Постановление суда № 140699570, 13.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 жовтня 2026 рокуСправа № 912/2442/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" від 05.09.2026 про залишення без розгляду позовної заяви

керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, поданої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Кіровоградської обласної ради,

до відповідача-1 Комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг",

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово"

про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути приміщення,

за участю представників:

від прокуратури - прокурора Іваніщевої Т.І.,

від позивача - участі не брали,

від відповідача-1 - участі не брали,

від відповідача-2 - адвоката Усатенка Ю.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" (далі - відповідач-2) про розірвання договору оренди (найму) майна (пам`ятки архітектури "Колишній особняк кінець 19 століття" (охоронний №37-кв), укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, від 14.06.2018 № 97, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 887, та зобов`язання відповідача-2 звільнити та повернути з оренди у комунальну спільну власність територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області нежитлове приміщення (пам`ятку архітектури "Колишній особняк кінець 19 століття" (охоронний №37-кв) загальною площею 713,2 кв.м, розташоване за адресою: вул. В`ячеслава Чорновола, 46/60 у м. Кропивницькому, шляхом підписання з КП "Регіональний центр розвитку послуг" акта повернення з оренди орендованого майна.

Ухвалою від 25.09.2025 суд відкрив провадження у справі № 912/2442/25, постановив розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.11.2025 суд, за клопотанням відповідача-2, залишив позовну заяву прокурора без розгляду.

Постановою від 04.03.2026 Центральний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, справу № 912/2442/25 направив для продовження розгляду до Господарського суду Кіровоградської області.

Постановою від 23.06.2026 Верховний Суд залишив без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2026.

Після повернення справи до Господарського суду Кіровоградської області, суд ухвалою від 29.07.2026 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та, з урахуванням періоду щорічної відпустки судді з 10.08.2026 до 06.09.2026, призначив підготовче засідання на 08.09.2026.

05.09.2026 відповідач-2 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

На обґрунтування клопотання відповідач-2 зазначає, що відповідні обставини, якими обґрунтована позовна заява прокурора, уже були предметом судового розгляду і суд прийняв рішення на користь відповідача-2.

Зокрема, відповідач-2 повідомляє, що 05.05.2021 було відкрито провадження у справі № 912/1290/21 за позовом КП «Регіональний центр розвитку послуг» (який є відповідачем-1 у справі № 912/2442/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети «Народне слово» (яке є відповідачем-2 у справі № 912/2442/25) про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та примусове виселення ТОВ "Редакція газети «Народне слово» з орендованих приміщень. Відповідач-2 повідомляє, що позов у справі № 912/2442/25 був мотивований несплатою позивачем орендної плати, передання майна у користування іншим особам (суборенду) (відповідно до актів перевірок від 24.06.2020 та 14.01.2021) так само, як і в справі, що розглядається. Відповідач-2 повідомляє, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2021 у справі № 912/1290/21 в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.

Відповідач-2 звертає увагу, що відповідач-1 визнав позов у справі № 912/2442/25, що вказує на те, що належним позивачем є саме відповідач-1.

За доводами клопотання, питання використання відповідачем-2 орендованого приміщення були предметом розгляду в господарській справі № 912/1290/21 за позовом відповідача-1 Комунального підприємства «Регіональний центр розвитку послуг» до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети «Народне слово», за результатом якого ухвалено рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.07.2021 у справі № 912/1290/21 про відмову в задоволенні позову.

Відповідач-2 зазначає, що в позові відсутня вимога про стягнення боргу, тому жодної шкоди комунальному підприємству не спричинено і навіть гіпотетичних негативних наслідків для держави наступити не могло. Позивач не є учасником господарських правовідносин між відповідачами, тому не може виступати позивачем у позові про розірвання договору оренди, а позивач не є компетентним органом для звернення до суду. За такого, відповідач-2 виснує, що належним позивачем у даній господарській справі є відповідач-1 Комунальне підприємство «Регіональний центр розвитку послуг», а наявність державних інтересів прокурором не обґрунтована. Комунальне підприємство «Регіональний центр розвитку послуг» зверталося до суду з аналогічним позовом і аналогічними вимогами та обґрунтуваннями, тому захист інтересів було здійснено належним чином, а звернення з подібним позовом прокурора є порушенням вимог 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач-2 посилається на визнання Конституційним Судом України 03.12.2025 неконституційними окремих приписів Закону України "Про прокуратуру", якими прокуророві надається можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.

Клопотання відповідача-2 обґрунтоване посиланням на Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», статтю 23 Закону «Про прокуратуру», Закону України «Про медіа», пункт 2 частини першої статті 226 ГПК України.

18.09.2026 прокурор подав до суду заперечення на клопотання відповідача-2 від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 суд поставив на обговорення сторін стадійність розгляду клопотання від 05.09.2026: під час підготовчого провадження або під час розгляду справи по суті за результатами дослідження всіх матеріалів справи. Присутні у підготовчому засіданні представник відповідача-2 і прокурор висловились про необхідність розгляду клопотання відповідача-2 від 05.09.2026 у підготовчому засіданні.

Суд постановив розглядати клопотання відповідача-2 від 05.09.2026 про залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні 13.10.2026.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 представник відповідача-2 клопотання від 05.09.2026 підтримав. Прокурор проти клопотання заперечила. Інші учасники справи в підготовчому засіданні 13.10.2026 участі не брали.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 суд розглянув клопотання відповідача-2 від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду, проголосив вступну та резолютивну частини ухвали від 13.10.2026 про відмову в задоволенні такого клопотання.

Розглядаючи клопотання відповідача-2 від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.

Пункт 2 частини першої статті 226 ГПК України передбачає, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформулювала, що якщо після відкриття провадження суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, позовну заяву прокурора слід залишити без розгляду як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати (пункт 54 постанови від 26.05.2020).

Розглядаючи у підготовчому засіданні 13.10.2026 питання представництва прокурором інтересів держави у цій справі, суд керується таким.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідач-2 посилається на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025.

Суд зазначає, що рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Суд ураховує, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Також, відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Як убачається з листування між прокуратурою і Кіровоградською обласною радою, в інтересах держави в особі якої прокурор подав позов, та дати звернення прокурора до суду (17.09.2025), відносини з представництва прокурором інтересів держави у цій справі виникли до дати ухвалення зазначеного вище рішення Конституційного Суду України (03.12.2025).

За такого в сукупності, суд не вбачає підстав для незастосування частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у цій справі для цілей розгляду клопотання від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Прокурор, на обґрунтування наявності інтересів держави у цій справі, зазначає в позовній заяві обставини, з якими пов`язує твердження про порушення відповідачем-2 умов спірного договору оренди та вказує, що невиконання умов договору оренди комунального майна, пам`ятки архітектури, порушує інтереси держави щодо забезпечення належного збереження історичних пам`яток, раціонального використання комунального майна та отримання орендної плати.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначив, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

Суд вказує, що на стадії підготовчого провадження не належить установлювати фактичну наявність/відсутність порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, так само як і обґрунтованість/необґрунтованість позовних вимог, оскільки це є питанням розгляду справи по суті.

За такого, на стадії підготовчого провадження, розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд може лише констатувати, що за наведеним у позові обґрунтуванням, вбачається наявність інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас, як зазначалося, наявність/відсутність стверджуваних у позові порушень інтересів держави є питанням розгляду спору по суті.

Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він знає про обставини, з якими пов`язується порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно.

У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради, навів у позові відповідне обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства.

Зокрема, за нормами частин третьої, п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За частиною другою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з абзацом другим пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про місцеве самоврядування, майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

За розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 02.03.2017 № 56-гр, серед іншого, відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради від 20.05.2016 № 98 «Про реформування редакції газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації «Народне слово», передано безоплатно комплекс будівель і споруд по вул. В`ячеслава Чорновола, 46 у місті Кропивницький з балансу редакції газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації «Народне слово» на баланс КП "Регіональний центр розвитку послуг"; доручено КП "Регіональний центр розвитку послуг" укласти договір оренди цього комплексу будівель і споруд строком на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій 1 грн за 1 кв.м, з ТОВ "Редакція газети "Народне слово".

Сторони не заперечують, що спірне приміщення належить до майна комунальної власності і є архітектурною пам`яткою.

Кіровоградська обласна рада є засновником відповідача-1, який виступає орендодавцем за спірним договором. Відповідно до Статуту відповідача-1, його майно є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області і закріплено за ним на праві господарського відання.

За частиною другою статті 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Рішенням від 29.09.2006 № 61 Кіровоградська обласна рада затвердила Порядок управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, відповідно до якого підприємства, установи та організації спільної власності області користуються майном спільної власності області на основі права господарського відання або оперативного управління без права розпорядження ним. Контроль за використанням та збереженням комунальними підприємствами, установами, організаціями спільної власності області майна, що закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління, здійснює голова обласної ради або за його дорученням, заступник голови обласної ради та постійна комісія обласної ради з питань власності.

За такого суд вважає, що не лише сторони спірного договору, але й Кіровоградська обласна рада як власник спірного комунального майна має повноваження для звернення до суду з позовною заявою про розірвання спірного договору.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Застосовуючи вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає, що достатньо самого факту незвернення уповноваженого органу до суду з позовом після повідомлення йому прокурором про обставини, з якими прокурор пов`язує порушення інтересів держави, для кваліфікації такого незвернення до суду як нездійснення захисту інтересів держави.

Листом від 11.08.2025 прокурор повідомив Кіровоградську обласну раду про обставини, з якими пов`язує порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, просив надати інформацію, серед іншого, про вжиття заходів претензійно-позовного характеру.

Надаючи відповідь прокуратурі, Кіровоградська обласна рада листом від 14.08.2025 повідомила, що направила звернення прокуратури для розгляду по суті до ТОВ „Регіональний центр розвитку послуг.

Листом від 04.09.2025 прокурор надав Кіровоградській обласній раді повідомлення в порядку частини четвертої статті 23 Закону України „Про прокуратуру.

Самостійно Кіровоградська обласна рада до суду не звернулася, що дозволяє дійти висновку, що Кіровоградська обласна рада не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах в розумінні наведеного вище висновку Верховного Суду.

Кіровоградська обласна рада підстав представництва прокурором інтересів держави у цій справі не оскаржила, позовні вимоги підтримала.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд на стадії підготовчого провадження у цій справі не встановив обставин, які б свідчили про відсутність у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради та зумовлювали б залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Суд зазначає, що доводи клопотання, пов`язані із попереднім зверненням до суду КП „Регіональний центр розвитку послуг до ТОВ „Редакція газети „Народне слово у межах справи № 912/1290/21, в тому числі щодо встановлених судом обставин у такій справі, процесуально не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду, проте такі доводи потребують дослідження і оцінки під час розгляду справи по суті за результатами заслуховування пояснень учасників справи по суті спору та дослідження матеріалів справи, в тому числі й рішення суду у справі № 912/1290/21.

Керуючись статтями 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Народне слово" від 05.09.2026 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.

Копії ухвали надіслати до електронних кабінетів учасників справи.

Дата складення повної ухвали - 19.10.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна