Решение № 140658579, 16.10.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/260/26

Провадження № 2/581/252/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., представника позивача ОСОБА_1 , прокурора Валюх К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом органу опіки і піклування Липоводолинської селищної ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення матері батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Сутність заявленої до суду вимоги

У травні 2026 року орган опіки і піклування Липоводолинської селищної ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відомості про батька записані за заявою матері згідно з частиною 1 статті 135 СК України. Зазначає, що 23 квітня 2026 року до відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада надійшов лист-повідомлення Берестівського ліцею Липоводолинської селищної ради про вчинення домашнього насильства над ученицею 7 класу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого 23 квітня 2026 дитина звернулася до класного керівника з повідомленням про її побиття матір`ю, зокрема, на обличчі дитини виявлені синці на переніссі та під лівим оком і на щоці. Зї слів дитини 22 квітня 2026 року її побила мати ОСОБА_2 , вдаривши кулаком по носу, після чого в неї пішла кров з носа та наступного дня мати примусила доньку косметично затонувати синці на обличчі і відправила її до ліцею. З`ясувавши думку дитини, комісійно вирішено негайно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 з родини матері ОСОБА_2 до дитячого відділення КНП «Липоводолинська лікарня» для обстеження та вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області. Також дитина повідомила, що вона не бажає повертатися в родину матері та має бажання пройти реабілітаційний курс в Хоружівському центрі. Згідно з довідками КНП «Липоводолинська лікарня» від 23 квітня 2026 року після огляду дитини встановлено забій лобової ділянки голови, крововилив лівої параорбітальної ділянки, підшкірний крововилив скроневої ділянки ліворуч, забій лівої тім`яної ділянки, забій носа. Із метою забезпечення найкращих інтересів дитини ОСОБА_6 з 24 квітня 2026 року тимчасово влаштовано у сім`ю рідного брата ОСОБА_7 , який проживає по АДРЕСА_1 на період воєнного стану до вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області. Наказом відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради від 24 квітня 2026 року № 13-ОД ОСОБА_2 взято на облік як дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням матір`ю фізичного та психологічного насильства над дитиною. Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради від 28 квітня 2026 року № 109 вирішено негайно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 від матері ОСОБА_2 у зв`язку з вчиненням матір`ю фізичного та психологічного насильства, де існує реальна загроза життю та здоров`ю дитини. 30 квітня 2026 року ОСОБА_2 за направленням Служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації від 29 квітня 2026 року № 01-19/741 влаштована до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області у зв`язку із вчиненням матір`ю ОСОБА_2 психологічного та фізичного насильства над донькою. Позивач посилався на жорстоке поводження матері із її дитиною, оскільки мати неодноразово вчиняла психологічне та фізичне насильство відносно неповнолітньої доньки, що становить небезпеку для життя, здоров`я та морального стану дитини. Позивач просив суд постановити рішення про відібрання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері без позбавлення батьківських прав її матір ОСОБА_3

Позиція представника позивача, відповідача та представника відповідача

Протягом розгляду справи по суті представник органу опіки і піклування Липоводолинської селищної ради Костян Л.Ю. підтримала заявлений позов із вищевикладеної підстави. Під час судового розгляду інший представник позивача ОСОБА_8 суду пояснила про те, що виявлені факти жорстокого поводження матері із дитиною є підставою для відібрання дитини від матері без позбавлення останньої батьківських прав щодо її дочки в найкращих інтересах останньої. При виявленні факту завдання тілесних ушкоджень дитині її матір`ю перша була дуже залякана, просила всіх щоб не говорили про те, що саме дитина звернулася за допомогою; про завдання тілесних ушкоджень дитині та раніше застосоване відносно неї психологічне насильство ніхто із сторонніх осіб не знав, включаючи педагогів та представників місцевої влади.

Неповнолітня ОСОБА_2 у присутності педагога-психолога підтвердила суду факти завдання їй тілесних ушкоджень з боку її матері ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_2 суду пояснила про те, 23 чи 24 квітня 2026 року (точну дату дитина не пам`ятала) по місцю її проживання її побила її мати і через це вона потрапила до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області (увечері в будину по місцю її проживання її мати спочатку нанесла їй ляпаса по щоці, а потім двічі кулаком правої руки нанесла два удари в область переднісся та ока, від чого у неї з`явилися синці на обличчі під та над лівим оком та припухлість на переніссі). На другий день після цих подій її мати також побила її (від удару ногою по парті, за якою вона розміщувалася, остання підскочила та вдарила її стільницею по лобній частині голови, внаслідок чого у неї на лобі виникла гематома). Також про ці обставини вона пояснювала на допиті слідчому та продемонструвала механізм нанесення ударів під час проведеного слідчого експерименту. Також її мати і раніше завдавала їй фізичне насильство, практично це почалося із дитячого садка та першого класу загально-освітньої школи, а також, наприклад, у серпні 2025 року, її матір побила її віником по різним частинам тіла та могла вчинити інші схожі дії, за що завдавалися тілесні ушкодження мати могла навіть не пояснювати, могла «зірватися на неї», а могла бути просто злою на щось, їй приходилося здогадуватись про те, що може вона щось не так зробила чи щось забула зробити за вказівкою її матері. Уточнювала, що відносини між нею та матір`ю не дуже гарні, вони ускладнені застосуванням до неї фізичного насильства, від матері вона не відчуває любові, постійної психо-емоційної та іншої підтримки, вона виявляє бажання проживати разом зі своїм старшим братом ОСОБА_9 , але не бажає повертатися до матері, де вона разом мешкала із нею багато років в с.Семенівка, оскільки вона не вірить у те, що поведінка її матері зміниться на краще, її мати раніше неодноразово говорила про те, що вона не буде застосовувати до неї фізичне насильство, але це все знову повторювалося.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, пояснивши суду про те, що вона не завдавала жодних тілесних ушкоджень дитині, а заявлений позов є безпідставним, бо відомості наведені в ньому не відповідають дійсності.

Представник відповідача адвокат Пось С.Г. також позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, пояснивши суду про те, що відповідачка раніше до адміністравтиної чи кримінальної відповідальності за домашнє насильство щодо її дочки не притягалася; факти систематичного домашнього насильства матері щодо її дитини, як підстава для відібрання дочки від її матері, не є доведеною. Думка дитини щодо її небажання проживати із матір`ю не є визначальною для її відібрання від матері, очевидців побиття дитини матір`ю відсутні, а спільне проживання дитини із матір`ю в одній сім`ї є найкращим середовищем, на відміну від інтернату, в якому зараз перебуває дитина, для подальшого виховання останньої.

Окремо від представника відповідача, адвоката Пося С.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що аргументи про відібрання дитини у відповідача є необгрунтованими та не відповідають дійсності. Зазначає, що ч. 1 ст. 164 СК України передбачені підстави позбавлення батьківських прав, проте жодна з підстав не стосується відповідачки, оскільки остання кохає свою дитину і не бажає, щоб її відібрали у неї, а тому позовні вимоги вважає безпідставними і не визнає їх в повному обсязі.

Прокурор Валюх К.П., залучена судом в порядку ч.3 ст. 45 ЦПК України, підтримала заявлений позов органу опіки та піклування у повному обсязі, вважаючи доведеною підставу для відібрання дитини від її матері без позбавлення останньої батьківських прав.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 12 травня 2026 року даній справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 4 червня 2026 року. 4 червня 2026 року відкладено підготовче судове засідання на 15 червня 2026 року. 15 червня 2026 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15 липня 2026 року. Ухвалою суду від 15 липня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 27 липня 2026 року. Протягом липня-серпня 2026 року у судових засіданнях оголошувалися перерви для виклику свідків зі сторони позивача. 15 вересня 2026 року суд перейшов на стадію ухвалення рішення суду. 21 вересня 2026 року судом поновлено розгляд справи зі стадії ухвалення рішення. 14 жовтня 2026 року судом оголошено отриманий висновок органу опіки та піклування, та цього дня суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. 16 жовтня 2026 року проголошено повне рішення суду по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини справи

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Семенівка Липоводолинського району Сумської області, є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 (а.с.6-8).

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Семенівка, її батьками зареєстровані батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3 (а.с.9). Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Семенівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 14 травня 2012 року № 01-05-2- 9 у книзі реєстрації актів про народження виконкому Семенівської сільської рада Липоводолинського району 14 травня 2012 року зроблено запис №01 про народження дитини ОСОБА_2 . Відомості про батька записані за заявою матері згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.10).

Із листа-повідомлення Берестівського ліцею Липоводолинської селищної ради від 23 квітня 2026 року № 84/01-14 про вчинення домашнього насильства над ученицею 7 класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресованого відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада вбачається, що 23 квітня 2026 до класного керівника з повідомленням звернулася ОСОБА_2 , що її б`є мати. На обличчі дитини виявлені синці на переніссі та під лівим оком і на щоці. Зі слів дитини 22 квітня 2026 року без причини її побила мати ОСОБА_2 , а саме вдарила кулаком по носу, після чого у дитини пішла кров з носа. Наступного дня мати примусила доньку косметично затонувати синці на обличчі і відправила її на навчання до ліцею (а.с. 11).

У довідці КНП «Липоводолинська лікарня» Липоводолинської селищної ради Сумської області від 23 квітня 2026 року, складеної після проведення огляду ОСОБА_2 , визначено діагноз: забій лобної ділянки голови, крововилив лівої параорбітальної ділянки, підшкірний крововилив скроневої ділянки ліворуч, забій лівої тім`яної ділянки, забій носа (а.с. 12-13). Відповідно до висновку КНП «Липоводолинська лікарня» Липоводолинської селищної ради Сумської області від 24 квітня 2026 року ОСОБА_2 є здоровою, інвалідності не має, проте лікарі отоларинголог, офтальмолог та хірург виявили вищенаведені тілесні ушкодження у дитини (а.с.19).

Актом про факт переміщення дитини із закладу освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об`єднання, іншого громадського об`єднання, що є суб`єктом молодіжної роботи, у колективі якого перебувають діти/який контактує з дітьми (незалежно від типу і форми власності), де дитина проживає або цілодобово перебуває від 23 квітня 2026 року, підтверджується тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до сім`ї рідного брата ОСОБА_7 . Стан здоров`я дитини на момент переміщення задовільний. Синці в переорбітальній ділянці зліва та на лобі справа та ділянці спинки носа (а.с.14).

24 квітня 2026 року ОСОБА_10 звернувся з заявою до начальника відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада із заявою, у якій прохав його рідну сестру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштувати в його родину за адресою по АДРЕСА_1 до вирішення питання влаштування сестри до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області (а.с. 15).

На підставі наказу відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної рада від 24 квітня 2026 року № 12-ОД, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 квітня 2026 року, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, тимчасово влаштовано у сім`ю рідного брата ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на період воєнного стану до вирішення питання щодо подальшого влаштування дитини до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області (а.с. 16).

На підставі наказу відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради від 24 квітня 2026 року № 13-ОД ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням матір`ю фізичного та психологічного насильства над дитиною (а.с. 17).

Відповідно до листа СД ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 24 квітня 2026 року № 73421-2026 неповнолітню ОСОБА_2 направлено на судово-медичне дослідження для фіксації тілесних ушкоджень (а.с.18).

Відповідно до висновку експерта №182 від 7 травня 2026 року при огляді лікарем судово-медичним експертом 24 квітня 2026 року у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені наступні тілесні ушкодження: у нижній третині лобної ділянки справа визначається синець неправильної овальної форми, блакитного кольору, розмірами 3х2,5см, з набряком м`яких тканин. У лівій очноямковій ділянці, з переходом на виличну та щічну ділянки синець неправильної форми, фіолетово-синього кольору, розмірами 8x7см. Аналогічного характеру синець визначається в ділянці перенісся, з переходом на спинку носа, розмірами 3,5x2,5см. Виявлені тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупого предмета (тупих предметів), за механізмом удару/стиску. Час утворення ушкоджень, відповідає часові, вказаному у постанові (22 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року), що підтверджує колір синців. Вищевказані ушкодження, кожне окремо, та ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень (а.с. 41-42).

Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради 28 квітня 2026 року № 109 вирішено негайно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 у зв`язку з вчиненням матір`ю фізичного та психологічного насильства, де існує реальна загроза життю та здоров`ю дитини (а.с. 20).

28 квітня 2026 року начальник відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради Костян Л.Ю. звернулася до начальника служби у справах дітей Сумської обласної державної адмінінстрації із клопотанням про направлення на влаштування неповноітньої ОСОБА_2 до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області, яка зазнала психологічного та фізичного насильства з боку матері для проходження реабілітації терміном 9 місяців (а.с. 21).

Відповідно до направлення на влаштування ОСОБА_2 . Служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації від 29 квітня 2026 року № 01-19/741, дитина потребує соціально-психологічної реабілітації. 30 квітня 2026 року ОСОБА_2 зарахована до Комунального закладу Сумської обласної ради -Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області (а.с. 22,25,26, 27).

Згідно з довідкою та психолого-педагогічною характеристикою від 29 квітня 2026 року ОСОБА_2 дійсно навчається у 7 класі Берестівського ліцею Липоводолинської селищної ради Сумської області. Початкову школу закінчувала у Семенівському ліцеї. За час навчання проявила себе як активна, дисциплінована та відповідальна учениця. Альбіна має середній рівень навчальних досягнень. До навчання намагається ставитися сумлінно, проявляє старанність у виконанні домашніх та класних завдань. Пропуски занять без поважних причин відсутні, навчальний заклад відвідує вчасно та регулярно. Користується авторитетом серед однокласників, обрана на посаду Президента класу. Ініціативна, здатна брати на себе відповідальність за спільну справу та допомагати іншим учням. Комунікабельна, щира та емоційно відкрита. Однак в останній час класним керівником помічена невелика відстороненість у спілкуванні з ученицею. У стосунках з однолітками та вчителями проявляє тактовність і вихованість. Під час навчального процесу конфліктних ситуацій не створює. Протиправних вчинків за період навчання не здійснювала. Під вплив негативних компаній не потрапляла (а.с. 23-24).

За даними обліково-статистичної картки дитини, заведеної 15 січня 2016 року службовою у справах дітей Липоводолинської райдержадміністрації, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , взято на облік в якості дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитина, яка зазнала психологічного насильства, у сім`ї матері ОСОБА_3 10 квітня 2017 року знята із обліку у зв`язку з припиненням підстав для перебування на обліку (а.с. 38).

Згідно з актом обстеження умов проживання родини ОСОБА_2 по АДРЕСА_3 від 1 травня 2026 року у складі комісії начальника відділу служби соціального захисту населення Ткаченком В.О. спільно з іншими ОСОБА_2 не надала доступ до житла членів комісії для проведення обстеження побутових умов проживання (а.с. 39).

4 травня 2026 року начальник відділу «Служба у справах дітей» Липоводолинської селищної ради Костян Л.Ю. звернулася до прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури з повідомленння про негайне відібрання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з сім`ї матері, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненям матір`ю ОСОБА_2 над донькою психологічного та фізичного насильства (а.с. 40).

Із характеристики Семенівськрого старостинського округу Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області від 8 червня 2026 року та довідки СВК «Агрофірма «Семенівська» вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживає у АДРЕСА_3 , розлучена, проживає разом із дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 працює в СВК «Агрофірма «Семенівська» підсобним працівником, у громадському житті села участі не приймає, не має статусу депутата Липоводолинської селищної ради, шкідливих звичок не має, конфліктних ситуацій із сусідами не має, за порушення громадського порядку до адміністративної відповідальності не притягувалася (а.с. 55-56).

Із витягів із сайту «Судова влада України» у розділі «Стан розгляду справ» за період з 2015 року по 28 травня 2026 року вбачається нерозгляд Липоводолинським районним судом Сумської області кримніальних справ та справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , де потерпілою є її дочка (а.с.64,65).

Висновком органу опіки та піклування від 13 жовтня 2026 року визнано за доцільне відібрати неповнолітню ОСОБА_2 від її матері ОСОБА_12 без позбавлення її батьківських прав (а.с.120-123).

Із оголошеного у відкритому судовому засіданні під звукозапис акту проведення оцінки рівня безпеки дитини, складеного 24 квітня 2026 року керівником служби у справах дітей селищної ради Костян Л.Ю. та підпорядкованими їй спеціалістами, відносно ОСОБА_2 , вбачається виклад інформації, отриманої під час опитування про прохання дитини у спеціалістів служби про допомогу і небажання повертатися до місця проживання разом із її матір`ю в с.Семенівка, виявлення у дитини синці та гематоми, реакція страху і тривоги під час контакту з дорослими, мати дитини агресивно ставиться до неї (б`є її, ображає), дитина стала очевидцем вчинення злочину проти її здоров`я та бачила як мати ображла та застосовувала фізичне насильство відносно її брата, проте дитина не виявляє зовнішніх ознак недогляду чи занедбаності, фактичний догляд за дитиною здійснював її брат ОСОБА_10 , за результатами оцінки сформовані висновки про небезпечний та дуже небезпечний рівень безпеки для дитини з негайним відібранняи дитини у батьків із вжиттям негайних дій у межах сім`ї із вилученням дитини до закладу охорони здоров`я 23 квітня 2026 року та подальшим влаштуванням до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей (електронна версія акту приєднана до справи у програмі «Діловодство-3»).

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_10 суду пояснив про те, що він не був очевидцем завдання його сестрі ОСОБА_6 її матір`ю ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, проте після її побиття приблизно 23 квітня 2026 року коли він вперше побачив свою сестру, вона була заплакана, розгублена та сказала йому що її побила саме мама, хоча зазвичай його сестра є веселою дівчиною, у цей день він бачив у своєї сестри синець під правим оком, на носі синець і саме ніс схоже був як поламаний чи перебитий і на ньому спостерігалася припухлість. Цього дня його сестра проходила комісійний лікарський огляд в лікарні в м. Ромни, надалі вона тиждень з дозволу органу опіки та піклування проживала разом із ним та його дівчиною в м. Ромни в окремій квартирі, він придбавав їй одяг та їжу, іншими способами утримував її. До цього побиття він не бачив щоб його мати ОСОБА_14 завдавала тілесні ушкодження його сестрі, проте вона могла кричати на неї через брудний одяг, розбиття телефону, через невиконані уроки, невигул домашніх собак тощо, із дитинства вона кричала на дочку, могла дати копняка по сідницях, наносила їй потилочник по голові через незначні приводи, але така жорстокість із наслідками виявлена вперше. Раніше з 2023-2024 років чи через перенесений матір`ю стрес чи через виявлену у неї хворобу горла, яка ускладнює ковтання та звичайне мовне спілкування, вона почала кричати на дочку та іноді могла їй дати копняка чи нанести їй потилочник по голові, аналогічні дії ОСОБА_15 вчиняла відносно даного свідка у дитинстві, проте мати жодного разу не просила у нього та у його сестри пробачення за її негативну поведінку щодо них, а навпаки вон и вдвох постійно просили пробачення у неї.

Свідок зі сторони позивача ОСОБА_16 суду показала про те, що класник керівник ОСОБА_2 підійшла до неї одного дня у квітні 2026 року та повідомила інформацію про побиття ОСОБА_2 її матір`ю, а також те, що дитина просила допомоги і наполягала про неінформування про її звернення її рідну матір, зокрема, вона їй повідомила про те, що дитина їй розповіла про нанесення кулаком удару в обличчя в область носа після цього у дитини пішла кров, наступного дня у дитини з`явилися синці під оком, проте мати відправила її до школи. Таку інформацію їй в школі від дітей їй повідомлялася вперше. Дочекавшись директора школи, свідок разом із класним керівником, обговоривши проблемну ситуацію, вирішили звернутися за допомогою до поліцейського громади ОСОБА_17 . Оскільки закінчувався навчальний час того дня, то налагодивши спілкування через месенджер із дитиною із тимчасового наданого їй мобільного телефону, остання поїхала після занять додому, а поліцейський Логва Ю.В. запропонував відвідати спільно із свідком та класниим керівником дитину по місцю її проживання. При приїзді до будинку по місцю проживання дитини мати ОСОБА_6 ОСОБА_14 пояснила, що синці в її дочки виникли від удару головою її великою домашньою собакою, жодних ударів вона особисто дочці кулаком руки не завдавала, тоді як вийшла на подвір`я будинку ОСОБА_6 до класного керівника, була заплаканою та дуже схвильованою, у неї на правій стороні лоба виявлена очевидна гематома із незначним звезенням шкіри, без ознак дряпання шкіри лапами домашньою твариною, та дитина із цього приводу їй розповіла, що її мати вдарила її безпричинно об парту головою коли вона вчила уроки. Вони всі разом, за погодженням із керівником служби у справах дітей Липоводолинської селищної ради ОСОБА_18 , вирішили відібрати дитину від її матері, тимчасово помістити дитину до лікарні для її медичного огляду, а після цього до спеціалізованого закладу для утримання дітей. При цьому, ОСОБА_14 відмовлялася віддати теплі речі дитини для поїздки до лікарні та говорила про те, що хай дитина сама заходить до будинку, без педагогів та поліцейського, для переодягання, на що вона відмовлялася, але згодом мати необхідні речі винесла сама із будинку. Під час первинного огляду в КНП «Липоводолинська лікарня» у дитини виявлені чисельні гематоми на голові під її волосяним покровом, а також виявлені синці під обома очима та на носі, дитина дуже дякувала їй та поліцейському за те що її відібрали з будинку матері, де вона разом із нею мешкала, дитина виявляла свідому волю залишити будинок в якому вона мешкала разом із матір`ю через вчинення відносно неї неодноразово фізичного насильства та загрозу його повторення. Також ОСОБА_6 при конфіденційному спілкуванні із нею, як із психологом ліцею, розповідала їй про те її мати постійного залякувала, говорячи про те, що у разі розповіді комусь про її останнє побиття вона вкотре її поб`є, про своє останнє побиття вона не хотіла нікому розповідати, проте її шкільна подруга підтримала її та наполягала на інформуванні педагогів школи про її побиття, крім цього дитина зазначала про те, що її мати раніше била носаками у живіт, від чого у неї також виникали синці на тілі, які приховував одяг, проте в останній раз так не відбулося. Дитина у присутності матері дуже неохоче щось розповідала про негативне ставлення до неї її матері, проте у школі та в лікарні дитина повідомляла правдиву інформацію про її побиття. Зазначала, що вона, як практикуючий психолог, дійшла висновку про недоцільність повернення дитини після проведеної її реабілітації до будинку матері, а також слід прийняти до уваги незмінну думку дитини щодо її небажання повертатися до матері, так як відсутні запобіжники які б унеможливими повторення застосування до дитини фізичного насильства.

Свідок ОСОБА_19 також суду показав про те, що за зверненням представників Берестівського ліцею він був присутнім при відібранні ОСОБА_2 від її матері по місцю проживання дитини для підтримання правопорядку. На місці події він у дитини спостерігав очевидні тілесні ушкодження у виді синця під лівим оком і садна (гематоми) на волосяній ділянці голови та подряпина на лобі дитини, при виході із будинку дитина розплакалася і підтвердила фізичні знущання її матері над нею, які поєднувалися із побиттям дитини, говорячи що випадки із її побиттям виникали часто і можуть продовжитися, вони розпочалися ще із дитинства і тривали до її фактичного відібрання від матері, також ОСОБА_6 усно погодилася проїхати разом із поліцейським та педагогами до спеціалізованого закладу для дітей у с.Хоружівка, говорячи про її небажання проживати разом із матір`ю в будинку, проте через перешкоди матері дитина не могла зібрати необхідні речі; мати ОСОБА_6 почала насильно затягувати дочку із подвір`я будинку всередину останнього для того щоб дитина не поїхали від неї, дитини плакала та просила щоб не віддавали її матері. При спілкуванні із матір`ю з`ясовано, що остання заперечувала факти завдання тілесних ушкоджень її дочці, вона кричала на дитину та неадекватно поводила себе в існуючій ситуації; дочка пояснювала, що всі виявлені того дня на її тілі тілесні ушкодження завдала виключно її матір; до Хоружівського інтернату дитини поїхала переважно у домашньому одязі, непереодягнутою, мати лише винесла з будинку теплий верхній одяг, мобільний телефон дитини надали у тимчасове користування педагоги зі школи. Уточнював те, що очевидно домашня собака не могла завдати такі тілесні ушкодження, оскільки мали б місця подряпини від лап тощо, а навпаки спостерігалася зчесаність кожі на лобі дитини об якийсь предмет чи річ; розповіді дитини про її побиття матір`ю співпадали із фактично завданими їй тілесними ушкодженнями, сумнівів у правдивості повідомленої дитиною інформації у свідка не виникало. ОСОБА_14 (мати ОСОБА_6 ) має зірваний голос та при спілкуванні із нею у неї виявляються складності у спілкуванні з оточуючими, свідок із нею тричі протягом травня 2026 року спілкувався при здійсненні певних процесуальних дій при проведенні дізнання на стадії розслідування кримінальної справи, при цьому, спочатку вона налаштовувалася агресивно проти поліцейських, а потім почала спілкуватися спокійно, проте при спілкуванні щодо дочки вона не завжди стримувалася і підвищувала голос, хоча їй це важко було робити.

Норми права, які підлягають застосуванню у даному спорі

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 лютого 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з положеннями абз.3 ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Частиною 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до норм ч.1,2 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Як передбачено п.2-5 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, або жорстоко поводяться з дитиною, або є хронічними алкоголіками або наркоманами чи вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 27 лютого 1991 року визначено неможливість розлучення дитини з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно зі ст.18 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст.27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Висновки суду по суті заявленої вимоги

1. Із урахуванням установлених обставин справи, суд уважає, що між сторонами виник спір із приводу відібрання у відповідачки неповнолітньої дочки без позбавлення її батьківських прав з підстави жорстокого поводження матері з дитиною (п.3 ч.1 ст.164, ч.1 ст.170 СК України)

2. Із досліджених письмових доказів та показань свідків, суд уважає доведеним тривале й систематичне жорстоке поводження матері ОСОБА_3 із її неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 протягом дитинства її дочки та у квітні 2026 року зокрема, оскільки відповідачка вчиняє як психологічне, так і фізичне насильство відносно своєї дочки. При цьому, обставини двократного завданання тілесних ушкоджень дитині її матір`ю в області обличчя у квітні 2026 року підтверджується як висновком експерта, так і витягами із медичної документації, показаннями свідків-педагогів, показаннями поліцейського та рідного брата, які сукупно підтвердили фізичну наявність, час, локалізацію та тяжкість завданих тілесних ушкоджень. Неодноразове завдання ударів, образ та заборонений тиск матері на дитину до квітня 2026 року підтверджується показаннями рідного брата ОСОБА_2 як члена її сім`ї, та поясненнями самої дитини. Установлені судом факти підтверджують обставини завдання значних для дитини тілесних ушкоджень, висловлення образ та іншого психологічного насильства відносно неї, що є неприпустимим відносно дитини, це пов`язується із застосуванням матір`ю протиправних методів виховання її дочки та є крайнім проявом неповаги до гідності та здоров`я її дочки.

Також, на думку суду, завдане фізичне та психологічне насильство щодо дитини призвело до її стійкої психо-емоційно травматизації, що проглядалося під час заслуховування пояснень дитини у присутності психолога (дитина починала хвилюватися, замикатися в собі та починала плакати при згадуванні події щодо її двократного побиття матір`ю наприкінці квітня 2026 року навіть після спливу вже більш ніж чотирьох місяців від вищеустанволених подій), формування у неї вмотивованого переконання про небажання в подальшому проживати разом із матір`ю однією сім`єю, втрати довіри та порозуміння із матір`ю, яке не відновлено протягом більш ніж чотирьох місяців перебування дитини у спеціалізованому центрі та періодичному спілкуванні із матір`ю дистанційно й особисто, наявності загрози повторного вчинення протиправних дій відносно дитини зі сторони матері. Тому, суд уважає, що повернення дитини до матері та продовження їх спільного подальшого проживання при наявності дійсного негативного фізичного впливу матері на дитину та вмотивованої загрози повторного вчинення фізичного й психологічного насильства щодо дитини з її боку, формує обгрунтовані й реальні ризики продовження раніше початого жорсткого поводження матері із дитиною, знову помістить дитину до небезпечних для її здоров`я умов життя.

Натомість, на думку суду, відібрання дитини від її матері без позбавлення її батьківських прав ефективно усуває загрозу вчинення протиправних дій матері щодо її дочки, захищаючи у такий спосіб інтереси та здоров`я дитини. Також, на думку суду, адміністративне відібрання фізично та психологічно травмованої дитини від матері було виправданим та необхідним для роз`єднання їх сім`ї, а на стадії судового вирішення цього питання вищевказані доведені обставини є обгрунтованою підставою для відібрання дочки ОСОБА_6 від її матері ОСОБА_2 без позбавлення останньої батьківських прав щодо її дитини, і таке рішення суду відповідатиме якнайкращим інтересам самої дитини по її спокійному перебуванню, навчанню та утриманню в безпечному й прийнятному середовищі та у спеціалізованій установі окремо від її матері в атмосфері емоційної стабільності та піклування, та є пропорційним меті захисту прав та інтересів дитини. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, сформульованою у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Савіни проти України" (Saviny v. Ukraine, заява № 39948/06) від 18 грудня 2008 року, у п. 100 рішення зазначеного суду у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року.

Ураховуючи установлені обставини та вищенаведені мотиви у сукупності суд дійшов висновку про необхідність відібрання дочки від відповідачки без позбавлення її батьківських прав у судовому порядку, задовольнивши у такий спосіб заявлений позов, оскільки у даній справі доведені виняткові обставини, які потребують серьйозного втручання держави в сім`ю сторін спору.

Також судом урахована думка неповнолітньої ОСОБА_2 , яка у категоричній формі не погоджується повертатися до місця свого проживання в с.Семенівка разом із матір`ю, оскільки мати продовжить завдавати їй удари, інші тілесні ушкодження, а також моральні страждання, як і раніше, не виконуючи, обіцянок не вчиняти таких дій у майбутньому.

Висновок органу опіки про доцільність відібрання дитини від її матері без позбавлення останньої батьківських прав суд вважає достатньо обгрунтованим та мотивованим, при його складанні врахована як думка дитини, так і документальні відомості про завдання дитині її матір`ю тілесних ушкоджень та психічного насильства, а тому суд приймає до уваги його рекоментаційний та інформаційний зміст при ухваленні судового рішення по суті спору.

3. Окремо суд зауважує, що відібрання дитини у матері це вид сімейно-цивільної відповідальності за жорстоке поводження матері відносно її дитини. Така відповідальність є більш м`якою, порівняно з іншими видами, зокрема, із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом. При цьому, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє ставлення до дитини та звернутися до суду із позовом про повернення їй дочки.

Також суд констатує, що відібрання дитини у відповідачки є втручанням у гарантоване їй статтею 8 Конвенції 1950 року право на повагу до її сімейного життя. Але з огляду на встановлені судом обставини та досліджені докази відсутні жодні підстави стверджувати про порушення цього права у світлі пункту 2 цієї статті 8 зазначеної Конвенції. Таке відібрання має на меті захист прав дитини, враховує її найкращі інтереси з огляду на встановлений судом реальний ризик настання негативних наслідків щонайменше для здоров`я доньки у разі її повернення до проживання з матір`ю, а також вже спричиненої шкоди фізичному та психічному здоров`ю дитини. Крім того, держава в особі її соціальних служб, правоохоронних органів, медичних та реабілітаційних установ вжила достатньо дієвих заходів для припинення триваючих протиправних дій відносно дитини з боку її матері (невідкладно після виявлення тілесних ушкоджень дитина відібрана від матері в адміністративному порядку, поміщена до лікарні з наданням медичної допомоги та оглянута лікарями, розпочато кримінальне провадження відносно матері дитини, оцінений рівень небезпеки для дитини, поміщено дитину до спеціалізованого закладу, де утримуються діти, які постраждали від різних видів насильств), за період відібрання дочки відповідачка не довела перегляду своєї негативної поведінки та протиправного впливу на дочку, зміну ставлення до своєї дочки на краще та формування гарантій невчинення нею протиправних дій відносно її дочки в майбутньому.

Аналогічні за своїм змістом висновки суду узгоджуються із правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 596/2451/16-ц, від 13 лютого 2025 року у справі № 760/12549/22.

4. Згідно з ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно з ст.ст. 180-184, 191 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття. Суд визначає розмір аліментів на дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням: стану здоров`я та матеріального становища дитини; стан здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років із 1 січня 2026 року становить 3512 грн.

Ураховуючи, як це передбачено нормою ч.1 ст.182 СК України, матеріальне становище дитини, платників аліментів (відсутні відомості про інших утриманців, працевлаштованість, стан здоров`я), та керуючись правилами ст. 191 вказаного Кодексу, з дня звернення до суду з позовом слід стягнути з відповідачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки у мінімально можливому їх розмірі - 1756 грн, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

5. Довід відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, який грунтується на невідповідаючих дійсності обставинах та фактах, є непереконливий, так як він повністю спростовується сукупністю досліджених у даній справі належних та допустимих доказів.

Довід відповідача про надання її дочкою під час розгляду даної справи недостовірних показань суд уважає неспроможнім, оскільки судом не установлено підстав для обріхування дочкою ОСОБА_6 її матір чи надання першою завідомо неправдивих пояснень, а всі пояснення дитини та додаткові факти повністю підкріплюються та узгоджується вищедослідженими доказами, які всебічно й повно підтверджують обставини та результати завдання тілесних ушкоджень дитині у квітні 2026 року її матір`ю із очевидними для допитаних у суду свідків тілесними ушкодженнями, які оцінені в експертному порядку, а також постійного вчинення до цього фізичного та психологічного насильства щодо дитини із її дитинства.

На думку суду, на даний час із урахуванням психотравматизації дитини її побиттям матір`ю та через наявні ризики повторного вчинення насильтсва над дитиною, повернення дитини до місця проживання її матері на час розгляду даної справи є недоцільним. Тому твердження представника відповідача ОСОБА_20 про повернення дитини до матері під час розгляду даної справи в суді та про відмову у задовленні позову є необгрунтованими й не відповідають інтересам дитини.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову та звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь держави 1331 грн 20 коп судового збору за вирішення позову немайнового характеру не на користь відповідача.

Керуючись ст.12, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов органу опіки і піклування Липоводолинської селищної ради в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини без позбавлення їх батьківських прав.

Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у її матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення її батьківських прав.

Роз`яснити відповідачу те, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному поводженню із дитиною, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дитини.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1756 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 5 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1331 грн 20 коп судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: орган опіки і піклування Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області (місце знаходження юридичної особи: вул. Полтавська, 32, с-ще Липова Долина, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04390972).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко