Решение № 140699436, 12.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/7952/26За позовом Релігійної місії "Карітас-Спес"/Caritas-Spes/ Римсько-Католицької Церкви в Україні

до Фізичної особи-підприємця Салахетдінової Наталії Рамісівни

про стягнення 579077,92 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Шокало О.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

У судовому засіданні 12.10.2026, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено скорочене рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Релігійна місія "Карітас-Спес"/Caritas-Spes/ Римсько-Католицької Церкви в Україні (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Салахетдінової Наталії Рамісівни (далі-відповідач) про стягнення 579077,92 грн, з яких: основна сума заборгованості - 562240,00 грн; інфляційні втрати- 13002,36 грн; три відсотки річних- 3835,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № UNI 25/11-2025/1 від 25.11.2025.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

08.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

31.07.2026 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судового засідання, в якому він вказує на те, що в позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідач діє не добросовісно (не отримав позовну заяву з додатками); судова справа є надзвичайно важливою для позивача та потребує донесення до суду усіх обставин справи з наданням відповідей на питання, які можуть виникнути у суду.

Ухвалою суду від 28.09.2026 задоволено клопотання позивача та призначено у справі судове засідання на 09.10.2026.

В судове засіданні 09.10.2026 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 09.10.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 між Релігійною місією "Карітас-Спес"/Caritas-Spes/ Римсько-Католицької Церкви в Україні (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Салахетдіновою Наталією Рамісівною (постачальник) укладено договір поставки № UNI25/11-2025/1 відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити товари покупцеві, який зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені договором та додатками до нього.

Згідно п. 1.2 договору кількість товару, найменування, асортимент, ціна, строки поставки товару та інші умови - встановлюються у додатках до договору.

Відповідно до п. 2.4 договору постачальник зобов`язується поставити товар із дотриманням всіх вказаних нижче вимог: належної якості; у повній комплектності з усіма невід`ємними, невіддільними та складовими частинами; із всіма документами, які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Якщо разом з товаром вказані документи не передані, то постачальник зобов`язаний не пізніше 10-денного строку з дати передачі товару покупцю , надати останньому вказані документи. В протилежному випадку покупець має право відмовитись від товару, а постачальник буде зобов`язаний власними силами та коштом забрати товар і повернути покупцю кошти за відповідний товар; в повному обсязі, кількості, асортименті; товар повинен відповідати всім вимогам договору та відповідного додатку.

Згідно п. 3.1 договору приймання-передача товару за кількістю, найменуванням, асортиментом, комплектністю здійснюється представниками сторін при отриманні товару згідно з видатковою накладною, шляхом зовнішнього огляду товару.

У випадку, якщо постачальник в якості попередньої оплати отримав кошти за товар, але товар не був поставлений та/або прийнятий (незалежно від причин) - постачальник зобов`язаний повернути покупцю отримані кошти в повному обсязі в розрізі неотриманого товару, протягом 10 календарних днів від дати отримання письмової вимоги покупця про повернення коштів або у строк, що передбачений відповідним пунктом договору (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 8.1, 8.2 договору договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2025 (включно), але у будь-якому випадку до моменту належного й повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У випадку, якщо на момент закінчення строку дії договору між сторонами існують невиконані зобов`язання - строк дії договору автоматично продовжується на строк, необхідний для виконання цих зобов`язань.

В додатку № 1 до договору сторони визначили, що поставці підлягають сертифікати номіналами 2000+1000+300+300 у кількості 160 штук, загальною вартістю 552000,00 грн.

В додатку № 2 до договору сторони передбачили вартість друку сертифікатів у сумі 10240,00 грн.

Відповідач виставив позивача рахунки-фактури: № 42 від 27.11.2025 на суму 552000,00 грн, № 43 від 27.11.2025 на суму 10240,00 грн.

Позивач оплатив виставлені відповідачем рахунки, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: № 9878 від 28.11.2025 на суму 10240,00 грн, № 10091 від 05.12.2025 на суму 552000,00 грн. Загалом позивачем сплачено 562240,00 грн.

До матеріалів справи долучено видаткові накладні, якими підтверджено передача позивачу сертифікатів та наданих послуг з їх друку: № 34 від 04.12.2025 на суму 552000,00 грн, № 35 від 04.12.2025 на суму 10240,00 грн.

За означеними сертифікатами отриманню підлягав дитячий зимовий одяг та взуття.

З поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що придбані позивачем сертифікати не були активовані та не були отоварені кінцевими споживачами.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 31.03.2026 № 80-CS/2026, в якій зазначено, що сертифікати не працюють та не активуються, а тому просив повернути сплачені ним кошти у сумі 552000,00 грн. Позивач зазначає про направлення означеної заяви на електронну адресу відповідача. В свою чергу відповідач не заперечив та не спростував даних обставин.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 27.05.2026 № 127-CS/2026 повернути сплачені кошти у загальній сумі 562240,00 грн протягом 5 календарних днів з дати отримання вимоги, в зв`язку з неможливістю активувати сертифікати. Докази направлення вимоги 24.06.2026 долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на вимоги не надав, суму коштів не повернув.

Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем відповідачу 562240,00 грн. за товарно-матеріальні цінності, що можуть бути отримані шляхом активації сертифікатів на підставі Договору.

В свою чергу, виконуючи свої зобов`язання за Договором, відповідач передав позивачу надруковані сертифікати, що підтверджується долученим видатковими накладними.

При зверненні з позовом. Позивач вказує, що товар був переданий йому не належної якості, та в зв`язку з цим просить повернути сплачену ним вартість товару, посилаючись на ст. 673, 678 ЦК України.

Суд звертає увагу, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Суд наголошує, що предметом договору є не сертифікати як документи, що підтверджують право кінцевого споживача отримати товарно-матеріальні цінності, а самі товарно-матеріальні цінності. Тобто передача відповідачем позивачу всього обсягу сертифікатів, які в подальшому не вдалось активувати та отоварити, не підтверджує обставин виконання відповідачем договору в частині його обов`язку передати товар.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Суд відзначає, що відповідачем не спростовано та не заперечено обставин щодо не отримання товарів за переданими ним сертифікатами та неможливості їх отоварити на всю суму сплачену позивачем.

Суд погоджується з вимогою позивача про повернення йому сплачених до договором коштів у сумі 562240,00 грн, оскільки, сертифікати на означену суму не були отоварені, тобто позивачем та і не було отримано предмет договору.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання із сплати на користь позивача 562240,00 грн. за не переданий на підставі Договору товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 562240,00 грн є правомірними та обґрунтованими.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 13002,36 грн та 3% річних у розмірі 3835,56 грн за період з 01.04.2026 по 22.06.2026.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що відповідач не спростував та не заперечив обставини, щодо направлення позивачем відповідачу вимоги на електрону адресу від 31.03.2026. Однак, суд відзначає, що у означеній вимозі позивач просить повернути лише суму 552000,00 грн, а отже нарахування втрат від інфляції та 3% річних має здійснюватися на суму 552000,00 грн, а не всю суму заборгованості, як здійснює позивач. Після звернення позивача з вимогою від 27.05.2026, в якій він просить повернути всі сплачені грошові кошти, нарахування втрат від інфляції та 3% річних має здійснюватись на суму 562240,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, до матеріалів справи не долучено докази отримання вимоги відповідачем, суд на підставі приписів ст. 530 ЦК України, відраховує початок строку на нарахування санкцій після спливу семиденного строку на оплату, після звернення позивача з відповідною вимогою.

Згідно перерахунку суду за період з 08.04.2026 по 04.06.2026 на суму 552000,00 грн та з 05.06.2026 по 22.06.2026 на суму 562240,00 грн, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 3780,85 грн та втрати від інфляції у розмірі 12190,54 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати поставленого товару за договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Салахетдінової Наталії Рамісівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Релігійної місії "Карітас-Спес"/Caritas-Spes/ Римсько-Католицької Церкви в Україні (01001, м. Київ, вулиця Костьольна, 17, ідентифікаційний код 21664879) заборгованість у розмірі 562240 (п`ятсот шістдесят дві тисяч двісті сорок) грн 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 12190 (дванадцять тисяч сто дев`яносто) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 3780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн 85 коп., судовий збір у розмірі 6938 (шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 54 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 811,82 грн та 3% річних у розмірі 54,71 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.10.2026

Суддя І.В.Усатенко