№ 140692182, 15.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6604/26

Провадження № 3/639/1195/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., за участю: секретаря - Котової П.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Майбороди С.С., потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

21.06.2026 о 16:45 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: почав ображати, виражатися нецензурною лайкою, принижував чим завдав потерпілому шкоду психічному здоров`ю, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 21.06.2026 о 16:45 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: висловлювався словесними образами, принижував, чим завдав шкоду психічному здоров`ю, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП, не визнав. Зазначив, що 21.06.2026 року близько 16:45 год. його не було за адресою: АДРЕСА_2 , з ОСОБА_2 не контактував. Ніяких протиправних дій психологічного характеру відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вчиняв. Та вказав на те, що із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особистих стосунків не має, разом не проживають.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що надав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 45 000 грн у борг, про що в нього є її боргова розписка, що підтверджує відсутність сімейних відносин з нею. Також ОСОБА_1 зазначив, що він не має відношення до вагітності ОСОБА_2 , оскільки не може мати дітей через вік та численні захворювання.

Під час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Майборода С.С. зазначили, що відсутня подія та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було сімейних відносин, у зв`язку з чим сторона захисту просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що з грудня 2024 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом ОСОБА_1 у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Крім них за цією адресою також проживав її батько, якому належав цей будинок на праві приватної власності, а також її малолітній син ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_4 її батько помер, з того часу вони стали проживати утрьох. Після смерті її батька ОСОБА_1 почав погано ставитися до неї та її малолітнього сина, на фоні зловживання спиртними напоями вчиняв стосовно них домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: він ображав їх нецензурною лайкою, кривдив, принижував та штовхавав. За її словами, він застосовував психологічне насильство до неї та до її сина ОСОБА_3 і 21.06.2026. Потерпіла зазначила, що вона вагітна від ОСОБА_1 і має народити через 2 тижні.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, тобто, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1 щодо невизнання своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- даними, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 160958 від 17.07.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства стосовно цивільної дружини - ОСОБА_2 ;

- даними, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 160959 від 17.07.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ;

- рапортами інспектора ВП № 1 ХРУП №3 від 21.06.2026 ОСОБА_5 ;

- письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 від 21.06.2026, в якій вона просить органи Національної полії вжити заходів стосовно її цивільного чоловіка ОСОБА_1 , який вчиняє стосовно неї домашнє насильство психологічного характеру, що виражається у висловлюванні нецензурною лайкою в її сторону, а також приниженні. Усе те ж саме ОСОБА_1 вчиняє й стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 ;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 21.06.2026, в яких вона підтвердила, що 21.06.2026 почався конфлікт, у зв`язку з тим, що її цивільний чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , почав ображати, принижувати, виражався нецензурною лайкою, на адресу потерпілої та в бік її сина ОСОБА_3 ;

- формами оцінки ризиків домашнього насильства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

При вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП (домашнє насильство), суддя виходить з таких обставин.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, встановлені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 1 цього Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів підтверджується той факт, що 21.06.2026 ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в образах та приниженні її, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Крім цього, 21.06.2026 ОСОБА_1 вчинив стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , домашнє насильство психологічного характеру, яке полягало у образах, приниженні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього потерпілого.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не проживав однією сім`єю з потерпілою ОСОБА_2 , суд оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності та спростовуються вищезазначеними доказами, зокрема поясненнями ОСОБА_2 .. При цьому факт отримання 03.07.2026 ОСОБА_2 позики від ОСОБА_1 на суму 45 000 грн. не свідчить про відсутність фактичних шлюбних відносин (особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період, який передував цій позиці.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Отже, домашнє насильство можливе і між особами, які спільно проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:

ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, який є пенсіонером, інвалідом ІІ групи, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим суд накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи той факт, що після 21.06.2026 ОСОБА_1 вже не проживає однією сім`єю з потерпілою ОСОБА_2 та її малолітнім сином, а також приймаючи до уваги конкретні обставини адміністративного правопорушення, суддя не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому статтею 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При вирішенні питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує такі обставини.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.

Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ № 335035 від 10.11.2021 підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи по зору безстроково.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, останній звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, ст.173-2 , ст. 251, 283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100; код отримувача (ЄДРПО) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA558999980313030106000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.П. Кісь