Решение № 140690389, 29.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4130/26

Провадження № 2/577/2194/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Подейко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 150 грн. 00 коп, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року в розмірі 27 150 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», відповідно до умов якого ОСОБА_1 був наданий кредит на споживчі потреби в сумі 5 000 грн 00 коп на строк 360 днів із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 3 % в день. Свої зобов`язання ТОВ «Слон Кредит» виконало. За умовами кредитного договору відповідач брав на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та у строки і на умовах, передбачених договором. Однак свої зобов`язання за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 27 150 грн 00 коп, яка включає в себе: 5 000 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту, 12 150 грн 00 коп заборгованість по процентам за користування креджитними коштами та 10 000 грн 00 коп заборгованість за пенею.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «Діджи Фінанс» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й право вимоги за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року, який був укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 .

У добровільному порядку заборгованість за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року в розмірі 27 150 грн 00 коп ОСОБА_1 не погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Діджи Фінанс» змушене звернутися з позовом до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 липня 2026 року було відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд справи призщнасений на 29 вересня 2026 року на 08 год. 00 хв. (а.с. 45).

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився. У позовній заяві ТОВ «Діджи Фінанс» зазначило про розгляд справи без участі його представника, вказавши, що проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 51-52), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В судовому засіданні встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с. 17-23).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІКС товариства. (а.с. 17).

Договір № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х489 (а.с. 23зв).

Згідно п. 9.2 договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

За умовами договору № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 був наданий кредит на споживчі (особисті) потреби в розмірі 5 000 грн 00 коп. Кредит був наданий на строк на 360 днів (п. 1.3., 1.4., 1.6. договору).

За користування кредитом сторони погодили, що тип процентної ставки фіксований та позичальник сплачує: підвищену процентну ставку 15 % в день, яка застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день, в який надано кредит); стандартну процентну ставку у розмірі 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 24 травня 2025 року включно (п. 1.5, 1.5.2)

Орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13 574, 76 % річних (п.п. 1.9.1).

Пунктом 1.10 договору № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою протягом періоду її дії 22 475 грн 00 коп.

Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441 11хх хххх 2222.

Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов`язання за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ТОВ «Слон Кредит» виконало (а.с. 34, 48-50).

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 мав 24 травня 2025 року сплатити 3 577 грн 50 коп, у період з 23 червня 2025 року до 20 березня 2026 року (кожні 30 днів) вносити обов`язковий платіж в розмірі 1 125 грн 00 коп, а також 19 квітня 2026 року внести останній платіж в розмірі 6 125 грн 00 коп (а.с. 24-24зв).

Однак взяті на себе за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року зобов`язання ОСОБА_1 не виконував.

Станом на 28 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Слон Кредит» становила 27 150 грн 00 коп та яка включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 12 150 грн 00 коп.

Крім того ОСОБА_1 за невиконання умов вищевказаного договору нарахований штраф у розмірі 10 000 грн 00 коп (а.с.12,13).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України, в редакції, чинній станом на 28 листопада 2025 року, передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28 листопада 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 28112025 (а.с. 25зв-30).

Відповідно до умов договору факторингу Клієнт (ТОВ «Слон Кредит») зобов`язується відступити Фактору (ТОВ «Діджи Фінанс») права вимоги, зазначені в Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора права вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості та набуває відповідна права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

28 листопада 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» і ТОВ «Слон Кредит» був підписаний Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог за договором факторингу № 28112025 від 28 листопада 2025 року (а.с. 9 зв.)

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року, який був укладений між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 на загальну суму 27 150 грн 00 коп, з яких: 5 000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 12 150 грн 00 коп - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами та 10 000 грн 00 коп заборгованість за неустойкою (пенею, штрафом)(а.с. 12).

Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ні ТОВ «Слон Кредит», ні ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно п. 6.4, 6.4.1, 6.4.2 за договору № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року передбачено, що у випадку невиконання та (або) неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та (або) сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 500 грн 00 коп на четвертий день такого невиконання та (або) неналежного виконання; у розмірі 100 грн 00 коп, починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та (або) неналежного виконання.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 за період з 24 травня 2025 року до 22 серпня 2025 року нарахований штраф на загальну суму 10 000 грн 00 коп (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В той же час, згідно п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану у подальшому неодноразо була продовжена.

Тлумачення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахований штраф за невиконання грошових зобов`язань за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року у вказаний період, то підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 12 150 грн 00 коп, всього 17 150 грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 8).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» задоволені на 63 %, то, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 677 грн 31 коп (2 662 грн 40 коп х 63 %).

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).

ТОВ «Діджи Фінанс» прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн 00 коп.

На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання ТОВ «Діджи Фінанс» професійної правничої допомоги суду надані: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 1 червня 2026 року (а.с.14-16); додаткову угоду № 2244593 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 1 червня 2026 року (а.с.34зв); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 адвокатом Міньковською А.В. (а.с.40).

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

При цьому суд також враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 202,205, 207,509,525,526,530,599,512,514,516,610,612,625-29,638, 639, 1054, 1055,1056-1,1077, 1083 ЦК України, ст.ст.12-13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 2244593 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 25 квітня 2025 року яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн 00 коп (п`ять тисяч грн. 00 коп) та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 12 150 грн 00 коп (дванадцять тисяч сто п`ятдесят грн. 00 коп), всього 17 150 грн 00 коп.(сімнадцять тисяч сто п`ятдесят грн. 00 коп)

В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 677 грн 31 коп (одна тисяча шістсот сімдесят сім грн 31 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 4 677 грн 31 коп (чотири тисячі шістсот сімдесят сім грн 31 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ярмак О. М.