Решение № 140707271, 16.10.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2183/26

Провадження №2/190/1482/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 жовтня 2026 року м.Пятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П`ятихатки за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (надалі ТОВ «Діджи фінанси») - Романенко М.Е. звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №114260 від 28.06.2024 року в розмірі 16652 грн. 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 28.06.2024 року між ТОВ «ФК`Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №114260 та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4 000 ,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №23122024, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №114260 від 28.06.2024 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед позивачем є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 16652,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 3652,00 грн.; заборгованість за комісіями становить 1 000,00 грн.; заборгованість за пенею становить 8 000,00 грн. Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Тому, ТОВ «Діджи Фінанс» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача - адвокат Романенко М.Е. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, паозовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, причини своєї неявки суду не повідомив; заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав, своїм правом надання відзиву та заперечень на позовну заяву, не скористався.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, за наявними матеріалами справи та постановити заочне рішення.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмовими матеріалами справи підтверджено, що 28.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_2 , укладено договір про надання фінансового кредиту №114260, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 90 днів, тобто до 25 вересня 2024 року, з процентною ставкою 1.22% на добу, та сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 25% від суми фінансового кредиту, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

П.1.5. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом № НОМЕР_2 .

Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3895.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.

При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитодавець ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується листом «ТОВ ПрофітГід» щодо підтвердження переказу грошових коштів 28.06.2024 07:34.

Відповідач отримав у кредит обумовлені кредитним договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Так, 23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» як фактором було укладено Договір факторингу № 23122024, згідно умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно із Витягом з прав вимоги (Додаток №1) до Договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором №114260 від 28 червня 2024 року, укладеним з відповідачем, на суму 16652,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість по тілу; 3652,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 1 000,00 грн. - заборгованість по комісії; 8 000,00 грн. заборгованість по пені, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК АВІРА ГРУП».

Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є правонаступником ТОВ «ФК АВІРА ГРУП» та стало новим кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором не сплатив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.

При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею у розмірі 8 000,00 грн., суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є той факт, що на теперішній час в Україні діє режим воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею у розмірі 8 000,00 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №114260 від 28.06.2024 року у загальному розмірі 8652,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість по тілу; 3652,00 грн. - заборгованість по відсоткам; 1 000, 00 грн. - заборгованість по комісії, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується Договором про надання правової допомоги № 42649746/1 від 01 червня 2026 року.

29 червня 2026 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №114260 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/1 від 01 червня 2026 року.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно роз`яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

29 червня 2026 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 , було підписано Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг за надання усної консультації щодо обставин справи, письмової консультації щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів, складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви становить 6 000,00 грн., витрачено 5 годин часу.

Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Горобей Р.Г., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 6 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, вартість послуг за надання усної консультації щодо обставин справи, письмової консультації щодо спірних правовідносин, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів, складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині також підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача судові витрати на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 51,96% від розміру задоволених позовних вимог, а тому відшкодуванню позивачу підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 1379,01 грн,

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273Ю 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» заборгованість за кредитним договором №114260 від 28.06.2024 року у розмірі 8652 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанси» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1379 грн. 01 коп. та витрат на правничу допомогу - 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте П`ятихатським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ:42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри,буд.21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою (згідно позовної заяви): АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Головуюча суддя: Ю.В.Кудрявцева