Решение № 140677555, 16.10.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1177/26 Провадження № 2/613/1095/26 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/1177/26, пров. № 2/613/1095/26 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», представники позивача Ляр Д.Ю., Сенькусь О.В. до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Богодухівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року у розмірі 32 569 грн. 07 коп. та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 13 жовтня 2008 року підписала анкету-заяву, приєдналась до умов та правил надання банківських послуг та отримала кредитну карту з кредитним літом 35 000 грн. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість у сумі 32 569 грн. 07 коп., яка складається з: 25 574 грн. 84 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6 994 грн. 23 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16 липня 2026 року позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання в залі судових засідань.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справ за його відсутності. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзиву на позов не надала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0000005487981690 від 27 квітня 2026 року, за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: 13 жовтня 2008 року № НОМЕР_1 з терміном дії до травня 2012; 03 травня 2012 року № НОМЕР_2 з терміном дії до лютого 2016 року; 05 лютого 2014 року № НОМЕР_3 з терміном дії до серпня 2017 року; 21 квітня 2017 року № 4149625803393279 з терміном дії до травня 2018 року; 29 травня 2018 року №5168742224887988 з терміном дії до квітня 2022 року; 13 серпня 2019 року № 41499629385823059 з терміном дії до липня 2023 року; 15 листопада 2024 року № 4149629367587722 з терміном дії до липня 2028 року.

06 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

З довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0000005487981690 від 27 квітня 2026 року, вбачаються наступні зміни умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_1 : 13 жовтня 2008 року старт карткового рахунку НОМЕР_1 ; 05 лютого 2014 року встановлений кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн.; 28 липня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 20 000 грн.; 29 вересня 2020 року кредитний ліміт зменшений до 19 914 грн. 48 коп.; 29 квітня 2021 року кредитний ліміт збільшений до 25 000 грн.; 13 серпня 2021 року кредитний ліміт збільшений до 30 000 грн.; 18 листопада 2021 року кредитний ліміт збільшений до 35 000 грн.; 04 серпня 2022 року кредитний ліміт зменшений до 30 340 грн.; 15 серпня 2022 року кредитний ліміт зменшений до 29 560 грн.; 19 вересня 2022 року кредитний ліміт зменшений до 27 780 грн.; 10 жовтня 2025 року кредитний ліміт зменшений до 27 370 грн.; 24 листопада 2025 року кредитний ліміт зменшений 27 370 грн.; 02 грудня 2025 року кредитний ліміт зменшено до 00 грн. 00 коп.

Згідно виписки за договором № б/н за період з 13 жовтня 2008 року по 27 квітня 2026 року, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, вона використовувала гроші, а отже отримала кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Крім того, згідно з випискою відповідач користувалась кредитними коштами, частково сплачувала заборгованість за договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 13 жовтня 2008 року, укладеним між АТ КБ « ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 загальна заборгованість за наданим кредитом станом на 30 вересня 2019 року складає 32 569 грн. 07 коп., з яких 25 574 грн. 84 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6 994 грн. 23 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути суму боргу за тілом кредиту та простроченими відсотками.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року в сумі 32 569 грн. 07 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625 626, 628, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст..ст. 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 207, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 354ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 жовтня 2008 року в сумі 32 569 ( тридцять дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 07 копійок та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, ВСЬОГО: 35 231 ( тридцять п`ять тисяч двісті тридцять одну) гривню 47 копійок.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст виготовлений 16 жовтня 2026 року.

СУДДЯ