Постановление суда № 140699564, 13.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1650/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., прокурора Іваніщевої Т.І., представника позивача Кривонос А.М., представника відповідача адвоката Кравчук Д.В. клопотання Попельнастівської сільської ради про залишення позовної заяви без розгляду та про закриття провадження у справі № 912/1650/26

за позовною заяви виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області

в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ"

за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Стріхарської Раїси Федорівни

про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/1650/26 за позовною заявою виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" (далі - відповідач) про усунення перешкод у здійсненні Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності, шляхом: скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" на гідротехнічну споруду, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" повернути Попельнастівській територіальній громаді в особі Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області гідротехнічну споруду, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності.

На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про протиправність набуття у приватну власність гідротехнічної споруди як обмеженого у цивільному обороті майна, що належить територіальній громаді і не може перебувати у приватній власності.

22.07.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у прокурора процесуального права на звернення до суду.

На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що прокурор не набув процесуального права на представництво інтересів держави у цій справі, тому фактично позов поданий неналежним суб`єктом звернення до суду.

У підготовчих засіданнях 08.09.2026, 13.10.2026 представник позивача клопотання підтримала і просила його задовольнити. Прокурор проти клопотання заперечувала. Представник відповідача клопотання позивача підтримала.

Підстави для закриття провадження у справі врегульовані статтею 231 ГПК України.

Зокрема, за частиною першою статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Обставини, зазначені на обґрунтування поданого позивачем клопотання від 22.07.2026, не підпадають під жодну із передбачених вище підстав для закриття провадження у справі, тому, незалежно від обґрунтованості чи необґрунтованості доводів клопотання по суті, воно не підлягає до задоволення.

Отже, в задоволенні клопотання від 22.07.2026 про закриття провадження у справі належить відмовити.

28.07.2026 позивач подав до суду клопотання, в якому просить залишити позов прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що прокурор не довів передбачених Конституцією України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» виключних підстав для представництва інтересів держави саме в особі Попельнастівської сільської ради.

Позивач зазначає, що Рада не відмовилася від власного позову, а реалізувала передбачене законом право оскаржити підстави представництва прокурором; частина п`ята статті 55 ГПК України не звільняє прокурора від обов`язку довести виключні підстави представництва; рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 вимагає тлумачити прокурорське представництво як вузький, субсидіарний виняток; Рада здійснювала активні управлінські та процесуальні дії й має послідовну правову позицію, а не перебуває у стані бездіяльності; прокурор не довів належність спірної споруди до комунальної власності, конкретне порушення права Ради та належність обраного способу захисту; після завершення пов`язаної справи № 912/1646/25 Рада не отримала реальної можливості оцінити новий спосіб захисту до подання позову; посилання на ризик відчуження та невідкладність захисту не підтверджене доказами; загальний інтерес у дотриманні законності не дає прокурору права підміняти власну правову позицію органу місцевого самоврядування.

Позивач зазначає, що Рада не уникала здійснення своїх повноважень, а реалізовувала їх у спосіб, який вважала законним і таким, що відповідає інтересам територіальної громади. Позивач переконаний, що незгода прокурора з цією оцінкою не перетворює активну правову позицію Ради на бездіяльність.

Позивач зазначає, що орган місцевого самоврядування не зобов`язаний автоматично подавати позов після отримання листа прокурора, а також у цій справі Рада не визнає доведеним, що спірна гідротехнічна споруда належить територіальній громаді на праві комунальної власності.

Позивач звертає увагу, що неподання Радою самостійного позову було наслідком її юридичної оцінки, а не самоусунення від захисту інтересів громади.

Позивач не погоджується з посиланням прокуратури на лист від 11.11.2025 і вказує, що на той час тривало судове провадження у справі № 912/1646/25, у якій прокуратура вже оспорювала рішення Ради про передачу тієї самої земельної ділянки в оренду, договір оренди та право користування землею у зв`язку з розташуванням тієї самої гідротехнічної споруди. За результатами розгляду цього спору у задоволенні позову прокуратури було відмовлено, а апеляційний перегляд завершено 26.05.2026. Після цього прокуратура направила новий запит 09.06.2026, Рада надала відповідь 15.06.2026 із повідомленням про результат пов`язаної справи, 22.06.2026 прокурор повідомив про намір звернутися до суду, а вже 23.06.2026 подав позов.

За такого позивач вважає, що після отримання відповіді Ради, яка засвідчувала існування обґрунтованої правової позиції та посилалася на результат пов`язаної справи, прокурор не з`ясовував мотивів цієї позиції та не надав Раді реальної можливості оцінити нову позовну конструкцію. Формальне повідомлення за один день до подання позову не перетворює незгоду Ради на об`єктивну бездіяльність.

Позивач зазначає, що не заперечує, що дотримання законності та захист комунальної власності становлять суспільний інтерес, проте наявність такого загального інтересу не доводить, що саме спірна споруда є комунальною власністю, що право Ради порушено і що заявлений прокурором спосіб захисту є належним. Наполягає, що фактичні інтереси Ради та правова позиція прокуратури у цій справі не збігаються.

Заперечуючи проти позиції позивача, прокурор у поясненнях від 27.07.2026 зазначає, що підставою для представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор зазначає про незаконність набуття у приватну власність юридичної особи гідротехнічної споруди, яка є обмеженим у цивільному обороті майном, належить територіальній громаді й не може перебувати у приватній власності та без належних правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на неї.

Прокурор стверджує, що реєстрація права власності на вказане нерухоме майно прямо порушує інтереси Попельнастівської територіальної громади на належне користування та розпорядження як землями водного фонду, які відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 перейшли у розпорядження відповідної селищної ради так само, як і гідротехнічні споруди, які розташовані на водних об`єктах на зазначених землях.

Прокурор зазначає, що тривалий час, з 2021 року дотепер, селищна рада будь-яких заходів, у т.ч. звернення до суду з відповідною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади, не вжила, що вказує на бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах та неналежне виконанням ним визначених законом повноважень.

Прокурор повідомляє, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Олександрійською окружною прокуратурою 11.11.2025 скеровано до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області лист за №55-7014ВИХ-25, в якому зазначено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності розпорядження спірною гідроспорудою та ініційовано перед таким органом вжиття заходів реагування до усунення порушень і повернення майна до комунальної власності територіальної громади, проте у своєму листі від 15.12.2025 № 1423 Попельнастівська сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про жодні вжиті заходи не повідомила.

Прокурор указує, що аналогічний запит окружною прокуратурою до сільської ради скеровано 09.06.2026 за №55-3781ВИХ-26, у відповідь на який сільська рада послалась на результати судового розгляду справи № 912/1646/25 за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та ТОВ «ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ про визнання недійсними рішення сесії Попельнастівської сільської ради, договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку в комунальну власність, але у вказаній відповіді про жодні заходи щодо повернення до комунальної власності спірної гідротехнічної споруди не зазначила.

Прокурор повідомляє, що на підставі частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокуратурою листом від 22.06.2026 повідомлено Попельнастівську сільську раду Олександрійського району Кіровоградської області про звернення до суду з позовом.

Прокурор наполягає, що нездійснення захисту державних інтересів у цьому випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці Попельнастівської сільської ради, яка, будучи уповноваженим державою суб`єктом на захист відповідних інтересів, дій з усунення порушень прав територіальної громади на майно не вживала. За доводами прокурора, невжиття Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області дієвих заходів протягом розумного строку після того, як їй стало відомо про порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність цього органу.

У підготовчих засіданнях 08.09.2026, 13.10.2026 представник позивача клопотання підтримала і просила його задовольнити. Прокурор проти клопотання заперечувала. Представник відповідача клопотання позивача підтримала.

Розглядаючи клопотання від 28.07.2026, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він знає про обставини, з якими пов`язується порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно.

У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради.

Прокурор у позовній заяві навів обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, необхідність їх захисту та зазначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За наведеним обґрунтуванням, серед іншого, вказано про належність гідротехнічної споруди до комунальної власності територіальної громади, що виключає можливість набуття права приватної власності та порушує інтереси держави і відповідної територіальної громади.

Прокурор зазначив, що Попельнастівська сільська рада є органом, уповноваженим здійснювати захист відповідних інтересів, однак тривалий час не вживала необхідних заходів для їх захисту. Таку поведінку Прокурор розцінює як усвідомлену пасивність уповноваженого органу та зазначає її як підставу для звернення до суду в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначив, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

З наведених вище обґрунтувань клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заперечень проти нього убачається, що прокурор і позивач мають різні правові позиції щодо спірних правовідносин у цій справі.

Позивач також стверджує, що не є бездіяльним, оскільки активно відстоює позицію, протилежну позиції прокуратури у таких правовідносинах.

Водночас, позивач не оспорює наявність інтересу територіальної громади у спірних правовідносинах, а також те, що саме він є уповноваженим органом на захист інтересів територіальної громади у цих правовідносинах, проте не вбачає підстав для їх захисту, оскільки не вважає їх порушеними.

Суд ураховує, що як така наявність/відсутність порушення інтересів територіальної громади, держави у спірних правовідносинах є питанням розгляду справи по суті, а не підготовчого провадження.

За такого клопотання позивача про залишення позовної заяви прокурора без розгляду під час підготовчого провадження вирішується суто в межах доводів такого клопотання без надання оцінки законності дій учасників вказаних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Визначена Законом України "Про прокуратуру" умова про обов`язковість звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Саме про відсутність можливості відреагувати на повідомлені прокурором обставини стверджує позивач.

Суд зазначає, що прокурор і позивач визнають наявність попереднього листування між прокуратурою та позивачем до звернення прокурора до суду з цим позовом, яке міститься в матеріалах справи.

Зокрема, у листі від 11.11.2025 № 55-7014вих-25 прокурор зазначив обставини, з якими пов`язує незаконність перебування гідротехнічної споруди в приватній власності, та мотиви, з яких вважає у зв`язку з цим порушеними інтереси територіальної громади.

У цьому листі, серед іншого, зазначено: „При цьому вжиттю прокурором заходів представницького характеру повинна передувати процедура попереднього встановлення для цього підстав, зокрема надання уповноваженому органу розумного строку для вжиття самостійних заходів на захист інтересів держави, у зв`язку з чим Попельнастівській сільській раді надається цей строк.

На лист прокуратури від 11.11.2025 № 55-7014вих-25 позивач листом від 15.12.2025 № 1423 відповів, що відповідь за запитом була надана 11.06.2025 за № 680.

Листом від 09.06.2026 № 55-3781вих-26 прокурор зазначив обставини, з якими пов`язує незаконність перебування гідротехнічної споруди в приватній власності, та мотиви, з яких вважає у зв`язку з цим порушеними інтереси територіальної громади.

Відповідаючи прокурору листом від 15.06.2026 № 593, позивач послався на результати судового розгляду справи № 912/1646/25 за позовом прокурора до Попельнастівської сільської ради та ТОВ „ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації іншого речового права та зобов`язання повернути земельну ділянку в комунальну власність, зокрема на ухвалення судового рішення на користь Попельнастівської сільської ради. Повідомив, що діє відповідно до чинного законодавства та враховує прийняті судами рішення.

22.06.2026 прокурор направив позивачу повідомлення № 55-4147вих-26 відповідно до вимог абзацу 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", отримання якого представник позивача підтвердила у підготовчому засіданні 08.09.2026.

Також суд зазначає, що листування із спірного питання відбувалося між прокуратурою та позивачем також раніше, зокрема листами від 20.05.2025 № 55-3165вих-25, від 22.04.2025 № 503, від 11.06.2025 № 680.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Застосовуючи вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає, що достатньо самого факту незвернення уповноваженого органу до суду з позовом після повідомлення йому прокурором про обставини, з якими прокурор пов`язує порушення інтересів держави, для кваліфікації такого незвернення до суду як нездійснення захисту інтересів держави.

Суд зазначає, що з урахуванням активного листування між прокуратурою та позивачем з питань спірної гідротехнічної споруди з 2025 року, суд не має підстав вважати, що позивач не мав достатньо часу відреагувати на повідомлені прокурором обставини, з якими прокурор пов`язує порушення інтересів територіальної громади.

Указане листування, його зміст, а також сама по собі аргументація клопотання свідчить про наявність у позивача стійкої правової позиції щодо відсутності порушень інтересів територіальної громади і держави у спірних правовідносинах і про незгоду з правовою позицією прокурора.

Суд указує, що правове значення для оцінки підстав для представництва прокурором інтересів держави має саме надання прокурором компетентному органу можливості відреагувати на стверджувані прокурором обставини щодо порушення інтересів держави, тобто звернутися з позовом до суду, без вимог до зазначеного в такому позові способу захисту.

Посилання позивача на те, що після завершення пов`язаної справи № 912/1646/25 Рада не отримала реальної можливості оцінити новий спосіб захисту до подання прокурором позову, не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Прокурор у вказаних вище листах доводив до відома позивача власні аргументи про незаконність перебування гідротехнічної споруди в приватній власності, наводив обґрунтування порушення цим інтересів територіальної громади, яким (аргументам) позивач мав можливість надати власну оцінку і, як свідчать доводи позивача цій справі, надав.

Водночас, незгода уповноваженого органу з доводами прокурора та непідтримання позовних вимог не є підставою для залишення позовної заяви прокурора без розгляду.

Зокрема, як передбачено в частині п`ятій статті 55 ГПК України, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного та висновків Верховного Суду, суд на стадії підготовчого провадження та в межах обґрунтування клопотання від 28.07.2026 не вбачає підстав вважати, що прокурор не дотримався встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку звернення до компетентного органу перед пред`явленням позову або що наведені ним у позовній заяві обставини очевидно виключають можливість здійснення представництва інтересів держави в особі визначеного позивача.

Сам факт участі Попельнастівської сільської ради у цій справі та оскарження нею підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі після відкриття у ній провадження не свідчить про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором, оскільки питання наявності бездіяльності компетентного органу оцінюється насамперед з огляду на його поведінку до звернення прокурора до суду та надання йому можливості самостійно звернутися до суду.

При цьому, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не перевіряє бездіяльності компетентного органу (незвернення до суду з позовом) на предмет правомірності.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд не встановив обставин, які б свідчили про відсутність у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради та зумовлювали б залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача від 28.07.2026 про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 226, 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Попельнастівської сільської ради від 22.07.2026 про закриття провадження у справі - відмовити.

У задоволенні клопотання Попельнастівської сільської ради від 28.07.2026 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.

Копії ухвали направити учасникам справи до електронних кабінетів.

Дата складення повної ухвали - 19.10.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна