Постановление суда № 140694585, 12.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6947/26

Провадження № 1-кс/206/1280/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024130000000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 367 КК України,

за участю:

слідчої - ОСОБА_5

представника власника майна, щодо якого

вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, вилучене 06.10.2026 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає заступник директора Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної військової державної адміністрації ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовуються тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Луганській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024130000000002 від 11.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 367 КК України, за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської ОДА при укладанні з ТОВ «Східстройсіті», ПП «Строй-клуб плюс», ТОВ «Спецтехстрой-плюс» та ТОВ «Донстрой» договорів на виконання будівельного підряду з капітального ремонту та реконструкції об`єктів на території Луганської області, вчинених в умовах воєнного стану.

Як зазначено у клопотанні, службові особи Луганської ОДА та Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської ОДА внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, без наявності відповідних бюджетних призначень та асигнувань, у невстановлений час та у невстановленому місці прийняли та підписали акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в по шести об`єктах із ТОВ «Донстрой» на суму 14 108 400,51 грн, ТОВ «Спецтехстрой-плюс» на суму 6 921 218,89 грн, ПП «Строй-клуб плюс» на суму 2 133 089,38 грн та ТОВ «Східстройсіті» на суму 4 999 820,78 грн, на загальну суму 28 162 529,56 грн, у тому числі ПДВ 4 693 754,93 грн.

У подальшому відповідну кредиторську заборгованість у бухгалтерському та бюджетному обліку не відобразили, у 2022-2023 роках припинення чи оскарження договірних правовідносин не ініціювали, заходів претензійно-позовної роботи не вжили та, будучи належним чином повідомленими, відзивів не подали і участі представників у господарських судових справах не забезпечили, внаслідок чого рішеннями Господарського суду Луганської області, зокрема від 26.06.2023 у справі № 913/112/23 та від 11.07.2023 у справі № 913/155/23, з Департаменту з урахуванням судових витрат стягнуто 28 557 805,12 грн, що, за версією органу досудового розслідування, спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

07.08.2026 прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_8 матеріали кримінальних проваджень № 42024130000000002 від 11.01.2024, № 42026130000000006 від 12.02.2026 та № 42026130000000007 від 13.02.2026 об`єднані в одне провадження за № 42024130000000002.

У клопотанні також зазначено, що рішеннями Господарського суду Луганської області у справах № 913/37/23, № 913/46/23, № 913/98/23, № 913/112/23 та № 913/155/23 з Департаменту будівництва ЛОДА на користь суб`єктів господарювання стягнуто заборгованість за договорами будівельного генпідряду на загальну суму 28 162 529,50 грн.

Відповідно до висновків експертів за результатами проведення економічних експертиз від 23.06.2026 № СЕ26-54/5, від 17.06.2026 № СЕ26-56/5, від 23.06.2026 № СЕ26-53/5 та від 09.06.2026 № СЕ26-55/5 документально підтверджено матеріальну шкоду, завдану місцевому бюджету в особі Департаменту, внаслідок перерахування коштів ТОВ «Донстрой» у сумі 14 108 400,51 грн, ПП «Строй-клуб плюс» у сумі 2 133 089,38 грн, ТОВ «Спецтехстрой-плюс» у сумі 7 019 273,52 грн та ТОВ «Східстройсіті» у сумі 4 999 820,78 грн.

12.11.2024 у ТОВ «Донстрой» під час тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська № 202/8718/24 від 24.09.2024 надано лише копії документів щодо договорів підряду № 80 від 08.12.2020 та № 5 від 26.02.2021. Оригінали зазначених документів не надано.

06.10.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_7 , у ході якого вилучено грошові кошти та документи, на які слідчий просить накласти арешт.

Постановою заступника начальника відділу СУ ОСОБА_9 від 06.10.2026 вилучені документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

06.10.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_7 , обіймаючи посаду заступника директора Департаменту - начальника управління капітального будівництва, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки внаслідок несумлінного ставлення до них та діючи в умовах воєнного стану, не забезпечив належне приймання виконаних генпідрядниками робіт та контроль за дотриманням принципів економії й ефективності використання бюджетних коштів, підписав акти виконаних робіт без підтвердження та фактичного фінансування, внаслідок чого обласному бюджету Луганської області, за версією органу досудового розслідування, заподіяно збитки на загальну суму 28 162 529,50 грн.

В судовому засіданні слідча ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що грошові кошти речовими доказами не визнавалися, а арешт на них необхідний для забезпечення відшкодування шкоди, оскільки в подальшому планується подання цивільного позову. Щодо документів зазначила, що вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_10 , який є пасинком ОСОБА_7 , на підтвердження чого надала копію договору купівлі-продажу транспортного засобу. Також вказала, що ухвалою слідчого судді дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів не надавався, а акт перевірки, на якому ґрунтуються висновки про завдану шкоду, оскаржується в судовому порядку. Інші документи, взагалі не стосуються вказаного кримінального провадження і дозвіл на їх вилучення слідчим суддею не надавався. Ніякого позову про відшкодування спричинених збитків не має, а тому вилучення цих коштів та документів є незаконним та просила у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації, необхідне для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено можливість арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За змістом ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати правову підставу для арешту, можливість використання майна як доказу, наявність обґрунтованої підозри, розмір шкоди, розумність та співмірність обмеження права власності, а також наслідки арешту для власника майна.

Частиною 7 ст. 236 КПК України передбачено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, вилучених законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як встановлено під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку не надавався дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів, а також документів, які були вилучені під час обшуку.

Крім того, відшукання цих грошових коштів та вилучених під час обшуку документів також і не ініціювалось і самим слідчим під час звернення до слідчого судді з вказаним клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.

Отже, вилучені кошти мають статус тимчасово вилученого майна, а їх подальше утримання можливе лише за умови доведення стороною обвинувачення самостійних підстав для накладення арешту, визначених ст. 170 КПК України.

Слідча в судовому засіданні зазначила, що грошові кошти не є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, а арешт просить накласти з метою майбутнього відшкодування шкоди. Матеріали клопотання не містять даних, які б свідчили, що ці кошти були знаряддям чи предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, набуті кримінально протиправним шляхом або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ. Сам факт виявлення коштів у житлі, де мешкає підозрюваний, не надає їм ознак речового доказу в розумінні ст. 98 КПК України, а також підстав вважати про їх належність саме підозрюваному за умов того, що стороною захисту надано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3245/2026/6252765 від 23.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_10 продав ОСОБА_11 автомобіль DODGE JOURNEY, 2016 року випуску, за 500 000 грн. Захисник пояснила, що вилучені кошти належать ОСОБА_10 , який є пасинком ОСОБА_7 .

Ці доводи та подані на їх підтвердження документи стороною обвинувачення належними доказами не спростовані, а посилання слідчого лише на те, що під час обшуку ОСОБА_7 не повідомив про належність коштів іншій особі, саме по собі не може спростовувати ці обставини.

Крім того, ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 367 КК України, об`єктивна сторона якої полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки. За наведених у клопотанні обставин грошові кошти самі по собі не є знаряддям, предметом чи безпосереднім результатом інкримінованої службової недбалості. Будь-яких даних про їх кримінально протиправне походження або зв`язок із діями, які становлять зміст повідомленої підозри, слідчим не наведено.

Станом на час розгляду клопотання цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а сам акт перевірки, на підставі якого визначається розмір шкоди, є предметом судового оскарження в адміністративному порядку, на що було звернуто увагу стороною захисту, що в сукупності з відсутністю заявленого цивільного позову та недоведеністю належності коштів підозрюваному свідчить, що сторона обвинувачення не обґрунтувала необхідність і співмірність обмеження права власності саме на вилучені кошти з метою, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Щодо вилучених документів, то саме по собі винесення слідчим постанови про визнання їх речовими доказами не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку довести перед слідчим суддею їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

У клопотанні не наведено індивідуального обґрунтування доказового значення кожного з документів, не розкрито, які саме відомості щодо обставин повідомленої ОСОБА_7 підозри вони містять, а також не наведено конкретних ризиків їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення або відчуження. У судовому засіданні слідчий також зазначила, що відповідні акти підписані підприємством, а не ОСОБА_7 .

Отже, стороною обвинувачення не доведено сукупності підстав, необхідних для накладення арешту на вилучене майно, а також не обґрунтовано, що таке втручання у право власності є розумним і співмірним із завданнями кримінального провадження за умов того, що дозвіл на їх вилучення в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 - слідчим суддею не надавався.

За таких обставин клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024130000000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1