Решение № 140699435, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/8090/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (Україна, 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код: 03328913)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА" (Україна, 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 26, кв. 53; ідентифікаційний код: 24595438)

про стягнення 419 261,64 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА" (далі - відповідач) про стягнення 419261,64 грн неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку щодо повернення об`єкта оренди після припинення Договору оренди № 14-Упр(Ор)-10 від 20.04.2010, у зв`язку з чим позивачем на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за період з січня 2026 року по 04.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

13.07.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 26, кв. 53.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.07.2026 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

14.08.2026 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2026, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.07.2026.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДА" (далі - орендар) було укладено Договір оренди № 14-Упр(Ор)-10 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря) за адресою: станція метро "Нивки" (східний вестибюль), для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1 Договору об`єктом оренди є частина вестибюлю (переходу) загальною площею 42,0 кв.м згідно з викопіюванням зі Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід`ємну частину цього Договору. Об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі позивача (п. 2.4 Договору).

Об`єкт оренди передано відповідачу за актом приймання-передачі майна в оренду від 20.04.2010 (Додаток № 1 до Договору).

За умовами п. 3.1 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 18.12.2008 № 860/860 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання Договору місячний розмір якої становить 167,63 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому за об`єкт оренди станом на квітень 2010 року складає 7040,63 грн без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору додатково орендар оплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України.

Згідно з п. 3.5 Договору всього сума за договором з урахуванням ПДВ 20 % з розрахунку на квітень 2010 року складає 8 448,75 грн. Оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.14 Договору орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов`язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

У разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду (п. 7.5 Договору).

Згідно з п. 8.5.6 Договору у разі припинення дії цього Договору орендар звільняє орендовану частину приміщення вестибюлю (переходу) станції метро "Нивки" від своїх огороджуючих конструкцій в термін, визначений п. 4.14 цього Договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київської міської ради від 18.12.2008 № 860/860 діє з 20.04.2010 до 18.04.2013 (2 роки 364 дні).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2017 у справі № 910/32807/15, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 та Верховного Суду від 21.03.2018, провадження в частині позовної вимоги про розірвання Договору припинено, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ДА" з нерухомого майна (частини переходу) згідно з викопіюванням зі схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Нивки" (східний вестибюль), загальною площею 42,0 кв.м, та зобов`язано його у строк не пізніше десяти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски).

У зазначеному рішенні судом встановлено, що позивач повідомленням від 26.04.2013 № 11-03/333 повідомив відповідача про закінчення строку дії Договору 18.04.2013, відмову від його продовження та вимагав звільнити об`єкт оренди від тимчасової огороджуючої конструкції, а також передати орендоване майно за актом приймання-передачі, а відповідачем не надано доказів продовження строку дії Договору чи повернення об`єкта оренди.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/17172/18 встановлено, що Договір припинив свою дію з 19.04.2013 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (ця обставина відображена в рішенні Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/14335/24).

12.06.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 59336807 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі № 910/32807/15 про виселення відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі № 910/32807/15 визнано протиправними дії державного виконавця та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.03.2024, оскільки фактичне виконання рішення не було підтверджено. На виконання цієї ухвали державним виконавцем відновлено виконавче провадження № 59336807, а позивач листом від 13.06.2024 № 12/04-278 повторно пред`явив наказ до виконання.

Рішеннями Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 у справі № 910/14335/24, від 26.09.2025 у справі № 910/9037/25 та від 19.03.2026 у справі № 910/269/26 з відповідача на користь позивача стягнуто неустойку за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за неповернення об`єкта оренди за попередні періоди: з 10.01.2024 по 10.11.2024, з грудня 2024 року по червень 2025 року та з липня по грудень 2025 року відповідно.

Згідно з листом служби руху позивача № 13/06-1391, зареєстрованим 05.06.2026, 04.06.2026 на станції "Нивки" в підземному переході Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено демонтаж конструкцій ТОВ "ДА" загальною площею 42,0 кв.м.

Позивач зазначає, що відповідач не повернув об`єкт оренди до 04.06.2026, у зв`язку з чим відповідачу нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з січня 2026 року по 04.06.2026. При цьому розмір місячної плати визначено позивачем з урахуванням індексів інфляції та податку на додану вартість, що також відображено в актах (надання послуг) від 31.12.2025 № 7164, від 31.01.2026 № 116, від 28.02.2026 № 720, від 31.03.2026 № 1326, від 30.04.2026 № 2026, від 31.05.2026 № 2618 та від 08.06.2026 № 3222.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку в розмірі 419 261,64 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак обставини припинення Договору у зв`язку із закінченням строку його дії, повідомлення відповідача про відмову від його продовження та неповернення об`єкта оренди, встановлені рішеннями Господарського суду міста Києва у справах № 910/32807/15 та № 910/17172/18, у яких брали участь ті самі особи, повторного доказування не потребують.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ. Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, застосовується у разі (після) припинення договору оренди, якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22 дійшла висновку, що санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є різновидом неустойки (законною неустойкою), а для її стягнення необхідна наявність вини наймача у розумінні статті 614 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Відповідач, будучи стороною у справі № 910/32807/15 та боржником у виконавчому провадженні № 59336807, був обізнаний про свій обов`язок звільнити об`єкт оренди та демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції, однак не виконав цей обов`язок. Об`єкт оренди звільнено лише 04.06.2026 внаслідок примусового демонтажу конструкцій відповідача Департаментом територіального контролю міста Києва.

Доказів того, що відповідач вживав будь-яких заходів для повернення об`єкта оренди, або того, що позивач ухилявся від його прийняття, матеріали справи не містять. Відтак суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у простроченні повернення об`єкта оренди та про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, за час прострочення з 01.01.2026 по 04.06.2026.

Неустойка за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України визначається виходячи з розміру плати за користування річчю, встановленого договором. Розмір такої плати визначено пунктами 3.1 - 3.5 Договору з урахуванням щомісячного коригування на індекс інфляції та податку на додану вартість, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, суд встановив, що позивачем застосовано індекси споживчих цін за попередній місяць (грудень 2025 року - 100,2 %, січень 2026 року - 100,7 %, лютий 2026 року - 101,0 %, березень 2026 року - 101,7 %, квітень 2026 року - 101,4 %, травень 2026 року - 100,9 %), а за червень 2026 року неустойку нараховано за 4 дні (з 01.06.2026 по 04.06.2026). Зазначення в розрахунку індексу "1,007" для квітня 2026 року є опискою, оскільки фактично застосовано індекс 1,017.

Наданий позивачем розрахунок неустойки є арифметично вірним.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в розмірі 419 261,64 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 6 288,92 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА" (Україна, 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 26, кв. 53; ідентифікаційний код: 24595438) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (Україна, 03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код: 03328913) неустойку в розмірі 419261 (чотириста дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 92 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.10.2026

Суддя О.В. Нечай