Постановление суда № 140665178, 14.10.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 752/3576/25

Провадження № 2/211/171/26

У Х В А Л А

про передачу цивільної справи на розгляд за територіальною підсудністю

14 жовтня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» Лозіна О.Ю. звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.02.2026 року матеріали цивільної справи направлено за територіальною підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.03.2025 року справа надійшла в провадження судді Юзефовича І.О.

Ухвалою суду від 21.03.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи та, згідно з відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №3446020 від 14.10.2026 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.02.2023 року.

Отже, на момент звернення Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до суду з даним позовом відповідач мав у встановленому законом порядку місце проживання/перебування як внутрішньо переміщена особа за вищевказаною адресою, яка відноситься до територіальної юрисдикції Голосіївського району міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право особи бути обізнаною про наявні судові справи має бути забезпечено не лише дотриманням суто формальних вимог закону, а має бути забезпечено у найбільш ефективний спосіб.

Згідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно зазначає, що поняття «суд, встановлений законом» як елемент права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод пов`язаний із реалізацією принципу верховенства права під час здійснення правосуддя у цивільних справах. Зазначений елемент включає інституційну, процесуальну та компетенційну складову. При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

ЄСПЛ зазначає, що компетенційна складова поняття «суд, встановлений законом» передбачає необхідність дотримання норм вітчизняного законодавства щодо правил предметної і суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції. Інакше кажучи, йдеться про те, що суд, який розглядає справу, повинен бути належним з точки зору наявності у нього повноважень на розгляд конкретної справи.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Відповідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Проте, за змістом роз`яснення Касаційного цивільного суду №435/0/208/-26 від 23.02.2026 року, щодо застосування ст. 27 ЦПК України у справах сторони у яких мають статус ВПО, ігнорування статусу внутрішньо переміщеної особи при визначенні підсудності справи є порушенням права на доступ до правосуддя.

Якщо у витягу з бази даних відомостей про взяття відповідача на облік як ВПО немає, суд керується інформацією про останнє відоме зареєстроване місце проживання з Єдиного державного демографічного реєстру. У разі якщо зареєстроване місце проживання знаходиться на тимчасово окупованій території або у зоні бойових дій, справа розглядається судом, якому визначено територіальну підсудність справ цього району.

Якщо з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО суд установить, що фактичне місце проживання відповідача як ВПО зареєстроване в іншому районі, справа має бути передана за підсудністю згідно зі ст. 31 ЦПК України.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку УСВП Голосіївської РДА з 22.02.2023 року та зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , то дана справа належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва.

Окремо суд зауважує, що дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією зі складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258-261, 351-353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд за територіальною підсудністю Голосіївського районного суду міста Києва (вул. Виставкова, 14-А, м. Київ, 03127).

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.О. Юзефович