Решение № 140668152, 14.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5628/26провадження №: 2/398/4851/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"14" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Воронцова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС, представник позивача Любарська Ілона Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС 23 серпня 2026 року звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 83 479,28 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 травня 2025 року сторони уклали в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1550-1831, за яким відповідач отримав кредит у сумі 12 500,00 грн, а на підставі додаткових угод від 19.05.2025, 08.06.2025, 05.07.2025 та 02.08.2025 додаткові кредитні кошти в сумах 3 500,00 грн, 3 600,00 грн, 1 100,00 грн і 1 000,00 грн. Договір і додаткові угоди підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, кредитні кошти перераховані на його банківську платіжну картку. Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав лише частково, унаслідок чого станом на 18 травня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 83 479,28 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 18 738,82 грн; за нарахованими процентами 53 890,46 грн; за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10 850,00 грн. Визначаючи правомірність нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення, позивач посилається на те, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про споживче кредитування, яким передбачено звільнення споживача від відповідальності за прострочення, не застосовується до договорів, укладених після 23.01.2024 року.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; позивач подав клопотання від 30 липня 2026 року про розгляд справи без участі його представника, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 09 жовтня 2026 року не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки поштою за зареєстрованим місцем його проживання. До суду повернувся конверт із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, причин неявки він не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подав, а позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд ухвалою, постановленою в судовому засіданні 09 жовтня 2026 року без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання, вирішив розглянути справу в заочному порядку відповідно до ст. ст. 280 282 ЦПК України.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, додаткових угод, їх умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 06.05.2025 ОСОБА_1 до укладення договору ознайомився з умовами кредитування. Паспорт підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9247.

06 травня 2025 року о 20 год. 23 хв. сторони уклали в електронній формі кредитний договір, який складається з Договору про відкриття кредитної лінії № 1550-1831 продукту «НА ВСЕ», Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», затверджених наказом директора ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС № 13-П від 27.01.2025 року, та Таблиць обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (п. 12.21 Договору). Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0145. До укладення договору кредитодавець здійснив дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника через Систему BankID НБУ (п. 3.5 Договору).

Договором встановлені такі умови кредитування:

кредитодавець відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію; надання додаткових коштів у кредит і збільшення строку кредитування здійснюються на підставі додаткових угод (п. п. 2.1, 4.18 4.20 Договору);

сума кредиту 12 500,00 грн, дата видачі 06.05.2025 (п. 4.1 Договору);

строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту; у разі укладення додаткової угоди строк кредитування складає 300 календарних днів з моменту її укладення (п. 4.10 Договору);

тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, нараховується на залишок неповерненої суми кредиту та застосовується протягом усього строку дії договору, за винятком строку користування кредитом за зниженою процентною ставкою (п. п. 4.3, 4.6 Договору);

знижена процентна ставка в межах програми лояльності 0,90 % за кожен день, яка застосовується за умови своєчасної й повної сплати за Графіком платежів за зниженою ставкою; у разі несплати не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду з наступного дня проценти нараховуються за стандартною ставкою (п. п. 10.1 10.3 Договору);

комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми виданого кредиту, нараховується одноразово в день видачі (п. 4.7 Договору);

базовий період 14 календарних днів; проценти та комісія сплачуються в останні дні базових періодів, а кредит повертається в останні дні останніх восьми базових періодів строку кредитування згідно з Графіком платежів (п. п. 4.4, 4.5, 5.1 Договору);

денна процентна ставка 0,946 %; реальна річна процентна ставка 6 024,97 %; загальні витрати за кредитом 35 811,09 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 48 311,09 грн (п. п. 4.11 4.16 Договору);

проценти річних у розмірі 401 500 % від суми заборгованості «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України» на випадок прострочення у сумі, що не перевищує 2 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, а сукупно з іншими платежами за порушення зобов`язання не більше половини суми одержаного кредиту з урахуванням додаткових коштів (п. 8.2 Договору);

спосіб видачі безготівковий переказ на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.2 Договору).

У розділі 13 Договору відповідач зазначив номер належного йому особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Надалі на підставі п. п. 4.18 4.20 Договору сторони уклали в електронній формі чотири додаткові угоди, підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором: від 19.05.2025 о 12 год. 35 хв. (ідентифікатор A3298) про надання додатково 3 500,00 грн; від 08.06.2025 о 22 год. 57 хв. (ідентифікатор A7977) 3 600,00 грн; від 05.07.2025 о 15 год. 29 хв. (ідентифікатор A3425) 1 100,00 грн; від 02.08.2025 о 13 год. 47 хв. (ідентифікатор A4216) 1 000,00 грн. Кожною з угод комісію за видачу додаткових грошових коштів визначено в розмірі 0 % та продовжено строк кредитування.

Згідно з додатковою угодою від 02.08.2025 сторони підтвердили, що на момент її укладення неповернена сума кредиту становить 17 738,82 грн, а несплачена комісія відсутня (п. 1); після надання додаткових коштів сума кредиту становить 18 738,82 грн, яку відповідач зобов`язався повернути у строк 300 календарних днів з моменту укладення угоди (п. п. 2.3, 2.4, 2.7); денна процентна ставка на дату укладення угоди 0,865 % (п. 4). Відповідно до п. 5.1 угоди перший платіж за рекомендованим графіком підлягав сплаті до 15.08.2025 року.

На виконання Договору та додаткових угод позивач перерахував відповідачу усього 21 700,00 грн. Це підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту № 1550-1831, а також листами ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) від 18.05.2026 про підтвердження успішної оплати, підписаними кваліфікованим електронним підписом його генерального директора:

вих. № 479474-1602363243-18052026 транзакція № 1602363243 на суму 12 500,00 грн, виконана 06.05.2025 о 20 год. 23 хв.;

вих. № 479569-1609161595-18052026 транзакція № 1609161595 на суму 3 500,00 грн, виконана 19.05.2025 о 12 год. 35 хв.;

вих. № 479877-1620320400-18052026 транзакція № 1620320400 на суму 3 600,00 грн, виконана 08.06.2025 о 22 год. 58 хв.;

вих. № 478404-1635118645-18052026 транзакція № 1635118645 на суму 1 100,00 грн, виконана 05.07.2025 о 15 год. 29 хв.;

вих. № 482487-1650464709-18052026 транзакція № 1650464709 на суму 1 000,00 грн, виконана 02.08.2025 о 13 год. 47 хв.

У кожному з цих документів отримувачем зазначено картку з номером, що починається цифрами 444111 і закінчується цифрами 7901, а в призначенні платежу «Видача кредитних коштів за договором 1550-1831» із зазначенням дати, прізвища, імені та реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідача.

Виконання зобов`язань відповідачем та розмір заборгованості за розрахунком позивача

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором № 1550-1831 станом на 18.05.2026, відповідач сплатив 01.06.2025 6 864,15 грн, 21.06.2025 4 210,02 грн, 18.07.2025 4 434,30 грн і 01.08.2025 3 405,51 грн, а всього 18 913,98 грн, які зараховані в погашення комісії за видачу кредиту (2 500,00 грн), нарахованих процентів і частини суми кредиту. Після укладення додаткової угоди від 02.08.2025 інших платежів відповідач не здійснював, і неповернена сума кредиту становить 18 738,82 грн.

Базовий період, що розпочався 02.08.2025, завершився 15 серпня 2025 року. Обов`язковий платіж за цей період відповідач не сплатив, унаслідок чого з 16 серпня 2025 року допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проценти за користування кредитом, заявлені до стягнення, нараховано на суму 18 738,82 грн: за період з 02.08.2025 по 15.08.2025 включно за зниженою ставкою 0,90 % (14 днів по 168,64 грн) 2 360,96 грн; за період з 16.08.2025 по 17.05.2026 включно за стандартною ставкою 1,00 % (275 днів по 187,38 грн) 51 529,50 грн; разом 53 890,46 грн.

Проценти річних на підставі п. 8.2 Договору нараховано по 374,78 грн за день (2 % від неповерненої суми кредиту) за період з 16.08.2025 по 12.09.2025 та 356,16 грн за 13.09.2025; після досягнення суми 10 850,00 грн, що становить половину одержаних відповідачем кредитних коштів (21 700,00 грн), нарахування зупинено.

Неустойки (штрафу, пені) позивач не нараховував, заборгованість за комісією відсутня.

11 серпня 2026 року позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви з додатками (квитанція ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2194216 з описом вкладення).

Власного контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Відомостей про те, що відповідач належить до осіб, на яких поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, матеріали справи не містять; у п. 12.9.8 Договору відповідач підтвердив, що на момент його укладення не має статусу військовослужбовця.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про споживче кредитування договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про електронну комерцію. За ч. 12 ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; за ч. 1 ст. 12 моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України Про електронну комерцію продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Відповідно до п. 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

За приписами ст. ст. 525, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів. Згідно з ч. 4 цієї статті денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, а згідно з ч. 5 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України Про споживче кредитування за порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20 Верховний Суд зазначив: «Доводи касаційної скарги, що у матеріалах справи немає бухгалтерських документів про видачу кредиту не заслуговують на увагу… Закон [«Про електронну комерцію»] є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин, тому посилання заявника на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є безпідставним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначено: «Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови)» (пункт 115).

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитний договір.

У постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, а нікчемність умови про її перевищення суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою. Водночас Об`єднана палата зазначила: «Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень… Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом».

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо укладення договору та видачі кредитних коштів

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору та додаткових угод до нього, укладених в електронній формі. Факт їх укладення підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі щодо процентних ставок, умов програми лояльності та наслідків прострочення, і погодився з ними.

Належне виконання кредитодавцем зобов`язання з надання кредитних коштів підтверджується наведеними вище листами надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім», які відповідно до п. 159 розділу VIII Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, мають статус первинних документів, а також довідкою про перерахування суми кредиту. Зазначений у цих документах номер картки отримувача збігається з номером картки, який відповідач самостійно вказав у розділі 13 Договору, призначення платежів містить номер договору, прізвище та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, а час виконання операцій відповідає часу укладення Договору та додаткових угод. Платником у цих операціях зазначено самого позивача, а ТОВ «ФК «Контрактовий дім» лише виконало переказ як надавач платіжних послуг на підставі договору з позивачем, що відповідає способу надання кредиту, погодженому сторонами в п. 4.2 Договору.

Кредитодавцем у цій справі є фінансова, а не банківська установа, а розрахунки проводилися на підставі спеціального законодавства у сфері електронної комерції та платіжних послуг, у зв`язку з чим відсутність первинних бухгалтерських документів, оформлених у порядку, встановленому для банківських установ, факту перерахування коштів не спростовує. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

Отримання кредитних коштів додатково підтверджується поведінкою самого відповідача, який здійснив чотири платежі на загальну суму 18 913,98 грн і після них укладав нові додаткові угоди про надання додаткових коштів.

Щодо заборгованості за тілом кредита

Погоджений сторонами додатковою угодою від 02.08.2025 строк повернення кредиту 300 календарних днів з моменту укладення угоди сплив у травні 2026 року, тобто до звернення позивача до суду. Доказів повернення непогашеної суми кредиту відповідач не надав. Вимога про стягнення 18 738,82 грн заборгованості за кредитом грунтується на ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок і визнає його в цій частині обґрунтованим. Проценти нараховані на залишок суми кредиту за ставками, передбаченими п. п. 4.6, 10.2 Договору, виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (по 17.05.2026), а розрахунок є арифметично правильним. Погоджена сторонами денна процентна ставка (0,946 % за Договором і 0,865 % за додатковою угодою від 02.08.2025) не перевищує граничного розміру 1 %, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»; фактично нараховані за період з 02.08.2025 по 17.05.2026 проценти також не перевищують 1 % суми кредиту за день.

Застосування з 16.08.2025 стандартної ставки 1,00 % замість зниженої ставки 0,90 % відповідає умовам договору і закону. Стандартна ставка є базовою фіксованою ставкою за договором, саме за нею обчислено денну та реальну річну процентні ставки і загальні витрати за кредитом, про які відповідача поінформовано до укладення договору (п. п. 4.6, 4.15 Договору). Знижена ставка є знижкою, надання якої сторони наперед обумовили своєчасною сплатою за графіком (п. п. 10.1 10.3 Договору). Обидві ставки визначені у договорі, тому одностороннього збільшення фіксованої процентної ставки, забороненого ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, не відбулося. Заборона змінювати процентну ставку у бік погіршення за порушення зобов`язань, встановлена абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», поширюється лише на договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, тоді як загальний розмір кредиту за спірним договором (12 500,00 грн) перевищував мінімальну заробітну плату, встановлену на день його укладення (8 000,00 грн). Передбачена п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону заборона збільшення процентної ставки у разі невиконання зобов`язань на договір від 06.05.2025 року не поширюється, оскільки стосується лише договорів, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX.

Суд враховує, що сума заявлених процентів (53 890,46 грн) майже втричі перевищує неповернену суму кредиту. Проте договір укладено після 24 грудня 2023 року, тому на нього поширюється імперативне обмеження денної процентної ставки (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»), додержання якого суд перевірив з власної ініціативи і порушення якого не встановив. Умови договору щодо розміру процентних ставок і порядку їх застосування викладені чітко і не допускають різного тлумачення, а відповідач вимог про визнання умов договору недійсними чи про його зміну не пред`являв. За таких обставин відповідно до наведеного вище висновку Верховного Суду у справі № 552/672/23 суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Заявлені проценти нараховані в межах строку кредитування, є платою за користування кредитом у розумінні ст. ст. 536, 1048 ЦК України, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання, а тому п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на них не поширюється. Вимога про стягнення 53 890,46 грн процентів підлягає задоволенню.

Щодо процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України

Оцінюючи вимогу про стягнення 10 850,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Ці проценти нараховані на підставі п. 8.2 Договору, яким сторони погодили інший, ніж три проценти, розмір процентів річних на випадок прострочення, прямо пославшись на ст. 625 ЦК України. Така домовленість за своєю правовою природою є домовленістю про міру цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що випливає з наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16. Сам позивач заявив цю суму саме як проценти річних за ст. 625 ЦК України, а п. 8.2 вміщено у розділі 8 Договору «Інформація про наслідки невиконання або неналежного виконання Позичальником обов`язків за Договором».

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, за таке прострочення, а нараховані включно з 24 лютого 2022 року платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначена норма додана до ЦК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, є чинною і не змінювалася. Вона не містить жодного обмеження за датою укладення договору: єдиною умовою її застосування є те, що прострочення виконання грошового зобов`язання допущене в період дії воєнного стану. Норма прямо називає саме відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, тобто охоплює спірні нарахування безпосередньо.

Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, неодноразово продовжувався і діє на час ухвалення цього рішення. Прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач допустив 16 серпня 2025 року, а спірні проценти нараховані за період з 16 серпня по 13 вересня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану. Отже умови застосування п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України дотримані.

Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції, унаслідок чого передбачене цим Законом звільнення споживача від відповідальності поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності зазначеним Законом, і на спірний договір від 06.05.2025 року не поширюється. Проте п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України цим Законом не змінювався і не виключався. Тому посилання позивача на п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» як на підставу правомірності спірних нарахувань суд відхиляє.

Такий висновок узгоджується з наведеною вище постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, у якій висновано, що дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитний договір.

Також такий підхід відповідає усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25 цей суд зазначив, що положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, а тому такі правовідносини з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України із застосуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах цього суду від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25, від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26, тобто у спорах за договорами, укладеними після 23 січня 2024 року.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України, а за ч. 2 ст. 4 ЦК України суб`єкт права законодавчої ініціативи, який подає законопроєкт, що регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, зобов`язаний одночасно подати проєкт закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів підтримано Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012) та Великою Палатою Верховного Суду (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19).

Та обставина, що сума нарахованих позивачем процентів річних не перевищує половини суми одержаного кредиту (абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»), на наведені висновки не впливає: додержання граничного розміру відповідальності не усуває дії норми, яка звільняє позичальника від цієї відповідальності взагалі.

За таких обставин позовна вимога про стягнення 10 850,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Висновок суду

Ураховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 629,28 грн, що складається із заборгованості за кредитом 18 738,82 грн та за нарахованими процентами 53 890,46 грн; у задоволенні вимоги про стягнення 10 850,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 87,00 % заявлених вимог (72 629,28 грн із 83 479,28 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 316,36 грн із сплачених 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 63509 від 07 серпня 2026 року).

Доказів наявності інших витрат, зокрема на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 128, 141, 259, 263 265, 268, 280 282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1550-1831 від 06 травня 2025 року у розмірі 72 629 (сімдесят дві тисячі шістсот двадцять дев`ять) гривень 28 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 316 (дві тисячі триста шістнадцять) гривень 36 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС, код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Розгляд справи закінчено 09 жовтня 2026 року. Повне рішення складено 14 жовтня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський