Постановление суда № 140665181, 14.10.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер справи 211/7607/21

Номер провадження 6/211/723/26

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення

14 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Гонтар А.Л., при секретарі Бліновій Д.Л., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року задоволено позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено та стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 23.11.2019, що виникла станом на 14.09.2021, в сумі 15 491, 69 (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 270, 00 грн.

Рішення набрало законної сили 25.08.2022.

28 вересня 2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про розстроченя виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що у проваджені приватного виконавця Русецької О.О. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа у справі №211/7607/21 про стягненя заборгованості на користь АТ "Універсал Банк" на загальну суму близько 19280,05 грн. Зазначає, що на даний час її майновий стан вкрай важкий, вона не має офіційного місця роботи та постійного стабільного джерела доходу, тому просить суд встановити щомісячний платіж в розмірі 500 грн до повного погашення заборгованості.

14 жовтня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла зяава про розгляд за її відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду даної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч. 2 ст.247 ЦПКУкраїни не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Таким чином, підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , згідно із рішенням суду, має загальний борг в розмірі 17 761 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн 69 коп.

Вказану суму заявник сплатити в повному обсязі одразу не має можливості через складний фінансовий стан. На підтвердження цього заявником наданою довідку ОК-7, яка містить дані про суму фактичного зробітку/доходу, згідно з якою за 2025 рік сума доходу ОСОБА_1 складає 32 000, 00 грн.

Суд звертає увагу заявниці, що згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, що унеможливлює встановлення щомісячного платежу у розмірі 500 грн.

Таким чином, проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу шляхом розстрочення виконання судового рішення та інтереси сторін, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та розстрочити виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпрпетровської області від 26 липня 2022 року на 12 місяців: 17 761, 69/12 = 1 480,14 грн щомісяця, з моменту набрання ухвалою законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року по справі № 211/7607/21 за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строком на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою коштів рівними частинами по 1 480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 14 копійок, щомісяця, починаючи з дати набрання даною ухвалою суду законної сили.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали було виготовлено 14 жовтня 2026 року.

Суддя Гонтар А.Л.