Решение № 140680811, 30.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №160/6982/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.за участі секретаря судового засіданняЗонової Л.В.за участі:прокурора представника позивача представника відповідачаВолкогон Т.В. не з`явився Концевого В.Р., Чикаренко О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467), яка полягає у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022467) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисті та збереженні культурної спадщини України, що беззаперечно свідчить про винятковий суспільний інтерес та високий ступінь суспільної значущості даної справи. Встановлено, що на території Новокодацького району міста Дніпра знаходиться Курганна група (2 кургани), яка належить до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини (охоронний № 10042), розташована за адресою: м. Дніпро, Новокодацький район, на території лісництва. Більший насип розташований за 750 м на південь, південний схід від міської лікарні № 4, за 200 м на північ від залізниці, менший за 300 м на захід від більшого та за 50 м на схід від автомобільної дороги. Об`єкт культурної спадщини взято на державний облік розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-947/0/3-21 від 29.11.2021 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини зі статусом щойно виявлених за видом археологія. Вищевказаний об`єкти культурної спадщини знаходиться на території міста Дніпра на несформованій земельній ділянці, яка не передана у власність або користування фізичним або юридичним особам. З інформації управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради встановлено, що охоронний договір на вищевказаний об`єкт культурної спадщини не укладений. Власником земельної ділянки, на якій розташований об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани), відповідно до норм чинного законодавства, є Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, маючи законодавчо визначений обов`язок з укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, у порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, до цього часу не уклала охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042). Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із Закону України Про охорону культурної спадщини. Західною окружною прокуратурою міста Дніпра, листом від 03.09.2025 № 51-4671вих-25, повідомлено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію про необхідність укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, який знаходиться на земельній ділянці, яка в силу закону може перебувати виключно в державній власності, проте питання укладення охоронного договору залишається не вирішеним. Таким чином, відповідач достеменно будучи обізнаним про те, що він є власником земельної ділянки, на якій розташований щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани), ігнорує імперативні норми пам`яткоохоронного законодавства в частині обов`язку укласти охоронний договір. Не укладення охоронного договору, який встановлює гарантії збереження об`єкту культурної спадщини, протягом тривалого часу, може призводити до пошкодження культурного шару археологічної пам`ятки та знищення археологічних знахідок, що в свою чергу призводить до порушення інтересів держави. Беручи до уваги, що відсутність укладеного охоронного договору фактично позбавляє щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) передбачених законодавством гарантій її захисту, а Дніпропетровська обласна державна адміністрація ухиляється від його укладення, то наявні беззаперечні підстави для зобов`язання останньої укласти такий договір у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що виявлений об`єкт культурної спадщини за видом археологія Курганна група (2 кургани) № 10042, занесений до Переліку об`єктів культурної спадщини, які набувають правового статусу щойно виявлених об`єктів культурної спадщини розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 № Р-947/0/3-21 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини зі статусом щойно виявлених. Наказом № 59 від 31.10.2024 спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Дніпропетровської обласної державної адміністрації Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, делегувало повноваження по укладанню охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, розташовані на території територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, структурним підрозділам райдержадміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належить вирішення питань охорони культурної спадщини. Механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частину визначає Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 (зі змінами). Відповідно до п.15 вищевказаного Порядку: у разі коли щойно виявлений об`єкт культурної спадщини перебуває у державній власності та переданий до сфери управління райдержадміністрації, охоронний договір укладається з органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Управлінням було проінформовано керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра що вжиття заходів до щойно виявленого об`єкту культурної спадщини державної власності не відноситься до повноважень Управління. Зважаючи на вищенаведене, Управління не має повноважень щодо укладання охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини які перебувають у державній власності.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що саме Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація є власником щойно виявленого об`єкту культурної спадщини - Курганна група (2 кургани) та зобов`язана укласти охоронний договір з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. З метою встановлення ефективної системи охорони культурної спадщини, наказом управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації № 59 від 31.10.2024 Про делегування повноважень, повноваження по укладенню охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини делеговано виконавчим органам міських рад, до повноважень яких належить вирішення питань охорони культурної спадщини. Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини, Положення про управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради №102/35 від 10.09.2018 (зі змінами від 22.04.2020) - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради. До повноважень Управління, серед іншого, належить: забезпечення виконання Закону України Про охорону культурної спадщини, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста, контроль за дотриманням режиму використання пам`яток місцевого значення та щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, їх територій, зон, охорони, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління, складання розпоряджень, приписів та протоколів про вчинення правопорушень у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до законодавства України, видача обов`язкових для виконання приписів щодо припинення будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. Належним суб`єктом владних повноважень, з яким Відповідач зобов`язаний укласти охоронний договір, є Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 № Р-947/0/3-21 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини зі статусом щойно виявлених - Курганна група (2 кургани) охоронний номер 10042 віднесено до щойно виявлених об`єктів культурної спадщини за видом археологія відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції від 27.06.2019) на підставі фотофіксації об`єкта та історичної довідки. Вказаний об`єкт розташований за адресою: м. Дніпро, Новокодацький район, на території лісництва. Більший насип розташований за 750 м на південь, південний схід від міської лікарні № 4, за 200 м на північ від залізниці, менший за 300 м на захід від більшого та за 50 м на схід від автомобільної дороги. Отже, прокурор у позовній заяві фактично виходить із того, що на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію покладено обов`язок вчинення дій щодо укладення охоронного договору у зв`язку з віднесенням Курганної групи (2 кургани) охоронний номер 10042 до об`єктів культурної спадщини. Водночас із наведених у позові обставин вбачається, що відповідні повноваження Облдержадміністрації пов`язані виключно з реалізацією функцій органу охорони культурної. Таким чином, прокурор фактично підміняє правову природу повноважень Облдержадміністрації, ототожнюючи її функції як органу охорони культурної спадщини з повноваженнями власника об`єкта державної власності, що є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Враховуючи приписи статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини пам`ятки археології перебувають у державній власності, але вказана норма не звільняє прокурора від обов`язку доведення належного суб`єкта реалізації права власника від імені держави на укладання охоронного договору. Таким чином, у спірних правовідносинах відсутній належний суб`єкт, який здійснює повноваження власника від імені держави, що виключає можливість покладення відвідних обов`язків на Облдержадміністрацію. Статтею 23 Закону України Про охорону культурної спадщини передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом культурної спадщини охоронний договір. Тобто, обов`язок укласти охоронний договір виникає лише у власника пам`ятки археології, який може не співпадати з власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розміщена пам`ятка археології. Таким чином, позовна заява прокуратури, у порушення норм процесуального законодавства, не містить належних та допустимих доказів того, що власником пам`ятки археології Курганна група (2 кургани) охоронний номер 10042 є Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація, а лише підтверджує той факт, що Облдержадміністрація здійснює повноваження органу охорони культурної спадщини на території Дніпропетровської області, але не наділена правом власності на пам`ятку археології курган. Також, звертаємо увагу суду що прокурором до матеріалів справи долучено історичні довідки, щодо виявлених об`єктів культурної спадщини Кургани охоронні: № 10042, № 10042/2, № 10042/1 в яких у пункті 6 відомості про власника/користувача об`єкту зазначено: Новокадацьку районну у місті Дніпрі раду. Відповідно до Положення про УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ І РЕЛІГІЙ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ у новій редакції, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.07.2025 № Р-347/0/3-25, одним з основних завдань Управління є забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтва та охорони культурної спадщини, зокрема, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини. Пунктом 15 Порядку визначено орган, якому надані повноваження щодо укладання охоронних договорів, у разі, якщо пам`ятка культурної спадщини знаходиться у державній власності, а саме такі повноваження реалізуються органом охорони культурної спадщини обласної держадміністрації (військової адміністрації) та не встановлюється жодного права делегування таких повноважень органу нижчого рівня або органу місцевого самоврядування. З урахуванням викладеного, таким органом охорони культурної спадщини на території Дніпропетровської області є Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державною власністю є і пам`ятки археології і землі під ними. Отже, прокурор не ототожнює повноваження Дніпропетровської обласної державної адміністрації як органу охорони культурної спадщини з повноваженнями власника, а Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) перебуває у державній власності в силу закону та не потребує додаткової передачі до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Враховуючи норми законодавства, саме Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація є власником щойно виявленого об`єкту культурної спадщини - Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) та зобов`язана укласти охоронний договір з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. Відповідач не надав жодного доказу, що підтверджує передачу у користування, розпорядження чи управління будь-яким іншим суб`єктам щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042). Відповідно до ст. 23 Закону України Про охорону культурної спадщини, обов`язок укладення охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини чи щойно виявлений об`єкт в першу чергу покладається на власника об`єкту культурної спадщини (або уповноважений ним орган), яким є держава в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Якщо ж мова йде про пам`ятки археології, що можуть перебувати виключно у державній власності (за винятком полів давніх битв), то укладення охоронного договору здійснюється уповноваженим державним органом від імені держави. Враховуючи викладене, саме Дніпропетровська обласна державна (військова) адміністрація зобов`язана укласти охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042).

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що прокурором не доведено делегування відповідачу повноважень власника, окрім доводів, які зводяться до ототожнення власника земельної ділянки із власником пам`ятки археології. Однак, вказані твердження прокурора, як було зазначено Облдержадміністрацією у відзиві на позовну заяву, спростовуються постановою Верховного Суду від 16.09.2025 у справі № 420/8947/24, а саме укладення охоронного договору здійснюється уповноваженим державним органом від імені держави, незалежно від того, хто є власником чи користувачем земельної ділянки. Жодним нормативно-правовим актом не визначено Облдержадміністрацію, як суб`єкта управління цією пам`яткою, а також твердження прокурора щодо того, що у Облдержадміністрації наділена повноваженнями власника є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, а не на нормах права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження задоволено. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання на 15.06.2026 року о 10:30.

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про долучення доказів.

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшли додаткові письмові пояснення.

Від Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшло клопотання про заміну неналежного позивача.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання Управління з охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради про заміну позивача.

Ухвалою суду від 29.06.2026 у задоволенні клопотання Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про заміну неналежного позивача відмовлено.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшли додаткові письмові пояснення.

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшло клопотання про заміну первісного позивача на належного та зміну предмету позову.

Від Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли письмові заперечення на клопотання прокуратури про заміну первісного позивача належним позивачем та зміну предмета позову.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2026 року в задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 11.09.2026 року клопотання Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про заміну позивача та зміну предмета позову повернуто без розгляду.

Від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшло клопотання про заміну первісного позивача в порядку ст.52 КАС України.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року в задоволенні клопотання представника Західної окружної прокуратури міста Дніпра про заміну первісного позивача відмовлено.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представника відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечували, просили в позові відмовити.

Заслухавши прокурора, представника позивача та представників відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

На території Новокодацького району міста Дніпра знаходиться Курганна група (2 кургани) (охоронний №10042-Дп), розташований на території лісництва, м.Дніпро. Більший насип розташований за 750 м на південь схід від міської лікарні №4, за 200 м на північ від залізниці; менший - за 300 м на захід північний захід від більшого та за 50 м на схід від автомобільної дороги.

Об`єкт культурної спадщини взято на державний облік розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-947/0/3-21 від 29.11.2021 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини зі статусом щойно виявлених за видом археологія.

Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядалось відповідно до вимог розділу II Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (у редакції від 27.06.2019) на підставі фотофіксації об`єкта та його історичної довідки, облікова картка на об`єкта культурної спадщини відсутня.

Згідно історичної довідки щойно виявленого об`єкту культурної спадщини (археології) Курганна група № 10042, об`єкт культурної спадщини, до складу якого входить два кургани, знаходиться у залісненні на території лісництва.

Розміри курганів становлять:

курган № 10042/1 висота 5м., діаметр 60 м.;

курган № 10042/2 висота 1м., діаметр 20м.

В пункті 6 відомості про власника/користувача об`єкту вказано: Новокодацька районна у місті Дніпрі рада.

Предметом охорони є курганний насип та підземна частина кургану по всій глибині культурного шару, включаючи пов`язані з ним рухомі предмети.

Вищевказаний об`єкт культурної спадщини знаходиться на території міста Дніпра на несформованій земельній ділянці, яка не передана у власність або користування фізичним або юридичним особам.

З інформації управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради встановлено, що охоронний договір на вищевказаний об`єкт культурної спадщини не укладений.

Західною окружною прокуратурою міста Дніпра направлено лист від 04.07.2025 №51-3487ВИХ-25 до Дніпровської міської ради, в якому зазначено, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, просить надати інформацію відносно зокрема укладання охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини - Курганна група (охоронний №10042), курган "Могила Велика" (охоронний №10041), могильник курганний "Могила Роблена" (охоронний №1001).

Листом від 23.07.2025 №7/11-1646 Дніпровська міська рада повідомила Західну окружну прокуратуру міста Дніпра, що на сьогодні управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, як спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини міської ради, проводиться робота щодо укладання охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини - курганна група (охоронний №10042), курган "Могила Велика" (охоронний №10041), могильник курганний "Могила Роблена" (охоронний №10043).

Листом від 31.07.2025 №51-4003ВИХ-25 Західна окружна прокуратура міста Дніпра повідомила Управління з питань охорони культурної спадщини ДМР про необхідність надання інформації зокрема щодо заходів, які на даний час вжиті управлінням щодо охорони культурної спадщини вищого рівня.

Листом від 29.08.2025 №10/6-68 Управління з питань охорони культурної спадщини повідомило Західну окружну прокуратуру міста Дніпра, що управління укладає охоронні договору в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівні відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частин. З метою своєчасного реагування та вжиття відповідних заходів Управління просить повідомити з посиланням на норми діючого законодавства які інтереси держави порушені в сфері охорони культурної спадщини.

Західною окружною прокуратурою міста Дніпра листом від 03.09.2025 №51-4671ВИХ-25 повідомлено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію про необхідність укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини курганна група (охоронний №10042), курган "Могила Велика" (охоронний №10041), могильник курганний "Могила Роблена" (охоронний №10043) - з Управлінням з охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради.

Також судом встановлено, що наказом Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 31.10.2024 №59 Про делегування повноважень, наказано делегувати повноваження по укладенню охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, розташовані на території територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, структурними підрозділами райдержадміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належать вирішення питань охорони культурної спадщини.

Наказом Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 17.08.2026 №42 "Про делегуванння повноважень", наказано делегувати повноваження виконавчим органами сільських, селищних, міських рад відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини з укладання охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини та пам`ятки культурної спадщини за видами: історичні, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, науки і техніки в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно листа Міністерства культури України від 13.05.2026 №06/117/4148-26 "Щодо надання роз`яснень" направленого Дніпропетровській обласній військовій адміністрації, згідно зі статтею 23 Закону усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону. Відповідно до положень статті 6 Закону, повноваження щодо укладення охоронних договорів належать виключно обласним державним адміністраціям. При цьому зауважуємо, що Міністерство культури України вживає заходів для приведення Закону у відповідність до існуючого правового регулювання, зокрема шляхом уточнення повноважень щодо укладення охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини. Делегування повноважень обласних державних адміністрацій щодо укладення охоронних договорів відповідно до положень Закону здійснюється загально, без визначення окремих повноважень, що делегуються. Якщо уповноваженим органом охорони культурної спадщини є обласна державна адміністрація (її структурні підрозділи), а повноваження власника від імені держави також здійснює обласна державна адміністрація, у такому випадку охоронні договори можуть укладатися між обласною державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, яким делеговано відповідні повноваження, або в окремих випадках між структурним підрозділом, що виконує функції органу охорони культурної спадщини, та органами, на балансі яких перебуває відповідний об`єкт культурної спадщини.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не укладено охоронний договір щодо культурної спадщини, чим допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі-Закон №1805-ІІІ).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону №1805-IIІ пам`ятка культурної спадщини - пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

14.01.2005 набув чинності Закон України від 16.12.2004 Про внесення змін до Закону України Про охорону культурної спадщини. Цей закон містить розділ II Прикінцеві положення, пунктом 4 якого визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури, до вирішення питання про їх включення (не включення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.

З метою встановлення ефективної системи охорони культурної спадщини, структурним підрозділом облдержадміністрації у сфері охорони культурної спадщини - Управлінням культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації були прийняті накази від 20.04.2021 № 28 Про делегування повноважень та від 31.10.2024 № 59 Про делегування повноважень, якими делеговано повноваження по укладенню охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини структурним підрозділам райдержадміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належить вирішення питань охорони культурної спадщини.

Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Згідно з підпунктом б частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку об`єкта культурної спадщини за умови, що він відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1805III порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі-пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`ятко охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Системний аналіз наведених норм Закону №1805III та Порядку №1768 дає підстави стверджувати, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Щодо доводів відповідача з посиланням на відсутність у спірних правовідносинах належного суб`єкта, який здійснює повноваження власника від імені держави, суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 сформулював висновок про те, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III охоронний договір є адміністративним договором.

У постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі №826/25854/15 Верховний Суд вказав, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

За такого правового регулювання та висновків Верховного Суду щодо застосування релевантних до спірних правовідносин норм Закону України Про охорону культурної спадщини, колегія суддів визнає помилковими твердження Товариства про те, що на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Особняк Баккалинського, розташований по вул. Іллєнка, 30 у місті Києві, не поширюються положення зазначеного вище Закону та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини в частині обов`язку власника такого об`єкту укласти охоронний договір.

Аргументи відповідача про відсутність у нього обов`язку укласти охоронний договір на особняк спростовуються й нормами частини першої статті 23 Закону України Про охорону культурної спадщини, які містять імперативні прямі приписи про те, що усі власники, зокрема й щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи), незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Тобто ці норми безальтернативно та беззастережно встановлюють обов`язок для усіх власників щойно виявлених об`єктів культурної спадщини укласти охоронний договір в порядку, встановленому законом.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду №320/5145/23 від 23.05.2024 (69-73).

З аналізу положень Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768 слідує, що власник пам`ятки культурної спадщини чи її частини або уповноважений ним орган (особа) незалежно від форми власності зобов`язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника щойно виявленого об`єкту культурної спадщини або на уповноважений ним орган (особу), і саме він повинен бути ініціатором укладення охоронного договору.

Такий висновок підтверджується й судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року у справі №640/4637/21 та від 30 січня 2024 року у справі №420/10218/22, від 20.01.2025 у справі №120/10793/22.

Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України Про охорону культурної спадщини не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21.

Верховний суд у постанові від 16.09.2025 у справі №420/8947/24 виснував, що відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 24 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Принцип lex specialis derogat legi generali означає, що спеціальні норми мають перевагу над загальними нормами при регулюванні одних і тих самих правовідносин.

Так, положення статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини є спеціальними щодо правового режиму пам`яток археології та земель під ними, тоді як абзац 10 пункту 24 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України встановлює загальне правило переходу несформованих земельних ділянок у комунальну власність.

Земельна ділянка, на якій розташована пам`ятка археології, за загальним правилом є державною власністю.

Зазначене в абзаці 10 пункту 24 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України правило про перехід несформованих земельних ділянок у комунальну власність не охоплює земель історико-культурного призначення, правовий режим яких регулюється статтею 17 Закону України Про охорону культурної спадщини, як спеціальною нормою, з урахуванням змісту абзацу 1 пункту 24 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України.

При цьому, Верховний Суд наголошує, що стаття 17 Закону України Про охорону культурної спадщини має пріоритет над загальними положеннями абзацу 10 пункту 24 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України відповідно до принципу lex specialis derogat legi generali.

Тобто, несформовані земельні ділянки під такими об`єктами не могли автоматично перейти у комунальну власність територіальних громад після 27 травня 2021 року.

Тлумачення норм Земельного кодексу України та Закону України Про охорону культурної спадщини свідчить про те, що законодавець виключив землі історико-культурного призначення з-під дії загального правила про перехід несформованих земельних ділянок у комунальну власність. Зазначене узгоджується з конституційним принципом охорони культурної спадщини державою (стаття 54 Конституції України) та необхідністю збереження цілісного державного контролю над об`єктами національного культурного надбання.

Згідно із правовою позицією викладеною у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21, пам`ятки археології нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані, оскільки знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні; правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом № 1805-III не може перебувати в приватній чи комунальній власності. Відмінність у фактичних обставин зазначеної справи не впливає на застосування фундаментального правового принципу єдності правового режиму пам`ятки археології та земельної ділянки під нею.

Верховний Суд неодноразово у своїй практиці також наголошував, що відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована (постанови Верховного Суду від 18 червня 2024 року у справі №922/1976/22, від 05 березня 2025 року у справі № 902/546/24).

Спірний курган відповідно до вимог законодавства перебував і перебуває у державній власності, від імені держави повноваження власника щодо нього здійснює Дніпропетровська обласна державна адміністрація військова державна адміністрація як представник держави на території області, наділений повноваженнями щодо управління державним майном, забезпечення його збереження, належного використання та здійснення контролю за дотриманням встановленого правового режиму такого майна.

Наведене спростовує доводи відповідача щодо того, що Дніпропетровська обласна державна адміністрація не є належним власником.

Так, згідно наказу Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.04.2021 №28 Про делегування повноважень, наказано зокрема делегувати повноваження по укладанню охоронних договорів на пам`ятки розташовані на території громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області структурним підрозділам райдержадміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належить вирішення питань охорони культурної спадщини.

Наказом Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 31.10.2024 №59 Про делегування повноважень, наказано делегувати повноваження по укладенню охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини, розташовані на території територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, структурними підрозділами райдержадміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до повноважень яких належать вирішення питань охорони культурної спадщини.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України Про охорону культурної спадщини, Положення про управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради №102/35 від 10.09.2018 (зі змінами від 22.04.2020) - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради.

До повноважень Управління, серед іншого, належить: забезпечення виконання Закону України Про охорону культурної спадщини, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста, контроль за дотриманням режиму використання пам`яток місцевого значення та щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, їх територій, зон, охорони, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління, складання розпоряджень, приписів та протоколів про вчинення правопорушень у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до законодавства України, видача обов`язкових для виконання приписів щодо припинення будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

З огляду на зазначене, на момент пред`явлення Західною окружною прокуратурою міста Дніпра позовної заяви органом, уповноваженим державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, було Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

Матеріали справи не містять звернень відповідача до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради щодо укладення охоронного договору.

Жодних доказів на вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання вимог статті 23 Закону №1805-III після отримання листа Західної окружної прокуратури міста Дніпра відповідачем не надано.

З огляду на викладене, відповідач, всупереч вимог Закону №1805-ІІІ та Порядку №1768, на момент звернення Західної окружної прокуратури міста Дніпра до суду з позовом, не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору на вказану пам`ятку архітектури з органом охорони культурної спадщини - Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. В той же час, станом на час розгляду справи судом, Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації прийнято наказ від 17.08.2026 №42 "Про делегуванння повноважень", згідно якого наказано делегувати повноваження виконавчим органами сільських, селищних, міських рад відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини з укладання охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини та пам`ятки культурної спадщини за видами: історичні, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, науки і техніки в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 3 зазначеного наказу визнано таким, що втратив чинність, наказ Управління культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 31.10.2024 № 59 Про делегування повноважень, яким в цілому були делеговані повноваження щодо укладення охоронних договорів виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, наказом від 17.08.2026 № 42 Про делегування повноважень змінено обсяг делегованих повноважень, шляхом уточнення видів об`єктів культурної спадщини, на які укладаються охоронні договори виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до їх компетенції.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042), який взято на державний облік розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-947/0/3-21 від 29.11.2021 Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини зі статусом щойно виявлених за видом археологія.

Відтак, у зв`язку з відсутністю в наказі № 42 від 17.08.2026 Про делегування повноважень вказівки на делегування повноважень щодо укладення охоронних договорів на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини та пам`ятки культурної спадщини за видом археологія, на даний час такі повноваження не належать до компетенції позивача - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

Статтею 6 Закону України Про охорону культурної спадщини встановлено, що до повноважень обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, серед іншого, належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, укладення охоронних договорів на пам`ятки.

Суд зазначає, що вказані повноваження кореспондуються із завданнями, які виконує Управління відповідно до Положення про Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.07.2025 № Р-347/0/3-25, одним з основних завдань Управління є забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтва та охорони культурної спадщини, зокрема, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини.

Згідно пп. 21 п. 5 вказаного Положення, Управління відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання, зокрема, забезпечує захист об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини №1768, визначено, що охоронний договір укладається власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

Згідно листа Міністерства культури України від 13.05.2026 №06/117/4148-26, делегування повноважень обласних державних адміністрацій щодо укладення охоронних договорів відповідно до положень Закону України Про охорону культурної спадщини здійснюється загально, без визначення окремих повноважень, що делегуються. Якщо уповноваженим органом охорони культурної спадщини є обласна державна адміністрація (її структурні підрозділи), а повноваження власника від імені держави також здійснює обласна державна адміністрація, у такому випадку охоронні договори можуть укладатися між обласною державною адміністрацією та структурним підрозділом, що виконує функції органу охорони культурної спадщини.

Враховуючи вище зазначене, станом на час прийняття рішення у даній справі, уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції щодо охорони вказаного об`єкту культурної спадщини та укладення щодо нього охоронного договору, є Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яке в даному випадку не є позивачем у даній справі.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що право звернення прокурора до суду в інтересах держави чітко регламентовано ст.53 КАС України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно ч.3, 4 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Так, під час вирішення питання про дотримання прокурором вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" на час відкриття провадження у справі, судом встановлено, що Західною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснювалось листування саме з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про необхідність вжиття заходів з метою укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група, що свідчило про дотримання прокурором, на момент звернення до суду, вимог ст. 23 ЗУ Про прокуратуру, ст. 53 КАС України.

Зазначені обставини виключають можливість суду прийняти рішення про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною бездіяльністі відповідача, яка полягає у не укладенні з Управлінням культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Курганна група (2 кургани) (охоронний № 10042) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 30 рішення ЄСПЛ у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150, 49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75) до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467, 49101, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, 1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2026 року.

Суддя Н.В. Турлакова