Постановление суда № 140655910, 12.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10148/26

1-кс/755/4539/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102040000107 від 26.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102040000107 від 26.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102040000107 від 26.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 25.05.2026 року до Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшло звернення від Громадської організації «Центр захисту бізнесу та виявлення і припинення корупційних схем» про те, що службові особи дошкільного навчального закладу (дитячого садка) № 282, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 4-В, організували корупційну схему, спрямовану на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету. Зокрема, за наявною інформацією, починаючи з 2022 року до теперішнього часу, у вказаному дитячому садку № 282 фіктивно оформлено окремих працівників, які фактично не виходять на роботу та не виконують свої посадові обов`язки, проте, їм регулярно нараховується та виплачується заробітна плата з місцевого бюджету, яку в подальшому, привласнюють організатори даної протиправної схеми.

У подальшому, для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, на виконання доручення у порядку ст. 36 КПК України, наданого процесуальним керівником у вказаному провадженні, надійшов рапорт від оперуповноваженого 3-го відділу УПК в Київській області ДКП НПУ ОСОБА_4 про те, що оперативним шляхом проведено комплекс заходів, у результаті яких встановлено механізм функціонування протиправної схеми фіктивного працевлаштування осіб до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 282 м. Києва, що призводить до систематичної розтрати та привласнення бюджетних коштів, до якого причетні: організатор та керівник схеми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН): НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (на праві власності належить чоловіку ОСОБА_6 ), моб. тел.: НОМЕР_2 , перебуваючи на посаді директора ДНЗ № 282 м. Києва, є службовою особою та безпосереднім організатором протиправного механізму. Використовуючи службове становище, здійснює документальне забезпечення схеми: забезпечує фіктивне працевлаштування осіб, вносить завідомо неправдиві відомості до табелів обліку робочого часу, подає офіційні звіти щодо кількості працівників до Управління освіти для незаконного нарахування заробітної плати. Надалі, акумулює у себе більшу частину привласнених грошових коштів, які їй передають фіктивні працівники: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП (ІПН): НОМЕР_3 , зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моб. тел.: НОМЕР_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП (ІПН): НОМЕР_5 , зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_3 , моб. тел.: НОМЕР_6 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП (ІПН): НОМЕР_7 , зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_4 , моб. тел.: НОМЕР_8 .

Діючи за попередньою змовою з організатором, надали свої анкетні дані та документи для безпідставного оформлення на трудові посади у ДНЗ № 282 м. Києва. Функціональних обов`язків та роботи в дитячому садку з 2022 року до теперішнього час фактично не виконували і трудовому колективу не відомі. Отримуючи на власні карткові рахунки нараховану заробітну плату від Управління освіти Дніпровської РДА (код ЄДРПОУ 37397216), знімали готівку та передавали її більшу частину директору ОСОБА_5 , залишаючи собі обумовлений відсоток за участь у схемі.

Факт офіційного нарахування та виплати грошових коштів вказаним громадянкам із рахунків Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації підтверджується аналізом інформації, отриманої з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Пенсійного фонду України).

У ході огляду матеріалів тимчасового доступу наданих даних телекомунікаційних з`єднань встановлено: ОСОБА_9 (абонентський номер НОМЕР_8 ) - переважно фіксується базовими станціями по вул. Академіка Заболотного, 35 у м. Києві та в с. Гулянка Житомирської області, а також, має регулярні тривалі виїзди за кордон у роумінгу (Італія, Греція, Іспанія, Кіпр, Угорщина); ОСОБА_8 (абонентський номер НОМЕР_6 ) - постійно та виключно перебуває в смт. Срібне Чернігівської області, за винятком поодиноких короткострокових візитів до м. Києва за іншими адресами (вул. Райдужна, вул. Братиславська, вул. Миколи Кибальчича); ОСОБА_7 (абонентський номер НОМЕР_4 ) - переважно локалізується базовою станцією за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 6. Фіксація даного абонента в цьому районі пояснюється тим, що вона проживає поблизу місця розташування дитячого садочка. Разом з тим, аналіз технічних параметрів з`єднань (зокрема азимутів обслуговуючих секторів базової станції) не підтверджує її постійного або фактичного перебування безпосередньо на території ДНЗ № 282 м. Києва у робочий час; ОСОБА_5 (абонентський номер НОМЕР_2 ) - основні обсяги її трафіку припадають на пр-т Соборності, 7-А та пр-т Романа Шухевича, 4-А, за її номером систематично зафіксовано факти безпосереднього перебування в зоні покриття базової станції на території ДНЗ № 282 м. Києва.

Таким чином, узагальнені дані телекомунікаційного трафіку підтверджують відсутність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у районі розташування навчального закладу. Локалізація ОСОБА_7 зумовлена проживанням у цьому районі без підтвердження перебування на території садка за азимутами базової станції, тоді як ОСОБА_5 є єдиним абонентом із систематичною фіксацією в зоні ДНЗ № 282 м. Києва.

Під час огляду інформації, отриманої у межах доступу до банківської таємниці АТ КБ «ПриватБанк», зафіксовано суттєву розбіжність між відомостями про власника платіжної картки та особами, які фактично здійснювали зняття готівкових коштів. Початково фінансові операції з використанням платіжної картки № НОМЕР_9 проводилися безпосередньо її власницею ОСОБА_8 у банкоматах на території Чернігівської області (зокрема, в смт Срібне). У подальшому, зазначена платіжна картка перейшла у користування третіх (невстановлених) осіб, які систематично здійснювали операції з вилучення готівки у банкоматах на території м. Києва, здебільшого, у банкоматі (CAKI0281) за адресою: м. Київ, вул. Петра Вершигори, буд. 1. У подальшому, в ході моніторингу соціальних мереж було встановлено, що зазначена картка була в користуванні доньки ОСОБА_8 , яка працює в ДНЗ № 282 м. Києва.

Також, під час аналізу руху коштів по карткових рахунках ОСОБА_7 , яка має 3 (три) карткові рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», виділено транзакції по картці № НОМЕР_10 . Встановлено, що саме зазначену платіжну картку було передано невстановленій особі, яка безпосередньо здійснювала операції в банкоматах на території м. Києва, а саме, у банкоматі (CAK29212) за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, буд. 4-А (ТЦ NOVUS) та у банкоматі (CAK32267) за адресою: м. Київ, вул. Березнева, буд. 12 (СІЛЬПО). У подальшому, в ході моніторингу соціальних мереж було встановлено, що картка № НОМЕР_10 була в користуванні директора ДНЗ № 282 м. Києва ОСОБА_5 .

Так, 08.10.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, було проведено обшук у приміщенні дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 282 м. Києва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, пр-т Романа Шухевича, 4-В, а саме, в приміщеннях, де здійснюється службова діяльність директора, кадрової служби та бухгалтерії, з метою виявлення та відшукування документації, а саме, особових справ працівників дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 282 м. Києва, де в ході обшуку виявлено та вилучено: табелі з 2023 - 2026 років в кількості 19 файлів, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423833; особові картки на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , які упаковано до спеціального пакету NPU 5423835; журнал обліку на роботу, який упаковано до спеціального пакету NPU 5423834; банківську картку «Приват банк» № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_7 , банківську картку «Укрсімбанк» № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_9 , які упаковано до спеціального пакету CRI 1273253; кадрові накази в кількості 2 книги, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423832;грошові кошти в загальній сумі 37 600 гривень, які упаковано до спеціального пакету CRI 1273252; трудові книжки на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та чеки, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423842; мобільний телефон марки «V 2023» ІМЕІ: НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_11 , мобільний телефон марки «moto g 06 power» ІМЕІ1: НОМЕР_13 , ІМЕІ2: НОМЕР_14 , які упаковано до спеціального пакету NPU5423831; особі справи в кількості 3-х папок, які упаковано до спеціального пакету NPU1204851; банківську картку «Приват банк» № НОМЕР_15 , яку упаковано до спеціального пакету NPU 5423836.

Вищезазначені речі самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення важливих обставин у провадженні, зокрема, для встановлення та доведення винуватості осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, встановлення інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і в подальшому, можуть бути використані як докази під час судового розгляду. Крім того, наявність вказаних речей дозволить проводити подальші слідчі дії, у тому числі з особами, які можуть бути причетними до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Так, якщо вилучене майно не буде арештоване, ОСОБА_5 , яка перебуває на посаді директора садочка № 282, у разі наявності на такому майні інформації, що допоможе органам досудового розслідування, зможе знищити та приховати сліди вчинення кримінального правопорушення нею або іншими особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної, або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що перелічені вище предмети мають значення речових доказів у значенні ст. 98 КПК України, а саме, являються матеріальними об`єктами, які могли бути знаряддям вчинення злочину та/або могли зберегти на собі його сліди (п. П. 1, 2, 3, 15, 16), можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.

Прокурор у судове засідання подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, однак, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року вказувалося на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

У пункті 86 Рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року зазначено, що судом враховується також якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра що до вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арешт майна, відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, є одним із заходів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження арешту майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження можливого вчинення особою кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак, вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати вид обмеження, з метою уникнення негативних наслідків.

Встановлено, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026102040000107 від 26.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2026 року до Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшло звернення від Громадської організації «Центр захисту бізнесу та виявлення і припинення корупційних схем» про те, що службові особи дошкільного навчального закладу (дитячого садка) № 282, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 4-В, організували корупційну схему, спрямовану на заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету. Зокрема, за наявною інформацією, починаючи з 2022 року до теперішнього часу, у вказаному дитячому садку № 282 фіктивно оформлено окремих працівників, які фактично не виходять на роботу та не виконують свої посадові обов`язки, проте, їм регулярно нараховується та виплачується заробітна плата з місцевого бюджету, яку в подальшому, привласнюють організатори даної протиправної схеми.

Так, 08.10.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2026 року, проведено обшук у приміщенні дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 282 м. Києва за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 4-В, де було виявлено та вилучено вказані вище речі та документи.

Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 від 08.10.2026 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, вказане вище майно визнано речовим доказом.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Враховуючи вказані обставини, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання прокурора, в частині накладення арешту на вищевказане майно є обґрунтованим та підлягає задоволенню. З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також, з метою забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження та користування таким майном. На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження речових доказів та може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 167, 170-173, 175, 372, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102040000107 від 26.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено в результаті проведення обшуку 08.10.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2026 року, в приміщенні дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 282 м. Києва за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 4-В, а саме: табелі з 2023 - 2026 років в кількості 19 файлів, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423833; особові картки на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , які упаковано до спеціального пакету NPU 5423835; журнал обліку на роботу, який упаковано до спеціального пакету NPU 5423834; банківську картку «Приват банк» № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_7 , банківську картку «Укрсімбанк» № НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_9 , які упаковано до спеціального пакету CRI 1273253; кадрові накази в кількості 2 книги, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423832; грошові кошти в загальній сумі 37 600 гривень, які упаковано до спеціального пакету CRI 1273252; трудові книжки на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та чеки, які упаковано до спеціального пакету NPU 5423842; особі справи в кількості 3-х папок, які упаковано до спеціального пакету NPU1204851; банківську картку «Приват банк» № НОМЕР_15 , яку упаковано до спеціального пакету NPU 5423836, шляхом заборони розпорядження та користування, з метою збереження речових доказів.

У силу ст. 175 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: