Решение № 140660804, 24.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 Справа №607/8319/26 Провадження №2/607/4624/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Кочмар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, в зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання,

У С Т А Н О В И В :

16.04.2026 представник товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача 3% річних та інфляційні втрати, в розмірі 55404,09 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.01.2007 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11111797000, згідно якого банк надав Позичальнику кредит у розмірі 15000 (пятнадцять тисяч) доларів США зі сплатою відсотків за користування з кінцевим терміном повернення, 25.01.2017 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року, постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 115 892, 92 гривні, шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,7 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м, яка була предметом Договору іпотеки від 26.01.2007р.; 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 1158,93 грн. судового збору.

13.02.2012 ПАТ «УкрСиббанк`та TOB «Кей Колект» уклали Договір Факторингу № 2, про відступлення права вимоги. Згідно якого право вимоги кредитної заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором №11111797000 від 26.01.2007р. відступлені TOB «Кей Колект». Таким чином, у зобов`язанні за даними договорами змінився кредитор.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.07.2012 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект».

На сьогоднішній день відповідачем рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.10.2009 не виконано, залишок боргу складає 108070,47 гривень.

У зв`язку із цим, представник позивча просить стягнути із відповідача суму 3% річних та інфляційні втрати нарахованих на суму простроченого зобов`язання зі сплати заборгованості визначеної рішенням суду від 21.10.2009 за період з 10.11.2017 по 23.02.2022, яка становить 55404,09 гривень.

Ухвалою судді від 01.05.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви, просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 26.01.2007 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11111797000, згідно якого банк надав Позичальнику кредит у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США зі сплатою відсотків за користування з кінцевим терміном повернення, 25.01.2017 року.

21.12.2009 АКІБ «УкрСиббанк» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року, постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 115 892, 92 гривні, шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,7 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м, яка була предметом Договору іпотеки від 26.01.2007р.; 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; 1158,93 грн. судового збору.

13.02.2012 ПАТ «УкрСиббанк» та TOB «Кей Колект» уклали Договір Факторингу № 2, про відступлення права вимоги, згідно якого право вимоги кредитної заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» за кредитним договором №11111797000 від 26.01.2007р. відступлені TOB «Кей Колект».

30.07.2012 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1915/11975/2012 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом цієї норми зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Так, підстави виникнення цивільних прав та обов`язків наведені в частині другій статті 11 ЦК України, серед яких законодавець розрізняє: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (частина п`ята статті 11 ЦК України). Тобто на підставі рішення суду цивільні права та обов`язки можуть виникати лише в конкретних випадках, визначених актами цивільного законодавства. Водночас, за загальним правилом, цивільні права та обов`язки виникають з юридичних фактів, найпоширенішими з яких є правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Сторони укладають правочин з метою врегулювання певних правовідносин, що визначає виникнення у них цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Такі висновки викладено у постановах Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15 (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15 (провадження №14-16цс18).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У главі 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, а в частині першій статті 598 цієї глави обумовлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов`язання визначені, зокрема, в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в статті 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.91.2019 у справі №373/2054/16 (провадження № 14-446цс18).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Звертаючись до суду, позивач ТОВ «Кей-Колект» зазначив, що станом на день звернення з вказаним позовом, залишок заборгованості за кредитним договором становила 108070,47 грн.

Однак, на підтвердження даної суми до позовної заяви не долучено жодного документу.

Суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Крім того, у випадку наявності відкритого виконавчого провадження, належним доказом заборгованості за кредитним договором може бути довідка, видана ДВС.

Однак, позивачем до позовної заяви не долучено ані первинних документів, ані довідки ДВС чи будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження заборгованості за кредитним договором саме в сумі 108070,47 грн, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних витрат за період з 10.11.2017 по 23.02.2022 в сумі 55404,09 грн, які останній просить стягнути з відповідача.

Аналіз установлених обставин справи, наведених вимог законодавства та висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, дозволяє зробити висновок про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 611, 617, 625 ЦК України, ст. 4, 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, в зв`язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання відмовити у повному обсязі.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», адреса місця знаходження: вул.Менделєєва, 12, офіс 94/1, м.Київ, код ЄДРПОУ 37825968.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич