Постановление суда № 140660215, 15.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7685/26

Провадження № 2-а/461/185/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15.10.2026 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рішко С.А.,

представника відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

до

Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради

(79005, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 44448833)

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, з підстав наведених у позовній заяві.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.09.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Позивач подала до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.10.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку ст. 286 КАС України. Також, судом зобов`язано відповідача надати належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №01221486 від 24.09.2026.

Представник відповідача подала до суду заяву про закриття провадження у справі. Обґрунтовуючи заяву, вказала, що на момент звернення позивача, винесення ухвали про відкриття провадження у справі 461/7685/26 та станом на 12.10.2026 постанова ЛВ №01221486 про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 не виносилась, оскільки відповідальну особу не встановлено, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, так як публічно-правовий спір відсутній. Крім того, юридичний спір між Департаментом та позивачем відсутній як такий та позовна заява подана передчасно. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відтак, після встановлення особи до адміністративної відповідальності буде притягнуто власника або належного користувача, за яким, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, зареєстровано транспортний засіб AUDI з державним номерним знаком НОМЕР_2 , у встановлені строки відповідно до чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала заяву про закриття провадження у справі, з підстав викладених у ній.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду наведеної вище заяви та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

При цьому, суд враховує положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Дослідивши надані суду докази, всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Зі змісту заяви представника відповідача від 12.10.2026 слідує, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №01221486 від 24.09.2026 щодо позивача не складалась та уповноваженим працівником на даний час лише здійснюються дії щодо встановлення відповідальної особи.

Також, судом встановлено, що уповноваженою особою складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №01221486 від 24.09.2026 року.

Згідно ч. 3 ст. 279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк

У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи , застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 Кодексу КУпАП, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України, є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).

У постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/1854/20 Верховний Суд зазначив, що вжите в законі формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.

Крім того, Верховний Суд в таких спорах вказував, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

Подібну за змістом правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18.

Ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, обставини, щодо яких виникли спірні правовідносини, суд роз`яснює позивачу, що цей спір не віднесений до юрисдикції жодного суду, оскільки не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Суд зазначає, що повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов`язків, та не актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Виходячи з наведених вище обставин справи, а також зазначених доводів та мотивів, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви представника відповідача та закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Керуючись ст. 238, 243, 260, 286 КАС України,

постановив:

Заяву (клопотання) представника відповідача Шпак Тамари Миколаївни про закриття провадження - задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий

Суддя В.В. Стрельбицький