимагає частина третя статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

На думку позивача, стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює чіткий перелік підстав для зупинки транспортного засобу, а в умовах воєнного стану поліцейський може зупинити транспортний засіб на підставі пункту 7 частини першої цієї статті якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Позивач стверджує, що у вказаний час на вказаній вулиці рух не обмежувався, наказ військового коменданта про такі обмеження йому не надавався, з чого робить висновок про протиправність зупинки транспортного засобу, а неправомірні дії, у силу принципу «незаконне не може породжувати законне» (плоди отруйного дерева), не можуть створювати юридичних наслідків.

Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Худобін проти Російської Федерації», «Ваньян проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», позивач вважає неприпустимим використання доказів, отриманих унаслідок поліцейської провокації.

Крім того, позивач зазначає, що є дисциплінованою, доброчесною особою, студентом денної форми навчання Державного торговельно-економічного університету, автомобіль, яким він керував, подарували батьки, а поліс страхування він своєчасно не оформив лише через випадковий збіг обставин, що миттєво виправив, придбавши поліс № 240427354 від 10.07.2026, виданий ПрАТ «СК «УНІКА».

Законність та обґрунтованість постанови серії ЕНА № 7521243 від 09.07.2026 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Ухвалою від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху, а після усунення її недоліків ухвалою від 22.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

30.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення строку на його подання, мотивованою тим, що ухвала про відкриття провадження надійшла до нього лише 30.09.2026, оскільки позивач зазначив у позовній заяві невірний ідентифікаційний код відповідача.

У судовому засіданні 13.10.2026 представник позивача заперечив проти поновлення строку.

Протокольною ухвалою суд поновив відповідачу строк на подання відзиву, визнавши причини його пропуску поважними, оскільки про відкриття провадження у справі відповідач дізнався лише 30.09.2026 з причин, що від нього не залежали, а відзив подав того ж дня.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що екіпаж патрульної поліції здійснював вибіркову перевірку транспортних засобів, які рухалися, на предмет наявності чинного поліса через централізовану базу даних МТСБУ за допомогою службового планшетного пристрою. За результатами перевірки за номерним знаком автомобіля Suzuki Vitara НОМЕР_1 встановлено, що поліс у базі відсутній: попередній поліс був чинним до 06.05.2026 включно, а в період з 07.05.2026 по 10.07.2026 чинного поліса щодо цього транспортного засобу не було. На думку відповідача, відсутність зареєстрованого поліса є самостійним порушенням підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР та підставою для зупинки транспортного засобу згідно з пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Водія повідомили про суть правопорушення та роз`яснили права, передбачені статтями 268, 307, 308 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом у графі 8 постанови, доданої до відзиву. Відеозапис розгляду справи надати неможливо, оскільки ухвала про відкриття провадження та ухвала від 31.08.2026 про витребування відеозапису надійшли до відповідача лише 30.09.2026, коли відеозапис уже був видалений із сервера у зв`язку із закінченням строку його зберігання.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач не пояснив, до якого саме правопорушення нібито був причетний автомобіль і чим визначене орієнтування, а отже, дії щодо зупинки є перевищенням влади; посилання відповідача на пункт 11 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» безпідставне, оскільки частина перша цієї статті містить лише шість пунктів; твердження про відсутність поліса в період з 07.05.2026 по 10.07.2026 є припущенням, адже автомобілем могла керувати інша особа, звільнена від обов`язкового страхування, або автомобіль узагалі не використовувався; роз`яснення прав не підтверджено відеофіксацією, а відеозапис відповідач, на думку позивача, навмисно не подав, щоб ввести суд в оману; інспектор Бобров В.?В., викликаний ухвалою суду від 31.08.2026, у судове засідання не з`явився.

У запереченнях відповідач підтримав доводи відзиву, додатково зазначивши, що контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів здійснюється на виконання пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», посилання позивача на випадковий збіг обставин не звільняє його від адміністративної відповідальності, а нормами процесуального законодавства не передбачено обов`язку суб`єкта владних повноважень спростовувати безпідставні твердження іншої сторони.

У судовому засіданні представник позивача Нетис В.?Ю. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що позивача не ознайомили з його правами та обов`язками, а підпис у постанові він поставив, не бачачи, за що підписується, оскільки було темно.

Представник відповідача Негря О.?В. проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві та запереченнях. Щодо доводів про темряву зазначила, що о 21:30 09.07.2026 ще темно не було.

Водночас сторони не оспорювали відсутності на момент зупинки чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля, яким керував позивач, та погодили, що причиною зупинки транспортного засобу була саме відсутність поліса. Позиції сторін розходяться лише в правовій оцінці цієї обставини: позивач вважає таку підставу зупинки незаконною, відповідач законною.

Суд, проаналізувавши подані сторонами докази, враховуючи пояснення представників сторін, аргументи, наведені в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченнях, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону відповідача старшого лейтенанта поліції Боброва Владислава Володимировича серії ЕНА № 7521243 від 09.07.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Із постанови вбачається, що 09.07.2026 о 21:30 у місті Кропивницькому по вулиці Холодноярській, 2А позивач керував транспортним засобом Suzuki Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив підпункт «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху. Справу розглянуто 09.07.2026 о 21:42 на місці вчинення правопорушення.

У графі 8 постанови з текстом «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» та у графі 9 з текстом «Копію постанови мною отримано» містяться підписи позивача.

Згідно з відомостями Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України, поліс № 229094574, виданий АТ «СГ «ТАС» (приватне) щодо транспортного засобу Suzuki Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , був діючим станом на 06.05.2026. Станом на 09.07.2026 поліса на цей транспортний засіб не знайдено.

Із долученого позивачем поліса № 240427354 вбачається, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо зазначеного транспортного засобу укладено з ПрАТ «СК «УНІКА» 10.07.2026, запис про нього внесено до Єдиної централізованої бази даних 10.07.2026 о 10:48, а строк його дії розпочинається з 00:00 11.07.2026.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Підпунктом «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час спірних правовідносин регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX.

Згідно з абзацами першим і другим частини першої статті 7 Закону № 3720-IX, на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Абзацом першим частини другої статті 7 Закону № 3720-IX передбачено, що керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 3720-IX, перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Абзацом п`ятим частини першої статті 9 Закону № 3720-IX передбачено, що перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 8 Закону № 3720-IX, з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 8 Закону № 3720-IX, до відкритої інформації належать відомості про наявність чи відсутність в Єдиній централізованій базі даних інформації про чинний на запитувану дату (крім майбутньої) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо конкретного транспортного засобу, відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування, а також відомості щодо укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з особливостями, визначеними статтею 13 цього Закону, та/або обмеження щодо умов використання забезпеченого транспортного засобу (для внутрішніх договорів страхування).

Наведеними нормами визначено обов`язок водія мати при собі чинний поліс обов`язкового страхування та пред`являти його на вимогу поліцейського, а також повноваження поліції перевіряти наявність чинного договору страхування на підставі інформації Єдиної централізованої бази даних. При цьому Закон № 3720-IX не обмежує таку перевірку випадками складання протоколів щодо порушень Правил дорожнього руху чи оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 4 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» до превентивних заходів, які може застосовувати поліція, віднесено зупинення транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Отже, законодавець надав поліцейським повноваження зупиняти транспортний засіб у разі порушення водієм Правил дорожнього руху, до обов`язків водія за якими належить мати при собі чинний поліс обов`язкового страхування, відомості про який підтверджуються інформацією Єдиної централізованої бази даних.

Відтак поліцейські, отримавши з Єдиної централізованої бази даних інформацію про відсутність чинного поліса на транспортний засіб, яким керував позивач, мали обґрунтовані підстави для його зупинки, оскільки така інформація свідчила про порушення водієм підпункту «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, тобто становила підставу, визначену пунктом 1, а водночас і пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Аналогічного висновку в подібних правовідносинах дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 30.03.2026 у справі № 202/299/26. У тій справі, як і в цій, поліцейські ще до зупинки транспортного засобу отримали з Єдиної централізованої бази даних інформацію про відсутність чинного поліса, а водій, притягнутий до відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, оспорював правомірність зупинки з посиланням на відсутність підстав, визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію». Суд апеляційної інстанції зазначив: При цьому Закон №3720-ІХ не вказує на те, що поліс страхування може бути пред`явлений на вимогу уповноваженої особи лише у випадку складання нею протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Та далі: Відтак, поліцейські, отримавши з Єдиної централізованої бази даних інформацію про відсутність чинного страхового полісу на транспортний засіб, яким керував позивач, мали обґрунтовані підстави для зупинки транспортного засобу, адже відсутність чинного страхового полісу вказує на порушення водієм транспортного засобу, яким в цьому випадку є позивач, підпункту ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху.

Співвідношення повноважень поліції та обов`язків водія Верховний Суд визначив у постанові від 13.03.2019 у справі № 686/15383/17: Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

Такого ж висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 21.11.2018 у справі № 465/6677/16-а, від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17 та від 02.12.2019 у справі № 766/10693/17. Зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі № 465/6677/16-а Верховний Суд зазначив, що положеннями статті 53 Закону № 1961-IV передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

На подібний висновок посилається і відповідач, наводячи постанову Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 522/22180/16-а, у якій зазначено: Імперативні приписи абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» і пункту 21.3 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язують осіб, що керують транспортними засобами, мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Хоча наведені висновки Верховного Суду сформовано за чинності Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, вони зберігають свою актуальність, оскільки обов`язок водія мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського поліс обов`язкового страхування, закріплений статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» та пунктами 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху, не змінився, а чинний Закон № 3720-IX у пункті 1 частини першої статті 9 прямо передбачає перевірку поліцією наявності чинних договорів страхування під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху.

Доводи позивача про те, що протиправна, на його думку, зупинка транспортного засобу унеможливлює притягнення його до відповідальності (плоди отруйного дерева), суд відхиляє. Як встановлено вище, зупинка транспортного засобу ґрунтувалася на законній підставі. Крім того, у постанові від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17 Верховний Суд, оцінюючи аналогічні доводи водія, зазначив: Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Посилання позивача на пункт 7 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» не спростовують наведених висновків, оскільки кожна з підстав, перелічених у частині першій цієї статті, є самостійною, а наявність підстави, визначеної пунктами 1 і 3, не залежить від прийняття уповноваженим органом рішення про обмеження чи заборону руху.

Доводи позивача щодо безпідставності посилання відповідача на пункт 11 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» суд оцінює як такі, що ґрунтуються на очевидній описці у відзиві. У запереченнях відповідач правильно послався на пункт 11 частини першої статті 23 цього Закону, яким і визначено відповідне повноваження поліції. Так само очевидною опискою є зазначення у відзиві дати подій «07.07.2026», оскільки постанова, позовна заява та інші матеріали справи однозначно свідчать про події 09.07.2026. Такі описки не впливають на правову оцінку спірних правовідносин.

Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини щодо поліцейської провокації суд також відхиляє. Під провокацією, як зазначає і сам позивач, розуміються випадки, коли посадові особи впливають на особу з метою спонукати її до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене. Натомість у цій справі поліцейські жодним чином не впливали на поведінку позивача: транспортний засіб був незабезпеченим із 07.05.2026, тобто більше двох місяців до зупинки, а поліцейські лише виявили вже існуюче порушення на підставі відкритої інформації Єдиної централізованої бази даних.

Щодо доводів позивача про те, що поліцейські не повідомили інформації щодо власної ідентифікації, суд зазначає таке.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Частиною четвертою статті 30 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов`язаний пред`явити особі документ, що посвідчує його повноваження.

Із позовної заяви вбачається, що зупинку здійснили особи у формі, які рухалися автомобілем з написом «поліція», тобто за зовнішніми ознаками їх можна було ідентифікувати як поліцейських. Прізвище, ім`я, по батькові, посада та спеціальне звання поліцейського зазначені в постанові, копію якої позивач отримав на місці. Доказів того, що позивач вимагав пред`явити службове посвідчення і йому в цьому відмовили, матеріали справи не містять. Причина зупинки позивачу відома, оскільки в судовому засіданні сторони погодили, що нею була саме відсутність чинного поліса. До того ж наведені позивачем доводи щодо процедури звернення поліцейського жодним чином не спростовують факту керування транспортним засобом без чинного поліса обов`язкового страхування.

Твердження позивача, викладені у відповіді на відзив, про те, що автомобілем могла керувати інша особа або автомобіль узагалі не використовувався, суд відхиляє, оскільки вони суперечать власним поясненням позивача у позовній заяві про те, що 09.07.2026 близько 21:30 саме він керував автомобілем Suzuki Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , а також позиції його представника в судовому засіданні. Крім того, позивача притягнуто до відповідальності за конкретний епізод керування транспортним засобом 09.07.2026, а не за весь період відсутності поліса.

Посилання позивача на позитивну характеристику, навчання в університеті та випадковий збіг обставин не спростовують події правопорушення. Попередній поліс був чинним до 06.05.2026, тоді як новий договір страхування укладено лише 10.07.2026, тобто наступного дня після зупинки, з початком строку дії з 00:00 11.07.2026. Отже, 09.07.2026 позивач керував незабезпеченим транспортним засобом, що прямо заборонено частиною першою статті 7 Закону № 3720-IX.

Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 336/519/26 вказав: Поліс обов`язкового страхування має бути у водія під час керування транспортним засобом.

Щодо доводів позивача про те, що його не ознайомили з правами та обов`язками, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі № 522/22180/16-а, кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Тому суд надає оцінку цим доводам позивача.

Постанова серії ЕНА № 7521243 від 09.07.2026 містить окрему графу 8 з текстом «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено», у якій стоїть підпис позивача. Підпис позивача міститься й у графі 9 про отримання копії постанови. Відмітку в постанові про роз`яснення прав врахував як доказ їх роз`яснення і Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.07.2026 у справі № 333/8005/25, зазначивши, що поліцейський виніс постанову, в якій стоїть відмітка про роз`яснення прав.

Доводи представника позивача про те, що позивач не бачив, за що підписується, оскільки було темно, суд оцінює критично з огляду на таке.

Постанову винесено 09.07.2026 о 21:42, тобто в липні, у вечірній час, а не вночі. Навіть за недостатнього природного освітлення сучасні технічні засоби ліхтарик мобільного телефону, освітлення салону автомобіля, службові ліхтарі поліцейських дають змогу без жодних зусиль підсвітити документ та ознайомитися з його змістом. Крім того, позивач поставив свої підписи чітко у відведених для цього графах 8 і 9 постанови, не виходячи за їх межі. Це саме по собі свідчить про те, що він бачив і текст, і структуру документа.

Суд зважає на те, що, як правило, особа підписує документ після ознайомлення з його змістом. Саме наявність власноручного підпису за звичайних обставин посвідчує ознайомлення особи зі змістом документа.

Отже, підписавши постанову у графах 8 і 9, позивач засвідчив, що ознайомився з її змістом. Таким чином, підписи позивача у графах 8 і 9 постанови є належним і достатнім доказом того, що права, передбачені статтею 268 КУпАП, та строк оскарження постанови йому роз`яснено, а копію постанови вручено.

Щодо відсутності відеозапису розгляду справи та неявки в судове засідання інспектора ОСОБА_2 суд зазначає таке.

Обставини, які мали б підтверджуватися відеозаписом, факт зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, відсутність чинного поліса та причина зупинки сторонами не оспорюються. Спір у цій справі стосується виключно правомірності цих обставин, тобто питання права, яке суд вирішує на підставі норм закону. Тому відеозапис, як і допит поліцейського, не дав би суду нічого нового порівняно з тим, що сторони визнають. Доводи позивача про навмисне неподання відповідачем відеозапису з метою ввести суд в оману жодними доказами не підтверджені.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач цей обов`язок виконав: подав постанову про накладення адміністративного стягнення та відомості Єдиної централізованої бази даних про відсутність чинного поліса на 07.05.2026 і на 09.07.2026. Ці докази узгоджуються з поясненнями самого позивача та долученим ним полісом, строк дії якого розпочався лише з 11.07.2026.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржувана постанова містить найменування посадової особи, яка її винесла, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядалася справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за правопорушення, прийняте у справі рішення, дату, час і місце вчинення правопорушення, відомості про транспортний засіб і технічний засіб, розмір штрафу та правові наслідки його несплати, строк оскарження, а також відривну квитанцію з реквізитами для сплати штрафу, тобто відповідає вимогам частин другої та третьої статті 283 КУпАП.

Щодо решти доводів сторін суд зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…», решта доводів сторін не впливає на висновки суду.

Таким чином, позивач 09.07.2026 керував транспортним засобом, щодо якого був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто порушив підпункт «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, а постанова серії ЕНА № 7521243 від 09.07.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП винесена уповноваженою посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з дотриманням процедури, у межах санкції цієї норми. Підстав для її скасування немає.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а відповідач не заявляв про понесені ним судові витрати, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 7277, 241246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7521243 від 09 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України зазначаються такі реквізити сторін:

позивач ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, паспорт № НОМЕР_2 від 16.03.2026 виданий 3521, місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б.

Суддя Г.?О. Підгірська