Постановление суда № 140708221, 19.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокуСправа № 160/31963/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

07 жовтня 2026 року до суду надійшла сформована 06 жовтня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Петров Владислав Володимирович (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо непроведення позивачу індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, у розмірі 6 188,89 грн на коефіцієнти збільшення 1,11 (з 01 березня 2020 року), 1,11 (з 01 березня 2021 року), 1,14 (з 01 березня 2022 року), 1,197 (з 01 березня 2023 року), 1,0796 (з 01 березня 2024 року), 1,115 (з 01 березня 2025 року) та 1,121 (з 01 березня 2026 року);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії за віком позивачу шляхом послідовного збільшення індивідуального показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 6 188,89 грн з 01 березня 2020 року на коефіцієнт збільшення 1,11; з 01 березня 2021 року на коефіцієнт збільшення 1,11; з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення 1,14; з 01 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення 1,197; з 01 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення 1,0796; з 01 березня 2025 року на коефіцієнт збільшення 1,115 та з 01 березня 2026 року на коефіцієнт збільшення 1,121, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01 квітня 1993 року по 05 липня 1993 року та з 17 серпня 1993 року по 14 квітня 1994 року у Центральному гастрономі (м. Нікополь);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати зазначені періоди до страхового стажу позивача за записами № 1417 трудової книжки серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум з моменту призначення пенсії (13 серпня 2019 року).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13 серпня 2019 року по 05 квітня 2026 року включно та в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсі, на коефіцієнти збільшення та виплату пенсії за період з 01 березня 2020 року по 05 квітня 2026 року включно із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску; документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

13 жовтня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтування якої зазначено, що саме з листів відповідача від 06 березня 2026 року і від 30 вересня 2026 року позивач уперше дізнався про застосовану відповідачем протиправної методики індексації. До отримання цих листів у позивача, який не має спеціальних знань, були відсутні відомості, на підставі яких він міг би встановити факт і зміст порушення.

Позивач станом на початок спірного періоду досяг 55 років, а на час звернення до суду 62 роки, належить до категорії осіб похилого віку і продовжує працювати. Сукупність цих обставин: проживання у районі прямих обстрілів, щоденна загроза життю, перебої електропостачання та зв`язку, похилий вік об`єктивно та істотно ускладнювала для позивача своєчасне отримання кваліфікованої правничої допомоги та звернення до суду. Розпорядженням начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 11 травня 2026 року № 881/0/527-26 на підставі листа угруповання військ (сил) «Південь» запроваджено обов`язкову евакуацію всіх категорій населення з частин міста Нікополя як території активних бойових дій, наближеної до лінії бойового зіткнення. Прийняття органом державної влади рішення про примусове виведення населення об`єктивно характеризує безпекову ситуацію у місті у відповідний період як таку, що створює реальну загрозу життю, і підтверджує, що посилання позивача на небезпеку не є формальним.

Спірні правовідносини є триваючими: обов`язок відповідача виплачувати пенсію у правильному розмірі існує щомісяця, а порушення права позивача триває станом на день подання цієї заяви. З огляду на наведене, позивач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк звернення до суду за весь період, починаючи з 01 березня 2020 року. Водночас, якщо суд не визнає причини пропуску поважними за весь період, позивач, керуючись висновками суду в ухвалі від 12 жовтня 2026 року про захищеність вимог за період з 05 квітня 2026 року, просить не повертати позовну заяву, а відкрити провадження у справі та вирішити спір щодо всіх заявлених вимог по суті, оскільки порушення права Позивача триває і станом на день звернення до суду.

Також представником позивача надана квитанція про сплату судового збору.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

У постанові від 28 січня 2025 року у справі № 120/1483/24 Верховний Суд наголосив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Щодо спірних правовідносин у цій справі суд зазначає, що про порушення своїх прав при призначенні пенсії з 13 серпня 2019 року та проведенні з 01 березня 2020 року індексації пенсії позивачу не могло не бути відомо принаймні з вересня 2019 року та з квітня 2020 року відповідно, тобто з моменту отримання пенсії за серпень 2019 року та за березень 2020 року.

В ухвалі від 12 жовтня 2026 року суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частини другої статті 122 КАС України, в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13 серпня 2019 року по 05 квітня 2026 року включно та в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсі, на коефіцієнти збільшення та виплату пенсії за період з 01 березня 2020 року по 05 квітня 2026 року.

Суд наголошує, що позивач помилково вважає, що перебіг строку звернення до суду для нього розпочався з дня отримання від відповідача відповіді на своє звернення, а це лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.

З позовом до суду позивач звернувся через свого представника 06 жовтня 2026 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Щодо посилання представника позивача на введення воєнного стану, віднесення міста Нікополя до території активних бойових дій з 21 липня 2022 року та обов`язкова евакуація у 2026 році, як на поважну причину пропуску строку, суд зазначає, що у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом не зазначені конкретні обставини, які перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами.

Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2022 року в справі № 500/1912/22 викладено правовий висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Окрім того, посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Суд звертає увагу позивач, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати у повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.

У численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, необізнаність позивача з нормами законодавства носять суб`єктивний характер та не виключають можливість позивача звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.

Позивач щомісяця отримував пенсію, тому не міг не знати, що розмір не відповідає вимогам законодавства.

Правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

На думку суду, самі по собі вказані доводи не впливають на можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючи пасивну поведінку позивача.

Суд звертає увагу, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Жодних доказів існування обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для не звернення до суду протягом семи років позивачем не наведено та не підтверджено належним доказом.

З урахуванням вказаного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13 серпня 2019 року по 05 квітня 2026 року включно та в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсі, на коефіцієнти збільшення та виплату пенсії за період з 01 березня 2020 року по 05 квітня 2026 року включно, визнаються судом неповажними.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13 серпня 2019 року по 05 квітня 2026 року включно та в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсі, на коефіцієнти збільшення та виплату пенсії за період з 01 березня 2020 року по 05 квітня 2026 року включно підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Петровим Владиславом Володимировичем у заяві про усунення недоліків від 13 жовтня 2026 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 13 серпня 2019 року по 05 квітня 2026 року включно та в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсі, на коефіцієнти збільшення та виплату пенсії за період з 01 березня 2020 року по 05 квітня 2026 року включно повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль