Решение № 140658912, 16.10.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/773/26

Єдиний унікальний №733/1236/26

Рішення

Іменем України

16 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 31439 гривень 70 копійок за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 103908439 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 14000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,98% на день. Комісія за надання кредиту 3150,00 грн., комісія за обслуговування кредиту 22792,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів.

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МІЛОАН» і боржниками.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів, станом на 24.07.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 31439,70 грн., що складається з: 9408,50 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5707,20 грн. заборгованість за відсотками; 9324,00 грн. заборгованість за комісіями; 7000,00 грн. штраф, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 31439,70 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2883,58 грн., яка складається з судового збору 2662,40 грн., 221,18 грн. витрати по відправленню позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання.

17.09.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в позові посилаючись на те, що позивачем неправомірно нараховано заборгованість за кредитним договором у сумі 7000,00 грн., так як пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, втзначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також вказує на неправомірно нараховану позивачем комісію у сумі 9324,00 грн., оскільки в кредитному договорі не міститься зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх послуг, кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням кредиту і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

07.10.2026 року до до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Павленка Д.О. надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких останній вказує на те, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 11.10.2025 року було укладено договір про споживчий кредит № 103908439 від 11.01.2025 року в електронному вигляді та останній ознайомився з його умовами, які включають, зокрема, сплату комісій, передбачених п.п. 1.5.1., 1.5.2 договору. Також вказує про правомірність нараховання штрафів у сумі 7000,00 грн., посилаючись на п.п. 4.1, 4.3 договору та ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 46,47). В позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 48). В наданій представником відповідача адковатом Сидоренком О.В. заяві останній просив розглянути справу без його участі та відповідача. Проти задоволення позовної заяви заперечує в повному обсязі (а.с. 67).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» на сайті товариства (https://tengo.ua) укладений договір про споживчий кредит № 103908439, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора «783828» (а.с. 7-12).

Сума (загальний розмір кредиту) становить 14000,00 грн. (п. 1.2 Договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 11.10.2025 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 06.10.2026.

Відповідно до п.п. 1.5 Договору, денна процентна ставка складає 0,98%.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення.

Згідно п. 6.1. Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення ТОВ ФК Контрактовий дім № 110450683 від 11.10.2025 року (а.с. 13).

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № МТ-260626-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МІЛОАН» і боржниками (а.с. 16-19).

Відповідно до Копії реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 року, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31439,70 грн., з яких: 9408,50 грн. сума заборгованості по кредиту; 5707,20 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 5568,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 9342,00 грн. сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8288,00 грн. сума заборгованості по неустойці (а.с. 25-26).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Як визначено ст. 3 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

У відповідності до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 28-30), внаслідок порушення зазначених норм закону та умов договору про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року, відповідач ОСОБА_1 станом на 24.07.2026 року 31439,70 грн., що складається з: 9408,50 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5707,20 грн. заборгованість за відсотками; 9324,00 грн. заборгованість за комісіями; 7000,00 грн. штраф.

Доводи представника відповідача про неправомірність нарахування та наявності заборгованості відповідача по комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту на 9324,00 грн. не знайшли свого підтвердження, оскільки як чітко визначено п.п. 1.5.1, 1.5.2 договору про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року, комісія за надання кредиту 3150,00 грн., яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) 22792,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору. Із вищевказаними умовами Договору відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений та підписав вищевказаний договір електронним підписом одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»,для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця на встановлення комісії за надання кредитів, тому аргументи представника відповідача про незаконність стягнення комісії не ґрунтуються на вимогах закону.

Що стосується стягнення заборгованості за штрафом за договором про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року, то як визначено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин стягнення суми заборгованості за штрафом у розмірі 7000,00 грн. за договором про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованості за договором про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року в розмірі 24439,70 грн., що складається з: 9408,50 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5707,20 грн. заборгованість за відсотками; 9324,00 грн. заборгованість за комісіями.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позов майнового характеру задоволено на 77,73% (24439,70 : 31439,70 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с. 5) та судові витрати, пов`язані з відправленням копій позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 221 (двісті двадцять одна) гривня 18 копійок, підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 2069,48 грн. (2662,40 х 77,73%= 2069,48) судового збору та 171,92 грн. (221,18 х 77,73% = 171,92 грн.) судових витрат, пов`язаних з відправленням копій позовної заяви з додатками відповідачу.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) заборгованість за заборгованості за договором про споживчий кредит № 103908439 від 11.10.2025 року в розмірі 24439 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 70 копійок, що складається з: 9408,50 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5707,20 грн. заборгованість за відсотками; 9324,00 грн. заборгованість за комісіями.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2069 (дві тисячі шістдесят дев`ять) гривень 48 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601) судові витрати, пов`язані з відправленням копій позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 171 (сто сімдесят одна) гривня 92 копійки.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш