Постановление суда № 140674923, 06.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26495/26 1-кп/760/3720/26УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12025100090003126 від 09.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.127, ч.3 ст.28 ч.3 ст.127, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.127, ч.3 ст.28 ч.3 ст.127, ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100090003126 від 09.12.2025.

Обвинуваченому ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає.

Суд, згідно вимог ст. 331 КПК України, у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене, розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходить з такого.

Прокурор зазначив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що були встановлені раніше, та на даний час не зменшились, зокрема, можливості ухилятися від суду, негативно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просив врахувати тяжкість та обставини скоєних ним злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, вказуючи на необґрунтованість та невідповідність вимогам КПК України клопотання прокурора, відсутність чи зменшення ризиків, що були встановлені раніше, наявність міцних соціальних зв`язків та хворих батьків, які потребують постійного стороннього нагляду.

Разом з тим, захисником обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про повернення застави у зв`язку з закінченням її строку дії, мотивуючи своє клопотання тим, що 23.02.2026 на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2026 за ОСОБА_15 було внесено заставу та покладено на нього обв`язки до 21.04.2026. Прокурор із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу не звертався, іншого запобіжного заходу не обиралось, при цьому порушень процесуальної поведінки зі сторони обвинуваченого ОСОБА_15 не було, а тому подальше безстрокове утримання застави судом суперечить засадам правової визначеності та принципу пропорційності.

Обвинувачені та їх захисники підтримали заявлене клопотання.

Прокурор щодо повернення застави заперечував, мотивуючи тим, що після внесення застави за обвинуваченого строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта та наданого клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення застави.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва продовжено ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 17.10.2026.

Суд вважає, що прокурором доведені обставини, які свідчать, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, не зменшились і продовжують існувати на даній стадії кримінального провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.127, ч.3 ст.28 ч.3 ст.127, ч.3 ст.289 КК України, що підтверджується матеріалами, які надішли до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. При цьому, тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.

Суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_10 , особу обвинуваченого, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на учасників провадження, зокрема свідків та потерпілих, шляхом застосування до них погроз або вмовлянь змінити свої показання, надати нові або відмовитись, з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, приховати або знищити докази.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду кримінального провадження тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 до 04.12.2026 включно.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вище вказані обставини та дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, заставу на даній стадії процесу слід визначити в розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, що, в свою чергу, достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, останній повинен виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких необхідно встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

З приводу заявленого стороною захисту клопотання про повернення застави суд дійшов такого висновку.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 308/1220/22, згідно з вимогами ст. 182 КПК та параграфу 1 глави 18 цього Кодексу не передбачено встановлення строку дії застави як запобіжного заходу.

Відтак, застава є безстроковим запобіжним заходом, КПК України не передбачено необхідності її продовження.

З моменту внесення застави на підозрюваного, обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді, суду, строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Закінчення строку дії покладених на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею, судом обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава, і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу застави.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану, обвинувачену особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України, діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду та виконання процесуальних обов`язків, належної процесуальної поведінки.

Отже, твердження захисника, що запобіжний захід у виді застави припинив свою дію в зв`язку із закінченням строку дії запобіжного заходу, а тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального Закону.

Між тим, ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому зміна єдиного діючого запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який не сприятиме дотримання обвинуваченим належної процесуальної дисципліни та виконання обов`язків.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не почався, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцю та відмову у задоволенні заявленого клопотання захисника.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення застави - відмовити.

Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 строком на 60 діб - задовольнити частково.

Продовжити строк дії обраного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 04.12.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу ОСОБА_10 визначити у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_10 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали визначити до 04.12.2026 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальникові ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1