Решение № 140699399, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/7902/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУП"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 3591144,90 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУП" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі-відповідач) про стягнення 3690774,90 грн, з яких 3690000,00 грн. - суми основного боргу; 774,90 грн. - пені від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Договору поставки (за рознарядкою) № УБГ 26-057 від 22.12.2025 р.

Ухвалою суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.07.2026.

21.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 3 591 144,90 грн, що складається з: 3 590 370,00 грн - суми основного боргу за Договором поставки (за рознарядкою) № УБГ 26-057 від 22.12.2025 р. (за вирахуванням нарахованих Відповідачем штрафних санкцій у загальному розмірі 99 630,00 - відповідно до вимоги за вих. № 305.4-305-2-7265 від 08.07.2026);- 774,90 грн - пені від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу відповідно до п.7.10. Розділу 7 Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2026 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУП" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд 5, ідентифікаційний код 45796565) суму основного боргу у розмірі 3590370 (три мільйони п`ятсот дев`яносто тисяч триста сімдесят) грн 00 коп., пеню у розмірі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн 90 коп., судовий збір у розмірі 43093 (сорок три тисячі дев`яносто три) грн 74 коп.

09.10.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому останній просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач вказав, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 20000,00 грн. До закінчення судових дебатів, позивач зробив заяву про подання доказів в підтвердження витрат на правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач зазначених вимог ГПК України дотримався і подав докази у строки, встановлені ч. 8 ст 129 ГПК України. Позивачем було дотримано приписів ч. 1 ст. 124 ГПК України та наведено у першій заяві по суті спору (позові) попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на викладене вище, суд розглядає заяви без виклику сторін.

Розглянувши клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Частиною 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

В підтвердження розміру витрат на правничу допомогу суду надано наступні докази.

Договір про надання правових (юридичних) послуг № 08-06/2026 від 08.06.2026, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУП" та адвокатом Скороход Аліною Олексіївною передбачає, що за цим договором адвокат приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги клієнту, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надані правові (юридичні) послуги адвокату на умовах та в строки, що передбачено умовами договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору вартість правових (юридичних послуг) за 1 годину роботи адвоката складає 2000,00 грн. Сторонами погоджено, що вартість участі адвоката у судових засіданнях становить 4000,00 грн (вказана вартість є фіксованою і поширюється також на випадки участі адвоката в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

Сторонами було підписано завдання № 1 від 08.06.2026, яким обумовлено послуги, що мають надаватись адвокатам в рамках даного спору.

До матеріалів справи долучено звіт № 1 від 08.10.2026 про надання правових (юридичних послуг) відповідно до завдання № 1 до договору, яким підтверджено надання адвокатом позивачу наступних послуг: правових аналіз документів по договору поставки № УБГ 26-057 від 22.12.2025, підготовка досудової вимоги та підготовка позовної заяви - 5 годин, загальною вартістю 10000,00 грн; правовий аналіз аргументів і заперечень відповідача, аналіз релевантної судової практики та подальша підготовка і подання відповіді на відзив - 1 година вартістю 2000,00 грн; забезпечення участі представника у 3 судових засіданнях загальною вартістю 12000,00 грн. Згідно звіту загальна вартість наданих адвокатом послуг 24000,00 грн.

Також до матеріалів справи долучено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/08062026 від 08.10.2026 на суму 24000,00 грн. Акт підписаний обома контрагентами без зауважень.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач у відзиві вказував про завищення вартості правової допомоги позивачем та подальше подання конкретних заперечень, після надходження від позивача доказів в підтвердження вартості правової допомоги.

Наразі від відповідача не надходили заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 24000,00 грн.

Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу доведені належними та допустимими доказами, не є надмірними та безпосередньо пов`язані з розглядом справи і є співмірними до заявленої ціни позову та суті спору. За таких умов, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на правову допомогу позивача у заявленому ним розмірі - 24000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУП" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд 5, ідентифікаційний код 45796565) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.Усатенко