Постановление суда № 140669059, 12.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40958/26

Провадження № 1-кс/761/24444/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №22026101110000171 від 06.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №22026101110000171 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що Досудовим розслідуванням перевіряється діяльність ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237, Рівненська область, Рівненський район, селище Гоща, вулиця Шевченка, 69).

Так, за даним ДПС України на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» відповідно до ліцензійних умов має перебували 4 лінії з виробництва тютюнових виробів. Крім того, відповідно до податкової звітності у ТОВ «Українське тютюнове виробництво» на залишку значиться 589 тон тютюну.

Разом із тим, під час проведення обшуку на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (Рівненська область, Рівненський район, селище Гоща, вулиця Шевченка, 69) виявлено лише одну лінію з виробництва тютюнових виробів з чотирьох офіційно зареєстрованих за цим підприємством, а в ході проведення обшуку у складському приміщенні, за результатами перерахунку фактичних залишків сировини із 589 тон, які значаться на залишку, виявлено лише 18 тон тютюну та 60 тон відходів його переробки (сировина, відходи, пил, брак).

Вказані обставини прямо вказують на виготовлення підакцизних товарів в особливо великих розмірах на потужностях підприємства поза податковим обліком із завданням збитків державному бюджету на суму понад півмільйонна гривень.

Доцільно також зазначити, що на підставі п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» 08.07.2025 ліцензії ТОВ «Українське тютюнове виробництво» на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та на право виробництва тютюнових виробів припинені.

Згідно висновку аналітичного дослідження ДПС України від 02.06.2025, відповідно до «Звіту про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах за березень 2025 року у платника податків ТОВ "Українське тютюнове виробництво» за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 12 зберігається наступна сировина: тютюн з часткою або повністю відділеною середньою жилкою (тютюнова сировина) - вагою 360,65 тон; тютюн для куріння, із вмістом або без вмісту замінників тютюну у будь-якій пропорції, у первинних упаковках масою нетто більше як 500 г. - вагою 229,606 тон.

Різниця (недостача) задекларованого на кінець березня 2025 року і фактично встановленого залишку сировини складає 511,161 тон.

Із врахуванням ставки акцизного податку на 2025 рік, зокрема 73 Євро за 1 кг, сума ймовірно несплаченого акцизного податку складає 1 679 163 885 грн.

Вищевказані обставини діяльності ТОВ «Українське тютюнове виробництво» свідчать про те, що підприємством у період з 01.01.2022 по 14.04.2025 ймовірно було реалізовано сировину у кількості 511,161 тон на загальну суму 127 790 250,0 грн (без ПДВ), без відображення в бухгалтерському та податковому обліку, без нарахування і сплати відповідних платежів і зборів, передбачених чинним законодавством, ймовірно з метою їх подальшої легалізації.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено обшук за індивідуального банківського сейфу ОСОБА_3 в АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ: 14360570) за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1д, депозитарій 173, стійка 3, скринька НОМЕР_1, за адресою, яка згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме майно, належить ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В ході обшуку виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США кожна.

Постановою слідчого від 21.05.2026 зазначені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.07.2026 прокурору відмовлено задоволенні клопотання про накладення арешту на вищевказані грошові кошти, зокрема у зв`язку із тим, що прокурором не було доведено наявність доказів того, що грошові кошти, належні ОСОБА_3 отримані в результаті незаконних дій та відповідають критеріям речового доказу, відповідно до ст.98 КПК України.

Так, після постановлення ухвали Київським апеляційним судом органом досудового розслідування, на виконання вимог ст. ст. 91, 92 КПК України щодо обов`язку доказування, здобуто нові, належні та допустимі докази, які не були предметом оцінки апеляційної інстанції та повністю спростовують попередні висновки про відсутність зв`язку коштів із розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Встановлено, що ОСОБА_3 є одним із головних бухгалтерів, яка безпосередньо відповідала за ведення тіньового обліку та адміністрування коштів, отриманих злочинним шляхом від незаконної діяльності ТОВ «Українське тютюнове виробництво».

Безпосередньо перед початком та в ході проведення обшуку ОСОБА_3 за допомогою мобільного телефону підтримувала прямий зв`язок із ОСОБА_4 , який, за даними слідства, є тіньовим бенефіціаром, інвестором та фактичним куратором протиправної діяльності ТОВ «Українське тютюнове виробництво».

Вказана обставина прямо вказує на оперативну координацію дій фігурантів під час проведення слідчих дій.

Крім того, слідством встановлено, що окрім комунікації під час обшуку, ОСОБА_3 підтримувала з ОСОБА_4 постійний зв`язок щодо управління "чорною касою" підприємства. Зокрема, зафіксовано їхнє систематичне спілкування з приводу передачі готівкових коштів, зарахування тіньових дивідендів, а також видачі коштів, акумульованих від незаконної діяльності, третім особам.

Вказане свідчить про системний характер функціонування вилучених активів як частини злочинного капіталу.

Усуваючи вказані апеляційним судом недоліки, підтвердивши факт координації та системного фінансового звітування ОСОБА_3 перед тіньовим куратором незаконної діяльності ОСОБА_4 , отримавши додаткові докази, щодо управління ОСОБА_3 тіньовими фінансами, 09.09.2026 слідчим винесено постанову про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами, згідно критеріїв, визначених ст. 98 КПК України.

Зокрема сторона обвинувачення стверджує, що вилучені грошові кошти: були об`єктом кримінально протиправних дій (тіньові доходи, з яких не сплачено акцизний податок) - ч. 1 ст. 98 КПК України; набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення злочину - з ч. 1 ст. 98 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України; містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту функціонування тіньової бухгалтерії - п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.

Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні слідчого.

Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Таким чином, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 22026101110000171 від 06.02.2026 під час обшуку індивідуального банківського сейфу ОСОБА_3 в АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ: 14360570) за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1д, депозитарій 173, стійка 3, скринька НОМЕР_1, а саме на: грошові кошти у сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США кожна для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №22026101110000171 заборонивши вчиняти дії щодо користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1